-
1 reside
прожива́ть -
2 non-resident
1. n1) людина, що не проживає постійно в даній місцевості; іногородній2) тимчасовий мешканець, приїжджий (турист тощо)3) священик, що не живе у своїй парафії4) землевласник, що не проживає у своєму маєтку5) екстерн2. adj1) що не проживає в даній місцевості; іногородній2) що проживає тимчасово, приїжджий; прихожий (про прислугу тощо)* * *I n1) людина, яка не проживає в даній місцевості; іногородній2) тимчасовий житель, приїжджий ( про туриста)3) священик, який не живе у своїй парафії4) землевласник, який не живе у своєму маєтку5) прихожий учень; екстернII a1) який не живе, не мешкає в даному місці; іногородній2) який проживає тимчасово, приїжджий3) прихожий, нахожий (про школярів, прислугу) -
3 residence
residence [ˊrezɪdǝns] n1) прожива́ние; пребыва́ние;а) должностно́е лицо́ должно́ жить по ме́сту слу́жбы;б) уча́щийся до́лжен жить при уче́бном заведе́нии;а) прожива́ющий по ме́сту слу́жбы;б) прожива́ющий по ме́сту учёбы2) местожи́тельство; местопребыва́ние; резиде́нция;to take up one's residence посели́ться
;to have one's residence прожива́ть
3) вре́мя, дли́тельность пребыва́ния -
4 resident
1. n1) постійний мешканець2) резидент; дипломатичний представник3) особа, яка проживає за місцем служби (навчання)4) неперелітний птах2. adj1) який постійно проживає (десь)2) який служить (живе) при установіresident master — викладач, який живе при навчальному закладі
resident physician — лікар, який живе при лікарні
3) властивий (комусь, чомусь — in)4) неперелітний (про птаха)* * *I n2) резидент; icт. міністр-резидент3) особа, яка проживає за місцем служби; ординатор, прикомандирований до клініки для спеціалізації4) зooл. мешканець5) резидентII a1) який постійно живе, мешкає, проживає; службовець, який живе при установіresident tutor — гувернер, домашній вчитель
2) (in) властивий3) зooл. який не мігрує, неперелітний ( про птаха)4) резидентний -
5 resident
resident [ˊrezɪdǝnt]1. n1) постоя́нный жи́тель, жиле́ц; постоя́лец2) неперелётная пти́ца3) лицо́, прожива́ющее по ме́сту слу́жбы, особ. ордина́тор, живу́щий при кли́нике4) резиде́нт2. a1) прожива́ющий; постоя́нно живу́щий2) живу́щий при учрежде́нии;resident physician врач, живу́щий при больни́це
;the resident population постоя́нное населе́ние
3) прису́щий (in)4) неперелётный ( о птице) -
6 resident
1) дипломатичний представник; житель; постійний мешканець; резидент (іноземний громадянин, який тимчасово проживає в даній країні або таємний представник розвідки в іншій державі)2) який мешкає (проживає); постійний ( про представника)•- resident citizen
- resident-general
- resident minister
- resident patient
- resident population
- resident representative
- resident thief -
7 gremial
1. n1) церк. омофор2) особа, що проживає за місцем служби2. adj1) дуже близький2) що стосується грудей (колін)* * *I n1) цepк. омофор ( частина убрання єпископа)2) icт. особа, яка проживає за місцем службиII a1) який стосується, відноситься до грудей або колін2) icт. який живе при установі ( про службовця) -
8 non-resident
I n1) людина, яка не проживає в даній місцевості; іногородній2) тимчасовий житель, приїжджий ( про туриста)3) священик, який не живе у своїй парафії4) землевласник, який не живе у своєму маєтку5) прихожий учень; екстернII a1) який не живе, не мешкає в даному місці; іногородній2) який проживає тимчасово, приїжджий3) прихожий, нахожий (про школярів, прислугу) -
9 resident
I n2) резидент; icт. міністр-резидент3) особа, яка проживає за місцем служби; ординатор, прикомандирований до клініки для спеціалізації4) зooл. мешканець5) резидентII a1) який постійно живе, мешкає, проживає; службовець, який живе при установіresident tutor — гувернер, домашній вчитель
2) (in) властивий3) зooл. який не мігрує, неперелітний ( про птаха)4) резидентний -
10 alien
- enemy aliens ворожі іноземці, громадяни ворожої держави- legal aliens іноземці, що проживають в країні на законних засадах- nonresident alien іноземець, що тимчасово проживає в країні- objectionable aliens небажані іноземці- resident alien іноземець, що постійно проживає в країні- to naturalize alien натуралізувати іноземців- to expel an alien вислати іноземця- to grant naturalization to an alien дозволити іноземцю натуралізуватися -
11 inhabitation
[ɪnˌhæbɪ'teɪʃ(ə)n]n1) ме́шкання, прожива́ння2) житло́; мі́сце прожива́ння -
12 nonresident
[ˌnɒn'rezɪdənt]n1) люди́на, яка́ не прожива́є пості́йно в одному́ мі́сці, нерезиде́нт2) вла́сник, яки́й не прожива́є в своє́му має́тку -
13 residence
['rezɪdəns]n1) мі́сце прожива́ння; місцеперебува́ння; резиде́нціяto take up one's residence — посели́тися
2) перебува́ння; прожива́ння3) час (трива́лість) перебува́ння -
14 alien
alien [ˊeɪlɪən]1. n1) чужестра́нец; иностра́нец; прожива́ющий в да́нной стране́ по́дданный друго́го госуда́рства2) инопланетя́нин2. a1) чу́ждый, несво́йственный (to, from);it's alien to my thoughts э́то чу́ждо мне
2) иностра́нный -
15 alien-enemy
alien-enemy [ˊeɪlɪənˏenəmɪ] nюр. вражде́бный иностра́нец, прожива́ющий в стране́ по́дданный вражде́бного госуда́рства -
16 alien-friend
alien-friend [ˊeɪlɪənˏfrend] nюр. дру́жественный иностра́нец, прожива́ющий в стране́ по́дданный дру́жественной страны́ -
17 dwelling
-
18 habitation
habitation [ˏhæbɪˊteɪʃn] n1) прожива́ние, житьё2) жили́ще; обита́лище; жильё;fit for habitation приго́дный для жилья́
3) посёлок -
19 indwell
-
20 inhabitancy
inhabitancy [ɪnˊhæbɪtnsɪ] nпрожива́ние (где-л.; особ. в течение срока, достаточного для получения известных прав)
См. также в других словарях:
прожива́ть — аю, аешь; несов. 1. несов. к прожить. 2. Жить, пребывать, иметь жилище где л. Дня через два происходило чтение «Ревизора» в одной из зал того дома, где проживал Гоголь. Тургенев, Литературные и житейские воспоминания. Она по прежнему проживала в… … Малый академический словарь
прожива́ние — я, ср. Действие по знач. глаг. проживать. Проживание денег. □ Проживание в эвакуации ей давалось куда труднее, чем другим военным женам с детьми. Герман, Я отвечаю за все. Жил он в шалаше около парома с ранней весны до самого льда. По случаю… … Малый академический словарь
прожива́ться — аюсь, аешься, несов. 1. несов. к прожиться. 2. страд. к проживать (см. прожить в 3 знач.) … Малый академический словарь
проживать — проживать, проживаю, проживаем, проживаешь, проживаете, проживает, проживают, проживая, проживал, проживала, проживало, проживали, проживай, проживайте, проживающий, проживающая, проживающее, проживающие, проживающего, проживающей, проживающего,… … Формы слов
проживаться — проживаться, проживаюсь, проживаемся, проживаешься, проживаетесь, проживается, проживаются, проживаясь, проживался, проживалась, проживалось, проживались, проживайся, проживайтесь, проживающийся, проживающаяся, проживающееся, проживающиеся,… … Формы слов
проживание — проживание, проживания, проживания, проживаний, проживанию, проживаниям, проживание, проживания, проживанием, проживаниями, проживании, проживаниях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
проживать — аю, аешь; нсв. 1. к Прожить. 2. где. Иметь какое л. место постоянного жительства. П. в съёмной квартире по новому адресу. П. по Спасскому переулку, дом два. ◁ Проживание, я; ср. Адрес проживания … Энциклопедический словарь
проживать — ПРОЖИВАТЬ1, несов. (сов. прожить), что. Использовать что л., расходуя (деньги, средства и др.) на существование, развлечения неумеренно, неэкономно, нерасчетливо [impf. * to run through something, spend (money) fast and esp. wastefully]. Все это… … Большой толковый словарь русских глаголов
Проживалка — ж. разг. сниж. то же, что приживалка Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Проживальщик — м. разг. сниж. то же, что приживальщик Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Проживание — ср. процесс действия по гл. проживать 2., 3., прожить 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
