Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(что-л.)+неприятное

  • 1 натыкаться

    I несов.; сов - наткн`уться
    1) (на что-л. острое) нати́катися, наткну́тися, настро́млюватися, -лююся, -люєшся, настроми́тися, -ромлюся, -ромишся; наштри́куватися, -куюся, -куєшся и наштрикатися, наштрикну́тися; диал. нахро́млюватися, -лююся, -люєшся, нахроми́тися, -хромлюся, -хромишся
    2) ( приходить в соприкосновение) натикатися, наткну́тися; ( наталкиваться) нашто́вхуватися, -штовхуюся, -штовхуєшся, наштовхну́тися, натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахопля́тися, нахопи́тися, -хоплюся, -хопишся; (на что-л. неприятное, острое) наража́тися, нара́зитися, -ражуся, -разишся
    3) (на кого-что - неожиданно обнаруживать, встречать кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити (на кого-що, кого-що)

    \натыкаться ну́ться на объявле́ние в газе́те — натрапити на оголо́шення в газе́ті

    II
    1) натика́тися
    2) нако́люватися, -люється

    Русско-украинский словарь > натыкаться

  • 2 нарываться

    I несов.; сов. - нарв`аться
    (на кого-что) нарива́тися, нарва́тися (на кого-що); ( наскакивать) наска́кувати, -кую, -куєш, наско́чити (на кого-що); (на что-л. неприятное, опасное) наража́тися и диал. нара́жуватися, -жуюся, -жуєшся, нарази́тися, -ражу́ся, -рази́шся (на що); ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш (на кого що, кого-що)
    II
    нарива́тися; нако́пуватися
    III
    нарива́тися, надира́тися

    Русско-украинский словарь > нарываться

  • 3 нахлопывать

    нахлопать
    I. 1) кого - наплескувати, плескати, наплескати, наляскувати, ляскати, наляскати, ляпати, наляпати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати кого (по чому). -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (по плечу) и кому плече;
    2) что - наплескувати, наплескати, (о мног.) понаплескувати що. [Наплескав долоні, що й досі болять (Сл. Ум.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (в ладони) наплескати (наляскати) (в долоні); б) (крыльями) набити (налопотіти) (крилами); (дверью) нагрюкати (дверима); (кнутом) нахльостати (нахвостати) (батогом); (глазами) накліпати (налупати) (очима); (ушами) нахляпати (вухами, ушима); (о парусе) наполоскати (налопотіти, нахлюпо(с)тати). Нахлопанный -
    1) наплесканий, налясканий, наляпаний, понапліскуваний, поналяскуваний;
    2) наплесканий, понаплескуваний;
    3) наплесканий, налясканий; набитий; нагрюканий; нахльостаний, нахвостаний; накліпаний, налупаний; нахляпаний; наполосканий. -ться -
    1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплескуватися, наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; срв. Хлопать.
    II. Нахлопывать, нахлопнуть -
    1) (крышку) пристукувати, пристукнути, накляпувати, накляпнути, причиняти, причинити (гучно, з грюкотом), захрьопувати, захрьопнути що;
    2) кого - запопадати, запопасти, застукувати, застукати, заскакувати, заскочити кого (на чому). Нахлопнутый -
    1) пристукнутий, накляпнутий, причинений (гучно, з грюкотом), захрьопнутий;
    2) запопадений, застуканий, заскочений. -ться -
    1) (стр. з.) пристукуватися, бути пристукуваним, пристукнутим и т. п.;
    2) (возвр. з.) пристукуватися, пристукнутися, накляпуватися, накляпнутися, причинятися, причинитися (з грюкотом) захрьопуватися, захрьопнутися.
    * * *
    I несов.; сов. - нахл`опать
    1) (хлопая, причинять себе что-л. неприятное) наля́скувати, наля́скати
    2) (бить.; похлопывать) плеска́ти (плещу́, пле́щеш), наплеска́ти, ля́скати, наля́скати; ля́пати, наля́пати
    II несов.; сов. - нахл`опнуть
    1) (крышку) присту́кувати, присту́кнути; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти, -крию, -криєш
    2) ( застигать) застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш; (сов.: застукать) засту́кати, заско́чити

    Русско-украинский словарь > нахлопывать

  • 4 вкатывать

    (сов.) вкатать, вкатить
    1) вкочувати, вкотити; (о многих) повкочувати. [Повкочуйте бочки до льоху];
    2) (въехать) вкотити, в'їхати;
    3) (о наказании) всипати, вліпити, завдати.
    * * *
    несов.; сов. - вкат`ить
    1) (катя, продвинуть внутрь) уко́чувати, укоти́ти
    2) (делать что-л. неприятное) улі́плювати, уліпи́ти
    3) ( въезжать) уко́чувати, укоти́ти, уко́чуватися, укоти́тися; в'їжджа́ти, в'ї́хати

    Русско-украинский словарь > вкатывать

  • 5 задавать

    задать
    1) давати, дати (завдаток);
    2) за(в)давати, за(в)дати, загадувати, загадати. -дать вопрос, загадку, задачу, урок, работу - завдавати (завдати) питання, завдавати (завдати, загадувати, загадати) загадку, за(в)дачу, завдання, роботу. [Загадав роботу на цілий тиждень. Загадала прясти]. -вать тон - перед вести, надавати тону. -вать тон (в хоре) - давати (дати) тон. -дать лошадям корм (овёс, сено) - закладати (позакладати) коням їсти (вівса, сіна). -вать (-дать) трёпку (жару, перцу) - завдавати (завдати) гарту, бобу, чосу, прочухана, сипати (всипати) бобу, давати (дати) затірки, перцю з маком кому. Задаваемый - загадуваний. Заданный - за(в)даний, загаданий.
    * * *
    несов.; сов. - зад`ать
    1) задава́ти, -даю́, -дає́ш, зада́ти, -да́м, -даси́; ( назначать работу) зага́дувати, загада́ти

    \задаватьть вопро́с кому́ — ста́вити, поста́вити пита́ння (запита́ння) кому́, пита́ти, спита́ти (запи́тувати, запита́ти) кого́

    \задаватьть тон — задава́ти, зада́ти тон; ( в хоре) дава́ти, да́ти тон

    2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; (свадьбу, обед) справля́ти, спра́вити
    3) (причинять, делать что-л. неприятное) завдава́ти, завда́ти

    \задаватьть пе́рцу (жа́ру) — дава́ти, дати (сов. зада́ти, уси́пати) пе́рцю, дава́ти, да́ти кла́ду (шква́рки, ку́чму), сов. уте́рти ма́ку

    \задаватьть стра́ху — завдава́ти, завда́ти страху́ (жаху́)

    4) ( давать корм скоту) диал. дава́ти, да́ти, заклада́ти, закла́сти; ( сыпучие корма) засипа́ти, заси́пати

    \задаватьть ло́шади овса́ — дава́ти, да́ти (заси́пати, заси́пати, заклада́ти, закла́сти) коне́ві вівса́

    Русско-украинский словарь > задавать

  • 6 наплясывать

    витанцьовувати чого. -вать метелицу - витанцьовувати метелиці. -ться - витанцьовуватися, бути витанцьовуваним.
    * * *
    несов.; сов. - напляс`ать
    1) (пляской причинять себе что-л. неприятное) натанцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, натанцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
    2) (несов.: отплясывать) витанцьо́вувати

    Русско-украинский словарь > наплясывать

  • 7 сносить

    I снос`ить
    сов. см. снашивать I
    II сов.
    1) (отнести куда-л. и принести обратно) понести́
    2) см. снашивать II
    III снос`ить
    несов.; сов. - снест`и
    1) зно́сити (зно́шу, зно́сиш), знести́ и мног. позно́сити; (переносить что-л. неприятное) перено́сити, перенести́, терпі́ти, -плю́, -пиш, сте́рпіти
    2) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати
    3) ( относить) відно́сити, віднести́
    4) (сов.: отложить яйца - о птицах) знести́

    ку́рица \сносить сла́ яйцо́ — ку́рка знесла́ яйце́

    Русско-украинский словарь > сносить

  • 8 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

  • 9 производить

    произвести и произвесть
    1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;
    2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];
    3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;
    4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;
    5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -
    1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;
    2) вироблений, спродукований;
    3) переведений, зроблений, відбутий;
    4) виведений з чого;
    5) попромований в що. -ться -
    1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;
    2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;
    3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;
    4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;
    5) промуватися, бути попромованим.
    * * *
    I несов.; сов. - произвест`и
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́
    2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти
    3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти
    5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти
    6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)
    7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити
    II несов. см. соизволять

    Русско-украинский словарь > производить

См. также в других словарях:

  • Неприятное — ср. разг. То, что вызывает огорчение, неудовольствие или неловкость. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • я тебя женю так, что ты и не услышишь — Ср. Он премилый, умный старичок, он тебе выдернет этот зуб (устроит это неприятное дело) так, что ты и не заметишь. Гр. Л.Н. Толстой. Анна Каренина. 2, 5, 1. Ср. Мы (князя) женим так, что он и не услышит. Пожалуй, обманом и женим. Достоевский.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Держать в (на) душе — что. 1. Курск. Помнить что л. БотСан, 92. //Пск., Прикам. Помнить что л. неприятное, обидное). СПП 2001, 38; МФС, 33. 3. Новг. Иметь в виду что л. НОС 2, 85 …   Большой словарь русских поговорок

  • Спускать/ спустить на тормозах — что. Разг. Улаживать что л. неприятное без шума и широкой огласки. БМС 1998, 571; ЗС 1996, 349; ФМ 2002, 524 …   Большой словарь русских поговорок

  • ЗЛО — [греч. ἡ κακία, τὸ κακόν, πονηρός, τὸ αἰσχρόν, τὸ φαῦλον; лат. malum], характеристика падшего мира, связанная со способностью разумных существ, одаренных свободой воли, уклоняться от Бога; онтологическая и моральная категория, противоположность… …   Православная энциклопедия

  • CAD — (Канадский доллар) Канадский доллар описание валюты, история создания и развития Информация о канадском долларе, истории создания и развития валюты, место валюты в мировой экономике Содержание Канадский доллар(Canadian dollar) – ,… …   Энциклопедия инвестора

  • плечо — сущ., с., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? плеча, чему? плечу, (вижу) что? плечо, чем? плечом, о чём? о плече; мн. что? плечи, (нет) чего? плеч, чему? плечам, (вижу) что? плечи, чем? плечами, о чём? о плечах 1. Плечом называется часть… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Скиппи (телесериал) — Скиппи Skippy …   Википедия

  • 3.4.1. — 3.4.1. Предложения, отображающие ситуацию победы или поражения Типовая семантика Кто , что л. побеждает кого , что л. в каком л. соревновании, борьбе и т.п., получает преимущество в каком л. отношении, справляется с трудностями, препятствиями или …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • ПИЛЮЛЯ — ПИЛЮЛЯ, пилюли, жен. (лат. pilula, букв. шарик). 1. Лекарство, измельченное в порошок и с помощью различных примесей скатанное в твердый шарик для проглатывания. Пилюли от кашля. Лекарство в порошке, в пилюлях, в таблетках. 2. перен. Что нибудь… …   Толковый словарь Ушакова

  • переносить — ПЕРЕНОСИТЬ1, несов. (сов. перенести), кого что. Перемещать (переместить) кого , что л. из одного места в другое, взяв в руки, неся; доставлять (доставить) куда л. [impf. to carry, have or hold (in one’s arms, on one back, etc.) while moving from… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»