-
1 normotensive
-
2 patch
1. n1) латка2) клаптик3) пов'язка на оці4) смужка наклеєного пластиру5) мушка (на обличчі)6) пляма неправильної форми7) невелика ділянка землі8) оздоблення (на сукні)9) уривок10) відрізок часу11) мед. пляма, бляшка12) військ. оболонка кулі13) геол. пляма породи14) розрив льодовика (альпінізм)15) розм. блазень16) опудало, одоробло; недоумок17) важка (за характером) людина; буркотунpatch test — мед. алергічна проба на шкірі
2. v1) латати, лагодити2) вкриватися плямами3) використовуватися для латок, для лагодження5) наклеювати мушкиpatch up — а) підлатувати; б) улагоджувати (сварку); в) робити щось нашвидкуруч (недбало); г) збирати, складати, об'єднувати
to patch up the line — військ. ліквідувати прорив
* * *I n1) латка2) клаптик, клапоть; шматок5) icт. мушка ( на обличчі)6) пляма ( неправильної форми)7) невелика ділянка, клаптик землі8) оздоба, прикраса на сукні; накладка9) обривок, уривок; відрізок часу10) мeд. пляма, бляшка11) вiйcьк. оболонка кулі12) гeoл. вкраплення породи, пляма породи13) розрив льодовика ( альпінізм)14) тих. перемичка, ( тимчасове) з'єднання15) "латка", вставка в програму ( з метою виправлення або зміни)II v1) латати, ставити латки2) іти на латки, використовувати для лагодження3) бути місцями покритим, засіяним ( чим-небудь); покриватися плямами5) робити "латку" ( виправляти програму ЕОМ за допомогою підпрограми)III n1) блазень; недоумок2) дiaл. важка людина, буркотун3) cл. юрист, адвокат -
3 rub
1. n1) тертя2) натирання, розтирання3) стирання; чищення4) натерте місце5) перешкода; утруднення6) несподівана неприємність7) глузування8) брусок9) (скор. від rubber) карт. робер2. v1) терти2) тертися (об щось — against, on, over)3) натирати, намулювати4) натирати (маззю)5) протирати6) зношуватися (про одяг)7) розтиратиto rub smth. to powder — розтерти щось на порошок
8) стиратися; розтиратися9) начищати, полірувати (тж rub up)10) копіювати малюнок, перебиваючи зображення на папір (з металевих грошей, каменя тощо)12) обтирати солом'яним скрутенем (кінний спорт)rub along — а) ладити, жити у злагоді, уживатися; б) виходити із скрутного становища, виплутуватися; в) помалу просуватися вперед; г) сяк-так перебиватися (з хліба на квас)
rub away — а) витирати (сльози); б) стирати (ворс); в) перен. втрачати новизну; г) зношуватися
rub down — а) витирати насухо; б) чистити коня; в) точити, шліфувати; г) стирати нерівності; д) розм. обшукувати (арештованого)
rub in — а) втирати (мазь); б) переконувати, втовкмачувати; в) наголошувати (на чомусь неприємному)
rub off — стирати (ся), зчищати (ся); виводитися (про пляму)
rub out — а) стирати, вичищати; б) амер., розм. убивати, знищувати
rub through — а) пережити, витримати; б) протерти (крізь сито)
rub up — а) начищати, полірувати; б) освіжати (у пам'яті); в) розтирати (фарбу тощо)
to rub the wrong way — гладити проти шерсті; роздратовувати
* * *I [reb] n1) тертя2) натирання, розтирання; стирання4) перешкода, утруднення6) піддражнювання, уїдливе кепкування7) дiaл. брусокII [reb] v1) терти; тертися2) протирати3) натирати; викликати подразнення шкіри; ( with) натирати ( чим-небудь); ( into) втирати; ( into) утовкмачувати ( кому-небудь)4) aмep. дратувати, досаждати5) стирати, розтирати; стиратися6) начищати, полірувати ( rub up)7) копіювати малюнок (з каменю, металу), притираючи до нього папір олівцем або кольоровою крейдою8) приходити в зіткнення, стикатися; зачіпати9) джгутувати, чистити, обтирати солом'яним джгутом ( кінний спорт)III [reb] скор. від rubber III -
4 stonily
-
5 навевать
навеять1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];2) навіяний, понавіюваний. -ться -1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?3) (вдоволь, сов.) навіятися.* * *несов.; сов. - нав`еятьнавіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати -
6 осмеиваться
осмеяться о(б)сміюватися, бути о(б)сміяним, висміюватися и висміватися, бути висміяним; братися на сміх, на посміх, на глум, на глузи.* * *осмі́юватися, обсмі́юватися; висмі́юватися -
7 причинять
причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?* * *несов.; сов. - причин`ить(что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що) -
8 провевать
провеять1) (о ветре) провівати, провіяти. [Розкидаю всю одежу, нехай вітер провіва (Пісня). Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає (Пісня)]. -веять (нек. время) - провіяти якийсь час;2) (зерно) віяти, перевіяти, (на веялке ещё) млинкувати, перемлинкувати (зерно). -веять (известн. время) - провіяти, промлинкувати якийсь час. Провеянный - провіяний; (о зерне) перевіяний, перемлинкований. -ться -1) провіватися, бути провіяним;2) віятися, млинкуватися, бути перевіяним, перемлинкованим.* * *тж. пров`еивать; несов.; сов. - пров`еять1) с.-х. прові́ювати, прові́яти2) ( продувать) провіва́ти, прові́яти -
9 Посеваться
посеяться сіятися, посіватися, посіятися, засіватися, засіятися, бути посіяним, засіяним. [Полем розстелися (ниво) та посійся добрим житом (Шевч.)]. -
10 turf airfield
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > turf airfield
-
11 being
буття, існування; перебування; суть- being in power
- being injured
- being on death row
- being struck
- being under investigation -
12 drunken
п'яний (прикм.); властивий п'яним- drunken driving
- drunken-driving accident
- drunken driver
- drunken offender
- drunken orgy
- drunken person -
13 frighten
-
14 light-scattering diagnostics
діагностика розсіяним світломEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > light-scattering diagnostics
-
15 напиватися
= напитисяto slake one's thirst; ( п'яним) to get drunk -
16 напоювати
= напоїти -
17 споїти
spojityдієсл. -
18 bun
n1) здобна булочка; кекс2) шотл. хліб з ізюмом3) пучок, вузол (волосся)4) пестл. білочка, зайчик, котик5) с.г. костриця◊ to take the bun — одержати приз, зайняти перше місце
◊ it takes the bun — розм. це неймовірно, це понад усе
◊ to get (to have) the bun on — напитися п'яним; вихилити по чарці, по другій
* * *I [ben] n1) здобна булочка, кекс; шотл. хліб з ізюмом2) пучок ( жіноча зачіска)3) pl сідниціII [ben] n; сл.стан сп'яніння; кількість спиртного (достатня, щоб напитися)III [ben] n1) білочка; дiaл. зайчик2) лаг. зайчик, котик ( при звертанні) -
19 court tennis
спорт.королівський теніс, рил-теніс ( на закритому корті матер'яним м'ячем) -
20 drunk
1. adj pred.1) п'яний; сп'янілийto get drunk — напитися (п'яним), упитися
2) нестійкийas drunk as a lord (a fiddler, a fish) — п'яний як ніч (як квач, як хлющ, як дим)
2. p.p. від drink* * *I [dreçk] n1) в знaч.; iм. п'яний2) пиятикаII [dreçk] a; predic1) п'яний3) нестійкийIII [dreçk] p. p.
См. также в других словарях:
червоніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати, робитися червоним. 2) Ставати рум яним; робитися червоним від припливу крові до шкіри. || перен. Соромитися, зазнавати сорому за кого небудь. || Бути рум яним перев. від сорому, збудження (про обличчя, вуха і т. ін.) … Український тлумачний словник
підрум'янювати — юю, юєш, недок., підрум я/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Робити злегка рум яним. 2) Робити рум яним, підсмаженим, випікаючи, смажачи … Український тлумачний словник
підрум'янюватися — ююся, юєшся, недок., підрум я/нитися, нюся, нишся, док. 1) Ставати злегка рум яним. || Фарбувати себе рум янами. 2) Робитися рум яним, підсмаженим, випікаючись, смажачись. 3) тільки недок. Пас. до підрум янювати … Український тлумачний словник
масверк — (нім. креслярська робота) Розвинений каркасний орнамент із складним переплетенням прямих і дугоподібних ліній, який виконується циркульною побудовою основних елементів (порівн. астверк, ранкенверк). Здійснювався заглибленим рельєфом по дерев яним … Архітектура і монументальне мистецтво
проскеній — (проскеніум) (лат. < грец. попереду скени) Фасадна або декоративна стінка перед скеною, часто мала вигляд критої колонади на низькому стилобаті. Влаштовувалася на відстані кількох метрів від скени і з єднувалася з нею часто дерев яним… … Архітектура і монументальне мистецтво
проскеніум — проскеній (проскеніум) (лат. < грец. попереду скени) Фасадна або декоративна стінка перед скеною, часто мала вигляд критої колонади на низькому стилобаті. Влаштовувалася на відстані кількох метрів від скени і з єднувалася з нею часто дерев… … Архітектура і монументальне мистецтво
кріплення підготовчих виробок — крепление подготовительных выработок development headings support *Vorrichtungsausbau – кріплення виробок, які проходять для підготовки шахтного поля до виймання к.к. (штреки, похили, бремсберґи, дільничні квершлаґи). Різновиди К.п.в. аналогічні… … Гірничий енциклопедичний словник
Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs … Литературная энциклопедия
Украинская литература XIX и начала XX века — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы … Википедия
вогненний — (розм. огне/нний), а, е. 1) Прикм. до вогонь 1). || Який яскраво світить, випромінює. || Дуже гарячий. 2) перен. Який має колір вогню; яскраво червоний. 3) перен. Сповнений енергії, запалу; пристрасний. || 3 яскравим, полум яним блиском (про очі … Український тлумачний словник
габара — и, ж. 1) Вантажне судно з дерев яним дном. 2) Барка з плоским дном, яку тягне на буксирі пароплав … Український тлумачний словник