Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(равно)

  • 1 равно

    1) нареч. одна́ково, рі́вно; диал. зарі́вно

    всё \равно но́ — см. весь I

    2) (в знач. сказ.: равняется) дорі́внює

    два плюс оди́н \равно но́ трём — два плю́с оди́н дорі́внює трьом

    3) (в знач. присоединительного союза, обычно в сочетании с "и", "как", "как и") [а] так са́мо [і]; так са́мо, як і; [а] та́кож (тако́ж) [і]; тако́ж, як і; так, як і

    Русско-украинский словарь > равно

  • 2 равно

    матем.
    дорі́внює

    Русско-украинский политехнический словарь > равно

  • 3 равно

    матем.
    дорі́внює

    Русско-украинский политехнический словарь > равно

  • 4 дорівнює

    матем. равно́

    Українсько-російський політехнічний словник > дорівнює

  • 5 безразлично

    байдужно, байдужливо, обонятно, безвиразно. [Глянула байдужно]; мне это - но - байдуже, байдужки, байдужечки, дарма, однаково мені до того. Совершенно -но - байдужісінько, однаковісінько.
    * * *
    1) нареч. байду́же и ба́йдуже, байду́жно, байду́жливо
    2) в знач. сказ. ба́йду́же; ( всё равно) однако́во, дарма́, одна́ко, одна́к; ( не имеет значения) не ма́є зна́чення

    Русско-украинский словарь > безразлично

  • 6 весь

    вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -
    1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];
    2) (до сих пор) досі;
    3) всё, всё же, всё таки - проте.
    * * *
    I мест.
    весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́вний
    II сущ.
    село́

    Русско-украинский словарь > весь

  • 7 и

    союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).
    * * *
    I

    о. — (исполня́ющий обя́занности) в. о. (вико́нуючий обо́в'язки)

    II союз
    1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) та

    А́фрика и Аме́рика — А́фрика і (й) Аме́рика

    в про́шлом и настоя́щем — коли́сь (у мину́лому) і тепе́р

    оте́ц и мать — ба́тько (й, і, та) ма́ти; и

    наста́ло у́тро — і наста́в ра́нок

    2) усилит. і, та й; и

    как уме́л он рассказывать! — і як (та й як) умі́в він розповіда́ти

    III част. усилит.
    і, й, та й

    а он возьми́ и (да и) скажи́ — а він узя́в і (та й) сказа́в, а він візьми́ й (та й) скажи́

    IV межд.
    е, і; (для выражения несогласия, возражения) ет

    и, мой ми́лый! — е, мій лю́бий (ми́лий)!

    Русско-украинский словарь > и

  • 8 ли

    и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.
    * * *
    I част., союз; тж. ль
    чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
    II
    (мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > ли

  • 9 наплевать

    наплюва́ти, -плюю́, -плює́ш, мног. понапльо́вувати, -пльо́вую, -пльо́вуєш

    \наплевать ть! — (пустяки, всё равно) наплюва́ти!; дарма́!

    \наплеватьть в глаза́ (в лицо́) — перен. наплюва́ти в о́чі (у ві́чі, в обли́ччя, в лице́)

    Русско-украинский словарь > наплевать

  • 10 неравно

    1) нрч. - неоднаково (усилит. неоднаковісінько), не все одно, не те саме, не так само. Это всё равно! - Нет, -но, а делай, как велят! - це те саме (однаков(ісіньк)о! - Ні, не однаков(ісіньк)о (не те саме), а роби, як кажуть (велять)!;
    2) союз (народн.) - як, а як, коли, а коли, що як, а що як, а ну, а може, неначе, немов, часом, чи не. -но кто спросит меня, так скажи, что скоро буду - як (коли, часом) хто мене питатиме, так скажеш, що незабаром буду. -но дождь будет, захвачу плащ - неначе (немов) дощ буде (чи не буде дощу, коли-б (якби) часом дощу не було), візьму-но плаща. -но кто-то идёт - немов хтось іде, мабуть чи не йде хтось.
    * * *
    I нер`авно
    нареч.
    неодна́ково, нері́вно
    II неравн`о
    част.
    [а] що як (коли́), коли́ б не, як би не; ( а то) а то; ( если) як, коли́; ( как будто) немо́в, нена́че, на́че, ні́би

    \неравно но́ ещё умрёт от перепу́га — ко́ли б (як би) не вмер (не поме́р) від (з) переля́ку; а то ще вмре (помре́) від (з) переля́ку

    \неравно но́ дождь бу́дет — нена́че дощ бу́де, чи не бу́де дощу́, коли́ б (як би) дощу́ не було́

    Русско-украинский словарь > неравно

  • 11 нипочём

    нрч.
    1) (дёшево) ні по чому, за-півдарма, за безцінь (продається). У нас огурцы -чём - в нас огірки за-півдарма (продаються);
    2) (безразлично, всё равно) байдуже, дарма, ані гадки. [Що там не кажуть про його, йому байдуже (Сл. Ум.). Дарма йому, що й чоботи в дірках! (Грінч.). Хоч гори усе, йому ані гадки (Сл. Ум.)];
    3) (плёвое дело) недорого, за іграшку, (пустяковина) дурниця, дрібниця. Ему солгать -чём - збрехати йому не дорого (за іграшку, дурниця, дрібниця).
    * * *
    перен.
    1) ( чрезвычайно дёшево) ні по чо́му, за бе́зцінь, за безцінок; дурні́сінько
    2) (в знач. сказ.: пустяк) дрібни́ця; пусте́; ( плёвое дело) за і́грашку, за і́грашки
    3) (в знач. сказ.: ничего не значит) байду́же и ба́йдуже

    ему́ всё \нипочём м — йому до всьо́го ба́йдуже (все дарма)

    4) ( ни за что) нізащо

    Русско-украинский словарь > нипочём

  • 12 ничего

    1) мест. - см. Ничто;
    2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.
    * * *
    I
    1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку

    \ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]

    живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)

    стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)

    2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь

    \ничего го, что... — нічо́го (дарма), що

    3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінько
    II см. ничто

    Русско-украинский словарь > ничего

  • 13 одинаково

    нареч.
    одна́ково; одна́ко; ( равно) диал. зарі́вно

    Русско-украинский словарь > одинаково

  • 14 пускай

    и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;
    2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!
    * * *

    Русско-украинский словарь > пускай

  • 15 чёрт

    1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник

    чёртом гляде́ть на кого́-что — чо́ртом диви́тися (позира́ти) на ко́го-що

    \чёрт попу́тал — лихи́й попу́тав; чертя́м

    (чёрту) то́шно — аж пе́кло сміє́ться

    бы́ло бы боло́то, а че́рти найду́тся — посл. аби́ було́ боло́то, чорти́ знайду́ться

    не так стра́шен \чёрт, как его́ малю́ют — погов. не таки́й чорт (вовк) страшни́й, як його́ малю́ють (як намальо́ваний); не ко́жне куса́ється, що з ву́сами

    \чёрт но́гу сло́мит — см. сламывать

    2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́

    до чёрта — до чо́рта, до бі́са, достобі́са, до си́на; ( чертовски) страше́нно

    иди́ к чёрту — бран. іди́ (геть) під три чорти́

    [для] како́го чёрта, за каки́м (за ко́им) чёртом, на кой \чёрт, на чёрта — на [яко́го] чо́рта (бі́са, ді́дька), яко́го чо́рта (бі́са, ді́дька), на кий чорт, на бі́сового ба́тька, яко́го недо́вірка, на яко́го си́на; диал. яко́ї нете́чі

    к чёрту, к чертя́м, ко всем чертя́м — к чо́рту, к чорта́м, до чо́рта, до всіх чорті́в, к бі́су, до бі́са, до ді́дька; (прочь, вон, долой бран.) під три чорти́

    к чёрту (к чертя́м) на рога́ (на кули́чки) — до чо́рта в зу́би, до чорті́в на ви́ступці

    у чёрта на рога́х (на кули́чках) — у чо́рта в зуба́х (на боло́ті)

    ни оди́н \чёрт (сам \чёрт) [не разберёт, не сде́лает] — нія́кий (жо́ден, сам) чорт [не розбере́, не зро́бить]

    ни чёрта — нічогі́сінько; (всё равно, пускай) дарма́, да́рмо

    чем \чёртт — не шу́тит чого́ на сві́ті не бува́є; ( возможно) бува́

    \чёрт бы вас (тебя́) побра́л, \чёрт вас (тебя́) возьми́ — щоб вас (тебе́) чорт побра́в, чорт вас (тебе́) побери́

    \чёрт возьми́ (дери́, побери́) — чорт його́ бери́, хай (неха́й) йому́ чорт (біс, ді́дько), хай (неха́й) його чорт ві́зьме

    че́рти возьму́т кого́ — ( умрёт) [чорт]ухо́пить кого́

    \чёрт — дёрнул (понёс, догада́л)

    кого́ — і нада́ло [ж] кому́, [і] нада́ла [ж] кому́ нечи́ста [си́ла] (лиха́ годи́на)

    \чёрт его́ зна́ет — ( я не знаю) чорт (ді́дько, біс) його́ [ба́тька] зна́є, моро́ка його́ зна́є

    \чёрт зна́ет кто (что, како́й, где, куда́) — чорт зна́є хто (що, яки́й, де, куди), ка́зна-хто (ка́зна-що, ка́зна-який, казна-де, ка́зна-куди)

    \чёрт (чёрта) ли в ком-чём — на чо́рта (на ді́дька, на бі́са) хто-що

    [куда́, отку́да] \чёрт принёс — [куди́, зві́дки] чорт прині́с (підтаска́в)

    \чёрт с тобо́й (с ним, с ни́ми) — чорт з тобо́ю (з ним, з ни́ми), хай (неха́й) тобі́ (йому́, їм) чорт (біс, моро́ка, мара́), хай (неха́й) тебе́ (його́, їх) чорт ві́зьме

    чёрт-те что (где, куда́) — чо́ртзна-що (чо́ртзна-де, чо́ртзна-куди)

    Русско-украинский словарь > чёрт

См. также в других словарях:

  • равно — сказ., употр. сравн. часто 1. В математике слово равно означает тождественность одной части выражения другой части. Три плюс три равно шесть. 2. Выражение всё равно означает снятие противоречия с предыдущими высказываниями, мыслями, окончательное …   Толковый словарь Дмитриева

  • РАВНО — 1. Нареч. к равный в 1 знач., одинаково, так же (книжн.). «И хоть бесчувственному телу равно повсюду истлевать, но ближе к милому пределу мне все б хотелось почивать.» Пушкин. 2. в знач. сказуемого, чему. Равняется. Пять плюс три равно восьми. 3 …   Толковый словарь Ушакова

  • РАВНО — 1. нареч. Одинаково, так же (книжн.). Р. красивы горы и леса. 2. в знач. сказ., чему. То же, что равняется (см. равняться в 4 знач.). Три плюс два р. пяти. • Равно как (равно как и, а равно и), союз (книжн.) как и, так же как и. Учебники, равно… …   Толковый словарь Ожегова

  • равно — I. нареч. Одинаково, в равной мере, степени. * И хоть бесчувственному телу р. повсюду истлевать, но ближе к милому пределу мне всё б хотелось почивать (Пушкин). II. чему. в функц. сказ. Быть равным, одинаковым в каком л. отношении, равнозначным,… …   Энциклопедический словарь

  • равно — См. и все равно... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. равно равняется, в одинаковой степени, так же, в одинаковой мере, в равной степени, одинаково, эквивалентно, в равной… …   Словарь синонимов

  • равно и — союз Употребляется при присоединении однородного члена предложения или части предложения, сопоставляемых с предыдущими как равнозначные, равноценные (иногда усиливая или отграничивая каждый из них от другого), соответствуя по значению сл.: как и …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • равно́ — равно, нареч. [не равно] …   Русское словесное ударение

  • Равно... — равно... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: равный (равновесомый, равнобокий, равнокрылый и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Равно — I нареч. качеств. количеств. В равной, в такой же мере или степени; одинаково. II предик. Будучи равным чему либо; равняется. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Равно — I нареч. качеств. количеств. В равной, в такой же мере или степени; одинаково. II предик. Будучи равным чему либо; равняется. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Равно — I нареч. качеств. количеств. В равной, в такой же мере или степени; одинаково. II предик. Будучи равным чему либо; равняется. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»