Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(тянуть)

  • 1 тянуть

    1) тягти́, тягну́ти; ( волочить) волокти́; ( пить) ціди́ти; (хмельное, трубку) смокта́ти; (тащить, незаконно брать) цу́пити

    \тянуть ду́шу из кого́, \тянуть за́ душу кого́ — перен. ду́шу вийма́ти з ко́го

    \тянуть жи́лы из кого́ — тягну́ти (тягти́, сота́ти) жи́ли з ко́го

    \тянуть за язы́к кого́ — тягти за язи́к кого́

    \тянуть чью ру́ку (сто́рону) — тягти́ ру́ку за ким

    2) ( влечь к себе) тягти́, ва́бити [до се́бе], порива́ти
    3) ( тяготеть) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш
    4) (медлить, мешкать) зволіка́ти; тягти́

    \тянуть вре́мя — зволіка́ти час

    5) ( весить) ва́жити, тягти́
    6) (о птицах: тянуться) тягти́ся, тягну́тися; ( лететь) леті́ти, поэз. ли́нути
    7) (безл.: о струе воздуха) тягти́; ( о неприятном запахе) нести́, тхну́ти

    Русско-украинский словарь > тянуть

  • 2 тянуть

    техн.
    тягти́, тягну́ти; волокти́; ( о времени) зволіка́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > тянуть

  • 3 тянуть

    техн.
    тягти́, тягну́ти; волокти́; ( о времени) зволіка́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > тянуть

  • 4 лямка

    1) (ремень чересплечн.) лям(к)а, тягло. [Сюди ходили запорожці на заробітки до лями (Сторож.)]. Тянуть -кой, идти -кой - лямувати, вести тягом (на тяглі), тягти на тяглі. [Ведуть за кодоли на тяглі галеру (Дн. Ч.). Невід на тяглі тягнуть до одмілу (Черкащ.)]. Тянуть -ку - тягти лям(к)у, тягти тягло, (перен.) тягти ярмо, біду тягти. [Доведеться до кінця віку біду тягти (М. Гр.). З дня на день тягти ярмо буденної праці (Єфр.)]. Надевать -ку, запрягать в -ку - залямовувати, запрягати у лям(к)у, лямувати кого. [Запрягають у лямку, лямують волів (Сл. Гр.)]. На себя надевать -ку, запрягаться в -ку - залямовуватися, запрягатися у лям(к)у. [Два чоловіки залямовуються і тягнуть невід до берега (Яворн.)]. Надел -ку, так тяни - коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж (Номис); сидиш у ряду, то й тягни біду (Приказка). Тяни -ку, пока не выкопают ямку - тягни ярмо, доки віку; на тім світі спочинеш;
    2) (шлея) шлея, шлейка;
    3) (ошейник) нашийник.
    * * *
    лямка; ( в одежде) шле́йка

    тяну́ть (тере́ть) ля́мку — перен. тягти́ (тягнути, те́рти) ля́мку (ярмо́)

    Русско-украинский словарь > лямка

  • 5 медлить

    (мешкать) баритися, забарятися, обарятися, гаятися, загаюватися, угаюватися, (пров. гайкатися), длятися, бавитися, (терять время) гаяти час, годину; (тянуть, проволакивать время) зволікати, відтягатися, (возиться) уводити(ся), мнихатися, монятися, воловодитися. [«Чого се так поспішатись?» - «А чого-ж маю баритись?» (М. Вовч.). Тікати маєм змогу. Не гаймось! (Самійл.). Іди-ж мені та не вгаюйся, швидше й назад (Сл. Гр.). Іди та швидше, не гайкайся (Дніпропетр.). Не дляйся, швидше йди в поле (Звин.). Ти був-би йшов, не бавивсь (Грінч.). «Сьогодня запишуся в легіон» - «Сьогодня?» - «Що-ж уводитись? Навіщо?» (Л. Укр.). Не моняйтесь (не воловодьтеся), бо час не жде (М. Грінч.)]. -лить с чем - баритися, гаятися, длятися, уводитися, зволікати з чим, баритися зробити що, дляти, зволікати що. [Хотів, гаючися з одмовою, тим часом зрозуміти його замір (Грінч.). Зволікати ніколи з рятунком! (Л. Укр.)]. -лить с делом - длятися із справою, дляти (гаяти, зволікати) справу (діло). [Сам не тямить, чого Пугач дляє справу (Кониськ.). Ви сього діла не гайте (Март.)]. Он -лит приходом - він бариться прийти. Торопитесь! как вы -лите! - Швидше! Як ви дляєтесь! Не медля - не гаючись, не дляючись, не гаючи часу, негайно.
    * * *
    бари́тися, га́ятися; ( напрасно терять время) га́яти час; (тянуть с чем-л.) зволіка́ти

    Русско-украинский словарь > медлить

  • 6 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 7 вести

    1) вести́; (проводить, делать - ещё) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием - ещё) призво́дити
    2) физ. ( проводить) прово́дити
    3) техн. ( тянуть) тягну́ти; ( двигать) ру́хати

    Русско-украинский политехнический словарь > вести

  • 8 вытягивать

    матем., техн., несов. вытя́гивать, сов. вы́тянуть
    тяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути

    Русско-украинский политехнический словарь > вытягивать

  • 9 вести

    1) вести́; (проводить, делать - ещё) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием - ещё) призво́дити
    2) физ. ( проводить) прово́дити
    3) техн. ( тянуть) тягну́ти; ( двигать) ру́хати

    Русско-украинский политехнический словарь > вести

  • 10 вытягивать

    матем., техн., несов. вытя́гивать, сов. вы́тянуть
    тяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути

    Русско-украинский политехнический словарь > вытягивать

  • 11 тягнути

    техн. вести́ ( тянуть), тяну́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > тягнути

  • 12 весить

    1) (взвешивать что-н.) важити, (сов.) зважити;
    2) (тянуть, иметь вес) важити, заважувати, (сов.) заважити. [Скриня не заважить і пуда].
    * * *
    1) ( иметь вес) ва́жити, ма́ти вагу́
    2) ( взвешивать) ва́жити, зва́жувати, вива́жувати

    Русско-украинский словарь > весить

  • 13 влачить

    волочити, волокти, тягти. [Волочити кайдани]. Влачить жалкое существование - животіти, нидіти, волочити (тягти) мізерне животіння.
    * * *
    волочи́ти, волокти́; ( тянуть) тягти́, тягну́ти

    \влачить жа́лкое существова́ние — перен. [ледве] животі́ти, ни́діти, злидарюва́ти

    \влачить око́вы — нести́ пу́та

    Русско-украинский словарь > влачить

  • 14 влечь

    1) (тянуть, уносить силою) тягти, волокти, (вульг.) тарганити. Влечь за собою - тягти, вести за собою;
    2) (к чему) вабити, тягти, поривати до чого (личн. и безл.). [Не знаю, що мене до тебе тягне (Франко). Туди мою пориває душу].
    * * *
    I см. влегать II
    1) ( тащить) волокти́, волочи́ти, тягти́, тягну́ти

    \влечь за собо́ю что — перен. спричиня́ти (спричи́нювати) що, спричиня́тися (спричи́нюватися) до чо́го, тягти́ (вести́) за собо́ю що

    2) ( привлекать) тягти́, тягну́ти, притяга́ти, притя́гувати, ва́бити, прива́блювати, порива́ти

    Русско-украинский словарь > влечь

  • 15 волынка

    (муз. инстр. из надутой шкуры) коза.
    * * *
    1) муз. воли́нка; диал. коза́, кози́ця
    2) (намеренное затягивание дела; канитель) волово́дження, воли́нка; тягани́на, зволікання

    тянуть волы́нку — волово́дити, тягти́ воли́нку, воли́нити; зволіка́ти

    Русско-украинский словарь > волынка

  • 16 дёргать

    дёрнуть, дергонуть сіпати, сіпнути, сіпонути; смикати, смикнути, смиконути; шарпати, шарпнути, шарпонути, (двери, окна) торгати, торгнути, торгонути. [То не мила злегка торгає уночі моє вікно (Крим.). Вітер торгає віконницями; о, чуєте, як торгонув!]. Дёргать за ухо, за волосы - скубти, поскубти, скубонути; чубити, почубити. Дёргать дёрганцы, посконь - брати плоскінь. Дёрнула меня нелегкая - надало мені, надав мені нечистий. Дёрнул водки - смикнув (смиконув) горілухи, хлиснув горілки. Дёрганный - сіпаний, шарпаний, торганий; (о поскони) браний. Дёрнутый - сіпнутий, смикнутий, шарпнутий, скубнутий, чублений.
    * * *
    несов.; сов. - дёрнуть
    1) (тянуть, тащить) сми́кати, сми́кнути и усилит. смикону́ти, ша́рпати, ша́рпнути и усилит. шарпону́ти, сі́пати, сі́пнути и усилит. сіпону́ти; (за волосы, за уши) скубти́ и скуба́ти, скубну́ти; (за дверь, окно, ставень) то́ргати, то́ргнути, то́рсати, торсону́ти
    2) ( о судорожных движениях) сі́пати, сі́пнути, смикати, сми́кнути
    3) (несов.: назойливо беспокоить) сми́кати, ша́рпати
    4) (несов.: выдергивать, удалять) рва́ти, вирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти; (коноплю, лён) брати, вибира́ти
    5) (несов.: издавать отрывистые звуки - о коростеле) ди́ркати, де́ркати, дирча́ти, усилит. деркота́ти, деркоті́ти

    Русско-украинский словарь > дёргать

  • 17 канитель

    1) золота або срібна (тонка) нитка (до гаптування), канетіля; (металлич. для обвивания струн кобзы) сухозлотиця (К. Ст.). Вышивать -телью - гаптувати канетілею (злотом, сріблом);
    2) (перен.) тяганина, воловодіння. Тянуть -тель - (длить) тягти тяганину, воловодити, марудити; см. Канителить; (говорить пространно и медленно) розводитися.
    * * *
    1) каните́ль, -лі
    2) перен. тягани́на; ( хлопотливое дело) моро́ка

    Русско-украинский словарь > канитель

  • 18 мусолить

    см. Муслить.
    * * *
    1) ( слюнить) сли́нити, засли́нювати; ( пачкать) брудни́ти, яло́зити, мусо́лити
    2) (что - возиться с чем-л.) вовту́зитися (з чим); ( тянуть) тягти́, тягну́ти (з чим)

    Русско-украинский словарь > мусолить

  • 19 мямлить

    (мяться) м'ятися, мнихатися, мимрати, (вяло, неясно говорить) м'яти, мимрити, папляти, слебізувати (нерешительно говорить, делать) дзямдзяти(ся), мондзяти(ся), (тянуть, копаться) мона[я]тися, марудитися, момсатися, (вяло жевать) хамелити, (перен.) ремигати. [Та ти не мни, а кажи по-людськи, чого треба (Звин.). Коли-б уже не мимрав він, а хутче до діла (М. Вовч.)].
    * * *
    1) ми́мрити
    2) ( медлить) м'ятися (мну́ся, мне́шся)

    Русско-украинский словарь > мямлить

  • 20 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ТЯНУТЬ — тяну, тянешь, д. н. нет, несов. 1. кого что. Напрягая, натягивая, тащить, волочить. Тянуть снасть. Тянуть веревку. Тянуть шнур. || Напрягая, расправлять, расширять. Тянуть холст. 2. что. Изготовлять из металла (проволоку) путем волочения (спец.) …   Толковый словарь Ушакова

  • ТЯНУТЬ — ТЯНУТЬ, тягивать или тягать что, и тягать, тягнуть южн., зап. ухватив тащить, позывать силою на себя, плавно дергать; влечь, привлекать, волокти, ·противоп. толкать, пихать, совать от себя. Тягать, южн., зап. говорят вместо тянуть: тягай мочнее/… …   Толковый словарь Даля

  • тянуть — Тащить, влачить, волочить, дергать, рвать.. Не тяни, а дергай. . Ср …   Словарь синонимов

  • тянуть —   Тянуть жилы мучить, изводить кого н. чем н., эксплуатировать кого н.     Сколько можно тянуть из нас жилы!   Тянуть за душу кого что (разг.) терзать кого н., заставлять испытывать неприятное душевное состояние.     Несделанное дело тянет за… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ТЯНУТЬ — ТЯНУТЬ, тяну, тянешь; тянутый; несовер. 1. кого (что). Натягивать, тащить или расправлять; напрягаясь, тащить к себе. Т. невод. 2. что. Изготовлять из металла волочением или обрабатывать таким образом металл (спец.). Т. проволоку. Т. серебро. 3.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ТЯНУТЬ — (То haul, to pull, to drag) ухватив, тащить, волочить. Тянуть снасть тащить плавно, не дергая. Тянуть судно снастью протягивать, выбирая снасть. Тяни, тяни, да и отдай старинная матросская поговорка. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.:… …   Морской словарь

  • тянуть — ТЯНУТЬ, ну, тянешь; несов. 1. что и без доп. Курить, затягиваться сигаретой. 2. что. Пить. Пиво тянуть. 3. на кого, кого и без доп. Обвинять кого л. в чем л. (обычно необоснованно); приставать, надоедать. 3. ср. уг. «тянуть» выяснять отношения,… …   Словарь русского арго

  • тянуть — время • приближение / удаление тянуть сыростью • существование / создание, непрямой объект, восприятие тянуть холодом • существование / создание, непрямой объект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • тянуть — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я тяну, ты тянешь, он/она/оно тянет, мы тянем, вы тянете, они тянут, тяни, тяните, тянул, тянула, тянуло, тянули, тянущий, тянувший, тянутый; св. вытянуть, потянуть, протянуть 1. Если вы тянете …   Толковый словарь Дмитриева

  • тянуть — тяну/, тя/нешь; тя/нущий; тя/нутый; нут, а, о; нсв. см. тж. тянуться 1) а) кого что Взяв, ухватив край, конец чего л., перемещать, тащить к себе силой, усилием. Тяну/ть канат. Пусти, не тяни платье! …   Словарь многих выражений

  • тянуть — тяну, тянешь; тянущий; тянутый; нут, а, о; нсв. 1. кого что. Взяв, ухватив край, конец чего л., перемещать, тащить к себе силой, усилием. Т. канат. Пусти, не тяни платье! Тяни верёвку на себя! Братишка тянет сестру за рукав. Куда ты меня тянешь?… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»