Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(слегка)

  • 1 слегка

    нареч.
    1) зле́гка, злеге́нька; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки; ( понемногу) потро́ху, потро́хи
    2) ( вскользь) побі́жно, мимохі́дь; ( между прочим) між і́ншим

    Русско-украинский словарь > слегка

  • 2 подавливать

    (слегка, временами) надушувати, натискати и натискувати, притискувати (злегка, часом); (об обуви) мули[я]ти.
    * * *
    [зле́гка, ча́сом] нати́скувати, (нада́влювати; наду́шувати)

    Русско-украинский словарь > подавливать

  • 3 присыпать

    присыпать
    1) (что чем) присипати, присипати, (слегка) припорошувати, припорошити, притрушувати, притрусити, пригортати, пригорнути, (о мн.) поприсипати, поприпорошувати и т. д. що чим. [Землю снігом припорошило. І мій волос сивина геть припорошила (Воробкевич)];
    2) (прибавлять сыпком) досипати, досипати. [Досип пшона, а то молода наша буде]. Присыпанный -
    1) присипаний, (слегка) припорошений, притрушений;
    2) досипаний. -ться - присипатися, присипатися; (слегка) припорошуватися, припорошитися, притрушуватися; притруситися; бути присипаним, припорошеним, притрушеним чим.
    * * *
    несов.; сов. - прис`ыпать
    присипа́ти, приси́пати и поприсипа́ти; ( досыпать) досипа́ти, доси́пати и подосипа́ти; ( слегка посыпать) посипа́ти, поси́пати, притру́шувати, притруси́ти; ( прибрасывать) прикида́ти, прики́дати

    Русско-украинский словарь > присыпать

  • 4 Засланивать

    и Заслонять заслонить заслоняти, заслонити, затуляти, затулити, заставляти, заставити, заступати, заступити що, (слегка) прислоняти, прислонити. [Заслоняючи очі рукою від сонця, глянула в його бік (Грінч.). Сирая земля двері залягла, віконечка заслонила (Мил.). Затулила обличчя рукавом. Мороз затулив шибки такими густими лисицями, що через них знадвору не видно, що діється в хаті (Кониськ.) Заставте чимсь лямпу, щоб дитині не різало світло у вічі (Київщ.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Заступив вікно (Н.-Лев.). Мовчить зрушений, прислонивши трохи обличчя тогою (Л. Укр.)]. -ть печь заслонкой - заслоняти, заслонити (затуляти, затулити) піч. [Укинув її в піч і заслонив (Рудч.)]. -нять свет, что-л. (застить) - заступати, заслоняти, застувати світ(ло). [Оступися, не застуй світла. Не застуй мені сонця. Сила літературних творів, де конструкцію застують дійові особи (Ніков.)]. Заслоняемый - заслонюваний, затулюваний, заступаний, заставлюваний, (слегка) прислонюваний, (от света) застуваний. Заслонённый - заслонений, затулений, заставлений, (слегка) прислонений.

    Русско-украинский словарь > Засланивать

  • 5 бренчать

    1) см. Брякать;
    2) (дергать за струну, наигрывать, плохо играть на струн. инстр.) бринькати, трюмкати.
    * * *
    1) бря́зкати, брязкоті́ти, бряжча́ти, бре́нькати, бренькота́ти, бренькоті́ти; теле́нькати; ( звенеть) дзе́нькати; ( слегка) побре́нькувати
    2) ( на музыкальном инструменте) бре́нькати, бриньча́ти, бренькота́ти, бренькоті́ти; ( слегка) побре́нькувати, три́нькати, тринди́кати

    Русско-украинский словарь > бренчать

  • 6 замачивать

    замочить
    1) замочувати, замочити, (платье внизу ещё) забовтувати, забовтати, задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати чим; (росой) зарошувати, заросити; (уриной) замочувати, замочити (вульг.) засцикати, засцяти що; (коноплю) мочити, помочити (коноплі); (о мн.) позамочувати, позабовтувати, позадрипувати и т. д. [І риби не зловив, собі штани замочив (Чуб. III)]. -вать бочку - замочувати бочку;
    2) (о дожде) намочувати, намочити, помочити, (слегка) за[при]кроплювати, за[при]кропити;
    3) (выпить немного) закроплюватися, закропитися, замочуватися, замочитися. Замоченный - замочений, забовтаний, задрипаний, забрьоханий; зарошений, закроплений; засцяний; (дождём) намочений, помочений, (слегка) за[при]кроплений.
    * * *
    несов.; сов. - замоч`ить
    1) замо́чувати, замочи́ти, -мочу́, -мо́чиш и мног. позамо́чувати, сов. помочи́ти; ( росой) заро́шувати, зароси́ти, -рошу́, -ро́сиш и мног. позаро́шувати, обро́шувати, оброси́ти, сов. пороси́ти; (сов.: одежду) диал. забе́йкати
    2) ( опускать в воду для обработки) замо́чувати, замочи́ти и мног. позамо́чувати; ( коноплю) мочи́ти, помочи́ти

    Русско-украинский словарь > замачивать

  • 7 засыпать

    заснуть
    I. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.
    II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.
    * * *
    I несов.; сов. - засн`уть
    засипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засипляти
    II несов.; сов. - зас`ыпать
    1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати
    2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати

    Русско-украинский словарь > засыпать

  • 8 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 9 отвёртываться

    I. отвернуться
    1) відкручуватися, відкрутитися, відвірчуватися, відвернутися. [Гайка відкрутилася];
    2) відгортатися, відгорнутися, (слегка) прогорнутися. Полог -нулся - запинало відгорнулося, (слегка) прогорнулося. -ться от кого, от чего - відвертатися, відвернутися від кого, від чого.
    II. отвертеться відкручуватися, відкрутитися, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого, викручуватися, викрутитися з чого. От нас не -тишься - від нас не відкрутишся (не відкараскаєшся). -теться от беды - викрутитися з біди, з напасти.
    * * *
    I несов.; сов. - отверн`уться
    1) ( повёртываться) відверта́тися, відверну́тися
    2) ( отвинчиваться) відкру́чуватися, відкрути́тися; відві́рчуватися, відверті́тися
    3) ( отгибаться) відгорта́тися, відгорну́тися, відверта́тися, відверну́тися, відко́чуватися, відкоти́тися; (о штанине, рукаве) відка́чуватися, відкача́тися; ( откидываться) відкида́тися, відки́нутися; ( завёртываться) загорта́тися, загорну́тися, зако́чуватися, закоти́тися и позако́чуватися, (о штанине, рукаве) зака́чуватися, закача́тися
    II несов.; сов. - отверт`еться
    (уклоняться, отделываться) відкру́чуватися, відкрути́тися, відві́рчуватися, відверті́тися, викру́чуватися, ви́крутитися; ( отделываться) відкара́скуватися, відкара́скатися

    Русско-украинский словарь > отвёртываться

  • 10 побрызгать

    побри́зкати; попри́скати, попи́рскати; ( слегка) покропи́ти; ( о дожде) пороси́ти, ( слегка) прироси́ти

    Русско-украинский словарь > побрызгать

  • 11 побрызгивать

    побрызгать побриз[ь]кувати, побриз[ь]кати, попирс[ь]кувати, попирс[ь]кати и попорс[ь]кувати, попорс[ь]кати, (о дожде) накрапати и накрапувати, покрапувати, сов. покрапати, покропити, поросити, (слегка) прикропити, приросити. -гать бельё - попи[о]рскати білизну (плаття, шмаття). -гай его (на него) водой - побризкай на його, попирскай на його водою. Дождик -вает - дощик накрапає, побризкує. Дождик немного -гал и перестал - дощик трохи покрапав (побризкав, поросив) і перестав. Дождь слегка -гал землю - дощ злегка побризкав (приросив, прикропив) землю.
    * * *
    побри́зкувати, ( о дожде) накрапа́ти и накра́пувати, покрапа́ти и покра́пувати

    Русско-украинский словарь > побрызгивать

  • 12 подавить

    1) (некоторое время, слегка) подавити, подушити, почавити (деякий час, злегка). Срв. Давить;
    2) (многих) подавити, подушити, позадушувати кого;
    3) см. Подавлять.
    * * *
    I см. подавлять II
    (задавить; давить слегка, недолго) подави́ти, подуши́ти; почави́ти

    Русско-украинский словарь > подавить

  • 13 подтачивать

    подточить
    I. 1) (острить слегка) підгострювати, підгострити, (о мн.) попідгострювати, (на точильном камне, станке) підточувати, підточити, (о мног.) попідточувати; (на оселке) брусити, підбрусити, (косу) мантачити, підмантачити (косу);
    2) (снизу или слегка грызть, подъедать) підточувати, підточити, під'їдати, під'їсти, підгризати, підгризти, (о мн.) попідточувати, попідгризати, попід'їдати, (о воде: подмывать.) підмивати, підмити, підривати, підрити, (о мн. или местами) попідмивати, попідривати. -вать силы, здоровье - підточувати, підгризати сили (снагу), здоров'я. Подточенный -
    1) підгострений, підточений; підмантачений;
    2) підточений, під'їдений и під'їджений, підгризений, (водой) підмитий, підритий. -ться - підгострюватися, бути підгостреним, підточуватися, бути підточеним, підгризатися, бути підгризеним, під'їдатися, бути під'їд(ж)еним.
    II. Подтачивать, -ся, подтачать, -ся - (подшивать в тачку) підшивати, -ся, підшити, -ся, під[над]точувати, -ся, під[над]точити, -ся.
    * * *
    I несов.; сов. - подточ`ить
    1) ( острить) підго́стрювати, підгостри́ти и попідго́стрювати, підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; (косу манта́чкою) підманта́чувати, підманта́чити
    2) (повреждать, разрушать) підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; ( подъедать) під'їда́ти, під'ї́сти и попід'їда́ти
    II несов.; сов. - подтач`ать
    ( подшивать) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти, підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати

    Русско-украинский словарь > подтачивать

  • 14 посыпать

    посыпать посипати, посипати, висипати, висипати, (слегка) присипати, присипати, притрушувати, притрусити, потрусити, (о мн.) повисипати, попритрушувати що чим. [Стежки піском повисипала. Потруси коржі маком та цукром]. -пать тротуары песком - посипати, посипати, висипати, висипати пішоходи піском. -пать зерном в утро нового года - посипати, посівати, засівати. Посыпать чего - посипати чого. [Посип піску, борошна, цукру и т. д.]. Посыпанный - посипаний, висипаний, (слегка) присипаний, притрушений. Посыпающий зерном в утро нового года - посипальник, посівальник, засівальник.
    * * *
    несов.; сов. - пос`ыпать
    посипа́ти, поси́пати; ( присыпать сверху) присипа́ти, приси́пати, притру́шувати, притруси́ти

    Русско-украинский словарь > посыпать

  • 15 почернеть

    почорніти, зчорніти, учорніти, (слегка) причорніти; (ещё более) почорнішати. Срв. Чернеть. [Ой чого ти почорніло зеленеє поле? (Шевч.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н. Лев.)]. Почерневший - см. Почернелый.
    * * *
    почорні́ти, почорні́шати, зчорні́ти; ( слегка) причорні́ти

    Русско-украинский словарь > почернеть

  • 16 тронутый

    1) прич. то́ркнутий, ру́шений; пома́цаний; зру́шений, пору́шений; заче́плений; за́йнятий; звору́шений; розчу́лений; [тро́хи] попсо́ваний, [тро́хи] зіпсо́ваний; приби́тий
    2) (в знач. прил.: слегка испорченный) [тро́хи] зіпсо́ваний; ( слегка протухлый) приту́хлий
    3) (в знач. прил.: не вполне нормальный) не спо́вна (не сповна́) ро́зуму, причи́нний, божеві́льний; здурі́лий
    4) (в знач. прил.: растроганный) звору́шений; ( расчувствовавшийся) розчу́лений

    Русско-украинский словарь > тронутый

  • 17 Натвердеть

    натверднути, затверднути, затвердіти, (заскорузнуть) зашкарубнути, зашкарубіти (зверху, з поверху), (слегка) пришкарубнути, пришкарубіти, (высыхая и плотнея) натужавіти, затужавіти, (слегка) притужавіти. Натвердевший - см. Натверделый.

    Русско-украинский словарь > Натвердеть

  • 18 покачивать

    техн., несов. пока́чивать, сов. покача́ть
    1) ( слегка качать) пого́йдувати, погойда́ти
    2) ( пошатывать) похи́тувати, похита́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > покачивать

  • 19 покачивать

    техн., несов. пока́чивать, сов. покача́ть
    1) ( слегка качать) пого́йдувати, погойда́ти
    2) ( пошатывать) похи́тувати, похита́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > покачивать

  • 20 погойдувати

    техн. пока́чивать ( слегка качать)

    Українсько-російський політехнічний словник > погойдувати

Страницы

См. также в других словарях:

  • слегка — нар., употр. очень часто 1. Если кто либо делает что либо слегка, то это означает, что движение, действие этого человека совершается им не сильно, не активно. Слегка кивнуть. | Слегка прикоснуться, наклониться. | Слегка пораниться. | Слегка… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СЛЕГКА — СЛЕГКА, нареч. Не сильно. «Из слегка отворенной двери… робко пробивается свет.» Чехов. Слегка ударить. || В некоторой степени, чуть чуть, немного. «Князь слегка нахмурился.» Пушкин. «Ее губы слегка дрожали.» А.Тургенев. || перен. Отчасти,… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЛЕГКА — СЛЕГКА, нареч. легко, легонько, не сильно, не очень; помалу; исподволь; едва, еле, мимоходом, намеком. Слегка ушибен. Толкни слегка. Слегка посушивай, некруто. Ветерок слегка поддувает. Он слегка намекнул про должек. Слегчать сев. ослабевать,… …   Толковый словарь Даля

  • слегка — См …   Словарь синонимов

  • СЛЕГКА — СЛЕГКА, нареч. Не сильно, немного, чуть чуть. С. усмехнуться. С. знобит. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Слегка — нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Без особого физического напряжения. 2. перен. Не сильно; слабо. отт. Едва заметно. 3. перен. Осторожно, бережно. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • слегка — нареч. Немного, чуть чуть. С. кивнуть. С. прикоснуться. С. толкнуть. С. испугался. С. проголодался. С. картавит. // Вскользь, мимоходом, не вдаваясь в подробности. С. упомянуть о чём л. С. коснуться какого л. вопроса. С. затронуть какую л. тему …   Энциклопедический словарь

  • слегка — Слегка, см.немного …   Словарь ошибок русского языка

  • слегка — слегка. Произносится [слехка] …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • слегка — нареч. а) Немного, чуть чуть. Слегка/ кивнуть. Слегка/ прикоснуться. Слегка/ толкнуть. Слегка/ испугался. Слегка/ проголодался. Слегка/ картавит. б) отт. Вскользь, мимоходом, не вдаваясь в подробн …   Словарь многих выражений

  • слегка́ — нареч. Немного, чуть чуть. [Моцарт:] Представь себе… кого бы? Ну, хоть меня немного помоложе; Влюбленного не слишком, а слегка. Пушкин, Моцарт и Сальери. Мы сели в стороне на камне и слегка закусили тем, что захватили с собой еще утром. Тихонов,… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»