-
21 rock
1. n1) скеля, бескид2) (the R.) Гібралтар3) амер. камінь, булижник4) гірська порода, скельова порода5) причина нещастя (невдачі, провалу)6) рок (льодяникова карамель)1) звич. pl амер., розм. гроші8) розм. брильянт, діамант9) розм. лід10) розм. безглузда помилка11) качання, гойдання, хитання, коливання12) прядкаrock cod — іхт. морський окунь
rock cork — гірська пробка, пробковий камінь
R. English — гібралтарський жаргон
rock milk — мін. гірське молоко
rock phosphate — мін. фосфорит
on the rocks — без копійки, у скрутному становищі, на мілині; з кубіками льоду (про напої); (сімейні) негаразди, тертя (у стосунках)
to run upon the rocks — а) зазнати аварії; б) збанкрутувати, розоритися
the R. of ages — рел. Христос
2. v2) трясти (ся)3) заколисувати4) прикро вражати, бентежити* * *I n1) скеля, стрімчак2) aмep. камінь, кругляк3) гірська порода; скельна порода4) причина нещастя, невдачі або провалу5) рокк ( льодяникова карамель)6) pl; aмep.; cл. гроші7) cл. брильянт, діамант8) шматочок льоду ( для напоїв)II nкачання, хитання, гойдання, коливання; тряскаIII v1) качати, хитати, гойдати, коливати; гойдатися, хитатися, коливатися2) трясти; трястися3) заколисувати4) розстроювати, спричиняти хвилювання; вразити, приголомшити5) гipн. промивати в лотку; промиватисяIV nрок (стиль музики е танцю; rock'n'roll)V a VI vвиконувати в стилі "рок" ( музику); танцювати під рок-музикуVII n; іст. -
22 tie
1. n1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок2) вузол, петля3) pl узи4) зв'язок, сполучення5) галстук, краватка6) обов'язок; зобов'язання7) тягар, клопіт8) рівна кількість голосів (виборців)9) амер. шпала11) спорт. нічия12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)13) муз. ліга, знак легато14) тех. зв'язок15) буд. розтягнутий елемент; затяжкаblack tie — дипя. смокінг
white tie — дипл. фрак
2. v1) зв'язувати, прив'язувати2) зв'язувати, скріпляти узами3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати4) зав'язуватися, з'єднуватися5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати6) обмежувати умовами; робити застереження7) сковувати; перешкоджати8) амер. в'язати (у снопи)9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)12) одержувати однакову кількість голосів13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию14) муз. з'єднувати знаком легато15) амер. укладати шпалиtie down — а) прив'язувати; б) зв'язувати, обмежувати
tie up — а) зв'язувати, в'язати; перев'язувати; б) прив'язувати; в) зобов'язувати; г) перешкоджати; залишати невикористаним; припиняти; консервувати, заморожувати; не давати ходу; д) мор. швартувати (ся); є) укладати гроші в щось; є) розм. одружувати; ж) амер. об'єднувати зусилля (інтереси)
to tie oneself (up) in(to) knots — заплутатися у труднощах
to tie smb.'s neck and heels — зв'язувати комусь руки й ноги
to tie smb. by the leg — амер. сковувати когось
* * *I [tai] n1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба2) звичн. pl узи; зв'язокthe ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]
the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення
3) борг, зобов'язання4) тягар5) рівне число голосів ( виборці)6) краватка7) aмep. шпалаto count /to hit/ the ties — іти по шпалах
8) pl низькі черевики зі шнурками9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасноto end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)
to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію
10) мyз. ліга, знак легато11) мop. ( причальний) бридель12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування••black tie — дип. смокінг
white tie — дип. фрак
II [tai] vthe old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
1) зв'язувати, прив'язуватиto tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок
to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати
to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати
to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати
3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнуруватиto tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]
to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися
4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснутиtied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом
to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати
he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати
5) aмep. в'язати ( у снопи)6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)
to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок
11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою12) aмep. вкладати шпали13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпшеhe borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/
to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах
to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати
to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам
to ride and tie — див. ride II 1
to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось
-
23 tradition
n1) традиція; старий звичай2) переказ, легенда3) усна передача відомостей (інструкцій)4) зрада; відмова (від чогось)5) юр. передача (майна)* * *n1) традиція; старий звичайto hold to the traditions of smth — дотримуватися яких-н. традицій
to hold up (the) tradition — підтримувати традицію
to break away from (the) tradition — порвати з традицією
to bring smb up in the traditions of atheism — виховати кого-н. у традиціях атеїзму
2) переказthe traditions associated with the mountain — перекази, пов'язані з етой горою
tradition has it that /according to the old tradition/ the first American flag was made by Ross — за переказами перший американський прапор був зроблений Росом
3) неписаний закон; усна передача відомостей або інструкцій4) icт. зрада; відмова (від чого-н.); капітуляція5) юp. передача ( майн) -
24 trouble
1. n1) неспокій, хвилювання; тривогаto give smb. trouble — завдавати комусь клопоту, непокоїти когось
2) утруднення; складність3) неприємність; горе, лихо, біда4) турбота, клопіт, морока, рахубаto take much trouble — старатися, клопотатися
no trouble at all — ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)
5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння6) заворушення, безпорядки7) хвороба, недуга8) розм. пологи9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження10) геол. скид, дислокаціяtrouble man — амер. аварійний монтер
trouble spots — райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків
what's the trouble? — у чому справа?, що трапилося?
to ask for (to look for, to seek) trouble — поводитися необережно, лізти на рожен
to be in trouble — а) бути вагітною (про незаміжню жінку); б) сидіти у в'язниці
to get into trouble — а) завагітніти (про незаміжню жінку); б) потрапити у в'язницю
man is borne unto trouble — бібл. людина народжується для страждання
2. v1) тривожити, непокоїти, розстроювати2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися3) мучити, завдавати болю (страждань)4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)may I trouble you to shut the door? — зачиніть, будь ласка, двері
may I trouble you for the salt? — передайте, будь ласка, сіль
6) даватися з труднощами7) старатися; робити зусилля8) розбурхувати; баламутити9) тех. порушувати, пошкоджуватиdon't trouble trouble until trouble troubles you — присл. не буди лиха, поки воно спить
* * *I n1) неспокій: хвилювання; тривогаto give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу
2) неприємність, біда, горе; напастіto be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]
to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]
to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb
into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]
to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди
to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя
to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності
he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся
there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим
3) затруднення, трудністьto get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності
to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів
he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля
to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)
to take much trouble — старатися, клопотати
to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.
he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту
will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить
I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас
it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/
4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокоюlife is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада
the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...
the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому
5) хвилювання, безладlabour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку
trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень
there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері
6) хвороба, недугhe has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]
7) дiaл. пологи8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадкиto locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок
9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності
to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]
to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]
to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча
to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися
troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота
II vdon't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
1) хвилювати; турбуватиher failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу
don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися
without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки
2) турбувати, мучити; заподіювати біль, стражданняhe is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]
how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є
3) затрудняти, приставати, набридатиhe is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами
I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці
I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями
will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику
may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль
I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору
I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/
5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилляif it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно
6) розбурхувати, баламутити7) тex. порушувати, пошкоджувати -
25 chow mein
-
26 clanism
nсімейність, сімейщина; групівщина -
27 clanship
n1) приналежність до роду, клану2) відданість своєму роду, клану, сімейству3) групівщина, сімейність, сімейщина; замкнутість у своєму колі -
28 family Bible
-
29 marrieds
-
30 old boy net
= old boy networkколо колишніх однокашників; сімейність, сімейщина, кумівство, влаштування ( на роботу) за знайомством -
31 tie
I [tai] n1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба2) звичн. pl узи; зв'язокthe ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]
the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення
3) борг, зобов'язання4) тягар5) рівне число голосів ( виборці)6) краватка7) aмep. шпалаto count /to hit/ the ties — іти по шпалах
8) pl низькі черевики зі шнурками9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасноto end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)
to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію
10) мyз. ліга, знак легато11) мop. ( причальний) бридель12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування••black tie — дип. смокінг
white tie — дип. фрак
II [tai] vthe old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
1) зв'язувати, прив'язуватиto tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок
to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати
to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати
to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати
3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнуруватиto tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]
to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися
4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснутиtied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом
to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати
he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати
5) aмep. в'язати ( у снопи)6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)
to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок
11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою12) aмep. вкладати шпали13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпшеhe borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/
to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах
to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати
to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам
to ride and tie — див. ride II 1
to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось
-
32 tradition
n1) традиція; старий звичайto hold to the traditions of smth — дотримуватися яких-н. традицій
to hold up (the) tradition — підтримувати традицію
to break away from (the) tradition — порвати з традицією
to bring smb up in the traditions of atheism — виховати кого-н. у традиціях атеїзму
2) переказthe traditions associated with the mountain — перекази, пов'язані з етой горою
tradition has it that /according to the old tradition/ the first American flag was made by Ross — за переказами перший американський прапор був зроблений Росом
3) неписаний закон; усна передача відомостей або інструкцій4) icт. зрада; відмова (від чого-н.); капітуляція5) юp. передача ( майн) -
33 trouble
I n1) неспокій: хвилювання; тривогаto give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу
2) неприємність, біда, горе; напастіto be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]
to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]
to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb
into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]
to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди
to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя
to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності
he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся
there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим
3) затруднення, трудністьto get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності
to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів
he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля
to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)
to take much trouble — старатися, клопотати
to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.
he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту
will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить
I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас
it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/
4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокоюlife is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада
the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...
the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому
5) хвилювання, безладlabour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку
trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень
there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері
6) хвороба, недугhe has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]
7) дiaл. пологи8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадкиto locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок
9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності
to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]
to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]
to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча
to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися
troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота
II vdon't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
1) хвилювати; турбуватиher failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу
don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися
without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки
2) турбувати, мучити; заподіювати біль, стражданняhe is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]
how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є
3) затрудняти, приставати, набридатиhe is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами
I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці
I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями
will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику
may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль
I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору
I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/
5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилляif it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно
6) розбурхувати, баламутити7) тex. порушувати, пошкоджувати -
34 never interfere with family quarrels
ніколи не втручайся у сімейні чвари put not your hand between the bark and the treeEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > never interfere with family quarrels
-
35 put not your hand between the bark and the tree
syn: never interfere with family quarrelsніколи не втручайся в сімейні чвари ≅ де пси свої гризуться, там чужий не мішайся в сімейне діло встрявати – однаково, що на кривому веретені прясти свої чорти посваряться, поб'ються та й помиряться між чоловіком та жінкою один Бог суддяEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > put not your hand between the bark and the tree
-
36 want makes strife between man and wife
злидні спричиняють сімейні чвариEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > want makes strife between man and wife
-
37 rodzinność
[роджінношьчь]f -
38 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
39 патріотизм
ПАТРІОТИЗМ ( від грецьк. πάτριά - вітчизна) - любов до батьківщини, відповідальність за її долю і готовність служити її інтересам, а в разі потреби самовіддано боронити здобутки свого народу; соціально-політичний і моральний принцип, що в загальній формі виражає вищеназвані почуття та емоційні стани. П. як соціально-психологічне почуття має широку гаму проявів: від гордості за досягнення Вітчизни (в науці, економічній діяльності, спорті і т.д.), поваги до історичного минулого, дбайливого ставлення до народної пам'яті, збереження та опанування національними і культурними традиціями до гіркоти переживань за невдачі і втрати рідної країни, страждань через її біди. Як почуття П. зароджується в стародавні часи у формі прихильності до певної місцевості, своєї спільноти, звичного складу життя. Це відчуття тісного зв'язку із "своїми" інституалізується через ритуали та обряди ініціації (напр., обряд братання), шлюбні та сімейні відносини. З виникненням і розвитком феномена держави П., втрачаючи інституціональний характер, наповнюється духовним змістом, набуває політичного сенсу. Останній пов'язаний із вимогою самовіддано й мужньо захищати Вітчизну, відстоювати її інтереси Б. ільше того, як зазначає Горацій, "радісно й почесно вмерти за вітчизну". В умовах життя суспільних систем з жорстким домінуванням інтересів панівних груп, за авторитарних форм управління державою принцип П. зазнає впливу офіційної ідеології, внаслідок чого часто набуває спотворених форм потрактування: любов до Вітчизни зводиться до відданості існуючій державно-політичній системі. Відповідно бажаним "для Батьківщини" врешті-решт виявляється те, що відповідає вузькокорпоративним інтересам правлячої еліти. Історія залишила не один приклад того, як кланові, станові чи класові інтереси сприймалися важливішими за інтереси Вітчизни. Тим більшої народної шани та пам'яті заслуговують ті історичні діячі, котрі змогли подолати бар'єри вузькостанових інтересів і піднятися до осягнення загальнолюдського змісту. "Любов до батьківщини, - зазначив Наполеон І, - найперше достоїнство цивілізованої людини". В умовах розвитку капіталізму, формування націй, утворення національних держав П. стає невід'ємною рисою суспільної свідомості, яскравим проявом зв'язку індивіда та суспільства, одним із критеріїв оцінки громадянина. Морального сенсу П. надає те, що він є однією з форм супідрядності особистих і суспільних інтересів, ефективним засобом переведення загальнолюдських цінностей на рівень індивідуальної свідомості. До цих цінностей належить і повага до історії та сьогодення народів інших країн, представників інших націй та національних меншин у межах однієї держави. П., виростаючи з єдиного кореня, протистоїть у цьому психології національної виключності, упередженості та недовір'я до людей "іншої крові". Добре охарактеризував людину-патріота Сантаяна: "Ногами людина повинна врости в землю своєї Вітчизни, але очі її нехай оглядають увесь світ". Особливої важливості цей аспект патріотичної свідомості набуває в час, коли людство переступило поріг III тис. і несе з собою низку глобальних проблем (загроза екологічної катастрофи, реальність епідемії СНІДу та ін.), що потребують для свого вирішення спільних зусиль, сприяння кожної людини внескові своєї країни у справу збереження життя на планеті Земля.В. Скуратівський -
40 суспільство
СУСПІЛЬСТВО - одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології. 1) В широкому розумінні, С. - якісно відмінне від природи, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії та об'єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування, регуляції, пізнання), в яких знаходить свій вияв всебічна і багаторівнева взаємозалежність людей. 2) У вузькому розумінні, С.: а) діахронічно чи синхронічно фіксований соціальний організм; б) відносно самостійний і цілісний момент такого організму; в) спільна основа, поле перетину і накладання індивідуальних дій людей (Тойнбі); г) корелят держави (громадянське С.). Як цілісність С. є предметом не лише історії, а й соціальної філософії та соціології. Проте на відміну від історії, що розглядає його переважно в діахронічному зрізі, та соціології, яка акцентує увагу на зрізі синхронічному, філософія визначає поєднання цих зрізів при вивченні С. як цілого. Філософія зорієнтована на з'ясування єдності, своєрідності всіх наріжних форм, рівнів і аспектів взаємовпливу та взаємоперетворення індивідного й соціального, розв'язання суспільних та особистісних (в їх взаємозалежності) смисложиттєвих проблем, вироблення орієнтирів екзистенційного характеру і виявлення таких умов вільної самоідентифікаціїта самореалізації людини, за яких зберігається і вдосконалюється С. як продукт взаємодії людей, система соціальних зв'язків, що утворює основу і середовище власне людської життєдіяльності. Саме під таким кутом зору філософія розглядає єдність С. з природою (історія при цьому постає як частина історії природи, олюднення природи та своєрідність С. щодо неї); особливості С. як сукупності індивідів, що об'єднуються для задоволення "соціальних інстинктів" (Аристпотпель); відмінності "природного стану" співіснування людей та стану громадянського, "суспільно-договірного" (Гоббс, Локк, Шефтсбері, Мандевіль, Г'юм, Мейн, Тьонніс, Дюркгейм, Варт, Вебер); дистинкцію доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства (Арон, Ростоу, Велл, Гелбрейт, Кан, Тоффлер); С. як сукупність цивілізацій (Данилевський, Тойнбі, Шпенглер); співвідношення С. взагалі та суспільно-економічних формацій як його якісно визначених історичних ступенів розвитку (Маркс, марксизм). Сучасному етапові властиве некласичне розуміння С., для якого характерне співіснування найрізноманітніших підходів до вивчення С. При цьому намагання знайти прийнятне для всіх цих підходів визначення С. призводить до вельми абстрактного тлумачення С. як всеохопної системи, яка окреслюється граничними умовами соціальності як смислової комунікації, а в просторовому вимірі постає як "світове", "планетарне". За таких умов необхідним, врівноважуючим цей уніфікаційний аспект розгляду С. доповненням є здавна притаманна історичній науці "мультиплікативна" характеристика С., яка формується не відкиданням розбіжностей різних підходів, а навпаки - їх врахуванням, що уможливлює осягнення С. в усій його складності і багатстві виявів.І. Бойченко
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Мейн-кун — Происхождение … Википедия
Мейн Роуд — (Maine Road) Построен 1923 Открыт 23 августа 1923 года Закрыт 2003 … Википедия
мейн-вельс — мейн вельс, мейн вельса … Орфографический словарь-справочник
мейн-кепстон — мейн кепстон, мейн кепстона … Орфографический словарь-справочник
МЕЙН-ВЕЛЬС — (Main wale) 1. Пояс наружной обшивки деревянного судна от нижних косяков нижнего ряда портов вниз до высоты нижней палубы. 2. Большие кромки, уступы. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза… … Морской словарь
МЕЙН-КЕПСТОН — (Main capstan) большой шпиль на старинных парусных судах, находившийся между грот и бизань мачтами. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
мейн-кун — сущ., кол во синонимов: 1 • кошка (142) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Мейн Кун — ? Домашняя кошка Научная классификация Царство: Животные Тип: Хордовые … Википедия
Мейн, Том — Том Мейн Thom Mayne … Википедия
Мейн-Прери (тауншип, Миннесота) — Тауншип Мейн Прери Maine Prairie Страна СШАСША … Википедия
Мейн (тауншип, Миннесота) — Тауншип Мейн Maine Страна СШАСША … Википедия