-
21 sky
1. n1) небо, небеса2) звич. pl поет. погода; кліматto live under warmer (under sunnier) skies — жити в теплішому кліматі
out of a clear sky — зовсім несподівано; ні сіло, ні впало
sky army — військ., розм. повітрянодесантні війська
sky force — військ., розм. військово-повітряні сили
sky man — розм. а) льотчик; б) парашутист
sky truck — амер., розм. великий транспортний літак
2. v розм.2) підкинути у повітря3) спорт. високо кидати (м'яч)* * *I [skai] n1) небо; небеса2) pl; пoeт. клімат, погодаII [skai] v2) підкинути в повітря ( монету); cпopт. високо кидати ( м'яч) -
22 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти -
23 мостить
мащивать1) (досками, стланью) мостити, (настилать) стелити (стелю, -лиш) и слати (стелю, -леш); (камнем, булыжником) брукувати и (вульг.) буркувати, (щебнем) сипати що; (плотину) гатити (греблю), (дорогу или плотину фашинником) тарасувати (шлях, греблю). [Мости мостили, греблі гатили (Макс.)];2) (строить, наваливать ворохом) мостити що. -тить гнездо - кублити гніздо (кубло). [Чорногуз тільки на щасливім господарстві кублить своє гніздо (Звин.)]. Мощённый - мощенний, брукований и (вульг.) буркований, сипаний, гачений, тарасований. [Куряві стовбури сосон по боках буркованого шляху (Васильч.). Дорога широка, сипана камньом (Гн. I)].* * *мости́ти; ( камнем) брукува́ти; (досками, брёвнами) стели́ти -
24 подстилать
подостлать1) підстилати, підіслати (підстелю, -леш), підстелювати и підстеляти, підстелити (-лю, -лиш), (о мног.) попідстила[я]ти, попідстелювати що, під що;2) (льстить кому) слати (стелю, -леш), стелити (стелю, -леш) кому. Подостланный - підстелений, підісланий, (о мног.) попідстелюваний, попідстиланий.* * *несов.; сов. - подостл`атьпідстила́ти, підісла́ти, підстеля́ти, підстели́ти и попідстила́ти и попідстеля́ти -
25 постилать
постлать1) (постель) стелити (стелю, -лиш), постелити, слати (стелю, -леш, -лють), послати постіль, слатися, послатися, (о коврах ещё) простилати, простелити, розстеляти, розстелити, розстилати, розіслати (розстелю, -леш), простирати, простерти, (о мн.) порозстеляти, попростирати що. [Простерла килим на підлозі великий - усю підлогу застелила. Килим простелили (розіслали) на траві та й посідали на йому]. -тлать скатерть на стол - розіслати скатерть на столі; застелити стіл скатертиною (настільником). -ть сена, соломы (как постель) - настеляти, настелити, наслати сіна, соломи. [Настели сіно товсто, щоб спати м'яко було]. -тлать соломы на подстилку лошадям, скоту - послати соломи коням, худобі;2) -ть пол - мостити, помостити підлогу (поміст). [Поміст у хаті помостили]. Постланный - постелений, посланий, простелений, розстелений, розісланий, настелений; помощений.* * *несов.; сов. - постл`атьстели́ти, постели́ти, сла́ти, посла́ти -
26 стелюга
техн.стелю́га -
27 стелюга
техн.стелю́га -
28 стелить
-
29 стлать
vt ipfстелю, стелетipfпостлатьbrede ud over, lægge på2pfнастлатьmontere, lægge på. -
30 розтріскуватися
= розтріскатися -
31 стелюга
техн. стелю́га -
32 ceil
-
33 coffer
-
34 lacunar
-
35 sky
I [skai] n1) небо; небеса2) pl; пoeт. клімат, погодаII [skai] v2) підкинути в повітря ( монету); cпopт. високо кидати ( м'яч) -
36 столь
потовкстеластелюстеля -
37 верзила
здоровай, здоровило, гомила (общ.). [Там така гомила, аж під стелю заввишки]; (о женщине) ґорґоля, ґорґоня, ґерґена. [Вона була-б гарненька, коли-б не була така ґорґоля].* * *здорова́нь, -ня, здорови́ло -
38 заволакивать
заволочь1) (затащить) затягати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати. [Пацюки позатягали моркву в нори. Вовк заволік вівцю в кущі];2) (заслонять) повивати, повити, заступати, заступити, застилати, застеляти, заслати, заслоняти, заслонити що. [Нічого не видко навкруг: туман повиває (застилає) усе. Пітьма заступила (заслонила) очі]. -чь небо - затягти, вкрити, повити, замостити небо (хмарами); (безл.) нахмарити, похмарити, насупити. [Ось хмарами півнеба замостило (Греб.). Бач, як нахмарило! Було насупило, а далі розгодинилося]. Небо -вает - небо хмариться (захмарюється), на небі хмариться.* * *несов.; сов. - завол`очьзаволіка́ти, заволокти́, -лочу́, -лоче́ш; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти, -стелю́, -сте́лиш, укрива́ти, укри́ти (укри́ю, укри́єш) и мног. повкрива́тине́бо \заволакивать локло́ ту́чами — не́бо заволокло́ (затягну́ло, вкри́ло, заволокло́ся, затягнулося, вкри́лося) хма́рами, не́бо заволокли́ (затягну́ли, вкри́ли) хма́ри; нахма́рило, нахма́рилося, похмарило, похма́рилося, похмарі́ло
-
39 златоверхий
Златоглавый золотоверхий, злотоверхий, золотоголовий, золотобанний. [Золотоверха церква (Н.-Лев.). Снилось мені…, що в теремі, злотоверхім, стелю похитнуло (Рудан.). Золотобанні церкви (Сл. Яворн.)].* * *поэз.золотове́рхий;, злотове́рхий, златове́рхий -
40 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)
См. также в других словарях:
стелю — стлать, укр. стелити, стелю, блр. слаць, сцелю, др. русск. стелю, стьлати, ст. слав. постелѭ, постьлати στρωννύειν (Супр.), болг. стеля (Младенов 608), словен. stẹljem, stlati рассыпать , др. чеш. stelu, stlati постилать постель , чеш. stlati,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
стелю — 1. СТЕЛЮ1, стелюсь, стелешь, стелешься. наст. вр. от стлать, стлаться. 2. СТЕЛЮ2, стелюсь, стелишь, стелишься. наст. вр. от стелить, стелиться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
стелю — 1. СТЕЛЮ1, стелюсь, стелешь, стелешься. наст. вр. от стлать, стлаться. 2. СТЕЛЮ2, стелюсь, стелишь, стелишься. наст. вр. от стелить, стелиться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
стлать — стелю, стелешь; несов., перех. 1. (сов. постлать). Класть, раскладывать, покрывая поверхность чего л. Стлать ковер на пол. □ [Камердинер] снимал с дивана тигровую шкуру, стлал простыню, приносил подушки и одеяло. Герцен, Былое и думы. || также… … Малый академический словарь
подостлать — стелю/, сте/лешь, стелю/т; достла/л, достла/ла, достла/ло; подостла/вший; подо/стланный; лан, а, о; св. см. тж. подстилать, подстилаться, подстил … Словарь многих выражений
вы́стлать — стелю, стелешь; сов., перех. (несов. выстилать). Сплошь покрыть, устлать чем л. какую л. поверхность. Холодом и сыростью несло от каменного, выстланного большими серыми плитами пола. Подъячев, Мытарства. В хате птичницы Пилипенко готовились к… … Малый академический словарь
застели́ть — стелю, стелешь; прич. страд. прош. застеленный, лен, а, о; сов. перех. разг. То же, что застлать (в 1 знач.). Выскобленные полы, застеленные половиками, придавали дому праздничный вид. Марков, Строговы … Малый академический словарь
застла́ть — стелю, стелешь; прич. страд. прош. застланный, лан, а, о; сов., перех. (несов. застилать). 1. Покрыть поверхность чего л. тканью, бумагой и т. п. Последнюю фразу Корнев проговорил уже во дворе, в том углу его, где стоял стол, застланный чистой… … Малый академический словарь
настели́ть — стелю, стелешь; прич. страд. прош. настеленный, лен, а, о; сов., перех. (что и чего). разг. То же, что настлать (в 1 знач.). После ухода «Седова» мы обили стены домика войлоком и фанерой, настелили на пол линолеум. Ушаков, По нехоженой земле.… … Малый академический словарь
настла́ть — стелю, стелешь; прич. страд. прош. настланный, лан, а, о; сов., перех. (несов. настилать). 1. (что и чего). Уложить слоем, разостлать где л., на чем л. Настлать солому. □ По краям прохода в шалаше были настланы хвойные ветки. Шефнер, Дальняя… … Малый академический словарь
перестели́ть — стелю, стелешь; прич. страд. прош. перестеленный, лен, а, о; сов., перех. разг. То же, что перестлать. Под стук колес и покачиванье вагона Спивак стал опять дремать, потом перестелил под собою поудобнее шинель и плащ и заснул еще на несколько… … Малый академический словарь
