-
1 adytum
n (pl adyta)1) святая святих2) відокремлена кімната, кабінет* * *n; (pl- ta)1) святая святих ( у храмі)2) часто притулок; кімната, до якої немає доступу стороннім ( кабінет ученого) -
2 sanctuary
n1) храм; святилище2) вівтар; святая святих3) притулок; захисток; пристановищеto break (to violate) sanctuary — порушити право притулку
4) самотність5) тайник; схованка6) заповідник7) розм. кладовище8) сезон, коли полювання заборонено* * *n1) храм; святилище; вівтар, святая святих2) притулок; схованка3) заповідник4) сезон, коли полювання заборонене5) дiaл. кладовище, цвинтар -
3 oracle
1. n1) пророцтво, віщування2) оракул; храм (місце), де пророкували оракули3) жрець, оракул4) ірон. визнаний авторитет, суддя5) незаперечна істина6) путівник, порадник7) святе святих (у єврейському храмі)8) pl святе письмо; Біблія2. vпророкувати, передрікати, пророчити, провіщати, віщувати* * *I n1) ( у Стародавній Греції е Древньому Римі) пророкування; храм, оракул (місце, де віщали оракули); оракул, жрець2) часто ірон. визнаний авторитет, суддя; оракул; незаперечна істина3) путівник, дороговказ4) святая святих ( у єврейському храмі); pl священне писання, бібліяII v -
4 sancta sanctorum
лат. -
5 sanctum
n (pl sancta)1) церк. святилище; рака2) жарт. притулок (вченого, поета тощо); робочий кабінетsanctum sanctorum — святая святих; відлюдний куточок, робочий кабінет
* * *n1) цepк. святилище; рака2) притулок, прихисток (ученого, письменника е); робочий кабінет -
6 sanctum sanctorum
1) peл. святая святих2) часто робочий кабінет; кімната, в яку не дозволяється входити (стороннім, членам сім'ї) -
7 veil
1. n1) покривало, чадра, паранджаto renounce the veil — піти з монастиря; розстригтися (про жінку)
2) вуаль; серпанок3) завіса; покров, покрив; пеленаto cast (to draw, to throw) a veil over smth. — опустити завісу; обійти щось мовчанням, замовчати щось
4) привід; машкараunder the veil of smth. — під приводом (виглядом) чогось
5) хрипота (в голосі)◊ within (behind, beyond) the veil — бібл. у святая святих; на тому світі
2. v1) закривати покривалом (вуаллю)to veil oneself — закривати обличчя, носити чадру (паранджу)
2) ховати, приховувати, прикривати, маскувати* * *I n.1) вуаль; eye veil вуалетка; brіdal veil фата; покривало, чадра, паранджа; the veil покривало черниці; чернецтво, постриг; to take the veil постригтися в черниці; to renounce the veil піти з монастиря, розстригтися (про ж.інку); to admіt to the veil прийняти в монастир, постригти в черниці; сітка від бджіл2) завіса, покрив, завіса; cloud veil метеор. хмарна завіса; the veil of sіlence завіса мовчання, замовчування; to cast /to draw, to throw/ a veil (over) опустити завісу; не згадувати; замовчувати, ховати; маска, прикриття, покрив, привід: to conceal one’s desіgns under the veil of polіteness [of secrecy] ховати свій задуми під маскою ввічливості [під приводом таємності]4) бот. кореневий чохлик; покривало (у мікології)5) = velum6) церк. завіса (храму); paіnted veil поет. розфарбована завіса (про життя); wіthіn /beyond, be-hіnd/ the veil рел. за завісою; у свята святих; на тім світі; to enter /to pass, to go/ wіthіn /beyond, behіnd/ the veil рел. входити за завісу; помертиII v.1) закривати вуаллю, покривалом; refl. носити чадру, паранджу; закривати обличчя вуаллю2) ховати, прикривати, маскувати; to veil one’s dіstrust ховати свою недовіру -
8 adytum
n; (pl- ta)1) святая святих ( у храмі)2) часто притулок; кімната, до якої немає доступу стороннім ( кабінет ученого) -
9 oracle
I n1) ( у Стародавній Греції е Древньому Римі) пророкування; храм, оракул (місце, де віщали оракули); оракул, жрець2) часто ірон. визнаний авторитет, суддя; оракул; незаперечна істина3) путівник, дороговказ4) святая святих ( у єврейському храмі); pl священне писання, бібліяII v -
10 sancta sanctorum
лат. -
11 sanctuary
n1) храм; святилище; вівтар, святая святих2) притулок; схованка3) заповідник4) сезон, коли полювання заборонене5) дiaл. кладовище, цвинтар -
12 sanctum sanctorum
1) peл. святая святих2) часто робочий кабінет; кімната, в яку не дозволяється входити (стороннім, членам сім'ї) -
13 вода
вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.* * *вода́во́ды — мн. во́ди, род. п. вод
-
14 истина
1) істина, правда. [Слово істини (Шевч.). Грецькі філософи бажали і жадали істини (Крим.). Перегляд цей (націон. питання) довів ще зайвий раз знану вже правду: для добра людськости треба вільних і самосвідомих національностей (Грінч.)]. Святая -на - свята істина. Доподлинная -на - нестеменна істина (правда). Совершенная, чистая -на - щира істина (правда). Избитая -на (трюизм) - оклепана правда, загальник (-ка). Путь -ны - путь істини, правди. Наставлять на путь -ны - на все добре навчати, до пуття приводити кого, на путь (шлях) істини, правди навертати кого. -на освободит вас (слав. свободит вы) - істина визволить вас (Єв.). Познавать -ну - пізнавати, спізнавати істину. Распознавать -ну от лжи - розпізнавати правду від брехні. Говоря по -не - правду кажучи, поправді кажучи; срвн. Правда. По -не этим стоит гордиться - направду (по правді, справді) цим варт пишатися;2) (истинное положение) істина. Математическая -на - математична істина.* * *і́стинарасходи́ться с \истина ной — ( не соответствовать) не відповіда́ти ді́йсності
-
15 поэт
поет, поета (-ти), (ирон.: пиита) піїт, піїта (-ти); (стихотворец) віршов(н)ик; (певец) співець (-вця), співак, кобзар (-ря); (плохой подражатель) підспівач. Принадлежащий -ту - поетів (-това, -тове) співе[а]цький. [Душа поетова святая (Шевч.). Співецька слава (Л. Укр.)].* * *пое́т -
16 Многострадалец
-лица великостраждалець (-льця), -страждалиця, великостраждальник, -ниця, великострадник, -ниця, (возвыш.) многостра(ж)далець (-льця), -стра(ж)далиця. [Моя єдиная сестра, многострадалиця святая (Шевч.)].
См. также в других словарях:
святая — патронесса, праведница Словарь русских синонимов. святая сущ., кол во синонимов: 4 • зита (3) • патронесса … Словарь синонимов
святая — СВЯТОЙ, ая, ое; свят, свята, свято. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
СВЯТАЯ — 1. (в сочет.: Святая Троица; см. ТРОИЦА) Краснейший Георгий, Слава тебе! // Троице Святой слава! Куз917 (207); Солнце любовь!! Любовью зиждется мир. Любящий, любовь и любимый Святая Троица! Куз921 (259); Свеча горит, Стол накрыт, Любящий, любовь… … Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён
святая — святых. Форма святая представляет собой стар. им. вин. мн. ср. р. др. русск. святая, ст. слав. свѩтаѩ от святое (см. святой) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Святая Русь — Святая Русь. Картина Михаила Нестерова, 1901 1906 Святая Русь наименование Руси и России в русском фольклоре, поэзии и красноречии … Википедия
Святая Святых — Святая Святыхъ (иноск.) мѣсто, мало или совсѣмъ недоступное для непосвященныхъ, вообще, сокровенное, какъ напр. кабинета ученаго спеціалиста, помѣщеніе рѣдкостей любителя и т. п. Ср. Пѣсни (русскаго народа) это его святая святыхъ, единственный… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Святая Екатерина (линейный корабль — Святая Екатерина (линейный корабль, 1713) У этого термина существуют и другие значения, см. Святая Екатерина (корабль). «Святая Екатерина», с 1721 года – «Выборг» … Википедия
Святая Маргарита (значения) — Святая Маргарита имя греческого происхождения, которое носило несколько канонизированных женщин: Маргарита Антиохийская мученица III в., наиболее известная из них. Святая Маргарита Мария Алакок (1647–1690) французская монахиня и мистик. Святая… … Википедия
Святая Стеклянница — в своём первоначальном ковчежце (литография, 1843 год) Святая Стеклянница (фр. Sainte Ampoule) существовавший в прошлом сосуд особенной формы ( … Википедия
Святая Елена (значения) — Святая Елена: Содержание 1 В христианстве 2 География 3 Прочее 4 См. также … Википедия
Святая святых — Святая святых, также устар. святое святых или святое святых (др. греч. ἅγιος αγίων, лат. sancta sanctorum) калька с еврейского Кодеш ха Кодашим (ивр. קֹדֶשׁ הַקֳּדָשִׁים) самое сокровенное место Скинии собрания, а затем и… … Википедия