-
1 и
союз1) ( обозначает соединение) undтео́рия и пра́ктика — Theoríe und Práxis
рабо́тать и учи́ться — árbeiten und lérnen
2) (в смысле "также") auchи я хочу́ гуля́ть — ich will auch spazíerengehen, auch ich will spazíerengehen
3) (в смысле "действительно") auch; und wírklich, und tátsächlichон и заболе́л — und er ist wírklich krank gewórden; er ist auch tátsächlich krank gewórden
4) (в смысле "именно") geráde; ébenоб э́том и говори́тся в кни́ге — ében [geráde] dávon ist im Buch die Réde
5) (в смысле "хотя") zwar, wenn... auch; schon; obwóhl, obgléichи рад вас ви́деть, но не могу́ бо́льше у вас остава́ться — ich fréue mich zwar Sie zu séhen, kann áber doch nicht länger bei íhnen bléiben
и хо́чется в теа́тр, да вре́мени нет — ich möchte schon ins Theáter, hábe áber kéine Zeit
6) (в смысле "даже") sogár, selbst; nicht éinmal ( при отрицании)э́то и для него́ тру́дно — das ist sogár [selbst] für ihn schwer; selbst [sogár] ihm fällt das schwer
я и ду́мать не хочу́ об э́том — ich will nicht éinmal darán dénken
7) (в смысле "неужели") wie; und (при гл. в Konj.)и ты ему́ ве́ришь! — wie kannst du ihm gláuben!
и он э́то сде́лал? — und er hätte das getán?
8)и... и ( при повторении) — sowóhl... als auch, sowóhl... wie
и мать, и оте́ц, и де́ти — die Mútter, der Váter und die Kínder
и сын, и дочь — sowóhl der Sohn als auch die Tóchter
и то и друго́е — béides; sowóhl das éine wie das ándere
они́ и смея́лись и пла́кали одновре́ме́нно — sie láchten und wéinten zugléich
9) (в смысле "тем не менее") und, áberма́льчик, и пла́чет! — ein Knábe, und wéinen!
10)и так да́лее (сокр. и т.д.) — und so wéiter (сокр. usw.)
и про́чее (сокр. и пр.) — und ándere(s) mehr (сокр. u.a.m.)
и тому́ подо́бное (сокр. и т.п.) — und dergléichen (mehr) (сокр. u.dgl.(m.))
-
2 что
I(чего́, чему́ и т.п.)1) вопр. мест., косвенно-вопр. мест. was; в соединении с предлогом образует сложные слова и имеет в них форму wo- перед согласными и wor- перед гласнымичто де́лать — was (ist zu) tun?
о чём вы говори́те? — worüber [wovón] spréchen Sie?
о чём вы ду́маете? — worán dénken Sie?
для чего́ вам нужна́ кни́га? — wozú bráuchen Sie das Buch?
2) относ. мест. der, die, das, pl die; wélcher, wélche, wélches, pl wélcheшкаф, что стои́т в углу́ — der Schrank, der in der Écke steht
3) (в смысле наречия "почему") was, warúm, weshálbчто ты так ме́длишь? — was [warúm] zögerst du so?
что вы там смеётесь? — was habt ihr dort zu láchen?
4)что ни, чего́ ни, чему́ ни, чем ни переводится мест. — was и союзом auch, ímmer (часто с глаголом в Konj.)
что бы он ни взял — was er auch ímmer néhmen möge
что бы ни случи́лось — was auch ímmer geschéhen mag
о чём бы он ни говори́л — worüber er auch spricht
••что до, что каса́ется... — was (A) (án)betrífft
что до меня́ — was mich (án)betrífft
ни за что! — um kéinen Preis!; auf kéinen Fall!
ни за что, ни про что — für nichts und wíeder nichts, mir nichts, dir nichts
да что вы! — was Sie (nicht) ságen!
что за — was für ein, welch ein
что ещё за разгово́ры? — was sind das für Rédensarten?, was soll das héißen?
с чего́ он э́то взял? — wie kommt er daráuf?, wo hat er das her?
что вы! — wo dénken Sie hin!
ты уже́ всё забы́л что ли? — hast du étwa schon álles vergéssen?
лечь мне что ли спать? — soll ich vielléicht zu Bett géhen?
не́ за что! — kéine Úrsache!
э́то ты сде́лал? - А что? — hast du das getán? - Na, und?
II союзэ́то мне ни к чему́ — das hábe ich nicht nötig
говоря́т, что он бо́лен — man sagt, daß er krank ist [sei], man sagt, er sei krank
2) (передаётся тж. Inf. с zu - при одном подлежащем в главном и придаточном предложениях)я рад, что ви́жу тебя́ — ich bin froh dich zu séhen
См. также в других словарях:
радіооко — а, с., перен. Про радіоапаратуру виявлення. •• Космі/чне радіоо/ко перен. про радіотелескоп … Український тлумачний словник
Про Веру и Анфису — Тип мультфильма рисованный, перекладки Режиссёр Валерий Фомин Автор сценария Эдуард Успенский Композитор … Википедия
радіаційний — а, е. Стос. до радіації. || Який виникає внаслідок охолодження поверхні ґрунту і рослин через випромінювання тепла. •• Приро/дний радіаці/йний фон доза випромінювання, що створюється космічним випромінюванням та випромінюванням природних… … Український тлумачний словник
радісний — а, е. 1) Який відчуває радість із приводу чого небудь. || Який виражає радість. || Який має веселу вдачу; життєрадісний. 2) Сповнений радості, веселощів, приємностей і т. ін. || Який приносить, дає радість, втіху; відрадний. || Викликаний радістю … Український тлумачний словник
радісний — I (який відчуває / виражає радість; сповнений радости); зраділий (який відчув радість); у[в]тішний (який приносить утіху, радість; який виражає радість, удоволення); у[в]тішливий (який приносить утіху, радість); відрадний (який несе відраду,… … Словник синонімів української мови
радіотехніка — и, ж. 1) Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі. 2) Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах радіозв язку, радіомовлення, телебачення, радіонавігації і т. ін … Український тлумачний словник
радіорепортаж — у, ч. Передача по радіо про яку небудь подію, про стан справ десь безпосередньо з місця дії … Український тлумачний словник
радіохімія — ї, ж. Наука про фізико хімічні процеси, що відбуваються при ядерних перетвореннях, про хімічні властивості радіоактивних речовин і методи виділення цих речовин … Український тлумачний словник
радіометеорологія — ї, ж. Вчення про вплив метеорологічних умов на поширення радіохвиль у просторі та дослідження метеорологічних процесів за допомогою радіолокації … Український тлумачний словник
радіометеостанція — ї, ж. Радіометеорологічна станція; автоматична метеорологічна станція, що забезпечує одержання і передачу по радіо інформації про метеорологічну ситуацію в місці її установлення … Український тлумачний словник
радіоінформатор — а, ч. Інформатор, що повідомляє по радіо про хід спортивних змагань … Український тлумачний словник
