(у+птицы)

(у яйца, веретена) гузка; (у мешка, бредня) гузир (р. -ря); (у птицы) куприк.

* * *

1) ( у птицы) ку́прик, гу́зка; перен. гу́зка

2) тип. гу́зка

гніздо (ум. гніздечко, гнізденце), кубло (ум. кубельце, кубелечко), кишло, (змеиное) - гадючник, гадовище; (осиное) осище; (в середине яблока или груши для зёрен) кісточка; (в колоске злаков, где сидит зерно) мухорка, мухорок; (в железном лемехе плуга для деревянной рукоятки) вухо; (для веретена, шестерни в водяной мельнице) коробочка. Из одного гнезда - одногніздки.

* * *

1) гніздо́; (птицы, животного) кубло́

2) ( притон) кубло́, гніздо́; ки́шло

цибатий, цибанястий, голінатий. Г-тые птицы - цибаті птахи. Г-тое дерево - голінате (гомелувате) дерево.

* * *

1) (помещение) клітка, кліть, ум. кліточка, клітонька, (большая для дом. птицы) куча, коєць (р. койця), (открытая для скворцов) шпаківня, (для жаворонков) жайворонник. [Душа, мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Серце тужно б'ється, наче пташка в кліті (Франко). Треба кури повкидати в кучу (Полтавщ.)];

2) (четыреугольник) ґрата, ґратка, крата, карта ум. ґраточка, краточка, карточка. [Вона почала пальцем рахувати краточки на перському килимі (Л. Укр.). Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, жовтими картами (Грінч.)];

3) биол. cella - клітина. [Жіноча, чоловіча клітина. Рослинна клітина];

4) грудная -ка, анат. thorax - огруддя.

* * *

1) клітка, кліть, -ті; ( квадрат разграфлённого пространства) кліти́нка; ( на ткани) ка́рта, диал. кра́та; (помещение для птиц и животных диал.) ко́єць, род. п. ко́йця

2) биол. кліти́на

Клетушка

1) хижа, хижка, хижчина, хижина, ванькир (-ра), ванькирчик, комора (при хаті), комірчина, комірка; срвн. Кладовая. [Мазала баба хижу (Полт.). Брат замкнув її в хижину (Грінч.)];

2) (садок для домашней птицы) куча; см. Клетка 1;

3) (подъёмная) кліть (- ти). [В сторчовій шахті кліть залізна ходить угору і вниз (Загірня)].

* * *

1) хи́жа; диал. ваньки́р; ( кладовая) комо́ра, диал. кліть, -ті

2) ( подъёмное устройство в шахте) кліть, клі́тка

1) кіготь (-гтя), (ув. кігтяка), пазур (-ра), драпець (-пця), (хищной птицы также) шпоня, (задний на лапе у собаки) котик. [Змордована душа билася, як пташка в кігтях у кішки (Грінч.). Парубка гріх пазурами за серце вхопив (Дніпр. Ч.). Кіт мене подрапав своїми драпцями (Звиног.)]. -ти орла, льва - кігті (пазурі) (в) орла (орлові, орлячі, орлині), (в) лева (левові, лев'ячі, левині). В -тях капитализма - в пазурах (у) капіталізму. Удар -тями - удар кігтями, пазурами. Острить -ти на кого - гострити кігті на кого. [На неї уже давно чорти кігті гострять (Сл. Гр.)]. Вонзить -ти в кого, схватить -тями кого - уп'ястися кігтями (пазурами) в кого, с[в]хопити кігтями (пазурами), запазурити кого. [Тепер вони мене зовсім запазурять (Канівщ.)]. Держать кого в -тях (перен.) - тримати кого в шорах. Попасть в -ти кому - попастися кому в кігті, в пазурі. Не имеющий -тей - безпазурий:

2) (у багра и т. п.) гак (-ка), крюк;

3) когти (снаряд) - кігті (-тів) (залізні).

* * *

1) кіготь, -гтя, па́зур, дря́пець, -пця

2)

1) (птицы) крило (мн. крила, р. крил, тв. крилами и крильми; соб. крилля). [Бачиш, ластівки черкають крильми низько над водою (Грінч.)]. Захлопать -ми - збити, злопотіти крилами (крильми). Подрезывать -лья у кого - боркати, підборкувати, приборкувати (сов. підборкати, приборкати) кого, крила кому. [Приборкано усім орлятам крила (Куліш). Підборкали яничари орлят України (Пісня)]. Выросли -лья у кого - виросли крила у кого, кому, убився в крила хто. Опускать -лья (в прямом и перен. смысле) - попускати, сов. попустити крила. Находиться под чьим-либо -лом - бути під чиїм крилом, під чиєю опікою;

2) (ветряной мельницы) крило, рамено, мн. крила (р. крил, тв. крилами), рамена (-мен), (у шляпы) криси (р. крисів), (экипажа) било, мн. била (р. бил), (рыболовной сети) реж (-жа), мн. режі (-жів), (невода) крило. Нижнее -ло невода - завідне, забіжне крило. -ло у дома (здания) - крило, придомок (-мка). -ло войска, флота (фланг) - крило (війська, флоти).

* * *

набить

1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];

2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];

3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;

4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;

5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;

6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];

7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.

* * *

несов.; сов. - наб`ить

1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати

3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти

4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

и Надо предл.

1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;

2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;

3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.

* * *

тж. н`адо; предл. с твор. п.

1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

наколоть

1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;

2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];

3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];

4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];

5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;

6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -

1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;

2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;

3) пришпилений, попришпилюваний;

4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;

5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;

6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.

* * *

1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти

2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

налітний; (налетевший) налетілий, (о мног.) поналіталий; (пролётный) перелітний. -ные листья, семена, -ная пыль - налетіле (поналітале) листя, насіння, налетілий порох. -ные птицы - перелітні птахи (пташки). -ный рой - приблудний рій (р. роя).

* * *

1) ( налетевший) який (що) налетів, налеті́лий

2) ( перелётный) перелі́тний

небесний, (диал.) небеський; (неземной) надземний. [Місяць зник з очей у небесному сяйві (Країна Сліпих). Благати мусять силу ту небесну (Л. Укр.). Було йому прізвище «небеський», бо він усе вгору, наче на небо, дививсь (Звин.). В аллаховій обителі надземній (Куліш)]. -ная империя - небесна імперія, Китай (-таю). -ная красота - небесна краса, надземна краса (Франко). Круг -ный - небесне коло, (горизонт) небокруг (-гу), (небо) небо. -ная лазурь - небесна блакить. -ная любовь - небесна любов. Птицы -ные - птаство небесне (Куліш). -ный свод - небесне склепіння; см. Небосвод 1. Твердь -ная - (видиме) небо. -ное тело - тіло небесне, (светило) світило. -ный цвет - небесний (блакитний) колір. Царь -ный! (устар.) - царю (ц.-слав. царю) небесний! боже світе! Царство ему -ное (устар.) - царство йому небесне (Номис), нехай царствує (Шевч.).

* * *

1) небе́сний; ( о цвете) сві́тло-блаки́тний, сві́тло-голуби́й, диал. не́бовий

2) ( восхитительный) небе́сний, чудо́вий, чарівни́й

отлететь

1) відлітати, відлетіти, відлинути (чаще в перен. знач.), (о мног.) повідлітати. [Відлинуло життя і зникло все]. Птицы -тели в тёплые страны - птиці у вирій (-рію) відлетіли, повідлітали. Отлётывать - відлітати;

2) (отскочить) відлітати, відлетіти, відпадати, відпасти, (о мног.) повідлітати, повідпадати від чого. Штукатурка -тела от стены - штукатурка (тинк) відпала від стіни. Отлетелый - відлетілий, відпалий.

* * *

відлітний. -ные птицы - відлітні птиці, відлітне птаство.

* * *

пенёчек

1) пеньок (-нька), пеньочок (-чка); (у грибов) корінець (-нця);

2) (у птиц) палки, колодочки.

* * *

1) уменьш. пеньо́к, -нька́

2) ( ножка гриба) коріне́ць, -нця́

3) (мн.: на теле птицы) колодочки́, -чо́к, па́лки, -лок

4) (улей, колода) диал. пень, род. п. пня́, коло́да, коло́дка

перелітний, (о птицах ещё) мандрівний. -ные птицы - перелітні (мандрівні) птахи. -ная птичка - перелітна пташка (пташина).

* * *

1) (скота и птицы) завід (-воду); (растений) насінник;

2) (племенное животное) насінник.

* * *

1) (действ.) підбивання брамом;

2) (меховая опушка) брам (-му).

* * *

1) ( действие) підбиття́ ху́тром, підпу́шення; підпу́шення

2) хутряна́ підби́вка; ( опушка) хутряна́ облямі́вка, опу́шка, диал. брам, -у

3) (на шкуре зверя, у птицы) пух, -у

1) (птицелов, продавец, любитель, уходчик за птицей) пташник, птичар (-ря), (уходчик за домашней птицей) дробинник;

2) (птичий двор) пташник, птичня, пташня; (для кур) курник, курятник;

3) (клетка, садок) куча, коєць (р. койця), пташарня.

* * *

1) ( помещение для домашней птицы) пташни́к, -а и пта́шник, -а, пта́шня, пти́чня

2) (работник, ухаживающий за домашней птицей) пташни́к, птахівни́к, -а