-
1 розкладати
I = розкласти1) ( на складові частини) хім. to decompose; to analyse, фіз. to resolve; мат. to expand, to factorize2) ( деморалізувати) to corrupt, to demoralize; ( про роботу) to disorganizeII = розкластирозкладати пасьянс — to play patience; to play solitaire
-
2 розкладати
-
3 розкладати
= розложи́ти, розкла`сти, розікла`сти1) раскла́дывать, разложи́ть; (делить, располагать в определённой последовательности) распределя́ть, распредели́ть; спец. развёрстывать, разверста́ть2) (на составные части, элементы и перен.) разлага́ть, разложи́ть -
4 розкладати
техн. развёрстывать, разлага́ть ( размещать), раскла́дывать -
5 розкладати душу
-
6 розкладати суспільну мораль
Українсько-англійський юридичний словник > розкладати суспільну мораль
-
7 розкладати зображення
разлага́ть изображе́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > розкладати зображення
-
8 морально розкладати
Українсько-англійський юридичний словник > морально розкладати
-
9 decompose
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > decompose
-
10 corrupt public morals
-
11 corrupt the soul
-
12 digest
розкладати (пробу); виварювати -
13 тохузарла-
розкладати, брати по дев'ять К. -
14 rozkładać
1. розкладати, розставляти, розміщати;2. розправляти, розкладати;3. розбирати, демонтувати; розкладати на складові частини;4. розкладати; розщеплювати (біол., матем., фіз., хім.);5. розподіляти;6. нищити; дезорганізувати (перен.) -
15 analyse
v1) аналізувати; піддавати аналізові; докладно розбирати2) досліджувати3) хім. розкладати4) грам. розбирати (речення)* * *v1) аналізувати, досліджувати; детально розбирати, піддавати аналізу; продумувати2) гpaм. розбирати ( речення)3) піддавати психоаналізу; лікувати психоаналізом4) xiм. розкладати5) тб. розкладати ( зображення)6) бух. розподіляти, розносити -
16 resolve
1. n1) рішення; намір2) амер. резолюція, ухвала3) поет. рішучість, сміливість2. v1) вирішувати; приймати рішення2) ухвалювати резолюцію; вирішувати голосуванням3) зважуватися (на щось)5) розв'язувати (проблему)6) спонукати8) розчиняти (ся)* * *I n1) рішення, намір; aмep. резолюція, рішення2) політ. рішучість, сміливістьII v1) вирішувати, приймати рішення; приймати рішення, резолюцію; вирішувати голосуванням, постановляти2) зважуватися3) розв'язувати ( сумніви); усувати ( неясність); вирішувати ( проблему); пояснювати4) спонукувати5) розкладати ( на складові частини); розпадатися, розкладатися ( на складові частини)6) ( into) перетворювати ( на що-небудь); зводити ( до чого-небудь); refl перетворюватися; зводитися7) мeд. розсмоктувати; розсмоктуватися8) мyз. розв'язувати ( дисонанс); розв'язуватися ( про дисонанс)9) фiз. розкладати зображення на найменші складові деталі - точки або лінії -
17 corrupt
1) корумпований, безчесний, продажний; морально заплямований; розкладницький, розпусний; зіпсований; викривлений ( про текст тощо), недостовірний ( про текст)2) (морально) розкладати, корумпувати, підкупати, давати хабара; схиляти, підмовляти ( на вчинення злочину); позбавляти громадянських прав; псувати(ся), розкладати(ся)•- corrupt administration
- corrupt bargain
- corrupt bureaucrat
- corrupt elements
- corrupt government
- corrupt government official
- corrupt in blood
- corrupt influence
- corrupt judge
- corrupt judicial system
- corrupt individual
- corrupt institution
- corrupt leader
- corrupt means
- corrupt official
- corrupt person
- corrupt personal morality
- corrupt police force
- corrupt policeman
- corrupt politician
- corrupt politics
- corrupt practice
- corrupt practices
- corrupt practices act
- corrupt practices charges
- corrupt public morals
- corrupt regime
- corrupt rule
- corrupt society
- corrupt text
- corrupt the soul
- corrupt union -
18 розкласти
док. див. розкладати I, розкладати II -
19 contaminate
v1) забруднювати; псувати2) заражати3) розкладати, погано впливати4) оскверняти; спотворювати* * *v1) забруднювати, заражати2) розкладати, впливати3) лiнгв. контамінувати -
20 decompose
v1) розкладати на складові частини2) розбирати, аналізувати3) розпадатися, гнити, розкладатися* * *v1) розкладати на складові частини; розбирати, аналізувати2) розпадатися, гнити, розкладатися (тж.)
См. также в других словарях:
розкладати — а/ю, а/єш, недок., розкла/сти і рідше розікла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (усе чи багато чого небудь). || Класти на якій небудь поверхні знаряддя праці, їжу, білизну… … Український тлумачний словник
розкладати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбирати — а/ю, а/єш, недок., розібра/ти, розберу/, розбере/ш, док. 1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. •• Розбира/ти буке/ти проривати, прополювати яку небудь кущисту сільськогосподарську… … Український тлумачний словник
стелити — стелю/, сте/лиш, недок., перех. 1) Класти, розкладати що небудь на якійсь поверхні або вкриваючи поверхню чогось; слати. || також без додатка. Розкладати постільні речі, готуючи місце для сну. 2) Розстилати, розкладати на поверхні землі для… … Український тлумачний словник
алкоголізувати — у/ю, у/єш, недок. Розкладати сполуки обмінною взаємодією їх із спиртами … Український тлумачний словник
викладати — а/ю, а/єш, недок., ви/класти, аду, адеш і рідше ви/ложити, жу, жиш, док., перех. 1) Дістаючи, витягаючи звідки небудь, класти що небудь назовні, на щось. || Розкладати що небудь. 2) Класти в певному порядку шматки дерну, дерев яні бруски, камінці … Український тлумачний словник
вистеляти — я/ю, я/єш, недок., ви/стелити, лю, лиш, док., перех. Укривати чим небудь усю поверхню чогось. || Розкладати, розстеляти що небудь на чомусь. || тільки док., рідко. Нагнути до самої землі; виложити (траву, злаки) … Український тлумачний словник
гноїти — гною/, гної/ш, недок., перех. 1) Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. 2) перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину). || Погано впливати; розкладати … Український тлумачний словник
заверстувати — ую, уєш, недок., заверста/ти, а/ю, а/єш, док., перех., друк. Розкладати набір за сторінками тексту … Український тлумачний словник
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
настилати — а/ю, а/єш і настеля/ти, я/ю, я/єш, недок., насла/ти, стелю/, сте/леш і настели/ти, стелю/, сте/лиш, док., перех. 1) Розкладати, розміщувати що небудь на поверхні чогось рівномірним шаром. 2) Щільно кладучи і закріплюючи що небудь, робити настил;… … Український тлумачний словник