-
1 incompetent
неналежний; некомпетентний; неприпустимий; недієздатний; неправоздатний; неправомочний; неправосильний; який не відповідає вимогам ( права); який не має права; непідсудний; невмілий- incompetent evidence
- incompetent executor
- incompetent to contract
- incompetent to testify
- incompetent witness -
2 incompetent
adj1. некомпетентний; необізнаний; нездатний, невмілий2. юр. непідсудний; непідвідомчий; неправоздатний; що не має права- incompetent administrator некомпетентний адміністратор- to declare oneself incompetent оголосити себе некомпетентним -
3 incompetent
adj1) некомпетентний; необізнаний; нездатний, невмілий2) юр. непідсудний; непідвідомчий; неправоздатний; що не має права3) геол. неміцний* * *a1) некомпетентний, некваліфікований; невмілий2) юp. непідсудний; непідвідомчий; неправоздатний3) гeoл. неміцний (про пласт, ґрунт) -
4 incompetent
a1) некомпетентний, некваліфікований; невмілий2) юp. непідсудний; непідвідомчий; неправоздатний3) гeoл. неміцний (про пласт, ґрунт) -
5 incompetent
[ɪn'kɒmpɪt(ə)nt]adj1) некомпете́нтний; незда́тний; невмі́лий2) юр. неправозда́тний -
6 incompetent defendant
-
7 incompetent evidence
неадекватний (нерелевантний, неналежний) доказ; неприпустимий доказ, неприпустимі докази -
8 incompetent executor
-
9 incompetent to contract
-
10 incompetent to testify
-
11 incompetent witness
неприпустиме свідчення; особа, яка не може бути свідком -
12 incompetent rock
? неміцна порода -
13 mentally incompetent
-
14 temporarily incompetent
тимчасово недієздатний ( або неправоздатний) -
15 mentally
психічно; розумово- mentally abnormal criminal
- mentally abnormal offender
- mentally abnormal person
- mentally debilitated
- mentally defective
- mentally defective
- mentally deficient
- mentally deranged
- mentally disabled
- mentally disordered
- mentally disordered person
- mentally handicapped
- mentally ill
- mentally ill offender
- mentally incompetent
- mentally retarded
- mentally sane
- mentally unbalanced
- mentally unbalanced person -
16 temporarily
-
17 staff
n кадр, особовий склад; персонал; службовий персонал; штат; співробітники; співпрацівники; a службовий; кадровийпрацівники, робітники чи службовці підприємства, установи і т. п.═════════■═════════administrative staff адміністративний персонал • адміністративно-управлінський апарат • адміністратори • адміністративні працівники; attendant staff черговий персонал; catering staff обслуговуючий персонал; clerical staff конторський персонал; competent staff компетентний персонал; consulting staff штат консультантів; coordinating staff координаційний персонал; counter staff персонал за касою; creative staff творчий персонал; daily paid staff поденно оплачуваний персонал; directing staff керівний персонал; editorial staff редакція • редакційний персонал • редакційні працівники; efficient staff ефективний персонал; engineering staff інженерно-технічний персонал; executive staff середній керівний персонал; fabrication staff виробничий персонал; farm staff працівники ферми; field staff виїзний персонал; general staff персонал, який займається питанням координації і планування; highly qualified staff висококваліфікований персонал; incompetent staff некомпетентний персонал; indoor staff персонал внутрішньої служби; industrial staff промисловий персонал; junior staff молодший персонал; junior service staff молодший обслуговуючий персонал; key staff основний персонал; key engineering staff основний інженерний склад; local staff місцевий персонал; maintenance staff обслуговуючий персонал • обслуга • обслуговуючий технічний персонал; management staff старший управлінський персонал • штат керівних працівників; managerial staff старший управлінський персонал • штат керівних працівників; managing staff старший управлінський персонал • штат керівних працівників; medical staff лікарський персонал; nursing staff персонал медсестер; office staff конторський персонал • конторські службовці; operating staff оперативний персонал • обслуговуючий персонал; part-time staff персонал, зайнятий неповний робочий день; permanent staff постійний персонал; planning staff апарат планування; process control staff персонал, який забезпечує контроль технологічного процесу; production staff виробничий персонал; qualified staff кваліфікований персонал; regular staff постійний персонал; salaried staff персонал, який одержує оклад; sales staff торговельний персонал; scientific staff науковий персонал; senior staff старший персонал; service staff обслуговуючий персонал; skeletal staff мінімально необхідний штат; skilled staff кваліфікований персонал; supervisory staff адміністративно-технічний персонал • персонал, який забезпечує технічний контроль; supporting staff допоміжний персонал; teaching staff навчальний персонал; technical staff технічний персонал; temporary staff тимчасовий персонал; trained staff тренований персонал; training staff навчальний персонал; unpaid staff неоплачувані штатні працівники; voluntary staff добровільний персонал═════════□═════════staff and line functions функції центрального апарату і рядових працівників; staff benefits вигоди для персоналу; staff bonds облігації для персоналу; staff briefing інструктаж персоналу; staff care послуги персоналу; staff costs витрати на утримання персоналу; staff department відділ кадрів; staff discount знижка для персоналу; staff expenses витрати на утримання персоналу; staff function функції центрального апарату підприємства; staff incentive заохочувальна винагорода для персоналу; staff increase збільшення кількості персоналу; staff instruction службова інструкція; staff loan позика для персоналу; staff management функціональне керівництво; staff management cooperation співпраця персоналу з керівниками; staff meeting збори персоналу • нарада особового складу; staff member представник персоналу; staff organization організаційна схема підлеглості; staff ownership власність персоналу; staff policy кадрова політика; staff reduction зменшення штатів • зменшення кількості персоналу; staff representative представник персоналу; staff retirement fund пенсійний фонд для персоналу; staff retirement plan план виходу персоналу на пенсію; staff rotation ротація персоналу; staff shareholding участь персоналу в акціонерному капіталі; staff shares акції персоналу; staff shortage нестача персоналу; staff suggestion box скринька для пропозицій персоналу; staff training навчання персоналу; staff training expenses витрати на навчання персоналу; staff turnover плинність персоналу; staff vacancies незаповнені штати/вакансії; to appoint staff наймати/найняти персонал; to be on the staff бути в штаті; to be short of staff відчувати/відчути нестачу персоналу; to dismiss staff звільняти/звільнити службовців; to employ staff наймати/найняти персонал; to engage staff наймати/ найняти персонал; to replace the staff заміняти/замінити персонал; to recruit staff вербувати персонал; to reduce the staff зменшувати/зменшити штат; to take on staff наймати/найняти персонал на службу* * *1.апарат; кадри; працівники; персонал; співробітник; співробітники; штат; штати2. v.укомплектованість кадрами; підбирати співробітників; набирати співробітників -
18 trial
n1) випробування; проба; дослідto buy smth. on trial — купити щось на пробу
2) переживання, випробування; лиха пригода; спокуса3) причина невдоволення (роздратування)4) юр. судове слідство; судовий розгляд; суд, судовий процесto bring up smb. for (to) trial, to put smb. to (on) trial — притягати когось до суду
to stand one's trial, to come up for one's trial — перебувати під судом
5) спорт. спробаtrial shot — військ. контрольний постріл
6) геол. розвідкаtrial burst — військ. контрольна черга
trial court — амер. суд першої інстанції
trial flight — ав. пробний політ
trial judge — суддя, який бере участь у розгляді справи
trial load — тех. пробне навантаження
* * *I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
19 wholly
advповністю, цілком; зовсім(man) wholly given to smth. — (людина) що з головою поринула у щось
I shall not wholly die — поет. ні, весь я не умру
* * *advповністю, цілком; достатньо, повністюwholly bad — ні до чого непридатний; безнадійно зіпсований
wholly given to smth — людин, що повністю заглиблена в що-н.a book dealing wholly with herbs — книга, присвячена виключно травам
-
20 trial
I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
- 1
- 2
См. также в других словарях:
incompétent — incompétent, ente [ ɛ̃kɔ̃petɑ̃, ɑ̃t ] adj. • 1505; bas lat. incompetens 1 ♦ Dr. Qui n est pas compétent (spécialt d une juridiction). 2 ♦ Cour. Qui n a pas les connaissances suffisantes, l habileté requise pour juger, pour décider d une chose. ⇒… … Encyclopédie Universelle
incompetent — in·com·pe·tent 1 /in käm pə tənt/ adj 1: not legally qualified: as a: lacking legal capacity (as because of age or mental deficiency) b: incapable due to mental or physical condition compare competent c … Law dictionary
Incompetent — In*com pe*tent, a. [L. incompetens: cf. F. incomp[ e]tent. See {In } not, and {Competent}.] [1913 Webster] 1. Not competent; wanting in adequate strength, power, capacity, means, qualifications, or the like; incapable; unable; inadequate; unfit.… … The Collaborative International Dictionary of English
incompetent — INCOMPETÉNT, Ă, incompetenţi, te, adj. Care nu este competent; care nu are dreptul sau căderea de a face ceva; necompetent. ♦ (Despre un organ de stat) Care nu are puterea legală de a judeca, cerceta sau rezolva o anumită problemă. – Din fr.… … Dicționar Român
incompetent — in‧com‧pe‧tent [ɪnˈkɒmptənt ǁ ˈkɑːm ] adjective not having the skill or ability to do a job properly: • Those who are conspicuously incompetent get the sack. incompetence noun [uncountable] : • He was accused of medical incompetence.… … Financial and business terms
incompétent — incompétent, ente (in kon pé tan, tan t ) adj. 1° Terme de jurisprudence. Qui n est pas compétent. Juge incompétent. En parlant d un jugement. • Jamais jugement ne fut plus incompétent [que celui de Marie Stuart], et jamais procédure ne… … Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré
incompetent — (adj.) 1610s, insufficient, from Fr. incompétent, from L.L. incompetentem (nom. incompetens) insufficient, from in not (see IN (Cf. in ) (1)) + L. competentem (see COMPETENT (Cf. competent)). Sense of lacking qualification or ability first… … Etymology dictionary
incompetent — [in käm′pə tənt] adj. [Fr incompétent < LL incompetens: see IN 2 & COMPETENT] 1. without adequate ability, knowledge, fitness, etc.; failing to meet requirements; incapable; unskillful 2. not legally qualified 3. lacking strength and… … English World dictionary
Incompetent — may be* Incompetent , the legal term of art used to raise the corresponding objection to a question put to a witness * Lacking competence (disambiguation) … Wikipedia
incompetent — ► ADJECTIVE 1) not sufficiently skilful to do something successfully. 2) Law not qualified to act in a particular capacity. ► NOUN ▪ an incompetent person. DERIVATIVES incompetence noun incompetency noun incompetently adverb … English terms dictionary
Incompetent — (v. lat.), nicht befugt, ungültig; daher Incompetenz, 1) Unbefugtheit, Unzuständigkeit; 2) in der Gerichtssprache der Mangel an denjenigen Bedingungen, von welchen die Fähigkeit (das Recht) einer Behörde abhängt, eine gewisse Handlung vorzunehmen … Pierer's Universal-Lexikon