Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(шутить)

  • 1 шутить

    жартува́ти

    Русско-украинский словарь > шутить

  • 2 балагурить

    базікати, теревені правити, т. точити, баляндрасити, баляси, баляндраси точити.
    * * *
    тереве́ні пра́вити (розво́дити, точи́ти), баляндра́сити, тереве́нити, баля́си (ля́си) точи́ти, баляндра́си пра́вити (торо́чити); ( болтать) базі́кати; ( шутить) жартува́ти

    Русско-украинский словарь > балагурить

  • 3 заигрывать

    заиграть
    1) загравати, заграти. [Музики заграли. Сонечко заграло]. -ть кого - перегравати, переграти кого. [Він на скрипці усіх переграє (заигрывает)];
    2) -вать с кем - (шутить) жартувати з ким, (возиться) мизкатися з ким, (ухаживая) женихатися до кого, (шалить) жирувати з ким, (подделываться) загравати з ким, лабузнитися до кого. Чи з ким иншим мизкаєшся з нудьги та з похмілля? (Шевч.). ІОзефович загравав з українством (Крим.). Загнибіді кинулася в вічі Христинина врода, і вік почав лабузнитись до неї (Мирн.)]. См. Играть.
    * * *
    I несов.; сов. - заигр`ать
    1) (часто играя, изнашивать) заграва́ти, загра́ти; ( карты) заяло́жувати, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш
    2) ( делать избитым) заяло́жувати, заяло́зити, заграва́ти, загра́ти
    II
    ( с кем) заграва́ти, -граю́, -грає́ш залиця́тися (до кого, на кого, коло кого, з ким)

    Русско-украинский словарь > заигрывать

  • 4 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 5 нечего

    1) мест. - см. I. Нечто 2;
    2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).
    * * *
    I мест.
    нічо́го, нема́ (нема́є) чого (що) (прош.: не було́ чого́; буд. вр.: не бу́де чого́)

    \нечего чему — ні́чому, нема́ (нема́є) чому́

    \нечего чем — нічи́м, нема́ (нема́є) чим

    не о чём — ні́ про що, ні за що, нема́ (нема́є) про (за) що

    де́лать \нечего го — см. делать

    \нечего го говори́ть, он прав — нічо́го каза́ти, він має ра́цію (його пра́вда, він пра́вий, він прав)

    \нечего го сказа́ть! — нема́ що (чого́) [й] каза́ти!, нівро́ку!, ні́чого сказати!

    от \нечего го де́лать — см. делать

    II
    (предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

    ду́мать \нечего го — см. думать 2)

    \нечего го греха́ таи́ть — см. грех

    \нечего го об этом говори́ть! — ні́чого про це говори́ти!

    Русско-украинский словарь > нечего

  • 6 расшучиваться

    несов.; сов. - расшут`иться
    розжарто́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, розжартува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; (начинать шутить) почина́ти жартува́ти, поча́ти (-чну́, -чне́ш) жартува́ти

    Русско-украинский словарь > расшучиваться

  • 7 чудить

    химерува́ти, химе́рити; (шутить, дурачиться) чуди́ти, дива́чити

    Русско-украинский словарь > чудить

  • 8 шутковать

    диал. см. шутить

    Русско-украинский словарь > шутковать

  • 9 Зашучивать

    зашутить
    1) (начинать шутить) загравати жартом, зашуткувати, зажартувати;
    2) кого - засміювати, засміяти кого. Зашученный - засміяний. -ться - перегравати у жартах, зажартуватися.

    Русско-украинский словарь > Зашучивать

  • 10 Изволять

    изволить бути ласкавим, зволяти, зволити; см. Соизволять. [Ох, вовче братіку, зволь-же нам хоч пісню заспівати (Рудч.). Нащо бог зволив серце дати (Чуб. V)]. Почему не -лите сесть? - чому не ласкаві сісти? Чего -лите? - що зволите сказати (наказати)? Що ваша ласка? Что -лите дать, поблагодарим - що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо. Барин -лил приказать - пан наказали (мн. ч.), дали наказ. Барыня -лит почивать - пані спочивають (мн. ч.). Вы -лите шутить - ви здорові шуткуєте (жартуєте). Как сами -лите знать - як сами, здорові, знаєте. Изволь - будь ласка, зволи. Извольте - будь ласка, зволіте, звольтеся. [Один подасть йому вмивальню срібну, а хто зливальницю, хто утиральник: «Зволіте, ваша честь, прохолодитись» (Куліш)]. -вольте получить - будь ласка візьміть, звольтеся взяти. Изволь, я согласен - гаразд, я згоджуюсь; хай буде так, я згоджуюсь. Не -вольте беспокоиться - прошу вас (будь ласка) - не турбуйтеся.

    Русско-украинский словарь > Изволять

См. также в других словарях:

  • ШУТИТЬ — ШУТИТЬ, шучивать, говорить, делать что ради одной забавы, потехи, смеху, веселья; балагурить, балясничать; шалить, проказить, тешить себя и людей пустою, забавною выдумкой. Чем чорт не шутит! дело станется. Шутить, и век шутить как вас на это… …   Толковый словарь Даля

  • ШУТИТЬ — шучу, шутишь, несов. (к пошутить). 1. Весело и забавно говорить, поступать ради забавы, развлечения. «Старик, по старому шутивший отменно тонко и остро.» Пушкин. «Шутить и век шутить! как вас на это станет!» Грибоедов. «Шутить и он (Скалозуб)… …   Толковый словарь Ушакова

  • шутить — Забавлять, дурачиться, дурака валять, ломаться, паясничать, буффонить; чудить, проказничать, ребячиться; выкидывать (отпускать) штуки; подшутить над кем, сыграть с кем шутку. Он все шуточки подпускает.. Ср. . См. насмехаться …   Словарь синонимов

  • ШУТИТЬ — ШУТИТЬ, шучу, шутишь; несовер. 1. Весело и забавно говорить, поступать; делать что н. ради забавы. Остроумно ш. Ш. с детьми. Ш. (играть) с огнём (перен.: обращаться легкомысленно с чем н. опасным). 2. над кем (чем). Смеяться над кем н.,… …   Толковый словарь Ожегова

  • шутить — шутить, шучу (неправильно шу тю), шутит; прич. шутящий и шутящий; дееприч. шутя …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • шутить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я шучу, ты шутишь, он/она/оно шутит, мы шутим, вы шутите, они шутят, шути, шутите, шутил, шутила, шутило, шутили, шутящий и шутящий, шутивший, шутя; св. пошутить 1. Если в кругу других людей вы шутите, т …   Толковый словарь Дмитриева

  • Шутить — – зубоскалить, балагурить, говорить неправду ради забавы. Шутки мужчины по отношению к женщине могут рассматриваться как его заигрывание с ней. Умей шутить, умей и отшучиваться (Словарь Даля), Кто не любит шуток, над тем не шути. Неприлично… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • шутить —    зубоскалить, балагурить, говорить неправду ради забавы. Шутки мужчины по отношению к женщине могут рассматриваться как его заигрывание с ней. Умей шутить, умей и отшучиваться (Словарь Даля), Кто не любит шуток, над тем не шути. Неприлично… …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • шутить — шутки шутить • действие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • шутить — шучу/, шу/тишь; шутя/; нсв. см. тж. шутишь!, шутя 1) Говорить, поступать смешно, забавно; делать что л. ради потехи. Шути/ть к месту и не к месту. Остроумно шути/ть. Шути/ть …   Словарь многих выражений

  • шутить — ШУТИТЬ1, несов. Разговаривать с кем л., высказывать что л. не всерьез, ради забавы, потехи, развлечения; Син.: подсмеиваться, подтрунивать, подшучивать [impf. to joke, jest (at, with)]. Братья нисколько не сомневались, что отец шутит и угрозы его …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»