-
1 прізвище
-а1) (наследственное, семейное наименование) фами́лия2) (название человека по какой-нибудь черте, свойству) про́звище, прозва́ние -
2 брати прізвище
(of smb.) take the name -
3 дівоче прізвище
-
4 дошлюбне прізвище
antenuptial name, antenuptial surname, premarital nameУкраїнсько-англійський юридичний словник > дошлюбне прізвище
-
5 заносити прізвище
( до списку тощо) enter nameУкраїнсько-англійський юридичний словник > заносити прізвище
-
6 прізвище
family name, cognomen, name, surname -
7 прізвище свідка
-
8 прізвище у шлюбі
-
9 справжнє прізвище
real family name, real surnameУкраїнсько-англійський юридичний словник > справжнє прізвище
-
10 дівоче прізвище
-
11 подвійне прізвище
-
12 прізвище
с(sur)name, family name -
13 прізвище
prizwyszczeс. -
14 прізвище
გვარი -
15 прізвище
названазвацьназываць -
16 прізвище
familiya, soyadı -
17 прозвание
1) прозвання - см. Прозывание;2) прізвище, прі[о]звисько, прозивка; (гуц.) порекло; (шутливое) прикладка; см. Прозвище. По -ванию - на прізвище, на прізвисько, прізвиськом. [Ой, я родом Іваненко, на прізвище Петренко (Пісня). Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна (Голов.). Був один із них, Прокопович Лука, прізвиськом Індик (М. Лев.)]. Дать -ние кому - приложити прізвище кому, прикладку прикласти кому.* * *прозва́ння; ( прозвище) прі́звисько, прі́звище, диал. про́звище, про́звисько, при́кладка -
18 surname
1. n1) прізвище2) прізвисько2. v1) давати прізвище2) давати прізвиськоJack surnamed (the) Boaster — Джек на прізвисько Хвастун
* * *I n1) прізвище2) прізвиськоII v; passдавати прізвище; давати прізвисько -
19 прозвище
прізвище, прізвисько, (гуц.) порекло; (насмешливое) прикладка, докладка. [Хороше прізвище для панни - «злюка» (Куліш). Скажу всім, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали (Чуб.)]. Давать, дать -ще - прізвище (прізвисько, ймення) прикладати, приложити и прикласти кому, прикладку прикладати, прикласти, докладку докладати, докласти кому, (реже) на кого; (образно) пришпилити квітку кому. [І не дурно таке ймення приложили йому люде (Кониськ.). Вона мене злодійкою узива і усякі докладки доклада (Квітка). На їх будуть прізвища прикладати (Милорад.)].* * *прі́звисько; прі́звище; диал. про́звище, про́звисько, при́кладка -
20 кличка
1) (человека) прикладка, прізвище. [Смотрителеві тюрма дала прізвище «морда» (Коцюб.). Видумав на нього прізвище «дрохва» (Крим.)]. Давать, дать -ку кому - дражнити, продражнити кого; срвн. Кликать 3. [По-вулишному Макухою дражнять (Сл. Гр.)]. По -ке - на прізвище;2) (животного) назва, окличка. Животное знает свою -ку - тварина знає свою назву, слухає оклички. Пропала собака по -ке «Том» - забіг собака назвою (на окличку) «Том». По псу и -ка - по Савці свитка; якої масти, так і кличуть (Приказки). Не смотри на -ку, смотри на птичку - не в тім сила, чи кобила сива, а в тім, чи везе (Приказка).* * *
См. также в других словарях:
прізвище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
про́звище — а, ср. Название, данное человеку в шутку, в насмешку и т. п. (обычно содержащее в себе указание на какую л. заметную черту его характера, наружности, деятельности и т. п.). Тереховы вообще всегда отличались религиозностью, так что им даже дали… … Малый академический словарь
прізвище — а, с. 1) Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. 2) Те саме, що прізвисько 1) … Український тлумачний словник
прізвище — [пр’і/звиешчеи] шча, м. (ў) шч і … Орфоепічний словник української мови
Мар'янович — 1 іменник чоловічого роду, істота по батькові Мар янович 2 прізвище сербське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Мар янович прізвище українське або польське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в… … Орфографічний словник української мови
Моро — прізвище італійське прізвище Моро прізвище французьке прізвище … Орфографічний словник української мови
Франко — прізвище іспанське прізвище Франко 1 прізвище українське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Франко 2 іменник чоловічого роду, істота українське чоловіче ім я … Орфографічний словник української мови
прозвище — прозвище, прозвища, прозвища, прозвищ, прозвищу, прозвищам, прозвище, прозвища, прозвищем, прозвищами, прозвище, прозвищах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
прозвище — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? прозвища, чему? прозвищу, (вижу) что? прозвище, чем? прозвищем, о чём? о прозвище; мн. что? прозвища, (нет) чего? прозвищ, чему? прозвищам, (вижу) что? прозвища, чем? прозвищами, о чём? о… … Толковый словарь Дмитриева
прозвище — а; ср. Название, данное человеку в шутку, в насмешку и т.п. (обычно содержащее в себе указание на какую л. заметную черту его характера, наружности, деятельности и т.п.) Обидное про/звище. Дать про/звище кому л. Иметь про/звище … Словарь многих выражений
President of Ukraine — Президент України … Wikipedia