Перевод: с русского на все языки

ЛЬГА

  • 1 вільга

    вла́га, сы́рость

    Українсько-російський політехнічний словник > вільга

  • 2 влага

    воло́га, ві́льга

    Русско-украинский политехнический словарь > влага

  • 3 сырость

    метеор.
    во́гкість, -кості, си́рість, -рості, ві́льга

    Русско-украинский политехнический словарь > сырость

  • 4 фольга

    Русско-украинский политехнический словарь > фольга

  • 5 влага

    воло́га, ві́льга

    Русско-украинский политехнический словарь > влага

  • 6 сырость

    метеор.
    во́гкість, -кості, си́рість, -рості, ві́льга

    Русско-украинский политехнический словарь > сырость

  • 7 фольга

    Русско-украинский политехнический словарь > фольга

  • 8 влага

    волога, вільга, (влажность) вогкість (р. -кости), вільготь (ж. р.) (р. -оти). [В повітрі багато вологи, вогкости].
    * * *
    воло́га, вільго́та; ( сырость) воло́гість, -гості, во́гкість, -кості

    Русско-украинский словарь > влага

  • 9 иволга

    зоол., пт. Oriolus galbula іво[і]лга и їво[і]лга, ивіла, вивільга, вільга (ум. вільженька), гива, ліскотуха, (гал.) ігола, ігла. [Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці… (Мирн.). Кричить жовта вивільга (Основа 1862)].
    * * *
    орн.
    і́волга; ви́вільга, ві́льга; диал. ліскоту́ха; диал. і́гола, ігла́

    Русско-украинский словарь > иволга

  • 10 льгота

    1) (свобода) воля, пільга. [Політична пільга в Росії є пільга й українознавству (Грінч.)];
    2) (вольность, преимущество) привилей (-лею), воля, вигода. [Дворянам надано було усяких привилеїв (Дом.). Один одного дворяни переважували волями, що давали народу по слободах (Куліш). Ззивали до себе людей на нові вигоди (Куліш)];
    3) (облегчение) пільга, полегшення (рус., вульг.) вільгота. [Різні пільги, які давалися звичайно новим поселенцям (Ор. Лев.). Деякі полегшення для робітниць (Єфр.)]. -ты налоговые - податкові пільги. Давать -ту - давати пільгу, вільготу, пільгувати кому. Получить -ту - дістати пільгу. -ты по отбыванию воинской повинности - військові пільги. -та по семейному положению, по образованию, по роду занятий - пільга через родинний стан, через освіту, через професію. Лица, пользующиеся -той - особи, що мають пільгу, користуються з пільги, пільговані особи. Иметь -ту - мати пільгу, вільготу. Имеющий -ту - пільгований, пільговий, вільний, привилейований, сущ. пільговик, пільгованець (-нця).
    * * *
    пі́льга; привіле́й, -ле́ю; вільго́та; ( в торговле) заохо́чення, сприя́ння

    Русско-украинский словарь > льгота

  • 11 малёк

    ихт.
    мальо́к, -лька́

    мальки́ — мн. мальки́, -кі́в, собир. мілька́, мільга́

    Русско-украинский словарь > малёк

  • 12 мелюзга

    1) см. Мелочь 1;
    2) (мелкая рыба) мільга, мілька, мулька, молявка. [В цьому закіску мільки аж кишить (Кролевеч.)];
    3) (малые дети) малеча, маліж (-ліжи), маленьство, маленята (-нят), дріб (р. дробу), дробина, дріб'язок (-зку), дрібнота, капельня. [Дітей у нього багато, та все така маліж (Кролевеч.). Покинув троє сиріт, саме маленьство (Звин.). Лишив я вас (діточок) самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба! (Франко). П'ятеро дробини- маленят (Франко). Оце-ж уся моя капельня! (Звин.)];
    4) см. Мелкота 3.
    * * *
    1) ( о маленьких существах) дрі́б'язок, -зку, дрібно́та; ( о детях) малеча; ( мелкая рыба) мі́лька
    2) перен. дрі́б'язок, дрібно́та

    Русско-украинский словарь > мелюзга

  • 13 моль

    I. 1) зоол. Tinea - міль (р. моля, м. р.), мільга (-ги), соб. міль и моля (р. молі, ж. р.). [Міль моля гризе, коли нема що (Приказка). Мільга мільгу їсть, а мільги і чорт не з'їсть (Приказка). Одежею, що міль попроїдала (Куліш). Давно мабуть моля поїла (М. Вовч.)]. Моль шубная (T. pellionella) - вовняна міль. [Ця біленька або жовтенька хатня міль взивається вовняною, бо шкодить більше хутру та вовні (Степ.)]. Моль овощная, вощинная - мотилиця, метел[н]иця. [Та й сього року мотилиці багато; котрий не відкриєш вулій, в кожнім найдеш (Гуманщ.). Метениця - сіренький метелик, залітає крізь вічко у вулика (Степ.)]. В улье завелась моль - вулик замотиличився;
    2) см. Мольга 1.
    II. Моль, муз. - моль (-ля), мінорний тон (-ну).
    * * *
    I энтом.
    міль, род. п. мо́лі
    II
    1) ихт. мілька́, мільга́, моля́вка
    2) ( о сплавляемом лесе) спец. де́рево, деревина́

    мо́лью гнать — ро́зсипом гна́ти

    III физ., хим.
    моль, -ля

    Русско-украинский словарь > моль

  • 14 нельзя

    I. До -зя см. Донельзя.
    II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;
    2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].
    * * *
    предик.
    1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

    как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

    \нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

    \нельзя зя́ не... — не мо́жна не

    \нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

    2) ( запрещено) не мо́жна

    Русско-украинский словарь > нельзя

  • 15 облегчение

    полегч[кш]ення, полегчіння, улекшення, полегкість (-ости), (на кого) полекша, пільга, ульга. -ние совести - полегкість сумлінню. Почувствовать -ние от болезни - стати легше, полегшати, попустити кому. [Йому полегшало, попустило]. -ние обстоятельств - вольгота, пільга. -ние мороза - одлига. -ние налогов - зменшення податків. Давать, дать -ние - давати, дати полегкість, пільгу кому. Получать, -чить -ние - дізнавати, дізнати полегкости, пільги.
    * * *
    1) ( действие) поле́гшення, обле́гшення, поле́гшування, обле́гшування
    2) ( чувство успокоения) поле́гшення, поле́гкість, -кості; диал. пі́льга
    3) (льгота, послабление в чём-л.) поле́гкість, поле́гша, поле́гшення; по́пуст, -у

    Русско-украинский словарь > облегчение

  • 16 Ольга

    О́льга

    Русско-украинский словарь > Ольга

  • 17 ослабление

    ослаблення, послаблення, ослаба, попуск, пільга. Срв. Облегчение. -ние дисциплины - ослаблення, зменшення дисдипліни.
    * * *
    1) осла́блення, ослабля́ння
    2) осла́блення, посла́блення, ослабля́ння, послабля́ння
    3) осла́блення, ослабля́ння, посла́блення, послабля́ння; поле́гшення; попу́щення, попуска́ння; розпу́щення, розпуска́ння; зме́ншення, зме́ншування

    Русско-украинский словарь > ослабление

  • 18 отдых

    відпочинок, відпочивок (-вку), відпочин, спочин (-ну), спочин[в]ок, опочин[в]ок, відгал(ь) (-лу[ю]), пільга, (кратковременный) перепочин[в]ок, припочивок. Место -ха - спочивище. Во время -ха - на відгалі, під час спочивку. Без -ха - не спочиваючи, без спочину, без відгалю[у]. Нет мне -ха ни днём, ни ночью - нема мені ні дня, ні ночи. Не давать ни -ху, ни сроку - не давати й вгору глянути. Мы имели мало -ха - ми малий спочивок мали, ми мало перепочили.
    * * *
    відпочи́нок, -нку, спочи́нок, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спо́чив, -у и спочи́в, спочива́ння, відпочи́н, -у, відпочи́вок, відпочивання; опочи́нок, віддиха́ння; ( передышка) перепочи́нок, перепочи́вок

    Русско-украинский словарь > отдых

  • 19 польза

    користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.
    * * *
    1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності
    2) (нажива, барыш) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > польза

  • 20 послабление

    1) (действ.) попускання, потурання;
    2) попуск, попуст, потур (-ру), пільга, полегкість (-кости). [Господь бо всякий попуст попускає (К. Пс.). Потуру дітям не даю, навчаю (Г. Барв.). Кожна політична пільга в Росії є пільгою й українству (Грінч.)].
    * * *
    1) ( действие) посла́блення; попуска́ння, потура́ння
    2) ( поблажка) по́пуск, -у, по́пуст, -у

    Русско-украинский словарь > послабление

См. также в других словарях:

  • ЛЬГА — жен. легкота, легкость и льгота, вольгота. Не во льгу мне терпеть, невмочь, не в силу. | Говорят также в виде нареч. льзя, можно, легко исполнить; нельга сев. нельзя. Легастый человек вологод. легостай, ка, ветреный, опрометчивый, легкомысленый,… …   Толковый словарь Даля

  • ЛЬГА — жен. легкота, легкость и льгота, вольгота. Не во льгу мне терпеть, невмочь, не в силу. | Говорят также в виде нареч. льзя, можно, легко исполнить; нельга сев. нельзя. Легастый человек вологод. легостай, ка, ветреный, опрометчивый, легкомысленый,… …   Толковый словарь Даля

  • льга — облегчение, возможность , диал.; блр. льга – то же, сюда же льзя, нельзя, др. русск., ст. слав. льзѣ (Клоц., Супр.), чеш. lzе можно , nelze нельзя , польск. ulgа облегчение, послабление . От лёгкий; см. Бернекер 1, 753; Мейе, Et. 254; Зубатый,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • бе́льга — бельга …   Русское словесное ударение

  • пільга — и, ж. 1) Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких небудь обов язків. •• Податко/ва пі/льга часткове або повне звільнення фізичних і юридичних осіб від податків. 2) перев. у сполуч. зі сл.… …   Український тлумачний словник

  • пільга — Пільга: тут: полегшення [51] …   Толковый украинский словарь

  • вивільга — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • вільга — іменник жіночого роду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • пільга — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • постільга — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • фо́льга — и и (разг.) фольга, и, ж. Очень тонкий металлический лист (листы), употребляемый для украшения изделий, для упаковки пищевых продуктов и в ряде производств. Алюминиевая фольга. Оловянная фольга. Медная фольга. □ [Ольга Порфирьевна] умела вышивать …   Малый академический словарь