-
1 larcenous employee
робітник, який розкрадає доступне йому завдяки службі майно ( про найманого робітника) -
2 employee
робітник за наймом, службовець, працівника- employee discharge
- employee dishonesty
- employee injury
- employee inventor
- employee participation
- employee's invention
- employee' rights -
3 union employee
робітник, який є членом профспілки ( найманий) -
4 worker
-
5 guest worker
робітник-іноземець, гастарбайтер -
6 machine tool operator
робітник біля верстата; верстатник -
7 munition worker
-
8 guest worker
робітник-іноземець, гастарбайтер -
9 machine tool operator
робітник біля верстата; верстатник -
10 munition worker
-
11 worker
n1) робітник2) працівник; співробітник3) трудівник; роботяга4) творець* * *I = blue-collar II n2) робочий3) робітник; співробітникprofessional worker — особа вільної професії або інтелігентної праці
full-time worker — робітник, зайнятий повний робочий день
lay worker — непрофесіонал, непрофесійний працівник
4) трудівник, роботяга (в протист. idler)5) = worker-bee; = worker-ant6) творець -
12 roustabout
n1) амер. робітник (на пароплаві, ранчо)2) робітник у цирку3) підсобний робітник* * *n1) aмep. робітник (на пристані, ранчо); робітник у цирку2) aвcтpaл. підсобний робітник -
13 workman
n (pl workmen)1) робітник; найманий робітник2) працівник3) майстер; майстровий4) досвідчений вершник5) кінь, що добре долає перешкоди* * *n1) робітник ( кваліфікований)2) робітник3) миcл. досвідчений наїзник; кінь, що добре бере перешкоди••a bad workman finds fault with his tools — пpиcл. у поганого робітника завжди винний інструмент
-
14 worker
I = blue-collar II n2) робочий3) робітник; співробітникprofessional worker — особа вільної професії або інтелігентної праці
full-time worker — робітник, зайнятий повний робочий день
lay worker — непрофесіонал, непрофесійний працівник
4) трудівник, роботяга (в протист. idler)5) = worker-bee; = worker-ant6) творець -
15 gang
1. n1) група; бригада; партія; зміна (робітників тощо)black gang — кочегари; група робітників, що розвантажують вугілля
chain gang — амер. каторжники, скуті одним ланцюгом
2) банда, ватага, зграя; кліка3) розм. компанія, гуртthe whole gang is here — уся компанія тут, усі зібралися
4) набір, комплект (інструментів тощо)5) робочі частини (культиватора тощо); секція, батарея6) слід (від плуга)7) мін. жильна порода2. v1) організовувати бригаду (тж gang up)2) створювати банду (ватагу)3) вступати в банду (ватагу)4) розм. нападати (накидатися) групою5) амер., розм. водитися (з кимсь)6) шотл. іти* * *I n1) бригада; партія; зміна (робітників.)2) банда, зграя3) компанія4) набір, комплект (інструментів, механізмів)5) робочі частини ( культиватора); секція, батарея ( дискової борони)II v1) організувати бригаду (тж. gang up)2) організувати зграю, банду (тж. gang up); вступити в зграю, банду (тж. gang in)3) скупчитися, стовпитися4) нападати, накидатися групою (тж. gang up)5) aмep. ( with) водитися, знатися ( з ким-небудь)III v; діал. IV = gangue -
16 pitman
n (pl pitmen)шахтар; вуглекоп; підземний робітник* * *n1) шахтар, вуглекоп, підземний робітник; робітник у кар'єрі, при екскаваторі, по водовідливу; робітник, який обслуговує пиляльний або стругальний верстат2) (pl -mans [-mʒnz]); тex. шатун; сполучна тягаpitman arm — тex. рульова сішка
pitman head — тex. головка шатуна
-
17 surfaceman
n (pl surfacemen)1) зал. колійний робітник2) гірн. робітник на поверхні* * *n1) гipн. робітник на поверхні2) зaл. колійний робітник -
18 labourer
nнекваліфікований робітник; чорноробfarm (agricultural) labourers — сільськогосподарські робітники
* * *n2) ( некваліфікований) робітник; чорноробdock labourer — портовий робітник, докер
-
19 casual
1. n1) (тж pl) тимчасовий робітник; випадковий відвідувач (ресторану тощо); випадковий покупець (в магазині); випадковий клієнт2) військовослужбовець у резерві3) pl військовослужбовці, які чекають призначення4) мед. потерпілий від нещасного випадку2. adj1) випадковий2) ненавмисний, несподіваний3) недбалий, несерйозний4) нерегулярний; тимчасовий; неплановийcasual worker (labourer) — робітник, який не має постійної роботи
5) мед. потерпілий від нещасного випадку* * *I n1) pl тимчасовий або поденний робітник; випадковий відвідувач; випадковий покупець; випадковий клієнт2) волоцюга, бродягаII a1) випадковий; ненавмисний2) недбалий; несерйозний; легковажний; ненадійний3) випадковий, нерегулярний; позаплановий, тимчасовий4) повсякденний, непарадний ( про одяг)6) cпeц. казуальний, який не піддається узагальненню -
20 dilution
n1) розрідження, розчинення, розведення2) розчин3) ослаблення, підрив4) заміна кваліфікованих робітників некваліфікованими (тж dilution of labour)* * *n1) розрідження, розведення, розбавлення; розрідженість; розчин2) ослаблення, підрив3) заміна частини кваліфікованих робітників некваліфікованими; тимчасове використання некваліфікованих робітників на роботі, що вимагає кваліфікації
См. также в других словарях:
робітник — ника, ч. Рс. Робітник; той, хто створює матеріальні блага … Словник лемківскої говірки
Робітник — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
робітник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
робітник — а/, ч. Людина, зайнята фізичною працею у сфері матеріального виробництва. || мн. робітники/, і/в. Одна із соціальних верств суспільства … Український тлумачний словник
роб — 1 іменник чоловічого роду спосіб вживається переважно в орудному відмінку роб 2 іменник чоловічого роду, істота робітник арх … Орфографічний словник української мови
робітничий — а, е. Прикм. до робітник. || Власт., притаманний робітникові. || Характерний для робітника. || Який складається з робітників. || Який очолює маси робітників, виражає і захищає їх інтереси. || Здійснюваний робітниками. || Признач. для робітників.… … Український тлумачний словник
робітничо-селянський — а, е. Який складається з робітників і селян. || Який виражає й захищає інтереси робітників і селян … Український тлумачний словник
робітний — а, е, заст. 1) Працьовитий. 2) Який працює; трудящий. •• Робі/тні лю/ди у Росії 16 18 та першій половині 19 ст. – робітники підприємств, промислів і т. ін. 3) Признач., відведений для роботи і робітників. •• Робі/тний буди/нок іст. особливий… … Український тлумачний словник
робітниця — і. Жін. до робітник. •• Ха/тня робітни/ця жінка, яка виконує всю хатню роботу в кого небудь за наймом … Український тлумачний словник
роб — а, ч. 1) В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб. •• Свої/м ро/бом роби/ти діяти, чинити, поводитися за власним (його і т. ін.) розсудом. Таки/м ро/бом а) отак, таким чином; б) (у знач. вставн. сл.) отже, отож. Ходи/ти… … Український тлумачний словник
гранітник — а, ч. Робітник, який видобуває чи обробляє граніт … Український тлумачний словник
