-
1 вежа
техн. ба́шня, вы́шка -
2 вежа
ве́жа, ба́шта; киби́тка -
3 вежа полів
ба́шня поле́й -
4 водонагнітна вежа
водонапо́рная ба́шняУкраїнсько-російський політехнічний словник > водонагнітна вежа
-
5 мийна вежа
промывна́я ба́шня -
6 охолодна вежа
охлажда́ющая ба́шня -
7 поглинальна вежа
поглоти́тельная ба́шняУкраїнсько-російський політехнічний словник > поглинальна вежа
-
8 пожежна вежа
пожа́рная вы́шка -
9 свердлова вежа
бурова́я вы́шкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > свердлова вежа
-
10 телевізійна вежа
телевизио́нная ба́шняУкраїнсько-російський політехнічний словник > телевізійна вежа
-
11 убирна вежа
поглоти́тельная ба́шня -
12 башня
вежа, башта, (сторожевая) - дозірна башта, вартівня; (подвижная деревянная, употреблявшаяся для военных надобностей) - гуляй-городина.* * *1) ве́жа, ба́шта; диал. стражни́ця2) воен. ба́шта -
13 наклонный
1) похилий, похильний, похилистий, нахилий, схилистий, (реже) спохилий, схильнистий, (косой) укісний, скісний. [Нігде мені постояти під похильним тином (Мил.). Шапка чорна похилиста (ЗОЮР I). Верба стояла крива, схилиста на став (Грінч. II). Дощ де- далі частіш стукав по укісному дашку (Корол.). Сонце скісними проміннями зазирає йому в вічі (Загірня)]. -ная плоскость - похила площа (площина), похилість (-лости), (косогор) косогір (-гору). [Буйна фантазія тручає його по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.)]. Катиться по -ной плоскости - котитися по похилій площі (площині), котитися по похилості (похилом), (перен.) як з гори котитися. -ное положение - похилий стан, нахиленість, похиленість, похилість (-ости), нахилення (-ння). Работать, сидеть в -ном положении - нахилившися (насхил(ь)) працювати, сидіти, працювати, сидіти на[по]хиленим. [Він сидів, на[по]хилений над книжками (Київ)]. Башня в -ном положении - вежа (башта) в по[на]хиленій (похилій), постаті, по[на]хилена (похила) вежа (башта). [Дзвіниця довго, як Пізанська вежа, перебувала в похилій постаті, аж поки не розібрано її на цеглу (М. Зеров)]. -ная шахта - похідна шахта;2) (о почве) похилий, похилистий до чого, спадистий, скосистий, згористий, убочистий. [Гора похила до річки (Вовчанщ.). Претенсійність зводить цього поета на похилу стежку рискованих експериментів (Рада). Скосиста гора (Верхр.). Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору (Н.-Лев.)];3) (склонный к чему) що має нахил, нахильний, схильний, прихильний, охочий до чого; з уподобанням до чого. [Він має нахил до балачок (Звин.). Нахильний до меланхолії, він на людях силувавсь удавати веселого (Крим.). Він схильний до добра (Сл. Ум.)].* * *1) похи́лий, похи́листий; ( косой) скісни́й, диал. ско́систий\наклонныйая пло́скость — спец. похи́ла площина́
ка́титься по \наклонный ой пло́скости — коти́тися до похи́лій площині́ (по похи́лості, похи́лом); (перен.) як з гори́ коти́тися
2) см. склонный -
14 возвышать
-ся, возвысить, -ся1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].* * *несов.; сов. - возв`ысить1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити2) мат. підно́сити, піднести́ -
15 вышка
1) дозірна вежа, вартівня (р. -ні);2) горішня світлиця;3) горіще.* * *ви́шка -
16 каланча
1) каланча, дозорча (дозірна) башта (вежа);2) (на заводах) каланча, груба (з високим димарем), димар (-ря).* * *1) ( вышка) каланча́, ба́шта, дозо́рча ве́жа2) (перен.: верзила) довготеле́сий, довга́нь, -ня́ -
17 кутузка
холодна (-ної), холодня (-дні), чорна (-ної), вежа, сибірка, буцегарня. [Та я тебе зараз у холодну закину (Грінч.). Зробіть ласку, суддя, посадіть його у вежу (Липовеч.)]. Посадить в -ку - закинути (завдати) в холодну, в чорну. [Ще підслухає слово якесь поліцай і в холодну завдасть патріота (Самійл.)].* * *холо́дна, -ої, буцега́рня, коза́ -
18 маяк
1) (сигнал, условный знак) гасло, знак (-ку);2) (морской) маяк (-ка), морська ліхтарня. [Маяк, що освічував йому його трудовий шлях (Єфр.). Над кручею стоїть висока башта морської ліхтарні (Н.-Лев.)]. Плавучий -як - пливучий (плавний) маяк;3) см. Поплавок 2;4) (при работах землемерных и т. п. как примета) тичка, віха, маняк (-ка). [Маняк є шляхом, то потраплю (Канівщ.)];5) (штукатурный) сторожок (-жка);6) (сторожевая башня) дозірна башта (вежа), вартівня;7) (старое дерево среди молодого леса) маяк. [Ворони сіли на маяку, що на горі посеред лісу (Шевч.)].* * *мая́к, -а -
19 обзорный
1) (видный со всех сторон) оглядний, видний;2) (для обзора служащий) оглядний. -ная башня - оглядна башта, вежа.* * *оглядо́вий -
20 острог
1) (тюрьма) острі[о]г (-рогу), тю[у]рма (ув. тюряга), в'язниця, вежа (-жі), буцигарня, х[ф]урдиґа. [А в Київі острог та без вікон, без дверей (Чуб.)];2) остріг (-рогу), частокіл (-колу). [Новим острогом обгородились].* * *1) ( тюрьма) в'язни́ця, тюрма́; остро́г, -у2) ист. остро́г
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вежа — (1) 1. Кибитка, шатер кочевников: Кликну, стукну земля, въшумѣ трава, вежи ся Половецкіи подвизашася. 40. 898: Идоша угри мимо Киевъ горою, еже ся зоветь нынѣ Угорьское, и пришедъше къ Днѣпру сташа вежами; бѣша бо ходяще аки се половци. Пов. врем … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ВЕЖА — жен., ·об., ·стар. знающий, сведущий; ученый, образованный. | Поп вежа, книжный, ученый и начитанный. | ныне вежа и невежа относится не до учености или познаний (в ·знач. неученого говорят невежда), а до образования внешнего, до светского… … Толковый словарь Даля
ВЕЖА — жен., ·об., ·стар. знающий, сведущий; ученый, образованный. | Поп вежа, книжный, ученый и начитанный. | ныне вежа и невежа относится не до учености или познаний (в ·знач. неученого говорят невежда), а до образования внешнего, до светского… … Толковый словарь Даля
Вежа-Ю — многозначный термин. Вежа Ю (приток Еввы) река в Российской Федерации, протекает в Архангельской области, Республике Коми. Вежа Ю (приток Мезени) река в России, протекает в Архангельской области, Республике Коми. См. также Вежаю Вежь Ю … Википедия
вежа — башня, кибитка, шатер, зимовье Словарь русских синонимов. вежа сущ., кол во синонимов: 10 • башня (45) • … Словарь синонимов
ВЕЖА — (др. рус.) шатер, кибитка, башня … Большой Энциклопедический словарь
вежа — вежа, вѢжа башта, шатро; ми. вѢжѢ стан … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ВЕЖА — (др. рус. шатёр, кибитка, башня), 1) то же, что кибитка; 2) жилище на каркасе из жердей, крытое дёрном, у саамов … Этнографический словарь
вежа — (древнерусский шатёр, кибитка, башня), 1) то же, что кибитка; 2) жилище на каркасе из жердей, крытое дёрном, у саамов … Энциклопедия «Народы и религии мира»
вежа — ВЕЖ|А (68), Ѣ ( А) с. 1.Крытая повозка, кибитка; шатер, палатка: Идоша Угри мимо Киевъ горою... пришедъше къ Днѣпру и сташа вежами бѣша бо ходѩще аки се Половци. ЛЛ 1377, 8 об. (898); взѩша бо тогда скоты и ѡвцѣ и конѣ. и вельблуды. и вежѣ с… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Вежа — I см. Вежа. II слово, общее языкам: церковно славянскому, польскому, чешскому, словацкому, означает, собственно, башню; затем под В. разумели также колокольню, замок, острог и наконец тюрьму. Поэтому многие укрепленные места, где были построены… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
