Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(про+здоров'я)

  • 121 interfere

    v
    1) втручатися, вторгатися (у чиїсь справи — in, with)

    to interfere with smb.'s independence — замірятися (зазіхати) на чиюсь незалежність

    to interfere in (with) smb.'s affairs — втручатися у чиїсь справи

    2) заважати, бути перешкодою (комусь — with)
    3) шкодити, завдавати шкоди (збитків)

    to interfere with smb.'s health — завдавати шкоди чиємусь здоров'ю

    4) набридати, надокучати
    5) вет. засікатися (про коня)
    6) амер., юр. заперечувати (чиїсь) права на патент
    7) амер. неправильно блокувати противника (футбол)
    8) зґвалтувати (когось — with)
    9) перетинатися, перехрещуватися
    10) фіз. інтерферувати
    * * *
    v
    1) ( with) перешкоджати, бути на перешкоді; заважати, шкодити; псувати; eвф. зґвалтувати
    2) (in) втручатися
    3) набридати, докучати
    4) стикатися, суперечити один одному
    5) aмep.; юp. заперечувати, оспорювати права
    6) вeт. засікатися ( про коня)
    7) aмep. неправильно блокувати супротивника ( футбол)
    8) фiз. інтерферувати

    English-Ukrainian dictionary > interfere

  • 122 public

    1. n
    1) збірн. народ; публіка

    public at large, general public — широка публіка

    the public are not admitted — публіка не допускається, вхід заборонений

    in — публічно, прилюдно, відверто

    2) громадськість
    2. adj
    1) громадський
    2) комунальний; громадського користування

    public facilities — місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв'язку, міський транспорт (тж public utilities)

    public warehouse — амер. склад загального користування

    public works — громадські роботи, громадські споруди

    3) публічний, загальнодоступний

    public day — амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо)

    public sale — публічні торги, аукціон

    4) відкритий, гласний; прилюдний

    to make public — оприлюднити, розголосити, опублікувати

    5) народний; загальнонародний; державний; національний

    public domain — юр. державна власність

    public officer — державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа

    6) публічно-правовий

    public enemy — ворожа держава, ворожа сторона

    public holidays — святкові дні; установлені законом свята

    public house — бар; пивниця, закусочна, шинок

    P. Record Office — Державний Архів

    public relations — зв'язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв'язку з пресою, прес-бюро

    public relations officer — начальник (працівник) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представник (кінозірки тощо)

    * * *
    I ['peblik] n
    2) публіка; громадськість
    3) ром. cкop. від public house
    II ['peblik] a
    1) суспільний, громадський
    2) народний, загальнонародний
    3) комунальний, комунального користування; громадський

    certified public accountant — cл. дипломований присяжний, бухгалтер, аудитор

    4) публічний, загальнодоступний
    5) відкритий, гласний
    6) державний, національний

    public bill — публічний законопроект; законопроект загальнодержавного значення

    public assistance — cл. державна грошова допомога (біднякам, старим, інвалідам, дітям)

    English-Ukrainian dictionary > public

  • 123 shadow

    1. n
    1) тінь
    2) напівтемрява, морок
    3) невідомість

    to live in the shadow — жити в невідомості, залишатися в тіні

    4) pl сутінки
    5) смуток
    6) примара
    7) невиразний обрис
    8) ознака, прикмета, провісник
    9) натяк, тінь
    10) постійний супутник, тінь
    11) шпигун
    13) жив. тіні
    14) шк., розм. новачок, якого один з учнів класу вводить у курс справи
    15) захисток, притулок

    he did it under the shadow of his father's name — він учинив це, прикриваючись ім'ям свого батька

    to be afraid of one's (own) shadow — боятися власної тіні, бути боягузливим

    shadow cabinet — тіньовий кабінет; кабінет міністрів опозиції

    2. v
    1) затіняти, затуляти, закривати, заслоняти, застувати
    2) затьмарювати
    3) хмурніти, засмучуватися
    4) зображати символічно; туманно викладати, змальовувати алегорично
    5) провіщати, пророкувати (тж shadow forth, shadow out)
    6) іти по п'ятах; таємно стежити
    7) захищати; давати притулок
    * * *
    I n
    2) напівморок, напівтемрява; невідомість
    3) pl сутінки ( the shadows of evening); морок; зневіра
    4) неясний обрис; примара; знак, ознака, провісник; слабка подоба; тінь ( чого-небудь)
    5) натяк, тінь
    6) постійний супутник, тінь; шпиг
    8) pl; жив. тіні
    9) cл.; жapг. новачок, доручений "старому" учневі, щоб той увів його в курс шкільного життя
    10) покров, захисток; притулок; захист
    II a
    1) ( Shadow) тіньовий; опозиційний
    2) тeкcт. з тіньовими відтінками ( про тканину в смужку або клітину)
    III v
    1) затінювати; захищати, заслоняти (від сонця, світла); пoeт. осіняти
    2) затьмарювати; хмурніти
    3) намічати; туманно викладати; зображувати символічно, алегорично (shadow forth, shadow out)
    4) пророкувати, передбачати, передвіщати (shadow forth, shadow out)
    5) ходити назирці, таємно стежити

    English-Ukrainian dictionary > shadow

  • 124 decline

    I n
    1) падіння, занепад, спад; зменшення, спадання; виснаження, падіння; зниження

    decline in prices — зниження цін; погіршення ( здоров'я); період послаблення ( хвороби)

    2) кінець, занепад, загибель
    3) виснажлива хвороба, сухоти; хандра, депресія
    4) бoт. в'янення, вілт
    II a
    1) опускатися; іти вниз, під уклон; нахилятися; хилитися; заходити ( про сонце)
    2) зменшуватися, іти на спад; вгасати; спадати ( про температуру)
    3) занепадати; занепадати; погіршуватися; слабшати; чахнути
    4) відхиляти, відводити, відкидати; відмовлятися
    5) нахиляти, схиляти
    6) гpaм. відмінювати
    7) відходити, відступати ( від прийнятого зразка)

    English-Ukrainian dictionary > decline

  • 125 glow

    I n
    1) сильний жар; спека; розжарення; тепло, відчуття тепла
    2) світло; відблиск, заграва (віддаленої пожежі, заходу сонця)
    3) рум'янець; яскравість фарб
    4) схвильованість, гарячність; запал, жар, завзятість
    5) aмep. легке сп'яніння
    6) eл. світіння, розжарення
    II v
    2) світитися; блискати; кидати яскраве світло; блищати; горіти, палати, блискати ( про очі); випромінювати ( здоров'я)
    4) сяяти, пожвавлюватися
    5) шаріти, палати ( про щоки); згоряти, палати (від пристрасті, ненависті)

    English-Ukrainian dictionary > glow

  • 126 жалеть

    1) (сожалеть кого-чего и о ком-чём) жалувати кого-чого, за ким, за чим, жаліти кого-чого, жалкувати, шкодувати кого-чого, за ким, за чим [Тато нас не жалує. Жалує за мною. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Не вовка, а овець тут треба жалкувати. Усі його шкодують. Тепер шкодувала, що так зробила (Грінч.)], бідувати за ким. [Всі люди за їм бідують, що хороший був чоловік (Переясл. п.)];
    2) (беречь, щадить, скупиться) жалувати и проч. що, чого, кого, шанувати. [Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Грошей не жалувала. Хоче купити, а гроші (грошей) шкодує. За роботою не шанував Грінченко свого здоров'я (Єфр.)]. Не жалея - не жалкуючи, не жаліючи, без жалю, без ощадку. [Проливали вони свою гарячу кров без ощадку (Кул.)].
    * * *
    1) ( испытывать жалость) жалі́ти, жа́лувати, -лую, -луєш
    2) (о ком-чём, чего - печалиться, сокрушаться) жалкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (за ким-чим, про що), шкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш (за ким-чим), жа́лувати (за ким-чим, про що, чого́)
    3) ( скупиться) шкодува́ти, жалкува́ти, жалі́ти, жалува́ти; (щадить, беречь) шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш, берегти́, -режу́, -ш
    4) ( любить) диал. жа́лувати

    Русско-украинский словарь > жалеть

  • 127 казаться

    1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);
    2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];
    3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;
    4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);
    5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;
    6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).
    * * *
    здава́тися, видава́тися; (безл.: представляться воображению) ввижа́тися, приви́джуватися

    ка́жется — в знач. вводн. сл. здає́ться, видає́ться

    каза́лось — в знач. вводн. сл. здава́лося

    Русско-украинский словарь > казаться

  • 128 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

Страницы

См. также в других словарях:

  • Если хочешь быть здоров, закаляйся — Из спортивного марша, написанного композитором Василием Соловье вым Седым (1907 1979) на стихи поэта Василия Ивановича Лебедева Кумача (1898 1949) к кинофильму «Первая перчатка» (1947): Закаляйся, если хочешь быть здоров. Постарайся позабыть про… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • здоровий — рідко здоро/в, а, е. 1) Який має здоров я; прот. хворий. || у знач. ім. здоро/вий, вого, ч.; здоро/ва, вої, ж. Нехвора людина. || Неушкоджений (про органи і частини тіла). || Незіпсований, неуражений (про плоди, рослини). || Який свідчить про… …   Український тлумачний словник

  • поправлятися — я/юся, я/єшся, недок., попра/витися, влюся, вишся; мн. попра/вляться; док. 1) Змінюючи позу, влаштовуватися зручніше. || Поправляти на собі одежу, зачіску і т. ін. 2) Уточнювати або виправляти сказане. 3) перев. док. Змінити свій характер,… …   Український тлумачний словник

  • руйнуватися — у/ється, недок. 1) Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. || Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.). || Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.). || Доходити до… …   Український тлумачний словник

  • підупадати — а/ю, а/єш, недок., підупа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Ставати слабішим; деякою мірою втрачати колишню силу, міцність. || Погіршуватися (про здоров я). || Ставати гіршим, псуватися (про настрій, душевний стан і т. ін.). || Ставати менш гострим, менш …   Український тлумачний словник

  • заздоровний — а, е. В якому висловлюється побажання здоров я. Заздоровний тост. || Якого піднімають, випивають із побажанням здоров я. || Який містить прохання про здоров я для кого небудь. Заздоровні молитви …   Український тлумачний словник

  • слабий — а/, е/. 1) Хворий, недужий. || у знач. ім. слаби/й, бо/го, ч.; слаба/, бо/ї, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров я). || Який функціонує з… …   Український тлумачний словник

  • погіршуватися — ується, недок., погі/ршитися, иться, док. 1) Ставати гіршим (про якості, властивості, ознаки); змінюватися на гірше. || Ставати гіршим, важчим (про здоров я, стан людини і т. ін.). || Ставати вкрай тяжким, нестерпним (про умови життя, ситуацію і… …   Український тлумачний словник

  • псуватися — псую/ся, псує/шся, недок. 1) тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися. || Втрачати нормальний вигляд, стан, нормальну форму. || Ставати поганим, слабким, пошкоджуватися (про здоров я, нерви …   Український тлумачний словник

  • розладнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розладнати. 2) у знач. прикм., перен.Розміщений безладно, без належного порядку. 3) у знач. прикм. Який розладнався, став непридатним для використання внаслідок несправності окремих частин, деталей, вузлів і т.… …   Український тлумачний словник

  • кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»