Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(чем)

  • 81 paralytic

    1. n
    паралітик
    2. adj
    1) паралітичний; уражений паралічем; паралізований
    2) перен. безсилий
    * * *
    I n
    паралітик; cл. п'яний як чіп
    II a
    уражений паралічем, паралітичний; паралічний; паралізований; безсилий, немічний; cл. п'яний як чіп

    English-Ukrainian dictionary > paralytic

  • 82 time

    1. n
    1) час

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    3) період часу

    for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

    in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

    for the time being — поки що; до певного часу

    one time and another — іноді, час від часу

    time of orbitingастр. час обертання штучного супутника

    4) сезон, пора
    5) година, точний час

    what is the time?, what time is it? — котра година?

    to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)

    to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)

    6) момент, мить

    at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

    some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь

    7) час прибуття (від'їзду)
    8) строк, термін

    in (амер. on) time — у строк, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку

    behind time — пізно, із запізненням

    to make timeамер. прийти вчасно (за розкладом)

    (it is) high time — саме час, давно пора

    the time is upстрок (термін) закінчився

    time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

    9) доба, епоха, ера

    at all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи

    from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

    10) вік

    at his time of life — в його віці, в його роки

    11) період життя
    12) вільний час, дозвілля

    to have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися

    to beguile (to while away) the time — коротати час

    13) робочий час

    to work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день

    14) плата за працю
    15) нагода, сприятливий момент
    16) спорт. інтервал між раундами (бокс); тайм; період; половина гри (футбол)
    17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм
    18) бібл. рік
    19) раз

    every time — щоразу, кожного разу

    at a time — разом, одночасно

    time after time — повторно, тисячу разів

    nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

    two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять

    time fireвійськ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі

    time inспорт. відновлення гри після взятого часу

    time outспорт. хвилинна перерва

    time troubleшах. цейтнот

    to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою

    on timeамер. у розстрочку, на виплат

    to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)

    to sell timeамер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)

    to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

    to talk against time — говорити, щоб виграти час

    in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

    in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

    to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

    time cures all things — час — найкращий лікар

    it beats my timeамер. я цього не розумію, це понад моє розуміння

    time is moneyприсл. час — це гроші

    2. v
    1) вибирати час; розраховувати за часом
    2) призначати (визначати) час; приурочувати

    the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

    3) ставити (годинник)
    4) регулювати, установлювати темп
    5) засікати час; хронометрувати
    6) визначати тривалість
    7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)
    8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)
    9) тех. синхронізувати
    * * *
    I [taim] n

    absolute [relative, objective] time — абсолютний час

    space and time — простір, час

    with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

    in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

    time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

    time presses /is short/ — час не терпить

    the unity of time — театр, єдність часу

    2) час (міра тривалості, система відліку)

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

    daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

    machine timeобч. машинний час

    to sell (machine) time — продавати машинний час

    a long [a short] time — тривалий [короткий]час

    it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

    what a long time he's taking!скільки ж можна копатисяє

    all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

    they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

    one time and another — якось; час від часу

    lead timeчас із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

    idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

    time of orbitingacтp. час оберту штучного супутника

    at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

    at one time — якось, колись [див. 4,;]

    for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

    for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

    in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

    in the same flash of timeу цю ж мить, у ту ж мить

    to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

    sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

    what a time it took you Iдовго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

    4) година, точний час; коли

    to fix /to appoint/ a time — призначити час

    to tell timeaмep. визначати час за годинником

    to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

    to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

    what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

    what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

    some time — у якийсь момент, у якийсь час

    some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

    at times — часом, час від часу

    at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

    at one time — одночасно [див. 3, 1]

    at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

    at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

    between times — іноді, часом

    the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

    in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

    on time = in time — [ порівн. О]

    to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

    in due time — у свій час, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

    behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

    to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

    to make timeaмep. прийти вчасно /за розкладом/

    (it is) high time — давно час, самий час

    6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

    at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

    in good time — згодом, із часом

    you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

    to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

    in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

    on timeaмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

    once upon a time — давним-давно; колись

    to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

    to have a thin timeдив. thin I O

    to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

    to make time — поспішати, квапитися

    to make a time about /over/ smthaмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

    to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

    to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

    to sell timeaмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

    to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

    to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

    it beats my timeaмep. це вище мого розуміння

    time is moneyприказ. час - гроші

    II [taim] a

    time advantagecпopт., перевага у часі

    3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат
    III [taim] v
    1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

    to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

    2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

    to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

    4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати
    5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

    to time one's exposure correctly фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

    6) (to, with) робити в такт

    to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

    7) тex. синхронізувати

    English-Ukrainian dictionary > time

  • 83 Z time

    n
    час за Гринвічем
    * * *
    [`zed taim]

    English-Ukrainian dictionary > Z time

  • 84 внимательно

    уважно, уважливо, пильно (напр. слухати, дивитися). Внимательно следить за кем, чем - пильнувати кого, чого. Внимательно (пристально) следить глазами за чем-л. - пантрувати на кого, на що, дивитися бистрим оком.
    * * *
    нареч.
    ува́жно; ува́жливо; пи́льно

    Русско-украинский словарь > внимательно

  • 85 возиться

    1) (быть возимым) возитися. [Возись, дерево, і кладись];
    2) (резвиться шумно) вовтузитися, пустувати. [Івась грався, вовтузився];
    3) поратися коло кого-чого, біля кого-ч., з ким-чим, у чому [Батько занедужав, я коло його все поралася (Шевч.). Почала поратися коло печи, біля печи. Порається з своїм гамлетівський питанням (Крим.). Порається в книжках. У дворі порається], порати кого, що [Та я пораю поросята. Пораю обід = я занята приготовлением обеда], вовтузитися з ким-чим, панькатися коло кого-чого, з ким-ч. [З дитиною панькатися. Я не люблю коло їх панькатися], морочитися з ким-чим [Не хочеться з старим дідом морочитися], правитися біля (коло) кого, чого, захожуватися коло чого-небудь, клопотатися з ким-чим, тягатися з ким-чим, возитися з ким-чим [Возиться як кіт з салом], назолитися коло кого-ч., з ким-ч., воловодитися з к.-ч., човптися з к.-ч., мусуватися біля кого-ч., шпортатися коло чого, з чим, войдуватися з к.-ч., момсатися з к.-ч., монятися, цяцькатися з к.-ч., побиватися з к.-ч., (в борьбе) борсуватися [Вони почали борсуватися то в жарт, а то вже і навсправжки]. -ться с обмазкой или побелкой комнаты, здания - пічкатися; (окончить возню с чем-либо) попорати що-небудь, упорати кого.
    * * *
    I
    1) вовту́зитися, товкти́ся, куйо́вдитися
    2) (с кем-чем, около кого-чего - заниматься кропотливым делом) по́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); ( копаться) по́рпатися, длу́батися (в чо́му); ( суетиться) метуши́тися (ко́ло кого-чо́го); (уделять кому-чему-л. много времени, внимания) моро́читися (з ким-чим); ( нянчиться) па́нькатися (з ким-чим)
    II страд.
    вози́тися

    Русско-украинский словарь > возиться

  • 86 вонять

    воняти, смердіти, дхнути, душіти (3-е л. душить). Вонять немного - присмерджувати. Воняет чем - чути чим. Воняет изо рта, носа - чути з рота, з носа.
    * * *
    смерді́ти; (нести, отдавать чем) тхну́ти, нести́

    Русско-украинский словарь > вонять

  • 87 гнушаться

    кем чем гидувати (з) кого, (з) чого (и ким, чим), бридити, -ся ким, чим.
    * * *
    (кого-чего, кем-чем) гре́бувати, гре́бати, бридитися, -джуся, -дишся; диал. гербувати (ким-чим); ( брезгать) гидува́ти, (ким-чим); ( пренебрегать) цура́тися (кого-чого), гордува́ти; диал. ганьбува́ти (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > гнушаться

  • 88 гордый

    гордий, гордовитий, пишний, величавий. -дый чем - гордий чим и на що. [Горда на свою вроду. Яка пишна молодиця: і добридень не каже!]. Гордая осанка - горда (гордовита) постава. Делать кого -дым - пишити кого. [Власть пишить]. Принять гордый вид - запишатися. Срв. Гордыбачливый.
    * * *
    1) го́рдий
    2) (заносчивый, высокомерный) го́рдий, гордови́тий, гордува́тий, гордли́вий; гонори́стий, гонорови́тий; ( надменный) пиха́тий, пихли́вий; ( важный) пи́шний, запи́шний, ду́мний; диал. фуду́льний

    быть го́рдым чем — пиша́тися чим

    Русско-украинский словарь > гордый

  • 89 довольствовать

    кого чем (войско и т. п. одеждою обувью) постачати кому що (війську, -ові харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати кого (Срвн. Снабжать).
    * * *
    1) ( кого-что чем - снабжать) постача́ти (кому-чому що, кого-що чим)
    2) ( удовлетворять) задовольня́ти

    Русско-украинский словарь > довольствовать

  • 90 доходить

    дойти
    1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);
    2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;
    3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;
    4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];
    5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!
    * * *
    несов.; сов. - дойт`и
    1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися
    2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

    Русско-украинский словарь > доходить

  • 91 елозить

    1) (ползать) лазити (-жу, -зиш) [Лазять діти у запічку], (пресмыкаться) плазувати;
    2) (неспокойно сидеть) соватися, вертітися; срвн. Егозить;
    3) (пачкать) ялозити (чем-н. жирным).
    * * *
    1) ( ползать) ла́зити
    2) (вертеться, суетиться) со́ватися; вовту́зитися, чо́вгатися
    3) (возить, тереть чем по чему-л.) со́вати; чо́вгати, яло́зити

    Русско-украинский словарь > елозить

  • 92 жаловать

    1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;
    2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;
    3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!
    * * *
    1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)
    2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́лувати

    люби́ть да (и) \жаловатьть — люби́ти й поважа́ти (жа́лувати)

    3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого)

    Русско-украинский словарь > жаловать

  • 93 заболевать

    заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].
    * * *
    I несов.; сов. - забол`еть
    ( чем - становиться больным) захво́рювати, -рюю, -рюєш, захворі́ти и мног. похворі́ти (на що, чим), занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати и мног. понеду́жати; сов. засла́бнути, засла́бти, -бну, -бнеш, заслабі́ти, мног. посла́бнути, послабі́ти (на що, чим)
    II несов.; сов. - забол`еть
    ( начинать болеть - о частях тела) заболі́ти сов., почина́ти болі́ти, поча́ти (-чне́) болі́ти

    Русско-украинский словарь > заболевать

  • 94 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 95 заваливать

    завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).
    * * *
    несов.; сов. - завал`ить
    1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати
    2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти
    3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло

    \заваливать ли́ло го́рло — закла́ло го́рло (в го́рлі)

    Русско-украинский словарь > заваливать

  • 96 завладевать

    завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).
    * * *
    несов.; сов. - завлад`еть
    1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)
    2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > завладевать

  • 97 закручивать

    закрутить
    1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];
    2) см. Наматывать;
    3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;
    4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];
    5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];
    6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.
    * * *
    несов.; сов. - закрут`ить
    1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати

    \закручивать тить го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́

    2) (сов.: начать крутить) закрути́ти

    Русско-украинский словарь > закручивать

  • 98 залюбоваться

    кем чем залюбувати(ся), замилуватися ким, чим (и в кому, в чому), зачудуватися з кого, з чого. [І залюбував він дівчиною (М. Вовч.). Залюбувався тій дівочій красі (Крим.). Карпо глянув на тих людей і трохи злякався і здивувався і замилувався; такі вони були високі, рівні, дужі (Н.-Лев.)].
    * * *
    (кем-чем, на кого-что) замилува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (ким-чим, на кого-що, з кого-чого), залюбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (ким-чим, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > залюбоваться

  • 99 замазывать

    замазать
    1) (покрывать глиной, краской, заделывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити, помастити що чим, (о мног.) позамазувати, позамащувати; (покрывать краской) замальовувати, замалювати, (как-нибудь) замазюкувати, замазюкати, заґідзювати, заґідзяти; (щели глиной) шпарувати и зашпаровувати, зашпарувати, (о мн.) позашпаровувати (щілини), пошпарувати; (окна замазкой) китувати и закитовувати, закитувати, позакитовувати що (вікна);
    2) (залепливать во что) замазувати, замазати, заліплювати, заліпити кого, що в що;
    3) (замарывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити що, (о мн.) позамазувати, позамащувати; (марать краской, чем-л. жидким) захвиськувати, захвиськати, убирати, убрати в фарбу; (чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що; (о лице) замурзувати, замурзати; см. Замарывать;
    4) (скрывать) замазувати, замазати, затушковувати, затушкувати. [Що там замазувать? Кажімо правду (Л. Укр.). Якось затушкували тую справу];
    5) -вать рот кому - замикати, замкнути губу (уста) кому, замурувати рот кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. Людям уст не -жешь - людям губи не замкнеш (Приказка). Замазанный - замазаний, замащений, помащений чим; замальований; заліплений у що; зашпарований; закитований; замурзаний, заялож[з]ений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`азать
    зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати; (прям.) зама́щувати, замасти́ти, -мащу́, -ма́стиш; (пачкать - преим. лицо) заму́рзувати, заму́рзати; (заделывать трещины, щели) шпарува́ти, пошпарува́ти, зашпаро́вувати, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати; ( окна замазкой) китува́ти, покитува́ти, закито́вувати, закитува́ти

    \замазыватьть глаза́ кому́ — перен. зами́лювати, зами́лити о́чі кому́

    Русско-украинский словарь > замазывать

  • 100 замасливать

    замаслить
    1) (маслом) замаслювати, замаслити, (пров.) замасльонювати, замасльонити, (постн. маслом) заоліювати, заоліїти; (вообще чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати; срвн. Засаливать;
    2) (склонять на свою сторону словами) загоджувати, загодити (масним язиком), улещати, улестити кого, хлібити, підхлібляти, підхлібити кого, (выпивкой) підмогоричувати, підмогоричити кого, (подарками, взятками) підмаслювати, підмаслити комусь лапу, задарювати, задарити, підмазувати, підмазати кого. Замасленный - замаслений, замасльонений, заолієний, заялож[з]ений, засмальцьований; загоджений; підмогоричений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`аслить
    1) (пачкать чем-л. жирным) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш и мног. позаяло́жувати, засмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати
    2) (перен.. добиваться расположения лестью, подкупом) підма́слювати, підма́слити; ( давая взятку) підма́зувати, підма́зати, -ма́жу, -ма́жеш

    Русско-украинский словарь > замасливать

См. также в других словарях:

  • чем — союз. 1. Присоединяет оборот или придат. предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере. Горы были выше, чем кто то предполагал. 2 …   Энциклопедический словарь

  • ЧЕМ — ЧЕМ, союз. 1. При наличии сравн. (в главном предложении) присоединяет придаточное предложение, заключающее в себе сопоставление с главным. Лучше поздно, ч. никогда. 2. То же, что вместо того чтобы. Ч. торопиться, выйдем лучше пораньше. • Чем бы,… …   Толковый словарь Ожегова

  • чем —   Чем свет очень рано.     Вышел я чем свет. Некрасов.     Чем свет по полю все разъехались. А. Кольцов.   За чем дело стало? требуется в настоящее время участие кого н.; задержка в работе вызывается отсутствием чего н.     Мы свое дело сделали,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ЧЕМ — твор., мест. что; вместо того, чтобы. Чем свинью стричь, не лучше ли опалить? Чем золотое время терять, так спеть да сыграть! | Почему не. Чем он не красавчик! Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Чем — Характеристика Длина 96 км Площадь бассейна 850 км² Бассейн Карское море Водоток Устье Бердь  · Местоположение 105 км по правому берегу …   Википедия

  • чем — чем, кое в чем, кое о чем и т. п …   Орфографический словарь-справочник

  • Чем бы — ЧЕМ, союз. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • чем — нежели Словарь русских синонимов. чем предл, кол во синонимов: 1 • нежели (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ЧЕМ — ЧЁМ. предл. от что1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • чем — ЧЁМ. предл. от что1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Чем — союз 1. Употребляется при присоединении члена предложения или целого предложения, с которым что либо сравнивается (располагаясь после слов в форме сравнительной степени или слов со значением сопоставления). 2. разг. Употребляется при… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»