-
1 віднесення
отнесе́ние; отно́ска -
2 піднесення
1) подно́ска, подно́с2) поднесе́ние3) подноше́ние, поднесе́ние; преподноше́ние, преподнесе́ние4) поднима́ние, подыма́ние, подня́тие, подъём; повыше́ние; возвыше́ние, возноше́ние, вознесе́ние; возведе́ние; превозноше́ние, превознесе́ние5) возведе́ние, возвыше́ние6) подъём, припо́днятость; возбужде́ние; воодушевле́ние; одушевле́ние7) лингв. подъём
См. также в других словарях:
піднесення — я, с. 1) Дія за знач. підносити, піднести і підноситися, піднестися. •• Звук висо/кого (сере/днього, низько/го) підне/сення голосний звук певного способ … Український тлумачний словник
піднесення святе — Те саме, що піднесення Святих Дарів … Словник церковно-обрядової термінології
піднесення Святих Дарів — Священнодія в складі Літургії вірних, яка полягає в тому, що диякон підносить над престолом євхаристійні вино та хліб у момент, коли правлячий священнослужитель виголошує останні слова анамнези Твоє від Твоїх ; святе піднесення … Словник церковно-обрядової термінології
святе піднесення — див. піднесення святе … Словник церковно-обрядової термінології
віднесення — я, с. Дія за знач. віднести … Український тлумачний словник
співвіднесення — я, с. Дія за знач. співвіднести … Український тлумачний словник
піднесення воздуха — Священнодій в складі Літургії вірних, під час якої правлячий священнослужитель підносить воздух над Святими Дарами й помахує ним … Словник церковно-обрядової термінології
піднесення святого Агнця — Священнодія в складі обряду причастя, під час якої правлячий священнослужитель підносить Агнець над престолом … Словник церковно-обрядової термінології
піднесення рук — Літургійний жест, який робить правлячий священнослужитель, промовляючи особливо важливі виголоси та молитви … Словник церковно-обрядової термінології
віднесення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
духопіднесення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови