-
1 Роздҍлъ
Роздҍлъ глава предҍленїе -
2 розділ
ч2) ( частина) section; ( у книзі) part, chapter; ( у документі) issueрозділ довідника комп. — help topic
-
3 розділ
article, chapter, division, item, ( правил судочинства Верховного суду Англії) order, parceling, (в т. ч. майна, території) partition, partitioning, ( частина документа) section, ( Кодексу законів США) title, separation -
4 роздій
-до́ю; с.-х.раздо́й -
5 розділ
-
6 розділ
-
7 розділ
техн. разде́л ( в книге), разделе́ние -
8 розділ
დაყოფა; ნაწილი -
9 розділ
падзел -
10 розділь
падзел -
11 розділ
bölük, sübe -
12 розділяти
= розділити1) ( ділити) to divide (in, into)розділяти на волокна (деревину) — to defiberize, to defiber, to defibrate
розділяти на фракції тех. — to cut
2) ( роз'єднувати) to separate, to part, to sever (from, with)3) ( думку) to share -
13 розділити
= розділитися; док. див. розділяти, розділятися -
14 розділитися
-
15 розділяти
= розді́лювати, розділи`тиразделя́ть, дели́ть, раздели́ть -
16 розділятися
= розді́люватися, розділи`тисяразделя́ться, дели́ться, раздели́ться -
17 розділятися
-
18 Роздҍляю
Роздҍляю раздҍляю, упражняю, рҍшаю раздаваю строю -
19 Роздҍлне
Роздҍлне строчне -
20 Роздҍленный естемъ
Роздҍленный естемъ разстою
См. также в других словарях:
роздій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розділ — у, ч. 1) Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. 2) рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1), 2) … Український тлумачний словник
роздільність — 1 іменник жіночого роду від: роздільний роздільність 2 іменник жіночого роду від: роздільний … Орфографічний словник української мови
роздільний — прикметник дільчий; нарізний роздільний прикметник подільний … Орфографічний словник української мови
роздільнянський — прикметник від: Роздільна … Орфографічний словник української мови
роздіймати — дієслово недоконаного виду роз єднувати рідко … Орфографічний словник української мови
роздійняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздійнятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови