(слезами)

залиться

1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;

2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];

3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;

4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];

5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.

* * *

несов.; сов. - зал`иться

изойти

1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];

2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];

3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];

4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];

5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];

6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;

7) (везде побывать) - см. Исхаживать.

* * *

1) (выходить откуда-л.), вихо́дити

2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити

3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти

3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

оросить росити, зрошувати, зрошати, зросити, поливати, полити, заводнювати, позрошувати що чим. -шать, -сить слезами - росити, зрошувати, зрошати, заросити, з[о]росити слізьми, сльозою. [Припав він до землі та й зросив її слізьми. Та кільки сліз росить ті широкі простори! (Фр.)]. Слёзы -шали её лицо - сльози зрошували її обличчя. Орошаемый - зрошуваний, поливаний. Орошённый - зрошений, политий.

* * *

несов.; сов. - орос`ить

на кого-нибудь, на что-ниб., о чём-н., чем-нибудь жалітися на кого, на що кому, жалкуватися, скаржитися на кого, на що кому, до кого, (редко) жалуватися на кого, на що, ускаржатися на кого, перед ким, (высказывать чувство обиды) нарікати на кого, на що, бідкатися, (со слезами) плакати (плакатися) на кого; (на болезнь, нездоровье) кволитися на що, (редко) кородитися на що. [Жалівся на свою старість. Учителеві я не піду на тебе жалітися (Крим.). Жалкується на ногу. Гірко скаржилися одна одній на свою хатню неволю (Л. Укр.). Почав скаржитися до бога на людей (Л. Укр.). Вона часто нарікала матері на Грицька (Васильч.). - Ой лихо з вами та й годі - бідкалася пані Макуха (Неч.-Лев.). Все кородиться (жаліється, скаржиться) на живіт. Почав кволитися, що в боку болить]; (приносить жалобу в суд) жалітися на кого в суд, заносити (подавати) на кого скаргу в суд, скаржитися на кого в суд, оскаржувати, заскаржувати, прискаржувати, (сов.) оскаржити, заскаржити, прискаржити кого перед судом за що, позивати (сов. запізвати) кого до суду (или в суд), правитися на кого. [Іди, прався на мене, куди знаєш].

* * *

излить виливати, вилити и вилляти, зливати, зілляти. [Хмара виливала дощ на спраглу землю (М. Грінч.). Навіть слів досить не знаходять, щоб вилити своє обурення (Єфр.). Зливає на нього зцілющий бальзам (Крим.)]. Он -вал на него свои милости - він проливав на нього свої милості (свою ласку), він обдаровував його своєю ласкою. -ть слезами - виплакувати, виплакати, сплакувати, сплакати, переплакувати, переплакати. [Смути та печалі… виплакать їх щиро (Крим.). Переплачу, то й полегшає на серці (Звиног.)]. -ть словами - виливати, вилити словами, мовою. Излитый - вилитий, злитий.

* * *

несов.; сов. - изл`ить

1) вилива́ти, ви́лити, -ллю, -ллєш и ви́лляти; ( проливать) пролива́ти, проли́ти и пролля́ти

2) перен. вилива́ти, ви́лити, злива́ти, зли́ти (зіллю́, зіллє́ш) и зілля́ти

истечь

1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) - витікати, витекти, випливати, випливти; см. Вытекать 1. [З озера витікає річка (Ком.)];

2) (в отвл. знач.) випливати, випливти, (происходить) виходити, вийти, виникати, виникнути; см. Вытекать 2, Происходить 2. Из этого -кают важные последствия, -кает много следствий - з цього виходять, випливають важливі наслідки, з цього виходить, виникає багато висновків;

3) кровью (истощаться) - стікати, стекти, спливати, спливти, сходити и зіходити, зійти кров'ю; срвн. Исходить 5 (кровью). [Люди стікали кров'ю (Коцюб.). Голова Алі билась об гостре каміння і спливала кров'ю (Коцюб.). Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю (Олесь)];

4) (приходить к концу) виходити, вийти, сходити, зійти, кінчатися, (с)кінчитися, (проходить) минати(ся), минути(ся). [Сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.)]. Срок его найма -кает на Иванов день - строк (термін) його наймам виходить на Івана. Срок векселя -кает завтра - термін векселеві виходить завтра. Уже год -тёк с того времени, как … - уже рік минув з того часу, як … Исте[ё]кший - що витік, виплив; що виник, вийшов; (кровью) стеклий, зійшлий, сплилий кров'ю; (о времени) минулий (тиждень, рік), (о сроке) вийшлий, зійшлий, минулий (термін). В -шем году - минулого року; см. Прошлый.

* * *

несов.; сов. - ист`ечь

1) (вытекать, выливаться), витіка́ти, ви́текти, -тече; (перен.: выходить, появляться) вихо́дити, -дить, ви́йти, -йде и мног. повихо́дити; ( проистекать) виника́ти, ви́никнути

2) ( о времени) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, закінчи́тися и закі́нчитися, вихо́дити, ви́йти; ( уплывать) сплива́ти, спливти́ и сплисти́ (спливе́) и спли́нути

3) (исходить кровью, слезами) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш) и мног. постіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш, сплива́ти, спливти́ и сплисти́

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

наполнить

1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;

2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -

1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];

2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -

1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;

2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].

* * *

несов.; сов. - нап`олнить

напо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти

обмочить

1) (кругом) обмочувати, обмочити що, кого; (во мног. местах) замочувати, замочити. [І риби не зловив, собі штани замочив]; (о мног.) пообмочувати, позамочувати. -чить слезами - засльозити. [Засльозив подушку]. -чить бочку - замочити бочку. -вать, -чить уриной - усцикати, (сов.) усцикати, усцяти, обісцяти, заберберити, (детск.) упісювати, упісяти, обпісяти, запісювати, запісяти, зацюняти;

2) (погружать в воду) - см. Окунать. Обмоченный - обмочений, замочений; (уриной) усцяний, обісцяний, упісяний, запісяний.

* * *

несов.; сов. - обмоч`ить

отуманить

1) (окружать туманом) затуманювати, затуманити, захмарювати, захмарити що. См. ещё Затемнять;

2) (обморочить кого) стуманювати, туманити, стуманити, затуманювати, затуманити кого, що кому, туману наводити, навести на кого, туману (на)пускати, (на)пустити на кого, памороки (баки) забивати, забити кому, заснічувати, заснітити очі кому. Срв. Обморачивать, Обманывать. -вать голову кому - стуманювати (сов. стуманити) голову кому, опентати кого. Слёзы -нили глаза - очі пойнялися сльозами или сльози затуманили очі. Глаза у меня -нило - очі мені стуманило. Отуманенный -

1) затуманений; захмарений;

2) с[за]туманений. -ный печалью - по(й)нятий сумом. Глаза -ные слезами - очі по(й)няті сльозами.

* * *

несов.; сов. - отум`анить

1) (застилать туманом, мглой) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти

2) (перен.: затемнять сознание) отума́нювати, отума́нити, затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити

плакивать плакати за ким, по кому, рюмсати, рюмати, (опис.) сльози ронити, (насмешл.) на кутні сміятися. Громко -ть - ревти, густи. -ть с причитанием - тужити, голосити, заводити по кому. [Тужать діти по матері. Заводить, як по рідній нені]. Много -ть - поплакати за ким. [Що вже поплакала мати за батьком]. Сильно -ть - дуже плакати, ревне плакати, (опис.) сльозами митися (вмиватися), слізьми землю топити. Навзрыд -ть - ридма ридати. Частыми слезами -ть - дрібними (слізьми) вмиватися. Мне хочется -ть - мені плачно, мене сльози розбирають, на сльози мене розбирає, на плач мені збирається. Часто - ть - тонкосльозим бути, киснути, квиснути. Снявши голову, по волосам не -чут - взяв чорт батіг, то хай бере й пужално. Плачущий - плачущий; (прил.) плачливий. [Осталась сама Орися плачуща (Свид.)].

* * *

подёрнуться

1) (несов.) -ваться судорогой - сіпатися, смикатися, тіпатися. [Губи йому почали нервово тіпатися]. Лицо начало -ся - обличчя почало сіпатися (смикатися, тіпатися); мишка забігала по обличчю. Быстро -ся (об ушах у животных) - стригти. [Його підрізані вуха стрижуть (Коцюб.)];

2) затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися, повиватися, повитися, пониматися, понятися чим. -ся тонким слоем чего - затягатися, затягтися плівкою, шкуркою. [Молоко затяглося плівкою. Кисіль затягся шкуркою]. -ся тонким слоем льда - зашерхати, зашерхнути, пришерхати, пришерхнути, затягатися, затягтися. Вода -лась льдом - вода зашерхла (пришерхла); воду затягло (вода взялася) кригою. Глаза -лись слезами - очі замружіли слізьми.

* * *

1) гостри́тися, точи́тися

2) точи́тися

3) точи́тися

1) (вытекать, выливаться) витіка́ти; (исходить кровью, слезами) стіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, сплива́ти

2) страд. точи́тися; сто́чуватися; вилива́тися, ли́тися, лля́тися; розлива́тися, розто́чуватися; видиха́тися, випуска́тися