-
1 пустовать
пустувати, порожнювати, порожнем стояти, (о земле) ваканцювати, вакувати(ся), гуляти, галювати, облогувати. [Нехай двори і городи пустують (Куліш). Руїна ся пустує вже століття (Куліш). Хата цілу зиму порожнює (Гр.). Скрізь земля ваканцює (Житом.). Чого в тебе город галює, - хіба нема чого посадити? (Гр.). Оце поле вакується цього року (Звин.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)]. Пустующая земля - гуляща, ваканце[ьо]ва земля, ваканець (-нця), пустизна.* * *пустува́ти, порожнюва́ти, порожні́ти; диал. вакува́ти -
2 незанятый
1) (пустой) порожній, пустий, вільний, гулящий, не в роботі, (незаполненный) незапорожнений; (о земле: пустующий) ваканце[ьо]вий, (диал.) забильний. [Чи нема де порожнього місця сісти? (Чигиринщ.). Король довідався, що вдома його престол порожній (Куліш). Було тоді багато місця вільного (Грінч.). Можна знайти яку гулящу будівлю (Грінч.). Під олію візьми шклянку, вона не в роботі (порожня) (Звин.). Ваканцьова земля (Звин.). Землі забильної скільки хочеш, аби-б здолав обробляти (Новомоск.)]. -тый стул - вільний стілець. Быть -тым - бути порожнім и т. п., порожнювати, пустувати, порожнем стояти, гуляти, не в роботі бути; (о земле) ваканцювати; см. ещё Пустовать;2) (о времени) вільний, гулящий. [Часу вільного багато (Грінч.). Сумні часи гулящі в тюрмі (Грінч.)];3) (о человеке) неза(й)нятий (коло чого), вільний (від чого), гулящий. [Незайняті візники поволі роз'їздилися (В. Підмог.). Прикидається такий час, що вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід (Драг.)]. Ничем -тый - нічим не за(й)нятий, вільний від усякої праці;4) (незаимствованный) непозичений в кого; (неперенятый) незапозичений в кого, непере(й)нятий від кого.* * *неза́йнятий, неза́нятий -
3 праздный
1) (о людях ничем не занимающихся) гулящий, нетруджений, нетрудящий, неробучий, нероботящий, неробітний (редко) празний. [На потіху гулящим людям (Куліш). Багато є дармоїдів нетруджених, що сами нічого зробити нездатні (Єфр.). Робочими руками, працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.)]. -ный человек, -ные люди - гулящий (нетруджений, нетрудящий, нероботящий, неробучий) чоловік, люди. Быть, пребывать -ным - гуляти, вакувати(ся), порожнювати, дармувати. [Козак душа правдивая, сорочки не має, коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє (Номис). Роби, не лежи, не гуляй! - сам бог сказав (Рудч.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується (Київщ.)]. Срв. Баклушничать. -ная жизнь - гуляще, нетруджене життя; см. Праздность, Баклушничанье;2) (суетный, вздорный) марний, пустий, порожній. -ные речи - марні, пусті слова, марні, пусті розмови, балачки. [Були марні слова, так і зосталися марні слова, а ніхто нічого доброго до ладу не зробив (Звин.)]. -ные затеи - пусті витівки;3) (о месте: незанятый) порожній; (о вещах: свободный, остающийся без употребления) гулящий, ваканцьовий, яловий. -ная земля (незанятая) - гуляща, ваканцьова земля, ваканець (-нця). - ный топор, -ный мост - гуляща сокира, гулящий, (образно) яловий міст. -ный скот - гуляща скотина (худоба). Время -ное - гулящий час, вільна година; см. Досуг. Быть -ным (без употребления) - гуляти, дармувати, вакувати, ваканцювати, (о доме, земле: пустовать) порожнювати; (специально о поле) лежати облогом, облогувати. [Шлях не гуляє (не остається без прохожих) (Номис). Сокира дармує (Гр.). Хата порожнює (Гр.). Дві десятини облогують вже третє літо];4) -ная (о самке) - ялова;5) см. Праздничный.* * *1) ( никем или ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й2) (ничем не занятый, без дела) бездія́льний, безді́льний; ( свойственный бездельнику) гультя́йський; ( досужий) дозві́льний; гуля́щий\праздный челове́к — безді́льна (гуля́ща) люди́на; ( бездельник) гультя́й, -тяя́, ле́дар, -я, неро́ба
3) ( бесцельный) перен. пусти́й, поро́жній; ( тщетный) ма́рний; ( излишний) за́йвий -
4 пустеть
опустеть1) пустіти, спустіти, безлюд(н)іти. [Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна (Гр.)]. В темні ночі ніхто з хати не любить виходити, і всі вулиці безлюдніють (Крим.)];2) (становиться всё более пустым) пустішати.* * *пусті́ти, порожні́ти; ( становиться более пустым) пусті́шати; ( пустовать) пустува́ти
См. также в других словарях:
ПУСТОВАТЬ — ПУСТОВАТЬ, пустую, пустуешь, несовер. (разг.). Пребывать временно пустым, не занятым. Помещение пустует. «И ищешь мелочишку суффиксов и флексий в пустующей кассе склонений и спряжений.» Маяковский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПУСТОВАТЬ — ( тую, туешь, 1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), тует; несовер. О помещении, месте: быть пустым, незанятым. Помещение пустует. Поля пустуют. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Пустовать — несов. неперех. 1. Быть пустым, не занятым кем либо, чем либо. 2. Быть, оставаться необработанным (о земле, пашне и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пустовать — пустовать, пустую, пустуем, пустуешь, пустуете, пустует, пустуют, пустуя, пустовал, пустовала, пустовало, пустовали, пустуй, пустуйте, пустующий, пустующая, пустующее, пустующие, пустующего, пустующей, пустующего, пустующих, пустующему, пустующей … Формы слов
пустовать — пустов ать, т ует … Русский орфографический словарь
пустовать — (I), пусту/ю, ту/ешь, ту/ют … Орфографический словарь русского языка
пустовать — тует; нсв. Быть пустым, не занятым. Пустуют посевные площади. Всё лето квартира пустует. Зачем жилплощади зря п.? … Энциклопедический словарь
пустовать — ту/ет; нсв. Быть пустым, не занятым. Пустуют посевные площади. Всё лето квартира пустует. Зачем жилплощади зря пустова/ть? … Словарь многих выражений
пустовать — пуст/ова/ть … Морфемно-орфографический словарь
гиперемия вакатная — (h. vacata; лат. vaco, vacatum быть незанятым, пустовать) Г., вызванная уменьшением барометрического давления над тканью (напр., при применении банок, понижении атмосферного давления) … Большой медицинский словарь
гипертрофия вакатная — (h. vacata; лат. vaco, vacatum пустовать, быть незанятым) ложная Г. при атрофии паренхимы органа … Большой медицинский словарь
