-
1 punctuation
n1) пунктуація2) переривання мови (вигуками тощо)* * *n1) пунктуація2) переривання мови (вигуками, оплесками) -
2 punctuation
-
3 punctuation
-
4 punctuation error
помилка пунктуації (в записі розділювачів мови апаратного представлення ВІС)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > punctuation error
-
5 error
-
6 mark
n ч. ім'яМарк (тж бібл.)* * *I n1) знакinterrogation mark, mark of interrogation — знак питання
mark of accent — наголос, знак наголосу; позначка
2) штамп, штемпель; клеймо, тавро; фабрична марка; торговельний знак; штемпель ( яким ставиться фабричне клеймо); ярлик ( з вказуванням ціни); цінник3) орієнтир; мітка, позначка; зарубка; віха4) відмітка, мітка, рискаcheck mark — cпopт. контрольна мітка
high-water mark — мop. відмітка рівня припливу; вище досягнення; кульмінаційний пункт; cпopт. лінія старту, старт; cпopт. лінія фінішу
5) слід; шрам, рубець; поріз; подряпина; відбиток6) (родим пляма, родимка)7) норма; стандарт; рівень8) оцінка, бал9) ціль; мішень10) ознака, показник11) популярність; значущість12) icт. межа, рубіж, границя; кордон; марка, селянська громада в середньовічній Німеччині13) cпopт.; жapг. ямка під грудьми14) жapг. те, що до смаку15) лiнгв. позначка, помітка16) стирання зубів у коня, по якому визначають його вікII [mark] v1) ставити знак, мітку, позначку, код2) штемпелювати; таврувати, клеймити ( худобу); маркірувати; ставити фабричну марку, фабричне клеймо або торговельний знак; (по)ставити розцінку ( на товарі)3) відмічати, позначати ( місце); розмічати; розставляти вказівні знаки; наносити ( на карту); вказувати ( на шкалі)4) залишати слід, пляму; залишатися (про слі; залишати шрам, відбиток)5) pass мати родимі плями6) виставляти оцінку, бал ( на письмовій роботі); виставляти бал (за виступ у змаганнях, у конкурсі); вести рахунок, записувати очки ( у грі)7) відмічати, характеризувати; вирізняти, виділяти8) відзначати, ознаменовувати9) виражати, проявляти10) зауважувати, помічати, запам'ятовувати; пoeт. спостерігати11) призначати, визначати; обумовлювати12) опікувати, прикривати ( гравця- футбол)III n1) icт. марка (грошова одиниця Німеччини, до вступу в ЕС)2) марка (міра ваги, особл. золота або срібл) -
7 mark
I n1) знакinterrogation mark, mark of interrogation — знак питання
mark of accent — наголос, знак наголосу; позначка
2) штамп, штемпель; клеймо, тавро; фабрична марка; торговельний знак; штемпель ( яким ставиться фабричне клеймо); ярлик ( з вказуванням ціни); цінник3) орієнтир; мітка, позначка; зарубка; віха4) відмітка, мітка, рискаcheck mark — cпopт. контрольна мітка
high-water mark — мop. відмітка рівня припливу; вище досягнення; кульмінаційний пункт; cпopт. лінія старту, старт; cпopт. лінія фінішу
5) слід; шрам, рубець; поріз; подряпина; відбиток6) (родим пляма, родимка)7) норма; стандарт; рівень8) оцінка, бал9) ціль; мішень10) ознака, показник11) популярність; значущість12) icт. межа, рубіж, границя; кордон; марка, селянська громада в середньовічній Німеччині13) cпopт.; жapг. ямка під грудьми14) жapг. те, що до смаку15) лiнгв. позначка, помітка16) стирання зубів у коня, по якому визначають його вікII [mark] v1) ставити знак, мітку, позначку, код2) штемпелювати; таврувати, клеймити ( худобу); маркірувати; ставити фабричну марку, фабричне клеймо або торговельний знак; (по)ставити розцінку ( на товарі)3) відмічати, позначати ( місце); розмічати; розставляти вказівні знаки; наносити ( на карту); вказувати ( на шкалі)4) залишати слід, пляму; залишатися (про слі; залишати шрам, відбиток)5) pass мати родимі плями6) виставляти оцінку, бал ( на письмовій роботі); виставляти бал (за виступ у змаганнях, у конкурсі); вести рахунок, записувати очки ( у грі)7) відмічати, характеризувати; вирізняти, виділяти8) відзначати, ознаменовувати9) виражати, проявляти10) зауважувати, помічати, запам'ятовувати; пoeт. спостерігати11) призначати, визначати; обумовлювати12) опікувати, прикривати ( гравця- футбол)III n1) icт. марка (грошова одиниця Німеччини, до вступу в ЕС)2) марка (міра ваги, особл. золота або срібл)
См. также в других словарях:
Punctuation — is everything in written language other than the actual letters or numbers, including punctuation marks (listed at right), inter word spaces and indentation. *cite book last = Amis | first = Kingsley | authorlink = Kingsley Amis | coauthors = |… … Wikipedia
Punctuation — Punc tu*a tion, n. [Cf. F. ponctuation.] (Gram.) The act or art of punctuating or pointing a writing or discourse; the art or mode of dividing literary composition into sentences, and members of a sentence, by means of points, so as to elucidate… … The Collaborative International Dictionary of English
Punctuation in French — (or French punctuation) is a term used in some Microsoft documents as a partial proxy for French spacing rules in the period following the recent reversal of meaning of French spacing in America. It primarily refers to additional spaces retained… … Wikipedia
punctuation marks — punctuation marks, marks used in writing or printing to help make the meaning clear. Periods, commas, question marks, semicolons, and colons are punctuation marks. »The punctuation marks, however, are not conceived of as representing features of… … Useful english dictionary
punctuation mark — punctuation marks N COUNT A punctuation mark is a symbol such as a full stop or period, comma, or question mark that you use to divide written words into sentences and clauses … English dictionary
punctuation mark — n. any of the marks used in punctuation, as a period or comma … English World dictionary
punctuation — 1530s, pointing of the psalms, from M.L. punctuationem (nom. punctuatio) a marking with points, noun of action from pp. stem of punctuare to mark with points or dots, from L. punctus a prick (see POINT (Cf. point)). Meaning system of inserting… … Etymology dictionary
punctuation — see the individual entries for apostrophe, brackets, colon, comma, dash, exclamation mark, full stop, hyphen … Modern English usage
punctuation — Punctuation, Interpunctio, Distinctio, Interpunctum interpuncti … Thresor de la langue françoyse
punctuation — ► NOUN 1) the marks, such as full stop, comma, and brackets, used in writing to separate sentences and their elements and to clarify meaning. 2) the use of such marks. DERIVATIVES punctuational adjective … English terms dictionary
punctuation — [puŋk΄cho͞o ā′shən] n. [ML punctuatio: see PUNCTUATE] 1. the act of punctuating; specif., the act or practice of using standardized marks in writing and printing to separate sentences or sentence elements or to make the meaning clearer 2. a… … English World dictionary