Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

(цивільна)

См. также в других словарях:

  • цивільний — а, е. 1) Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право. •• Циві/льне пра/во галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов язані з ними особисті немайнові стосунки.… …   Український тлумачний словник

  • штатський — а, е. Невійськовий і недуховний; цивільний. Штатські люди. || у знач. ім. шта/тський, кого, ч. Невійськова, цивільна людина. || Який належить невійськовій, цивільній людині; признач. для неї. Штатське взуття. || у знач. ім. шта/тське, кого, с.… …   Український тлумачний словник

  • Убежище гражданской обороны — …   Википедия

  • відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… …   Український тлумачний словник

  • невійськовий — ко/ва, ко/ве. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. || у знач. ім. невійсько/вий, вого, ч. Цивільна людина …   Український тлумачний словник

  • позов — по/зову і рідко по/зву, ч. 1) Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. •• Віндикаці/йний по/зов позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння. Зустрі/чний по/зов власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої… …   Український тлумачний словник

  • невійськовий — 1 прикметник цивільний невійськовий 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина …   Орфографічний словник української мови

  • імперій — я, ч., іст. Повна (військова і цивільна) влада римських магістратур; пізніше – територія, на яку поширювалася влада даної магістратури; в середні віки та в нові часи це поняття стало застосовуватися для позначення світової держави (звідси… …   Український тлумачний словник

  • тяжба — и, ж., заст. Цивільна судова справа; позов …   Український тлумачний словник

  • генеральний — а, е. 1) Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17 18 ст.). •• Генера/льна старши/на вища адміністрація в Україні під час визвольної… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»