-
101 mordować
1. убивати;2. заморювати;3. мучити -
102 rżnąć
1. різати, пиляти;2. різьбити, граверувати;3. різати, убивати;4. трахкати (вульг.);5. удавати, прикидатися (розм.) -
103 uśmiercać
умертвляти, убивати -
104 zabijać
1. вбивати; убивати;2. забивати -
105 битир-
1. закінчувати ВН, СБ, СМ, К; битирди университет вона закінчила університет ВН; тэк эви ағарттып битирдик ми тільки закінчили білити хату НКД; сӱрдӱ битирдилер вони закінчили орати СБ; чаллар битирдлер вони закінчили косити У; ашап битир- доїдати П; ашап битирей эр бир шийни подо їдає усе що є СМ; йапып битирдилер вони закінчили будувати Г.2. виконувати; наз битирейим сениң хызметиң? як я виконаю твоє прохання? СБ.3. убивати; ӧзӱнӱ орада битирди убила себе там Г; пор. питир-. -
106 верамны
спустошений; дэртли-верамны эт- змусити тяжко й непоправно страждати, спустошувати, убивати духовно СЛ. -
107 дэвир-
(дэврий) перевертати, перекидати, звалювати, розвалювати, убивати Г-СК. -
108 йеберт-
забивати, убивати, повбивати, ганебно забивати СБ-К. -
109 Українка, Леся
Українка Леся (Косач (Квітка), Лариса Петрівна) (1871, Звягель, Волинь - 1913) - укр. поетеса, драматург, прозаїк, публіцист. Чільна постать укр. модернізму. Онука укр. декабриста Я. Дрогоманова, небога М. Драгоманова, дочка однієї з перших укр. феміністок Олени Пчілки. У своїх соціально-політичних поглядах У.Л. виступала як послідовна спадкоємиця родинних ліберально-демократичних традицій О. сновний внесок У.Л. в історію філософської думки здійснено в жанрі філософської драми, уперше розробленому нею в укр. літературі. Представлена в її драматургії філософія культури ідейно споріднена з філософією життя Ніцше й Шопенгауера та з європейським інтуїтивізмом кін. XIX - поч. XX ст. Історію європейської цивілізації У.Л. розглядає крізь призму символічної опозиції Античності й християнства - як трагічну поразку органічного, стихійно-творчого вітального першопочатку (найповніше репрезентованого грецьк. Античністю) перед лицем дедалі більшої агресії глибоко прагматичного за своєю етикою моністичного світогляду (остаточно інституціалізованого християнством: "Християни убивали дух так, як ні один цезар не вмів убивати"), принципово ворожого творчості й самій безпосередності життя ("Одержима", "У пущі", "В катакомбах", "Адвокат Мартіан", "Руфін і Присцілла"). В такому культурфілософському песимізмі У.Л. випередила Шпенглерову антитезу культури й цивілізації, оскільки в соціально-філософському плані вказана дихотомія проявляється у неї як боротьба прагматичних імперій, покликаних нівелювати відмінності, проти вільного "духа оргії" підкорених провінцій ("Оргія"), тобто імперіалізм за своєю суттю означає смерть культури як безпосередньо-етичного переживання життя О. станнім притулком культури, відтак, залишається міф ("Лісова пісня"). Фактично стверджуючи в своїй художній практиці пріоритет (попри обережніше постульовану в теорії "доповнюваність") інтуїтивного, "жіночого" пізнання над раціональним, "чоловічим" ("Кассандра"), У.Л. виступила предтечею феміністичної філософії культури, піддавши послідовній реверсії традиційні тендерні ролі активного ("сильного") чоловіка і пасивної ("слабкої") жінки ("Камінний господар"). Така реверсія, на думку більшості сучасних дослідників, складає одну з сутнісних характеристик модерністичного світогляду. В Україні цей інтелектуальний переворот, здійснений У.Л., був оцінений критикою (Веретельником, Агєєвою, Павличко) тільки наприк. XX ст.[br]Осн. тв.: "Повне зібр. творів". У 12 т. (1927 - 1930); "Зібр. творів". У 12 т. (1975-1979).О. Забужко
См. также в других словарях:
убивати — I (вбива/ти), а/ю, а/єш, недок., уби/ти (вби/ти), уб ю/, уб є/ш, док., перех. 1) Позбавляти життя (ударом чого небудь, вогнепальною або холодною зброєю і т. ін.); умертвляти. || безос. || Колоти, бити на м ясо (худобу, свійську птицю і т. ін.).… … Український тлумачний словник
убивати — див. убити … Словник синонімів української мови
убивати — 1 дієслово недоконаного виду позбавляти життя убивати 2 дієслово недоконаного виду забивати в середину чогось … Орфографічний словник української мови
бактеріоцидний — а, е. Такий, що здатний убивати бактерії. •• Бактеріоци/дний папі/р пористий папір, просочений нітратом і хлоридом срібла. Бактеріоци/дні речови/ни речовини, які здатні убивати бактерії та інші мікроорганізми … Український тлумачний словник
забивати — а/ю, а/єш, недок., заби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех. Б ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що небудь; вбивати. || Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди небудь. 2) перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін., закривати… … Український тлумачний словник
зарубувати — ую, уєш, недок., заруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Убивати сокирою, шаблею і т. ін. || Убивати на м ясо (свійську птицю). 2) Робити зарубку на чому небудь. •• Заруба/ти [собі/] на но/сі а) добре, надовго запам ятати; б)… … Український тлумачний словник
прирізувати — ую, уєш, недок., прирі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) кому. Наділяти кого небудь, перев. додатково, ділянкою поля, городу. || до чого. Приєднувати ділянку поля, городу і т. ін. до іншого поля, городу і т. ін. 2) Убивати на м ясо (перев.… … Український тлумачний словник
різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… … Український тлумачний словник
другыи — Другой другыи, ая, ое (4) 1. Второй: Единъ же Изяславъ, сынъ Васильковъ, позвони своими острыми мечи о шеломы Литовскыя, притрепа славу дѣду своему Всеславу, а самъ подъ чрълеными щиты на кровавѣ травѣ притрепанъ Литовскыми мечи... Не бысть ту… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
наплънитися — Наполниться наплънитися (1) 1. Стать заполненным, занятым до предела. Мария же ... помаза (миром) нозѣ Иисусовѣ, и отьре власы своими нозѣ его; храмина же напълнился отъ воня мурьныя. Остр. ев., 142 (1056 1057 гг.). Не умѣюще, что ся домыслити,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
та — Тыи, тъ, тъи, тои; та, то (18) 1. Указат. местоим. а) Указывает на одно из сопоставимых лиц (или на один из сопоставимых предметов): Усобица княземъ на поганыя погыбе, рекоста бо братъ брату: се мое, а то мое же; и начяша князи про малое «се… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
