(рыба)

I. молоток (-тка). [Добре ковадло не боїться молотка (Номис)]. Кузнечный -ток - (небольшой) клевець (-вця), (с длинным концом) носаль (-ля). [Цигани в лузі в два клевці кували (Федьк.)]. -ток для отбивания кос - клепало, клепач (-ча), клепець (-пця). -ток для обтесывания камня - бияк (-ка). -ток для отделки и насечки на металлических изделиях - оббивальник. Столярный -ток - столярський молоток, (дерев.) киянка. Деревянный -ток у рыболовов (для добивания рыбы) - довбня, (на Дунае) чекуша. Продавать с -тка - продавати з молотка (з авкціону), пускати на ліцитацію.

II. Молоток-рыба, зоол. - риба-молоток.

* * *

1) морозити, заморожувати що. [Що-день пилати розпинають, морозять, шкварять на огні (Шевч.). Рибу вмочають у воду і так і заморожують (Київ)]. На дворе -зит - надворі морозить (бере морозом), надворі береться мороз. [Береться світом мороз (Червоногр.)]. Меня -зит - мене морозить; мене морозом сипле; мене мов снігом тре; срв. Знобить. Мороженный и -женый - морожений. -ная рыба - морожена (мерзла) риба;

2) (лгать, хвастать) - см. Молоть 3.

* * *

морський, моряний. [Прислухалася до шуму морського (Л. Укр.). Як небесна височина, так морська глибина (Номис.)]. -ной залив - морська затока. -кая вода, соль - морська вода, сіль. [Промиває карі очі морською водою (Чуб. V)]. -кая болезнь - морська х(в)ороба. -кое растение - морська рослина. -кая рыба - морська риба. [Яка в їх ріка рибна, що усяка риба ведеться, навіть морська (М. Вовч.)]. -кая свинка зоол. Cavia porcellus - морщак, морчак (-ка), морща (-щати), морська свинка. -кая торговля - морський торг (- гу), морська торговля. -кое министерство - морське міністерство. -кое сражение - морський бій (р. бою). -кая победа - морська перемога, перемога на морі. -кие законы - морські закони. -кие силы - морські сили. -кие державы - морські (мореплавні) держави. [Всі мореплавні держави мають тут своїх консулів (Калит.)]. -кая служба - морська (мореплавна, флотська) служба. -кой офицер - морський (флотський) офіцер. -кая карта - морська (мореплавна) карта. -кое искусство - наука мореплавства.

* * *

м'ясо, (диал.) гав'ядина, (детск.) кика, ґиґа. [Не буде з тої кози м'яса (Номис). Гав'ядина свиняча; печеня з волячої гав'ядини (Звин.). Дає дитині м'яса та каже: на кики! (Гуманщ.)]. -со варёное - варене м'ясо, (диал.) махан (-ну). -со жареное - печене (м'ясо), печеня; срв. Жаркое. -со копчёное - вуджене м'ясо, вудженина. -со сырое - сире м'ясо, свіжина. -со воловье - воловина; см. Говядина. -со гусиное - гусятина. -со индейки - (г)индичина. -со козье - козлина, козлятина. -со кошачье - кошатина. -со куриное - курятина. -со линя - линина. -со лошадиное - см. Конина. -со свиное - см. Свинина. -со собачье - псина. -со сома - сомина. -со судака - судачина. -со утиное - (в)утятина. -со павшего животного - здохлятина, здохленина; срв. Падаль. -со пушечное - гарматне м'ясо. [Ті рекрути, гарматне м'ясо на війну (Франко)]. -со дикое, мед. caro luxuriens - дике м'ясо. Мягкие части -са - м'якуш (-шу), м'якота; срв. Мякиш 2. Ни рыба, ни -со - ні риба, ні м'ясо; ні в тин, ні в ворота; ні бе, ні ме, ні кукуріку.

* * *

1) напускний, спускний; (напущенный) напущений. -ная затворка - спускна заставка. -ная рыба - напускна (напущена) риба. -ной край крыши - см. Напуск 4. Сапоги с -ными голенищами - брижаті чоботи, чоботи у брижі;

2) (притворный) удаваний, уданий, облудний, нещирий. -ная бодрость - удавана (удана) бадьорість. -ная болезнь - удавана х(в)ороба. -ная весёлость, веселие - удавана (нещира) веселість, удавані (нещирі) веселощі. -ная наивность - удавана наївність. -ная непринужденность, развязность - удавана невимушеність, розв'язність. -ная серьёзность - удавана поважність. -ная смелость, храбрость - удавана сміливість, хоробрість.

* * *

1) ( притворный) уда́ваний, напускни́й

2) ( с напуском) напускни́й

несвіжий. -жее мясо - несвіже (давнє) м'ясо. -жие новости, известия - несвіжі (старі, давні) новини, відомості (звістки). -тая память - несвіжа (заморена) пам'ять. -жая рыба - несвіжа риба; (солёная) солона риба.

* * *

1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;

2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].

* * *

1) част. ні, усилит., ані; ніже́

2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

3) союз ні

1) (лошадь) пегас;

2) (рыба Pegasus) сарган;

3) астр. - пегас.

* * *

миф., астр.

переброситься

1) перекидатися, бути перекинутим;

2) перекидатися, перекинутися, перемітуватися, переметнутися, (о мног.) поперекидатися. -ваться словами, шуткою, остротами - перекидатися (перемітуватися) словами, жартом, дотепами, перемовлятися (словом). [Перекинуться словом-другим та й замовкнуть (Мирн.). Усі мовчали, вряди-годи перемітуючися кількома словами (Неч.-Лев.)]. Огонь -сился с одной избы на другую - огонь перекинувся з однієї хати на другу. С разбегу -ситься через канаву - з розгону пересягнути, перескочити, перестрибнути через рів. Перебросаться - перекидатися, поперекидатися, поперестрибувати. Рыба ушла: -салась через невод - риба повтікала: поперекидалася через сітку.

* * *

1) перекида́тися, переки́нутися

2) страд. (несов.) перекида́тися

1) (рыба Salmo fario) пеструха, пеструшка, пестрюга;

2) ( мышь Mus lemmus) миша-лемінг.

* * *

1) ихт. диал. пестру́ха, пестру́шка, форе́ль, -лі, диал. пструг

2) зоол. ле́мінг

3) диал. см. пестрядь 1)

испортить

1) псувати, попсувати, зо[і]псувати, нівечити, знівечити, понівечити, спотворювати, спотворити, (повреждением) ушкоджувати, ушкодити, (небрежным обращением) нехтувати, понехтувати кого, що, (изводить) переводити, перевести, збавляти, збавити, (о мн.) попереводити, позбавляти що. [Пісня змовкла… чужа людина, очевидячки псувала трохи настрій (Коцюбин.). На тій роботі ушкодив коня]. -тить отношения - псувати відносини;

2) партачити, спартачити, споганювати, поганити, споганити, паскудити, спаскудити;

3) (не хватать) непутити. [Наше село гарне, нас усе є; одно тільки непутить, - церкви немає];

4) (сглазить) наврочувати, наврочити, наврокувати, навректи, зурочувати, зурочити, спристрітити, робити, поробити причину. Порченный -

1) попсований, зіпсований, зіпсутий, спотворений, збавлений и т. д.;

2) причинний, причинуватий, зурочений. [Плаче або об землю б'ється… піна з рота, - чисто тобі причинувата (Кор.)]. -ная рыба - притхла риба.

* * *

1) псува́ти; ( повреждать) пошко́джувати, ушко́джувати; ( уродовать) ні́вечити, перево́дити

2) (что - ухудшать; вредить) шко́дити (чому); збавля́ти (чого)

I. піт (р. поту). [Хто свій піт що-дня на праці лив (Грінч.)]. В пот ударило - піт пройняв. В пот вгонять кого - піт гонити з кого. До кровавого пота - кревне[о]. [Ми робимо кревно, а ви лежа лежите]. Поработать до пота - попрацювати до поту, (шутл. нагріти чуприну). В -те лица - в поті чола. [І в поті чола я того зрозумів, хто сам працювать звик у поті (Грінч.)].

II. Пот (рыба) Plyster macrocephalus - дивоглавець (-вця), плевун.

* * *

прісний, (о воде) солодкий. [Прісне тісто. Прісні пиріжки. І прісною стала вода (Л. Укр.)]. -ная вода - солодка, прісна вода. -ное молоко - солодке молоко. -ная рыба - свіжа, несолена риба. -ная почва - чорноземля, чорнозем (-му), перегній (-ною). -ный луг - сухий луг. -ный хлеб - прісний хліб, прісняк (-ка), прісняник. Сделаться -ным - спрісніти, (о мн.) попрісніти.

* * *

припахнуть

I. 1) приорювати, приорати, (во множ.) поприорювати;

2) -хать землю - виснажити землю;

3) (сошник, лемех) притупити, затупити (леміш). Припаханный -

1) приораний;

2) (о земле) виснажений;

2) (о сошнике) притуплений, затуплений. -ться -

1) приорюватися, приоратися, бути приораним;

2) (о земле) виснажуватися, виснажитися;

3) (о сошнике) притупитися, затупитися.

II. Припахивать - відгонити, душіти (трохи) чим, присмерджувати чим. [Вода чимсь відгонить]. Рыба уже -вает - риба вже присмерджує, рибу вже чути. II.. Припахивать, припахнуть -

1) повівати, повінути, подихати, подихнути, дмухнути. [Вітерець повіває];

2) приносити, принести вітром, привівати, привіяти (вітром).

* * *

1) (чем) відго́нити (чим)

2) ( издавать гнилостный запах) тхну́ти; припаха́ти

несов.; сов. - тр`онуться

1) (сдвигаться с места, отправляться в путь) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити; руша́тися, ру́шитися; ( сдвигаться) зру́шуватися, зру́шитися

2) ( проникаться чувством умиления) звору́шуватися, звору́шитися; диал. пору́шуватися, пору́шитися

3) (сов.: потерять рассудок) збожево́літи; здурі́ти, стеря́ти ро́зум, стеря́тися [ро́зумом], ( грубо) з'ї́хати (зсу́нутися) з глу́зду

4) (сов.: начать портиться) поча́ти псува́тися; ( слегка протухнуть) приту́хнути

5) страд. несов. торка́тися; зру́шуватися, пору́шуватися

1) густи́й не́від (-вода); диал. дрібни́ця, тка́нка

2) ( рыба) части́к, -а

вирозуб (рыба).

Корюшка, рыба Osmerus eperlanus корюка (морська).