-
1 огон
техн.ого́н -
2 огон
техн.ого́н -
3 огон
техн. ого́н -
4 огонёк
уменьш.во́гник, о́гник -
5 радіогоніометр
техн. радиогонио́метрУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіогоніометр
-
6 радіогоніометричний
техн. радиогониометри́ческийУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіогоніометричний
-
7 радіогоніометрія
техн. радиогониоме́трияУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіогоніометрія
-
8 радіогоніостанція
техн. радиогониоста́нцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіогоніостанція
-
9 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь -
10 радиогониометр
техн.радіогоніо́метр -
11 радиогониометрический
техн.радіогоніометри́чнийРусско-украинский политехнический словарь > радиогониометрический
-
12 радиогониометрия
техн.радіогоніоме́тріяРусско-украинский политехнический словарь > радиогониометрия
-
13 радиогониостанция
техн.радіогоніоста́нціяРусско-украинский политехнический словарь > радиогониостанция
-
14 радиогониометр
техн.радіогоніо́метр -
15 радиогониометрический
техн.радіогоніометри́чнийРусско-украинский политехнический словарь > радиогониометрический
-
16 радиогониометрия
техн.радіогоніоме́тріяРусско-украинский политехнический словарь > радиогониометрия
-
17 радиогониостанция
техн.радіогоніоста́нціяРусско-украинский политехнический словарь > радиогониостанция
-
18 мелькать
мелькнуть1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].* * *несов.; сов. - мелькн`уть1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти -
19 Насносях
нрч. на останніх днях, в останній надії, (пров.) на-вискоці, (зап.) в цілові. [Я тоді оцим хлопцем ходила, на останніх днях була (Харківщ.). Жінка моя зараз на-вискоці, то й не може на суд стати (Липовеч.). Наша корова в-цілові ходить (Огон.)].
См. также в других словарях:
огон — огон, а … Русский орфографический словарь
огонёк — огон/ёк/ … Морфемно-орфографический словарь
огонёк — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? огонька и огоньку, чему? огоньку, (вижу) что? огонёк, чем? огоньком, о чём? об огоньке; мн. что? огоньки, (нет) чего? огоньков, чему? огонькам, (вижу) что? огоньки, чем? огоньками, о чём? об… … Толковый словарь Дмитриева
Огон — Огон (нидерл. oogen глаза[1]) способ образования постоянной петли на … Википедия
ОГОН — муж. огонка жен., ·стар. и зап. огонок муж. огончик ·умалит. хвост животных, хобот ·стар. ошиб церк. и ·стар. Слово это вероятно от огибать, огнуть, или от обгонять, мухогон. поныне говорят лисьи, беличьи огонки, отдельные от меха; беличий мех с… … Толковый словарь Даля
ОГОНЁК — ОГОНЁК, огонька, муж. 1. уменьш. ласк. к огонь. Подсесть поближе к огоньку. || Светящаяся точка, блеск. «В селе за рекою потух огонек.» Пушкин. «В глазах их забегали веселые огоньки.» Шолохов. 2. перен. Задатки какой нибудь способности,… … Толковый словарь Ушакова
Огон — петля на конце или на сере дине троса, образующаяся из самого троса путем пробивки его прядей. Огон надевают, например, на рангоутное дерево, когда надо надежно прикрепить к нему какую нибудь снасть. Различаются формой и способом изготовления.… … Морской словарь
Огонёк — («Огонёк») русский советский общественно политический и литературно художественный иллюстрированный еженедельный журнал. Издаётся с 1923 в Москве. Первый редактор М. Е. Кольцов (до 1938); затем в разное время Е. П. Петров, А. А. Сурков, с … Большая советская энциклопедия
ОГОНЁК — ОГОНЁК, нька, муж. 1. см. огонь. 2. перен. Увлечение, задор (разг.). Работать с огоньком. 3. Вечер (во 2 знач.) с развлекательной программой, с лёгким угощением. Голубой о. (жанр телевизионной программы). Новогодний голубой о. Толковый словарь… … Толковый словарь Ожегова
огонёк — огонёк, огоньки, огонька, огоньков, огоньку, огонькам, огонёк, огоньки, огоньком, огоньками, огоньке, огоньках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
«Огонёк» — еженедельный иллюстрированный общественно политический и литературно художественный журнал, с 1899, Санкт Петербург, с 1923, Москва. Ведёт историю от одноимённого журнала (выходил до июля 1918); возобновлён в 1923 в Москве. Среди редакторов М. Е … Энциклопедический словарь
