-
1 Потій, Іпатій
Потій, Іпатій (1541, с. Рожанка, Холмщина - 1613) - укр. церковний діяч, богослов, письменник-полеміст. Належав до найактивніших творців Берестейської унії. П. вважають перекладачем на укр. мову праці єзуїта Петра Скарги "Оборона синоду Берестейського" (1597). Відомі також 74 проповіді П. У 1605 р. П. віднайшов і опублікував послання Київського Митрополита Мисаїла до Папи Сикста IV з 1476 р. Окрім історичної цінності самого послання, цей друк мав принципове наукове значення, позаяк це була перша публікація джерела з укр. історії, яка започаткувала історичні дослідження як в уніатському, так і в православному середовищах. Літературні твори і проповіді П. наближаються до нового в той час барокового стилю. Основна проблема, яку він порушує, - це злободенні питання його епохи: церковна унія з Римом і її правові та культурно-ідеологічні аспекти.[br]Осн. тв.: "Унія альбо Вьіклад преднейших артьїкулов, ку з'єдноченью Греков з костелом Рьімским належаших" (1595), "Антирризис альбо Апологія проти Христофора Філалета" (1599), "Оборона Синоду Флорентійського" (1604), "Гармонія альбо согласіє віри" (1608). -
2 пот
I. піт (р. поту). [Хто свій піт що-дня на праці лив (Грінч.)]. В пот ударило - піт пройняв. В пот вгонять кого - піт гонити з кого. До кровавого пота - кревне[о]. [Ми робимо кревно, а ви лежа лежите]. Поработать до пота - попрацювати до поту, (шутл. нагріти чуприну). В -те лица - в поті чола. [І в поті чола я того зрозумів, хто сам працювать звик у поті (Грінч.)].II. Пот (рыба) Plyster macrocephalus - дивоглавець (-вця), плевун.* * *піт, род. п. по́тувгоня́ть, вогна́ть в \пот — приму́шувати, приму́сити попрі́ти; вганя́ти, увігна́ти и угна́ти в піт
се́мь пото́в сошло́ с кого́ — нагрі́в чу́ба (чупри́ну) хто
-
3 потёмки
1) (мрак, тьма) потемки (-ків), темрява, темнява, темнота, тьма, пітьма; см. Тьма. Чужая душа -ки - в чужій душі - мов серед ночи; чужа душа (голова) темний ліс (Ном.). В -ках, нар. - поночі, напотемки, потемку; срв. Впотьмах;2) (время, след, за сумерк.) ніч (р. ночи), пізній вечір (-чора);3) (невежество) темрява, темнота.* * *по́темки, -ків; ( мрак) пі́тьма и пітьма́, те́мрява; ( сумерки) при́смерки, -ків, при́смерк, -у, су́тінкив потёмках — в по́темках; ( впотьмах) по́ночі, по́темки
-
4 потёмкинский
ист.потьо́мкінськийпотёмкинская дере́вня — потьо́мкінське село́
-
5 потёртость
1) поте́ртість, -тості2) ( потёртое место) поте́рте мі́сце, поте́ртість; ( ссаднённое место) нате́рте (наму́ляне) мі́сце -
6 Потій
див. Потій, Іпатій -
7 потік
астр.; метеор.; техн.; физ. пото́к (масса воздуха, света, звуков и т. п.) -
8 потік випромінення
пото́к излуче́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > потік випромінення
-
9 потік зміщення
пото́к смеще́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > потік зміщення
-
10 потік індукції
пото́к инду́кцииУкраїнсько-російський політехнічний словник > потік індукції
-
11 потік метеорів
пото́к метео́ровУкраїнсько-російський політехнічний словник > потік метеорів
-
12 потік напруженості
пото́к напряжённостиУкраїнсько-російський політехнічний словник > потік напруженості
-
13 потік розсіювання
пото́к рассе́иванияУкраїнсько-російський політехнічний словник > потік розсіювання
-
14 потіпаний
техн. потрёпанный (о льне, конопле), растрёпанный -
15 потіпати
техн. потрепа́ть (лён, коноплю) -
16 потёк
патьок. [По стіні були брудні патьоки].* * *патьо́к, -у, потьо́к -
17 потёмкинец
ист.потьо́мкінець, -нця -
18 потёмный
диал. см. тёмный -
19 потёртый
1) прич. поте́ртий; нате́ртий, наму́ляний2) в знач. прил. поте́ртий, прите́ртий, ви́тертий; ( о лице) несві́жий, ви́снажений, ви́смоктаний; ( о человеке) підто́птаний -
20 потёсанный
поте́саний
См. также в других словарях:
Потёмкины — Описание герба: см. текст Том и лист Общего гербовника: II, 66 … Википедия
потёртый — потёртый, потёртая, потёртое, потёртые, потёртого, потёртой, потёртого, потёртых, потёртому, потёртой, потёртому, потёртым, потёртый, потёртую, потёртое, потёртые, потёртого, потёртую, потёртое, потёртых, потёртым, потёртой, потёртою, потёртым,… … Формы слов
потёк — потёк, потёки, потёка, потёков, потёку, потёкам, потёк, потёки, потёком, потёками, потёке, потёках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
потёртость — потёртость, потёртости, потёртости, потёртостей, потёртости, потёртостям, потёртость, потёртости, потёртостью, потёртостями, потёртости, потёртостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ПОТ — пота, о поте, в поту, мн. поты, м. 1. Прозрачная жидкость, выделяемая подкожными железами. «С лица катится пот остылый.» Пушкин. «Весь в поту, от страха бледный, чрез кладбище шел домой.» Пушкин. «Лицо было в поту, волосы растрепаны.» Л.Толстой.… … Толковый словарь Ушакова
ПОТЁРТОСТЬ — воспаление кожи, вызванное трением белья, одежды (например, воротником), обуви и т. д. При потёртости возникает ограниченная краснота, отёчность, появляются пузырьки и пузыри, которые, разрываясь, образуют болезненные ссадины. Нередко появляются… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
пот — бросить в пот, проливать пот, работать до поту лица, холодный пот выступил на лбу.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пот налет, мыло, пена, испарина Словарь русских… … Словарь синонимов
пот прошиб — пот выступил, бросило в пот, покрываться потом, пот льет градом, вспотеть, обливаться потом, потеть, покрываться испариной Словарь русских синонимов. пот прошиб прил., кол во синонимов: 9 • бросило в пот (20) … Словарь синонимов
Потёмкин Григорий Александрович — (1739, село Чижово Смоленской губернии 1791, близ г. Яссы), светлейший князь Таврический, государственный и военный деятель, генерал фельдмаршал (1784). С 1746 в Москве. Записан в лейб гвардейский конный полк. Учился в частном пансионе в … Москва (энциклопедия)
ПОТЁРТЫЙ — ПОТЁРТЫЙ, потёртая, потёртое; потёрт, потёрта, потёрто. 1. прич. страд. прош. вр. от потереть. 2. Бывший в долгом употреблении, поношенный (разг.). «Увидел на сыне куцый, потертый пиджачок.» Чехов. «Широкий шарф очень потерт.» Достоевский. ||… … Толковый словарь Ушакова
пот-а-фэ — известнейшее блюдо французской кухни, сочетающее одновременно суп (бульон), отварное мясо (обычно говядину) и овощи (корни, листья). Согласно Мирабо, пот а фэ – очень древнее блюдо и очень разнообразное. Как и потэ, его готовят в большом… … Кулинарный словарь