-
101 Напрактиковывать
напрактиковать кого напрактиковувати, напрактикувати, вимуштровувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, (о мног.) понапрактиковувати и т. п. кого. Напрактикованный - напрактикований, вимуштруваний, намуштрований, понапрактиковуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) напрактиковуватися, бути наприковуваним, напрактикованим, понапрактиковуваним и т. п.;2) (возвр. з.) напрактиковуватися, напрактикуватися, намуштровуватися, намуштруватися, наламуватися, наламатися и наломлюватися, наломитися, набивати, набити руку до чого, (о мног.) понапрактиковуватися и т. п. [Тепер я вмію це й без тебе: намуштрувався (Звин.). Попереду мені важко було говорити по-панському, а тепер наламавсь (Звин.). Читаю швидко вже: трошки набив руку (Крим.)]. Напрактиковавшийся - що напрактикувався, напрактикований и т. п. -
102 Натаривать
и Наторять наторить1) (дорогу) наторовувати, торувати, наторувати, (накатывать) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, (о мног.) понаторовувати, понакочувати, понатирати що;2) (приучать) призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити, привчати, привчити, зучати, зучити, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. -рить рысака - виїздити рисака. Наторённый -1) наторований, накочений, натертий, понаторовуваний и т. п.;2) призвичаєний, принатурений, привчений, зучений, наламаний и наломлений. -ться -1) наторовуватися, торуватися, наторуватися, понаторовуватися; бути наторовуваним, торованим, наторованим, понаторовуваним и т. п.;2) призвичаюватися, призвичаїтися; бути призвичаюваним, призвичаєним и т. п. до чого; (навастриваться) наламуватися, наламатися и наломлюватися, наломитися до чого, (вульг., сов.) насобачитися в чому и на що, (набивать руку) набивати (наламувати, наломлювати, наважувати), набити (наламати, наломити, наважити) руку до чого; срв. Натереть. -
103 Натруж(д)ать
натрудить1) кого - см. Натомлять 1;2) (руку, ногу) натруджувати, натрудити, (натирать) натирати, натерти, (намозоливать) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (руку, ногу), (о мног.) понатруджувати, понатирати, понамулювати, помуля[и]ти (руки, ноги). Камінчик, об який могла-б натрудити ноги коняка (Коцюб.)]. Натружённый -1) см. Натомлённый 1;2) натруджений, натертий, намуля[е]ний, понатруджуваний и т. п. -ться -1) см. Натомляться 1 и 2;2) натруджуватися, бути натруджуваним, понатруджуваним и т. п.;3) (вдоволь, сов.) напрацюватися, попрацювати (досхочу, до-не(с)хочу), (наработаться) наробитися (досхочу, до-не(с)хочу), натрудитися, попотрудитися, (о мног.) понапрацьовуватися, понароблюватися. [Крекче, неначе-б то дуже втомився й напрацювався (Н.-Лев.)]. Натрудившийся - що натомився, натомлений; що напрацювався, напрацьований и т. п.; натруджений. [Заснув твердим сном натрудженого робітника (Коцюб.)]. -
104 Натруж(д)ать
натрудить1) кого - см. Натомлять 1;2) (руку, ногу) натруджувати, натрудити, (натирать) натирати, натерти, (намозоливать) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (руку, ногу), (о мног.) понатруджувати, понатирати, понамулювати, помуля[и]ти (руки, ноги). Камінчик, об який могла-б натрудити ноги коняка (Коцюб.)]. Натружённый -1) см. Натомлённый 1;2) натруджений, натертий, намуля[е]ний, понатруджуваний и т. п. -ться -1) см. Натомляться 1 и 2;2) натруджуватися, бути натруджуваним, понатруджуваним и т. п.;3) (вдоволь, сов.) напрацюватися, попрацювати (досхочу, до-не(с)хочу), (наработаться) наробитися (досхочу, до-не(с)хочу), натрудитися, попотрудитися, (о мног.) понапрацьовуватися, понароблюватися. [Крекче, неначе-б то дуже втомився й напрацювався (Н.-Лев.)]. Натрудившийся - що натомився, натомлений; що напрацювався, напрацьований и т. п.; натруджений. [Заснув твердим сном натрудженого робітника (Коцюб.)]. -
105 Отщемливать
отщемить что (отделить давлением) віддушувати, віддушити; (руку, ногу, палец) боляче придушувати, придушити, прищикувати, прищикнути (руку, ногу, пальця). [Дверима пальця прищикнув]. -
106 game
n1. (ризикована) гра, (ризикований) захід2. розм. задум, план, проект, справа3. перен. велика здобич, перемога (заради якої багатьом довелося ризикувати)- deep game складна гра- double game подвійна гра; лицемірство, дворушність- game plan амер. запланований ряд дій; стратегія- game theory теорія ігор- losing game безнадійна гра, програна гра- traditional war games традиційні військові ігри- waiting game вичікувальний спосіб дій, політика вичікування- winning game вірна/ виграшна справа- theory of games теорія ігор- game of politics політична гра- to play a double game вести подвійну гру, лицемірити- to play a losing game вести безнадійну гру- to play smbd.'s game діяти в чиїхось інтересах, грати комусь на руку- to play the game of smbd. діяти в чиїхось інтересах, грати комусь на руку- to play a waiting game дотримуватися тактики вичікування- to play a winning game грати/ бити напевно -
107 give him an inch and he'll take an ell
syn: let him put in his finger, and he will put in his whole handgive him a ring, and he'll want your whole armдай йому палець – він і руку відкусить ≅ посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл пусти пса під стіл, а він дереться на стіл пусти чорта в хату, то він і на піч залізе укажи палець, а він руку просить коли мед, то й ложкою дозволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребицця коли б свині крила, вона б і небо зрила if you agree to carry the calf, they'll make you carry the cowEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > give him an inch and he'll take an ell
-
108 эль
Iрука ВН-У, Г-СК, Кб.; ағу алдым элиме ичмеге я взяв у руки отруту, щоб випити СБ; эль алыш- тиснути руки один одному, здороватися за руку БТ, Г, СЛ; элин хырылсын щоб тобі руки вломилися СК; элиннен вер, айағыннан вар да ал дай руками, а забирай ногами СГ; эльнен сачар эт'еннер сіяли руками СЛ; эльнен хах- махати рукою К; элиндэн тутту узяв його за руку СЛ; эль чарпышразом плескати в долоні СЛ; … ӧзӱ элине т'итсин нехай кінь біжить своєю волею (не підганяй) К; див. элиачых, эльвер-, эльйазы.IIлюди, народ, чужі люди СБ, СМ-СК; эль холундан тойум йохтур з чужої руки ситим не будеш П; эльлере вердим сени віддав тебе іншим людям СМ, СК; элин карысы чужа жінка М; энди балларын элине хал тепер лишайся на руках у дітей М; эльдэн эле д'идэр намы Тифлизин Г, СК, т'итэр эльдэн эле намы Тифлизин СЛ по всіх країнах шириться слава Тифліса; эль гӧзӱ йарых версе (йди), т'имсе"вай, гӧзӱм",— дэмез эди якби людські очі давали світло, то ніхто не казав би"ой, мої очі" СГ; эль кӧзӱнҗе айтылған лахырды слова, сказані про людське око СБЧ; ғурбет эли Г, СЛ, ғурбет эль СК чужина. -
109 arm
1. n1) рука (від кисті до плеча)right arm — права рука (тж перен.)
2) передня лапа (тварини)3) рукав (одягу)4) могутність; влада, сила5) вузька морська затока; рукав (ріки)6) гілляка дерева7) ручка, підлокітник (крісла)8) спиця (колеса)9) тех. плече (підойми); ручка, рукоятка; стріла крана12) крило (семафора)13) скребачка14) ел. повзун15) pl зброя16) рід військ; військова професія17) pl воєнні дії; війна18) pl герб (звич. coat of arms)19) юр. предмет, що використовується як зброя2. v1) озброювати; озброюватися (тж to arm oneself)2) військ. заряджати; зводити ударник* * *I n1) рука ( від плеча до кисті); передня лапа тварини2) могутність, влада, сила; адміністративний підрозділ; відділ, управління3) вузька морська затока; рукав ріки4) ( велика) гілка дерева6) ручка, підлокітник ( крісла)7) cпopт. кидок; удар; сила кидка, удару; гравець із сильним кидком, ударом, т. п.8) сторона кута; одна з рівних сторін рівнобедреного трикутника9) тex. плече ( важеля); кронштейн, консоль; ручка, рукоятка; валок ( весла); спиця ( колеса); стріла ( крана); ріг ( якоря); ніжка ( циркуля); крило ( семафора); лапа, що загрібає, шкребок10) eл. рухомий контакт, повзунII v III non the arm — aмep.; cл.; у кредит; безкоштовно
1) звич. pl зброя; юp. предмет, який використовується як зброя; пoeт. зброя, обладунок2) рід військ3) pl воєнні дії, війна4) pl герб (звич. coat of arms)IV v1) озброювати; часто refl озброюватися2) (by, with) запастися ( чим-небудь); озброїтися ( чим-небудь)3) вiйcьк. зводити ( курок) -
110 armdrag
n -
111 clasp
1. n1) пряжка; застібка2) потиск, стискання; обійми3) тех. затискач2. v2) стискати, затискати3) тиснути; обіймати4) обвиватися (про рослину)5) обвивати (щось — round, over)* * *I n1) пряжка, застібка; фермуар ( на намисто); аграф; вiйcьк. пряжка до орденської стрічки або медалі2) потиск; обійми3) тex. затискачII v1) застібати, защібати ( на пряжку); надягти е застебнути2) стискати; затискати3) потискувати; обіймати4) обвиватися ( про рослину); (round, over) обвивати -
112 companion
1. n1) товаришcompanion in arms — товариш по зброї, соратник
3) співрозмовник4) парна річhere is the glove for my left hand but where is its companion? — ось рукавичка на ліву руку, а де ж на праву?
5) посібник, довідник6) астр. супутник (зірки)1) мор. спусковий трап2. v1) бути компаньйоном (супутником); супроводити2) розм. дружити3) заст. бути співрозмовником* * *I n1) товариш2) компаньйон; компаньйонка; icт. компаньйон, партнер3) співрозмовник; супутник, випадковий сусід, попутник4) парна річ5) ( Companion) кавалер ( ордена нижчого ступеня)6) ( Companion) "Супутник" ( у назвах довідників)7) acтp. супутник зірки або галактикиII a2) супутній, супровідний ( про явище)III vбути компаньйоном, супутником; супроводжувати; дружити; icт. бути співрозмовникомIV = companion-way -
113 convention
n1) збори, з'їзд2) іст. конвент3) договір, угода, конвенція4) звичай; умовність* * *n1) збори, з'їзд; aмep. партійний з'їзд для висування кандидатів на виборні посади, на посаду президента; icт. конвент2) скликання (наради, з'їзду)3) делегати з'їзду, учасники наради, конференції4) договір, угода, конвенція5) прийняте правило, норма; звичай6) миcт., миcт. умовність7) кapт. оголошення масті або хід з метою показати партнерові свою "руку" -
114 dexter
-
115 ell
n1) лікоть (міра довжини, близько 113 см)2) коліно труби; кутове з'єднання3) крило будинку4) амер. прибудова, флігельgive him an inch and he'll take an ell — дай йому палець, так він усю руку відкусить
* * *I [el] n1) icт. лікоть; ель2) коліно труби; кутове з'єднанняII [el] nкрило будинку; aмep. прибудова, флігель -
116 fast food
прості страви; їжа, яку можна перехопити на швидку руку (гамбургери, сосиски) -
117 fracture
1. n1) перелом; розрив; тріщина; надлом, зломcompound (simple) fracture — мед. відкритий (закритий перелом)
2) поверхня перелому; розлом2. v1) ламати; розбивати2) ламатися; бути ламким (крихким)* * *I n1) мeд. перелом; розрив; тріщинаcompound [simple] fracture — відкритий [закритий]перелом
2) cпeц. злам, поверхня зламу; розлом; фiз. руйнування, розрив4) переломлення, заломненняII v1) ламати; розбивати; ламатися; бути ламким, крихким2) aмep.; cл. викликати гучний сміх; вмирати зі сміху; приголомшувати, виводити з себе -
118 hand puppet
-
119 handshake
nрукостискання, потиск руки* * *I n2) "потискування рук" ( на виборах)II v(hand-shook; handshaken)1) потискувати руку ( кому-небудь)2) проходити, потискуючи руки зустрічаючим -
120 haul off
phr v1) іти, відступати2) замахуватися ( на кого-небудь); відводити руку для удару3) мop. міняти курс корабля, відвертати
См. также в других словарях:
Руку — поясной поклон, который является обязательным (См. Фард) при совершении намаза. Руку также является необходимой составной частью намаза (См. Рукн и Шарт) совершаемой после кыяма (См. Кыям). Об этом упоминается в аяте Корана» «...и кланяйтесь с… … Ислам. Энциклопедический словарь.
руку — нескл. roucou m., rocou m. Орлеан (краска и дерево). Мак. 1908. Во Французском регламенте, о крашении шолковых материй .. предписано,чтоб в бледноизабелловый и золотистый <цвет> составлять краску из малой доли року <так>… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
РУКУ — радиомагнитный указатель курсовых углов связь Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Руку держать — чью либо (иноск.) быть на его сторонѣ, за одно съ нимъ. Ср. Бушевалъ пьяный поваръ. Пирожковъ долженъ былъ призвать дворника, но дворникъ держалъ руку повара... П. Боборыкинъ. Китай городъ. 4, 6. Ср. Родной дядя моей женушки мою руку держитъ и ко … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Руку на отсеченье даю! — Руку на отсѣченье даю! (увѣреніе въ истинѣ словъ) Ср. Вы, пожалуй, разболтаете «Анаѳема, хочу быть, коли скажу руку даю на отсѣченіе». Островскій. Свои люди сочтемся. 2, 7. Ср. Руку на отсѣченье даю, что Прокопка мерзавецъ укралъ (этотъ милліонъ) … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Руку иметь — Руку имѣть (иноск.) поддержку, протекцію. Ср. Ѳедотъ... гдѣ то имѣлъ «руку» и, слѣдовательно, считаетъ себя вправѣ колобродить, не стѣсняясь ничѣмъ, кромѣ усердія не по разуму. Салтыковъ. Пестрыя письма. 3. Ср. У перваго Ѳедота имѣетъ руку второй … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Руку запускать — въ сундукъ, карманъ (чужой), иноск. красть. Ср. Вѣдь онъ два раза запускалъ руку въ сундукъ!... Боборыкинъ. Василій Теркинъ. 3, 13 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Руку набить — (иноск.) понаторѣть, навыкнуть (намекъ на частую усиленную работу, которою руки набиваютъ до мозолей). Ср. Штабный изъ нѣмцевъ... немного набившій себѣ руку въ вицегубернаторствѣ трехъ губерній. П. Боборыкинъ. Изъ новыхъ. 2, 1. См. Зубы съесть … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Руку подымать — (на что̀, на кого) иноск. о насиліи. Ср. На беззащитныя сѣдины Не подымается рука. А. С. Пушкинъ. Братья разбойники. Ср. Смѣясь онъ дерзко презиралъ Земли чужой языкъ и нравы: Не могъ щадить онъ нашей славы, Не могъ понять въ сей мигъ кровавый.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Руку и сердце предложить — (иноск.) предложить себя и любовь свою (сдѣлать предложеніе, жениться). Ср. Свѣтская поэзія (ухаживанія) не переходила для нея въ желанное прозаическое предложеніе «руки и сердца». Маркевичъ. Княжна Тата. См. Поэзия!. См. Проза … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Руку на себя наложить — (иноск.) лишить себя жизни самоубійствомъ. Ср. Одинъ я въ избѣ то, ни привѣта, ни отвѣта, просто хоть руки на себя наложить!... Гл. Успенскій. Черезъ пень колоду. Перестала. 2. Ср. Вдругъ вѣдь это поднялось тогда, ревизіи разныя... Гляжу, онъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)