(приличия)

I. правило, реґула, (предписание) припис (-су), (принцип) засада, принцип (-пу), установа; норма. [Правило єзуїтської морали (Єфр.). Наша реґула теперечки - око за око, зуб за зуб, кров за кров, мука за муку (Стор.). З занедбанням усяких приписів гігієни й обережности (Франко)]. Грамматическое -ло - граматичне правило. Четыре -ла арифметики, мат. - чотири правила аритметики. -ла монастырские - правила манастирські, манастирський лад (порядок). Общепринятые -ла - світовий лад, загальновживані правила. Не знать общепринятых -вил - не знати світові ладу (Св. П.). У него такое -ло - у нього таке правило, такий принцип, така установа. Принимать за -ло - брати на правило, за принцип, держатися правила, принципу. Нет -ла без исключения - нема правила без винятку. -ла приличия - звичай (-чаю), звичайність. Учить -лам приличия - вчити звичаю. [Чи я-ж тебе звичаю не вчила?]. Соблюдать -ла приличия - мати звичай, додержувати(ся) звичаю, звичайности. По всем -лам - з додержанням усіх правил, додержуючи всіх правил. Человек без -вил - людина без принципів, без засад. -ла религии, политики, чести, нравственности - правила (принципи, приписи, установи) релігії, політики, чести, морали. Начальные -ла - основні правила (установи), основи.

II. 1) (руль) стерно, керма, правило; (у плота или баржи) трепло; срв. Весло;

2) правило, правильце; см. Ватерпас и Отвес;

3) (хвост борзой собаки) хвіст у хорта;

4) артил. - правило.

* * *

1) спец. прави́ло

2) ( для управления), спец. прави́ло; ( руль) стерно́, кермо́; ке́рма; ( длинное весло) трепло́

3) охотн. хвіст, род. п. хвоста́

выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -

1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;

2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];

3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];

4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];

5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];

6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;

7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);

8) (пятнами) плямитися;

9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];

10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];

11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.

* * *

несов.; сов. - в`ыступить

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

переступить переступати (и переступувати), переступити, пересягати, пересягнути що, через що. [Не переступай мого порога ніколи. Чуже переступи, а не руш. Насилу переступає ногами - такий немічний]. -пить широко ступая - перецибнути. -пать границы приличия - межі пристойности переступати (переходити).

* * *

несов.; сов. - переступ`ить