-
61 справедливе відправлення правосуддя
Українсько-англійський юридичний словник > справедливе відправлення правосуддя
-
62 сприяти зміцненню правосуддя
Українсько-англійський юридичний словник > сприяти зміцненню правосуддя
-
63 стан правосуддя
-
64 сфера кримінального правосуддя
Українсько-англійський юридичний словник > сфера кримінального правосуддя
-
65 терези правосуддя
Українсько-англійський юридичний словник > терези правосуддя
-
66 укриватися від правосуддя
Українсько-англійський юридичний словник > укриватися від правосуддя
-
67 уникати правосуддя
Українсько-англійський юридичний словник > уникати правосуддя
-
68 упереджене відправлення правосуддя
biased justice, partial justice, prejudiced justice, prejudicial justiceУкраїнсько-англійський юридичний словник > упереджене відправлення правосуддя
-
69 шкодити інтересам правосуддя
Українсько-англійський юридичний словник > шкодити інтересам правосуддя
-
70 виправне правосуддя
reformatory justice, remedial justice -
71 каральне правосуддя
-
72 відправлення правосуддя
jurisdiction; justice; course of justice; administration of justice -
73 перешкоджати виконанню правосуддя
Українсько-англійський словник > перешкоджати виконанню правосуддя
-
74 перешкоджати чиненню правосуддя
Українсько-англійський словник > перешкоджати чиненню правосуддя
-
75 притулок від правосуддя
-
76 public justice
-
77 retssystem
правосуддя -
78 retsvæsen
правосуддя -
79 правосудие
правосуддя (-дя), правосудність (-ности), правосуд (-ду). [Де-б мала правда бути, там кривда; де-б бути правосуддю, там кривосуддя (Еккл.)]. Отправлять -дие - чинити суд правий. Требовать -дия - вимагати (домагатися) правосуду, правосуддя.* * *правосу́ддя, правосу́д, -у -
80 deterrent justice
правосуддя, що має на меті утримання від вчинення злочинів шляхом залякування (наприклад, смертною карою тощо)
См. также в других словарях:
правосуддя — я, с. 1) Суд, судова діяльність держави; юстиція. || Установи, які здійснюють судову діяльність держави. 2) Розгляд судових справ; судочинство. 3) Справедливий суд … Український тлумачний словник
правосуддя — [правосу/д :а] д :а … Орфоепічний словник української мови
правосуддя — (судова діяльність перев. держави), юстиція, суд, судівництво; судочинство (розгляд судових справ) … Словник синонімів української мови
правосуддя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Феміда — и, ж. 1) У давньогрецькій міфології – богиня правосуддя. 2) перен. Правосуддя … Український тлумачний словник
юстиція — ї, ж. 1) Суд, судова діяльність держави; правосуддя. 2) Сукупність державних органів, що займаються судочинством. 3) збірн., розм. Юристи. 4) міф. Богиня правосуддя, культ якої існував у Римі від часу Тіберія, що присвятив їй у Римі статую … Український тлумачний словник
адміністративний — а, е. 1) Стос. до адміністрації (у 1 знач.). •• Адміністрати/вний акт акт органу державного управління, який встановлює, змінює або припиняє конкретні правовідносини. Адміністрати/вний аре/шт найсуворіший вид адміністративного стягнення;… … Український тлумачний словник
ерозія — ї, ж. 1) геол. Руйнування ґрунту, гірських порід водою, льодом або вітрами. 2) тех. Руйнування металу або поверхні металевих виробів під дією механічних факторів або електричних розрядів. 3) мед. Порушення цілості епітеліального шару шкіри або… … Український тлумачний словник
пенітенціарний — а, е, юр. Який належить до правосуддя (зазвичай до карного права). •• Пенітенціа/рна систе/ма система виправних закладів тюремного типу … Український тлумачний словник
правовий — а/, е/. Стос. до права (у 1, 2, 4 знач.). •• Міжнаро/дна правова/ допомо/га співробітництво держав у наданні взаємної допомоги в галузі правосуддя. Правова/ держа/ва в політико юридичній теорії – держава, найважливішими ознаками якої є панування… … Український тлумачний словник
правосуд — у, ч., рідко. Те саме, що правосуддя 3) … Український тлумачний словник