-
1 сворачивать
несов.; сов. - сворот`ить1) см. свёртывать 1), 3), 5)2) ( выворачивать) виверта́ти, ви́вернути и мног. повиверта́ти; ( отворачивать) відверта́ти, відверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. повідверта́ти; ( сдвигать) зру́шувати, -шую, -шуєш, зру́шити, зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти\сворачивать ти́ть пень — ви́вернути пень
\сворачивать ти́ть бревно́ в сто́рону — відверну́ти коло́ду (дереви́ну) вбік (на́бік)
\сворачивать ти́ть с ума́ — з'ї́хати (зсу́нутися) з глу́зду
3) несов. см. свёртывать 1), 8)4) (несов.: быть похожим) скида́тися -
2 сворачивать
-
3 сворачивать
-
4 свернуть
-
5 убирать
техн., несов. убира́ть, сов. убра́тьприбира́ти, прибра́ти; ( сворачивать) згорта́ти, згорну́ти- убирать шасси -
6 свернуть
-
7 убирать
техн., несов. убира́ть, сов. убра́тьприбира́ти, прибра́ти; ( сворачивать) згорта́ти, згорну́ти- убирать шасси -
8 згортати
техн. ска́тывать, свёртывать, свора́чивать, убира́ть ( сворачивать) -
9 воротить
1) вернути, повернути, завернути, (многих) позавертати - см. Вернуть. Вороченный - завернений;2) безл. Воротит с души - верне, з душі верне. [Нагадує старе цілування, а їй аж верне від його (Грінч.)];3) см. Ворочать.* * *I1) ( заставить вернуться) поверну́ти, верну́ти, заверну́ти2) ( возвратить обратно) поверну́ти, верну́тиII1) (отворачивать в сторону, назад) відверта́ти, поверта́ти, верну́ти, заверта́ти; ( сворачивать) зверта́ти2) (валить, сдвигать что-л. тяжёлое) вали́ти, зва́лювати, верну́ти3) ( распоряжаться) ору́дувати (ким-чим), верхово́дити (ким-чим, над ким-чим) -
10 завёртывать
завернуть1) загортати, загорнути що в що, чим, угортати, угорнути в що, завивати, завинути, завити в що, чим, у[за]мотувати, у[за]мотати, уповивати, уповити в що, чим, заверчувати, завертіти, закутувати, закутати в що, чим, обкутувати, обкутати чим, (о мн.) позагортати, позавивати и т. д. [Загорнув оселедця в папір. Боже, у мою поему лойову вгорнули свічку! (Самійл.). Знайшла дитину,- ні в віщо завинути (Г. Барв.). Не заверчуйте в папір, я в хустку замотаю. Закутала дитину теплою хусткою];2) (полы одежды) закочувати, закотити, (о мн.) позакочувати. [А той поли закотив (Рудан.)];3) закрутнути. [Зламали осичку та й закрутнули, щоб замітити теє місце];4) (кран) закручувати, закрутити; (винт, гайку) зашрубовувати, зашрубувати, закручувати, закрутити. [Візьми ключ та закрути оцю шрубку. Закрути кран дужче, а то вода капотить];5) -нуть куда, к кому - зайти, заїхати, навихнутися до кого, куди. [Ніколи до нас і не навихнешся]. -ните ко мне - зайдіть до мене;6) (словечко) загнути, зашити (слівце);7) (цену) - см. Запросить (под Запрашивать 1). Завёрнутый - загорнений и загорнутий, угорнений и угорнутий, завинений и завинутий, умотаний, заверчений, закутаний, обкутаний; закручений, зашрубований.* * *несов.; сов. - заверн`уть1) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, завертати, завернути, -верну́, -ве́рнеш; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и мног. позамо́тувати, угорта́ти, угорну́ти, диал. завива́ти, зави́нути; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и мног. позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати2) (загибая, приподнимать) загорта́ти, загорну́ти, заверта́ти, заверну́ти, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати3) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти, поверта́ти, поверну́ти4) (заходить, заезжать мимоходом) заверта́ти, заверну́ти; ( на короткое время) загляда́ти, загля́нути5) ( завинчивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати6) ( наступать) настава́ти, -стає́, наста́ти, -ста́не7) (говорить что-л. неожиданное) докида́ти, доки́нути, укида́ти, уки́нути -
11 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
12 наворачивать
наворотить1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)];2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)];3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мене наверне важка ця скеля, що на їй сиджу (Мирний)];4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)];5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни мене на їх віру (Манж.). «Причепа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться - навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.* * *несов.; сов. - наворот`ить1) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понавертати; ( нагребать) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти2) (несов. накручивать) накру́чувати, наві́рчувати, -чую, -чуєш3) (чего - сов.: беспорядочно наговорить, написать), нагородити, -роджу́, -ро́диш (чого), наплести́, -плету́, -плете́ш (чого)4) (несов.: управлять кем-чем-л.) заправляти5) (несов.: есть с аппетитом) наверта́ти, наверну́ти -
13 отвёртывать
отвертеть, отвернуть1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.* * *несов.; сов. - отверн`уть1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти -
14 повёртывать
повернуть повертати, повернути, обертати, обернути, вертіти, крутити, покрутити, крутнути, (о мног.) пообертати що. [Поверни ключ у замку. Обернув (повернув) до себе палицю гострим кінцем. Повернув його обличчям до стіни]. -нуть направо - повернути праворуч, у праву руку. Корабль -нул к берегу - корабель повернув до берега. -нуть дело по своему - повернути (обернути) справу по-свойому, на свій обичай. -вать мясо на вертеле - обертати м'ясо на рожні. Повёртывай оглобли (убирайся) - відвертай лиги. Повёрнутый - повернений, повернутий, обернений, обернутий.* * *несов.; сов. - поверн`утьповерта́ти, поверну́ти; ( оборачивать) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; ( менять направление) заверта́ти, заверну́ти; ( сворачивать) зверта́ти, зверну́ти, підверта́ти, підверну́ти; (к чему-л. диал.) приверта́ти, приверну́ти; (несов.: о солнце, времени суток) похили́ти, -хи́лить, похили́тися -
15 поворачивать
поворотить1) повертати, вернути, повернути, (в сторону и назад) завертати, завернути, (сворачивать в сторону) завертати, звернути, (диал.) скручувати, скрутити. [Сонце почало повертати на вечірній упруг (Неч.-Лев.). Обізвався, не повертаючи голови. Туди мою голівоньку що-вечора верне. Верни до мого двору. Він уже й коня завертає (Грінч.). Ішли просто, а тоді звернули (завернули) вліворуч за ріжок. Жандар скрутив направо, між корчі (Франко)]. -вать, -тить к чему (при езде, ходьбе) - привертати, привернути до чого; срв. Приворачивать. -вать направо, налево - повертати (звертати, завертати) праворуч, ліворуч, у праву, у ліву руку. -вать с дороги - звертати з дороги. -вать обратно (при езде, ходьбе) - назад завертати, -ся, завернути, -ся. [Завертай коні додому. Пішов був, аж побачив, що хмара насуває, та й завернувся]. Здесь негде и -тить - тут ніде й завернутися. -вать оглобли - вернути назад. Ветер -вает к югу - вітер верне, повертає(ться) на південь. На весну -вает - на весну кладеться (верне). На весну -тит - на весну поверне (скресне). [Сон-трава цвіте, скоро поверне (скресне) на весну. На весну вже повернуло (скресло)]. -вать в свою пользу - на свою руч навертати. [На свою руч навертали справу]. -вать по своему, на свой обычай - навертати, наворочати на своє, на свій розум, на свій звичай, обертати на свій звичай;2) что куда, вокруг чего - вернути, обертати, обернути що куди, навколо (круг) чого. [Веретено камінь обертає у млині. Обертає над огнем м'ясо, настромлене на рожен. Вітер обертає крила у вітряці].* * *несов.; сов. - поворот`ить1) см. повёртывать2) (несов.: распоряжаться, управлять) ору́дувати, верхово́дити, крути́ти, воро́чати3) (перен.: перевёртывать) переверта́ти, переверну́ти -
16 своротить
см. сворачивать -
17 уворачивать
прост.; несов.; сов. - уворот`ить1) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, угорта́ти, угорну́ти; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и позамо́тувати; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати2) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти и позаверта́ти, поверта́ти, поверну́ти и поповерта́ти -
18 уворачиваться
прост.; несов.; сов. - уворот`иться1) загорта́тися, загорну́тися, угорта́тися, угорну́тися; замо́туватися, замота́тися; заку́туватися, заку́татися и позаку́туватися, уку́туватися, уку́татися2) ( уклоняться) відхиля́тися, відхили́тися, ухиля́тися, ухили́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися; ( сворачивать) зверта́ти, зверну́ти, поверта́ти, поверну́ти и поповерта́ти
См. также в других словарях:
СВОРАЧИВАТЬ — СВОРАЧИВАТЬ, своротить что, тронуть с места ворочая, передвинуть или перекинуть впереверт; | вывернуть, свихнуть, высадить, выломить, своротить камень рычагом; своротить камешек, толкнув его ногою. Свороти бревно на сторону. Я тебе сворочу морду… … Толковый словарь Даля
сворачивать — 1. свёртывать, поворачивать, повёртывать, завёртывать; заворачивать (разг.); загибать (прост.) / вправо, влево: забирать (разг.) 2. см. скатывать. 3. см. вывихивать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русс … Словарь синонимов
сворачивать — СВОРАЧИВАТЬ/СВОРОТИТЬ СВОРАЧИВАТЬ/СВОРОТИТЬ и СВЕРНУТЬ, завертывать/завернуть, заворачивать/завернуть, повертывать/повернуть, поворачивать/ повернуть, свертывать/своротить и свернуть, разг. загибать/загнуть … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
СВОРАЧИВАТЬ — СВОРАЧИВАТЬ, сворачиваю, сворачиваешь, несовер. 1. несовер. к своротить. 2. То же, что свертывать (см. свернуть; разг.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
сворачивать — СВОРАЧИВАТЬ(СЯ) см. свернуть, ся и своротить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
сворачивать — глаг., нсв., употр. нечасто Морфология: я сворачиваю, ты сворачиваешь, он/она/оно сворачивает, мы сворачиваем, вы сворачиваете, они сворачивают, сворачивай, сворачивайте, сворачивал, сворачивала, сворачивало, сворачивали, сворачивающий,… … Толковый словарь Дмитриева
сворачивать с дороги — См … Словарь синонимов
СВОРАЧИВАТЬ, ЦСЯ — СВОРАЧИВАТЬ, СЯ см. свернуть, ся и своротить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Сворачивать горы — СВОРАЧИВАТЬ ГОРЫ. СВЕРНУТЬ ГОРЫ. Разг. Экспрес. Делать большое дело, требующее чрезвычайных усилий. Ему показалось, что она облегчённо вздохнула, когда он поднялся. «Интересу ко мне никакого! Дак и с чего интерес то? Подумаешь горы свернул.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Сворачивать — Принося в жертву голубя (горлицу), священник должен был так свернуть птице шею, чтобы можно было выцедить кровь (Лев 1:15; 5:8) … Библейская энциклопедия Брокгауза
Сворачивать — I несов. перех. и неперех. 1. неперех. Сходить, съезжать в сторону с прямого, прежнего пути; поворачивать. отт. Менять направление, поворачивая в сторону (о дороге, тропинке и т.п.). отт. перен. разг. Изменять свои взгляды, убеждения. 2. перех.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
