-
1 arrogate
приписувати безпідставно ( щось комусь); посягати, нахабно претендувати; привласнювати -
2 impute a person with an action
приписувати особі здійснення дії, ставити за вину особі здійснення діїEnglish-Ukrainian law dictionary > impute a person with an action
-
3 impute motives
-
4 subjoin
приписувати ( в кінці); долучати (до справи, документів) -
5 mother
1. n1) мати, мама, матусяQueen M. — королева-вдова
M.'s day — амер. день матері (друга неділя травня)
2) початок, джерело3) інкубатор4) хім. маточний розчинmother cell — біол. материнська клітина
mother country — а) батьківщина, вітчизна; б) метрополія (стосовно колоній)
mother's help — хатня робітниця, нянька
mother ship — мор. а) плавуча база; б) ав. літак-носій; в) космічний корабель-носій
mother tongue — а) рідна мова; б) лінгв. прамова
mother tree — насінник, насіннєносець
mother wit — природний розум; здоровий глузд; кмітливість
mother naked — голий, у чому мати народила
2. v1) ставитися по-материнському; охороняти; пестити2) усиновляти; брати на виховання3) вигодовувати (тж mother upon)4) рідк. бути матір'ю, народити5) породжувати, викликати до життя6) визнавати себе матір'ю7) приписувати материнство8) визнавати себе автором9) приписувати авторство (комусь — on, upon)* * *I n1) мати; мама; матінка2) ( Mother) мати, матінка ( ввічливе звертання); (цepк. звання)3) початок, джерело4) xiм. маточний розчинII [`mep] v1) ставитися по-материнськи; охороняти, плекати2) усиновляти; брати на виховання; вигодовувати3) бути матір'ю, народити; породжувати, викликати до життя4) визнавати себе матір'ю; приписувати материнство -
6 attribute
1. n1) характерна риса, властивість; ознака2) символ, атрибут3) грам. означення2. v (to)* * *I n1) відмітна, характерна риса; якість, властивість2) символ, атрибут3) гpaм. означення, атрибут4) фiлoc. атрибут, невід'ємна властивість5) обч. ознака, мітка6) бioл. ознакаII v(to)1) приписувати ( чому-небудь); пояснювати ( чим-небудь)2) вважати чиєю-небудь невід'ємною, характерною властивістю -
7 credit
1. n1) віра, довір'я, довіра2) добре ім'я, репутація3) честь, заслуга; хвала4) вплив, значення; повага, пошана5) амер. залік; розм. найвища оцінка (на екзамені)6) кредитletter of credit — фін. акредитив
on credit — у борг, у кредит
2. v1) вірити, довіряти3) приписувати (комусь щось)to credit smb. with good intentions — приписувати комусь добрі наміри
4) амер. прийняти залік; видати посвідчення про проходження курсу* * *I ['kredit] n1) віра, довіра3) честь, заслуга4) aмep. залік; посвідчення про проходження ( якого-небудь) курсу в навчальному закладі; 6ал(и) за прослуханий курс або складення іспитів; позитивна оцінка ( на іспиті)5) кoм., eк. кредитblank credit — бланковий кредит, кредит без забезпечення
credit squeeze — обмеження кредиту; кредитна рестрикція
letter of credit — акредитив; кредитний лист
6) eк. кредит, права сторона рахунку; сума, записана на приход7) pl; = credit titlesII [`kredit] v1) вірити, довіряти2) ( with) приписувати (кому-небудь, чому-небудь що-небудь)3) aмep. прийняти залік, видати посвідчення про проходження курсу4) eк. кредитувати ( рахунок) -
8 fasten
1. nпіст2. v1) зв'язувати, зав'язувати; прив'язувати; скріпляти; прикріпляти (до чогось — to, upon, on)2) зміцнювати; загвинчувати, згвинчувати; затискати4) тверднути, застигати, заклякнути; тужавіти5) спрямовувати, зосереджувати (увагу, погляд тощо)6) приписувати, нав'язувати, покладати; звертати, звалювати (вину)fasten on — приписувати (комусь); спрямовувати (погляд)
fasten up — закривати, зав'язувати
fasten upon — вхопитися, накинутися
to fasten a quarrel upon smb. — затіяти сварку з кимсь; причепитися до когось
* * *v1) зв'язувати, скріплювати; зав'язувати; прикріплювати, прив'язувати; (on, upon) нав'язати ( сварку)2) укріплювати; згвинчувати, загвинчувати; затискати3) замикати; закривати; закриватися, замикатися; застібати (тж. fasten on); застібатися4) тверднути, тужавіти, застигати; схоплюватися5) (on, upon) приписувати, звалювати ( вину на когось)6) спрямовувати, зосереджувати (погляд, увагу)7) (on, upon) зачепитися, ухопитися; причепитися, присікатися -
9 father
1. n1) батько2) заступник, захисник3) творець, створювачthe Fathers of the Constitution — амер., іст. автори (творці) конституції США
F. of his Country — батько вітчизни (прізвисько Дме. Вашингтона)
4) родоначальник; прародитель, предок5) найстаріший член (діяч)city fathers — члени міського управління, міські радники
F. of the House — найстаріший член палати громад
F. of the Senate — амер. найстаріший сенатор
6) (F.) Бог7) духовний отець; священик; єпископthe Holy F. — його святість (титул римського папи)
Most Reverend F. in God — його високопреосвященство (титул архієпископа)
Right Reverend F. in God — його преосвященство (титул єпископа)
F. Christmas — Дід Мороз; різдвяний дід
like father like son — присл. яке коріння, таке й насіння
2. v1) породжувати; спричиняти, викликати4) по-батьківському піклуватися* * *I n1) батькоadoptive father — названий батько; заступник, захисник
2) творець; родоначальник, предок, прабатько; попередник; провісник; прототип4) (Father) Богour Father — Отче наш ( молитва)
5) духівник; священик; єпископII vRight Reverend Father in God — його преосвященство ( титул єпископа); отець ( звертання до католицького священика)
1) породжувати2) бути, вважатися батьком, автором, творцем3) (on, upon) встановлювати, приписувати батьківство ( кому-небудь); приписувати авторство4) cл. (on, upon) скидати на ( кого-небудь провину); "пришити" ( кому-небудь справу) -
10 impute
vставити за провину, обвинувачувати; приписувати (щось погане)* * *[im'pjuːt]v1) ставити в провину, обвинувачувати приписувати ( що-небудь поган)2) eк. приписувати; умовно нараховувати -
11 accredit
v1) уповноважувати; доручати2) акредитувати3) приписувати4) довіряти; повірити* * *v1) уповноважувати; акредитувати, прийняти як акредитовану особу2) приписувати; відносити на чий-небудь рахунок3) (по) вірити; довіряти4) гарантувати якість; акредитувати навчальний заклад5) кредитувати, давати кредит -
12 arrogate
v1) зарозуміло (зухвало) вимагати2) привласнювати3) безпідставно приписувати (щось комусь)* * *v1) нахабно вимагати; висувати необґрунтовані претензії; зазіхати ( на що-небудь) -
13 ascribe
-
14 assign
1. n юр.правонаступник2. v1) призначати (строк)2) визначати, установлювати (межу)3) відводити (щось комусь)4) давати, доручати (роботу, завдання); зобов'язувати5) призначати на посаду6) асигнувати7) приписувати, вважати8) юр. передавати, переуступати (права тощо)9) тех. надавати (швидкості)* * *I n; юр.правонаступник; цесіонарійII v1) призначати ( строк); визначати, встановлювати (границю, межу); призначати, відводити (що-небудь, кому-небудь)2) (за) давати, доручати (завдання, роботу); зобов'язувати3) призначати на посаду, особл. штатну4) асигнувати5) приписувати6) юp. передавати, переуступати ( права); цедувати7) тex. повідомляти (швидкість, рух); призначати ( допуски)8) обч. присвоювати -
15 attach
v1) прикріпляти; приєднувати; прикладати; скріпляти, зв'язуватиto attach a seal to a document — поставити на документі печатку, скріпити документ печаткою
2) призначати, прикомандировувати3) прихиляти, привертати (до себе)4) приписувати, надаватиto attach importance to smth. — надавати значення чомусь, вважати щось важливим
5) бути властивим (притаманним)6) юр. бути дійсним, набирати чинності7) юр. арештовувати, затримувати; накладати арешт* * *v1) (to) прикріплювати, приєднувати; скріплювати, зв'язувати, прив'язувати; прикладати; додавати; прибудовувати2) reft (to) приєднуватися; приставати3) (to) відряджати, прикріплювати4) звич. pass (to) прихиляти, привертати до себе5) (to) приписувати, надавати ( значення)6) (to) бути властивим7) юp. набувати законної сили, бути дійсним9) обч. підключати -
16 decree
1. n1) декрет, указ, наказ; закон2) юр. постанова, рішення, ухвала (суду)3) церк. постанова церковної ради4) церк. веління2. v1) видавати декрет (указ, наказ); декретувати; наказувати; давати розпорядження2) визначати, вирішувати3) юр. ухвалювати судове рішення (постанову), приймати ухвалу4) приписувати, пропонувати* * *I n1) указ, декрет, наказ; закон2) юp. постанова, рішення, ухвала ( суду)3) цepк. постанова церковної ради; pl; icт. декреталії4) часто peл. веління, воляII v1) видавати наказ, декрет; декретувати; наказувати, віддавати розпорядження2) визначати, вирішувати3) юp. виносити судове рішення, постанову або ухвалу4) визначати; пропонувати; наказувати; приписувати -
17 entitle
v1) давати право2) давати заголовок; озаглавлювати; називати, давати назву3) уповноважувати; юр. давати право5) титулувати, величати6) приписувати (комусь)an opinion entitled to this author — думка, яку приписують цьому автору
* * *[in'taitl]v2) озаглавлювати, давати назву, називати3) уповноважувати; юp.; тж. надавати право, уповноважувати4) титулувати, величати, називати5) icт. приписувати -
18 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
19 lay
I1. n1) положення, розташування (чогось)2) напрям3) обриси (берега); рельєф4) мор. спуск (троса)5) розм. рід занять; фах, робота6) коротка пісенька (балада); короткий ліричний вірш7) спів пташкиto be in (good, full) lay — добре нестися (про курку)
2. adj1) світський, мирський; недуховний, нецерковний2) непрофесіональний3) карт. некозирнийlay figure — а) манекен; б) нереальний образ; в) нікчема
II1. v (past і p.p. laid)1) класти, покласти2) прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати3) лягати4) повалити; прибити, прим'яти (посіви)5) битися об заклад; пропонувати парі6) відбуватися7) вкривати, накривати, застилати8) накрити на стіл10) нестися, класти яйця13) надавати (значення)to lay an apprehension — заспокоїти, розвіяти побоювання
19) доводити до певного стану◊ to lay by the heels — а) закувати в кайдани, ув'язнити; б) позбавити свободи, можливості рухатися
◊ to lay flat — зрівняти із землею
◊ to lay hands on oneself — накласти на себе руки
◊ to lay heads together — радитися, обговорювати
◊ to lay one's plans bare — розкрити свої плани
◊ to lay one's skirt — давати відтяти свою голову; битися об заклад
◊ to lay smb. under a necessity — примушувати когось
◊ to lay smb. under obligation — зобов'язати когось
◊ to lay the land waste — спустошити країну
◊ to lay stomach for a while — підживитися
◊ to lay to rest — прилягти відпочити
◊ to lay smb. under contribution — накласти на когось контрибуцію
□ lay about: to lay about one — завдавати ударів направо й наліво
□ lay aside (by) — а) відкладати (убік); б) приберігати; відкладати; в) кидати, відмовлятися; г) виводити з ладу
□ lay back — відводити назад
□ lay down — а) класти, укладати; б) запасати і зберігати; в) відмовлятися (від посади); г) залишати (надію); д) складати (план); є) установлювати, затверджувати; є) платити за профане парі
□ lay in — відкладати про запас
□ lay off — а) скидати (одяг); б) відкладати (вбік); в) припиняти роботу; амер. звільняти робітників; г) амер. відпочивати
to lay off for a week — відпочити тиждень; д) амер. планувати, розмічати; є) розм. перестати чіплятися (набридати)
□ lay on — а) завдавати (ударів); нападати, накидатися; б) накладати (шар фарби); в) прокладати (труби); г) нагулювати (м'ясо); д) пускати собак по сліду
□ lay out — а) виймати, викладати, розкладати; б) збити з ніг, повалити, вивести з ладу; в) планувати, розмічати
□ lay over — а) покривати; обкладати; б) відкладати, відстрочувати
□ lay to — а) лягати в дрейф; б) навалюватися на весла
□ lay up — а) запасати, відкладати, накопичувати, нагромаджувати; б) виводити тимчасово з ладу
to lay up a ship for repairs — поставити корабель на ремонт; в) бути прикутим до ліжка
2. past від lie III* * *I [lei] n1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір3) коханка; коханець; злягання4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)5) c-г. несучість; яйцекладкаII [lei] v( laid)1) класти, покласти; лягати; класти певним чиномto lay the foundation — закласти фундамент; започаткувати
2) встановлювати; розробляти3) прокладати, закладати4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)15) вити, сукати ( канат)16) мop. прокладати ( курс)17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").III [lei] n IV [lei] ato lay heads together — радитися; обговорювати
1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сануV [lei] a VI [lei] past від lie IV -
20 ordain
v1) церк. висвячувати в духовний сан2) визначати, приписувати3) юр. давати розпорядження; постановляти; визначати в законодавчому порядку* * *v1) цepк. посвячувати в духовний сан2) визначати, зумовлювати; наказувати, приписувати; призначати3) юp. пропонувати; віддавати розпорядження; постановляти, встановлювати в законодавчому порядку
См. также в других словарях:
приписувати — ую, уєш, недок., приписа/ти, ишу/, и/шеш, док., перех. 1) Додавати до написаного; дописувати. || Робити запис про додавання чого небудь до чогось. 2) Перебільшувати які небудь дані в офіційних документах. 3) Записуючи, зараховувати кого , що… … Український тлумачний словник
приписувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
винити — ню/, ни/ш, недок., перех. Звинувачувати кого небудь, приписувати якусь вину … Український тлумачний словник
віндикувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Домагатися повернення власності, претендувати на щось. 2) Приписувати щось виключно собі … Український тлумачний словник
гіпостазувати — у/ю, у/єш, недок. Приписувати загальним поняттям самостійне буття … Український тлумачний словник
ідеалізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Уважати кого , що небудь кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо … Український тлумачний словник
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
натягати — I а/ю, а/єш і натя/гувати, ую, уєш, недок., натягти/ і натягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док. 1) перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. || Напинати, зводити що небудь над чимось. || Розправляючи і розтягаючи, закріплювати, прикріплювати … Український тлумачний словник
привласнювати — юю, юєш, недок., привла/снити, ню, ниш, док., перех. Робити що небудь своєю власністю, присвоювати чуже. || Видавати що небудь за своє, приписувати собі щось. || Видавати за своє чиє небудь прізвище, ім я … Український тлумачний словник
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
приписати — див. приписувати … Український тлумачний словник