-
121 геополітика
ГЕОПОЛІТИКА - державна доктрина, яка ґрунтується на врахуванні конкретно-історичних форм впливу територіально-просторових умов країни на формування її статусу та політики в локальних, регіональних, континентальних та глобальних аспектах. Фундатори геополітики (Ратцель, Челмен, Спікмен та ін.) уподібнювали державу окремому організмові, що проводить боротьбу за існування, або "життєвий простір". Однією з чільних тез Г. є те, що принципи зовнішньої політики держави залежать від її географічних умов (див. географічний детермінізм). Проблеми Г. є об'єктивною даністю, від якої неможливо абстрагуватися. Про це свідчить сучасна політична термінологія: "зони впливу", "зони безпеки", "зони національних інтересів" та ін. Раптова зміна територіально-просторових умов існування окремих держав, їх геополітичного статусу призводила й призводить до порушення рівноваги в глобальних масштабах. Яскравими ілюстраціями означеної ситуації можуть слугувати збурення в міжнародній політиці, спричинені об'єднанням Німеччини або ж розпадом Радянського Союзу та виникненням самостійних держав. До традиційних інтенцій класичної Г., орієнтованих на боротьбу за існування на рівні держав та їх союзів, нині долучається пошук шляхів та засобів досягнення узгодженого розвитку світового співтовариства. На необхідність компетентного аналізу справедливого світового розподілу сил та ресурсів й розробки можливих варіантів динамічного розвитку усіх країн світу звертав увагу ще англ. геополітик Маккіндер у 1942 р. В останній час ідеї геополітики залучаються до спроб створення "світового уряду", здатного організувати і підтримувати оптимальний в усіх відношеннях "світовий порядок", раціонально і справедливо використовувати природні й людські ресурси, подолати екологічну кризу і вийти на збалансований режим розвитку у глобальному масштабі.М. Кисельов
См. также в других словарях:
ілюстраційний — а, е. Прикм. до ілюстрація … Український тлумачний словник
люстрації — I ій, мн. 1) іст. У західних губерніях царської Росії – описи мешканців державних або орендованих маєтків із метою встановлення доходів з них. || Визначення доходів з нерухомого майна. 2) Заборона функціонерам високого рангу усунутої від влади в… … Український тлумачний словник
люстраційний — ревізійний [XIX] бо фактом єсть, що власність, обтяжена до сeї висоти, перестає вже бути власністю; дальше спротивився бесідник, щоби край давав гарантію за банк, бо контроль сойму над таким банком неможливий; досвід поучив, що мимо щорічних… … Толковый украинский словарь
ілюстрація — ї, ж. 1) Те саме, що ілюстрування. 2) Зображення в книжці або журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту; малюнок. 3) перен. Приклад, який наочно пояснює, розкриває, потверджує що небудь. 4) Музичне зображення якої небудь теми, ідеї тощо;… … Український тлумачний словник
ілюстрація — [іл устра/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
люстрація — Люстрація: огляд, ревізія, опис маєтків для фінансових потреб; перегляд, перевірка діяльності [44 1] огляд, ревізія, опис маєтків для фінансових потреб; також перегляд перевірка діяльності установи тощо [44 2] опис [47] ревізія, перевірка… … Толковый украинский словарь
ілюстрація — 1) (зображення у книжці / часописі, що пояснює, відтворює зміст тексту), малюнок, рисунок 2) див. приклад 1) … Словник синонімів української мови
ілюстрація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
люстрація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
люстрація — опис королівських маєтків … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
фотоілюстрація — ї, ж. Ілюстрація у вигляді фотографії; фотографічна ілюстрація … Український тлумачний словник
