Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(удобный)

  • 1 удобный

    1) зру́чний; (комфортабельный, уютный) вигі́дний; (об одежде, об обуви) похватни́й
    2) ( подходящий) зру́чний; ( своевременный) слу́шний; ( благоприятный) прида́тний, приго́жий; ( выгодный) ви́гідний
    3) ( о земле) с.-х. прида́тний

    Русско-украинский словарь > удобный

  • 2 благоприятный

    1) (благоприятствующий, способствующий) сприятливий, добрий на що, гарний на що, погожий, погідний. [Гарна на хліб весна. Сприятливі (погожі) життєві умови]. Благоприятная погода - погідна, погожа година, поліття. [Не поліття, а лихоліття];
    2) (о ветре: попутный) погожий, ходовий;
    3) (о поре, времени: удобный, подходящий) добрий, догідний, слушний. [Догідна хвилина. Добра година. Слушний час]. Благоприятный случай - (добра) нагода, добра оказія;
    4) приязний, прихильний, ласкавий, милостивий до кого;
    5) (одобрительный) прихильний, похвальний. [Прихильна рецензія];
    6) (желательный, удачный, приятный) добрий, щасливий, щасний. [Добрі вісті]. Благоприятный исход - щасливий кінець.
    * * *
    1) ( способствующий) сприятливий; ( удобный) слу́шний
    2) ( одобрительный) схва́льний; ( благосклонный) прихи́льний
    3) ( удачный) щасли́вий, до́брий

    Русско-украинский словарь > благоприятный

  • 3 ловкий

    1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в'юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотепний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритненький, моторненький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а метке (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митець (Свидн.). В'юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оце повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцюра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митець; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп'яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кий! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка;
    2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)];
    3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілець. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кий ответ - влучна відповідь.
    * * *
    1) (искусный, проворный) спри́тний, згра́бний, метки́й, уда́тний; зуга́рний, промітни́й; ( умелый) впра́вний; ( меткий) влу́чний; ( удачный) вда́лий
    2) ( удобный) зру́чний, вигі́дний

    Русско-украинский словарь > ловкий

  • 4 подручный

    1) (нужный в быту) підручний, потрібний. Словарь - -ная книга - словник - підручна книга. Топор в доме - -мое дело - сокира в хаті - як права рука;
    2) (удобный) - см. Сподручный, Удобный. -ная лошадь - (с правой стороны) борозенний кінь, (с левой) підручний. -ные люди -
    1) (помощники) помічники, поплічники;
    2) (подчинённые) підручні, підвладні (-них).
    * * *
    1) прил. підру́чний
    2) в знач. сущ. підру́чний, -ого; ( помощник) помічни́к, -а; поплі́чник
    3) прил. ( о лошади) підру́чний; припряжни́й

    Русско-украинский словарь > подручный

  • 5 подходящий

    підхожий, підхідний, прикладний, (соответственный) відповідний, (о времени, случае: удобный) слушний, нагідний, догідний, пригідний. [Нема нічого підхожого (Звин.). Підхідне полотно (Борз. п.). Прикладна земля (Полт.). Відповідні та влучні (меткие) аргументи (Єфр.). Чекав слушного часу]. -щее для вас положение, место (служба) - відповідне для вас становище, відповідна для вас посада. -щее дело - підхоже діло кому, рука кому, на руку кому, на руку ковінька кому. [Мені з паничем не рука (Звин.)]. -щий товар - підхожий, годящий крам. -щий по цене - поцінний. Купить за -щую цену - купити поцінно. Первый -щий - перший-ліпший (напр., випадок).
    * * *
    1) прич. яки́й (що) підхо́дить
    2) в знач. прил. підхо́жий, підходя́щий, приго́жий; ( пригодный) прида́тний, годя́щий; ( соответствующий) відпові́дний; (о времени, случае; удобный) слу́шний

    Русско-украинский словарь > подходящий

  • 6 делёж

    делёжка дільба, діленина, (раздел) поділ, паювання, (редко) діляниця. [Привезли арештантам хліба, почалася діленина. Все припало йому, без поділу]. Удобный для дележа - подільний. [Куплю вам мішок не великих, а малих груш, бо ті подільніші].
    * * *
    тж. делёжка
    дільба́, ді́лення; паюва́ння; ( раздел) по́діл, -у

    Русско-украинский словарь > делёж

  • 7 изыскивать

    изыскать (искать) вишукувати, вишукати що и чого, (доходить) доходити, дійти чого, (исследовать) досліджувати, дослідити, дізнавати, дізнати що. -кать средства (деньги) на что - вишукати, здобути засоби (кошти) и засобів (коштів) на що. -кать социальные законы - дослідити, дізнати соціяльні закони. -вать, -кать средства (способы) - добирати, ді[о]брати способу до чого. [Добрати способу, як без коней їздити (Кан. п.). Він усе клопотався, щоб тим людям краще жити було, і всякого способу до того добирав (Грінч.)]. -кать удобный случай - вишукати слушну (добру) нагоду. Изысканный, прич. - вишуканий, досліджений; прил. см. Изысканный. -ться -
    1) вишукуватися; досліджуватися; бути вишуканим, дослідженим;
    2) знаходитися, знайтися; см. Найтись.
    * * *
    несов.; сов. - изыск`ать
    1) вишу́кувати и шука́ти, ви́шукати и мног. повишу́кувати; ( нахбдить) знахо́дити, знайти́, -йду́, -йдеш
    2) ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -слі́диш; ( производить геологические изыскания) розві́дувати, розві́дати

    Русско-украинский словарь > изыскивать

  • 8 комфортабельный

    комфортабельний, вигідний.
    * * *
    тж. комф`ортный
    комфорта́бельний; ( уютный) за́тишний; ( удобный) зручни́й, ви́гідний, з виго́дами

    Русско-украинский словарь > комфортабельный

  • 9 ладный

    1) добрий, гарний, хороший, ладний; (годный) годящий, при[з]датний, спосібний до чого; (удобный) вигідний. -ден ли тебе этот нож? - чи придатний (годиться, на руку) тобі цей ніж? Кафтан не -ден - каптан не в міру (не до міри). Скрипки не -ны - скрипки не настроєні в лад (до ладу). Будь ты не -ден! - безголов'я на тебе! а бодай тобі (тебе)! бодай тобі лихо;
    2) (покладистый) згодливий, несперечливий, лагідний.
    * * *
    1) до́брий, га́рний; ла́дний
    2) (ловкий, складный) га́рний, скла́дний, згра́бний
    3) ( дельный) спра́вний, солі́дний
    4) (дружный, согласованный) дру́жний, уго́джений, упого́джений

    Русско-украинский словарь > ладный

  • 10 покойный

    I. 1) спокійний, супокійний, тихий, (безмятежный) безтурботний. [Спокійного сну вам, карі оченята (Тесл.)]. -ной ночи - доброї ночи; добраніч; надобраніч. -ный экипаж - вигідний (не труський) повіз. -ное море - тихе (с(у)покійне) море. -ная квартира - тихе (спокійне) помешкання. -ное кресло - вигідне крісло. -ный уголок - затишний куточок;
    2) (о характере) лагідний, спокійний, тихий. У него -ный характер - він тихої (лагідної, спокійної) вдачі; він тихий на вдачу. -ная лошадь - тихий (не баский) кінь. -ный сосед - тихий сусіда.
    II. Покойный, -ная -
    1) небіжчик, небіжка, покійний, -на. [Я знав небіжчика (покійного) батька вашого. Його небіжка (покійна) жінка];
    2) см. Заупокойный.
    * * *
    I
    1) спокі́йний; супокі́йний
    2) (удобный) вигі́дний; ( уютный) за́тишний и зати́шний
    II
    1) прил. покі́йний
    2) в знач. сущ. небі́жчик, покі́йний, -ого; ( умерший) уме́рлий, -ого, поме́рлий

    Русско-украинский словарь > покойный

  • 11 представляться

    представиться
    1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;
    2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;
    3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;
    4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;
    5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;
    6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;
    7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];
    8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;
    9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;
    10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;
    11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];
    12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авиться
    1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися
    2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися
    3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися
    4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

    Русско-украинский словарь > представляться

  • 12 преловкий

    1) дуже моторний, дуже жвавий - см. Ловкий, Проворный, Расторопный;
    2) дуже зручний; см. Удобный;
    3) дуже влучний; см. Удачный, Меткий. -ловко - дуже моторно (жваво); дуже зручно; дуже влучно.
    * * *
    ду́же спри́тний

    Русско-украинский словарь > преловкий

  • 13 притоманный

    диал.
    1) достеме́нний
    2) (коренной) корінни́й; ( местный) місце́вий
    3) ( дорогой) дороги́й
    4) ( удобный) зру́чний, вигі́дний

    Русско-украинский словарь > притоманный

  • 14 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 15 развалистый

    1) (удобный) вигі́дний, зру́чний

    \развалистыйое кре́сло — вигі́дне (зру́чне; широкое: широ́ке) крі́сло

    2) (о походке, шаге) вайлува́тий, розва́лькуватий

    Русско-украинский словарь > развалистый

  • 16 рука

    бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки

    взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого

    бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го

    вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки

    вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)

    вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що

    да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́

    да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)

    держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́

    ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться

    зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо

    игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́

    из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає

    из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но

    име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де

    как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го

    мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що

    мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку

    на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!

    на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)

    на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч

    не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому

    обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч

    опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки

    от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки

    передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)

    подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку

    под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно

    под \рука ку — ( идти) під ру́ку; попі́друч, попі́дручки; ( сказать) під ру́ку, під ру́ки

    попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку

    по \рука ка́м! — зго́да!

    по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х

    по \рука ке — ( впору) по руці́, до мі́ри, в мі́ру; ( удобный) зручни́й; спосі́бний, по руці́

    прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук

    приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)

    проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́

    \рука ка́ми — и

    нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́

    с \рука ка́ми — и

    нога́ми з — рука́ми й нога́ми

    \рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)

    \рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го

    \рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч

    идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким

    \рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!

    \рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)

    \рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!

    \рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть

    \рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти

    своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка

    уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки

    умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки

    Русско-украинский словарь > рука

  • 17 случай

    1) ви́падок, -дку; ( происшествие) поді́я; ( приключение) приго́да

    в большинстве́ чаев — см. большинство

    во вся́ком \случай чае — см. всякий

    в кра́йнем \случай чае — см. крайний 1)

    в не́которых \случай чаях — у де́яких ви́падках

    в проти́вном \случай чае — см. противный I 2)

    в \случай чае (на \случай й), е́сли — на ви́падок, коли́; у то́му разі, коли́ (як); якщо́

    в \случай чае необходи́мости — якщо́ (коли́) бу́де (є) потре́ба, у ра́зі потре́би

    в ху́дшем \случай чае — у найгі́ршому (у гі́ршому) ра́зі

    в э́том \случай чае — у цьо́му ви́падку (ра́зі)

    на \случай й — а) на ви́падок; б) випадко́во

    купи́ть по \случай чаю — купи́ти випадко́во (ви́падком)

    на вся́кий \случай й — см. всякий

    на пе́рвый \случай й — на пе́рший раз (ви́падок)

    несча́стный \случай й — нещасний (нещасли́вий) ви́падок

    ни в ко́ем \случай чае — см. кой 2)

    от \случай чая к \случай чаю — час від (од) ча́су, від ча́су до ча́су

    по \случай чаю чего́ — з наго́ди чого́ ( по поводу чего); з о́гляду на що ( в силу чего); через що (из-за чего)

    по \случай чаю боле́зни — через хворо́бу

    стра́нный \случай й — чудни́й (ди́вний) ви́падок, чудна́ (ди́вна) поді́я

    2) (удобный, подходящий момент) наго́да

    при \случай чае — при наго́ді, принагі́дно

    при [пе́рвом] удо́бном \случай чае — при [пе́ршій] наго́ді

    предста́вился \случай й — тра́пилася (ви́пала) наго́да

    3) (милость, фавор) ми́лість, -лості, ла́ска; фаво́р, -у

    Русско-украинский словарь > случай

  • 18 способный

    1) (к чему, на что, сделать что) зда́тний, зді́бний (до чо́го, на що, зроби́ти що); (могущий сделать что-л.) спромо́жний, го́дний, го́ден, -дна, -дне (зроби́ти що)

    вода́ на превраща́ться в пар — вода́ зда́тна (мо́же) перетво́рюватися в (на) па́ру

    он \способный бен на всё — він зда́тний на все

    2) (обладающий способностями, одарённый) зді́бний, зда́тний; уда́тний; (к чему-л.) прида́тний; диал. кебе́тливий, кебе́тний

    \способныйый челове́к — зді́бна люди́на

    3) (удобный, подходящий) зру́чний; похватни́й

    Русско-украинский словарь > способный

  • 19 тихий

    1) ти́хий; ( смирный) тихоми́рний; (о характере, поведении человека) плохи́й; (удобный; безветренный) затишни́й и зати́шний

    ти́хая торго́вля — мля́ва торгі́вля

    \тихий час — ти́ха (ме́ртва) годи́на

    \тихий челове́к — ти́ха (тихоми́рна) люди́на

    ти́хое помеша́тельство — ти́хе божеві́лля

    2) (медленный) ти́хий, пові́льний

    \тихий ход — ти́хий (пові́льний) хід

    Русско-украинский словарь > тихий

  • 20 угодный

    1) ( желательный) ба́жаний и бажа́ний, уго́дний; ( приятный) приє́мний; ( по нраву) до вподо́би
    3) ( удобный) вигі́дний; ( о земле) прида́тний

    Русско-украинский словарь > угодный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • удобный — Годный, способный, приспособленный, ловкий, сподручный; покойный, спокойный, укромный, уютный, комфортабельный. Удобная (комфортабельная) мебель. Укромное местечко. Уютный уголок. И было б нам спокойно и вольготно, как соловью в тени густых… …   Словарь синонимов

  • УДОБНЫЙ — УДОБНЫЙ, удобная, удобное; удобен, удобна, удобно. 1. Вполне подходящий, приспособленный для чего нибудь, такой, которым хорошо, легко или приятно пользоваться. Кресло, удобное для сидения. Удобное место. Удобный формат, книги. Удобный проезд. 2 …   Толковый словарь Ушакова

  • УДОБНЫЙ — УДОБНЫЙ, ая, ое; бен, бна. 1. Такой, к рым хорошо, приятно пользоваться, вполне подходящий. У. дом. Мне здесь удобно (в знач. сказ.) работать. Удобно (нареч.) усесться. 2. Благоприятный, такой, к рый нужен. У. случай. 3. Уместный, приличный.… …   Толковый словарь Ожегова

  • УДОБНЫЙ — (доба, пора), удобитый твер. пригодный, способный, сручный, гожий, ладный; все, что кстати, что пришло впору, по времени и нуждам. Удобного случая не упускай. Дорога удобная, хороша для езды. Не удобно противу рожна прати. Когда удобнее будет… …   Толковый словарь Даля

  • удобный — удобный, кратк. ф. удобен, удобна, удобно, удобны; сравн. ст. удобнее (неправильно удобнее) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • удобный — находящийся под рукой портативный — [Л.Г.Суменко. Англо русский словарь по информационным технологиям. М.: ГП ЦНИИС, 2003.] Тематики информационные технологии в целом Синонимы находящийся под рукойпортативный EN handy …   Справочник технического переводчика

  • удобный — прил., употр. часто Морфология: удобен, удобна, удобно, удобны; удобнее; нар. удобно 1. Удобными называют одежду, приспособления, устройства, помещения и т. п., которыми легко пользоваться, в которых приятно находиться и т. п. Удобный стол, диван …   Толковый словарь Дмитриева

  • Удобный — топоним: Удобный посёлок в России, Адыгея, Майкопский район. Удобный посёлок в России, Мордовия, Старошайговский район. См. также Удобная станица в России, Краснодарский край, Отрадненский район. Удобное …   Википедия

  • удобный — ая, ое; бен, бна 1) Такой, которым хорошо или приятно пользоваться. Удобная обувь. Удобное кресло. Удобная поза. Мы живем, точно в сне неразгаданном, на одной из удобных планет... Много есть, чего вовсе не надо нам, а того, что нам хочется, нет …   Популярный словарь русского языка

  • удобный — для кого чего и кому. Удобное для всех время. Удобное для занятий помещение. Характер у него самый удобный для компании: светлый, ровный, бесхитростный и ласковый (Куприн). С правой стороны ее [реки] расстилается обширное пространство с хорошей… …   Словарь управления

  • удобный — Искон. Суф. производное от удоба «легкость, удобство», преф. образования от доба «пора» (ср. значения ко времени, в пору и удобно). См. добрый, сдоба, дебелый. Удобный исходно «подходящий» …   Этимологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»