-
61 начинание
1) (действие) починання, розпочинання, зачинання;2) почин (-ну), починання, (редко) зачинання (-ння), (мероприятие) захід (-ходу), (чаще во мн. ч.) заходи (-дів). [Наші гарні починання кінчаються здебільшого нічим (Грінч.). В усіх практичних починаннях віддавав перед Маркові (Корол.). Зачинанню його приходив край (Корол.). Справа ця важка, шкода й заходу! (Звин.). Маси трудящого люду дають життя всім заходам рук людських (Рада). Культурні заходи (Пр. Правда). Заходи просвітні (Вороний)]. Благое -ние - добрий почин, добре починання. Благие -ния - добрі заходи (почини, починання). -ния в области чего - заходи коло чого. [Заходи коло народньої просвіти (Грінч.)].* * *1) ( действие) почина́ння, зачина́ння2) ( начатое дело) почина́ння, початкува́ння, зачина́ння; ( почин) почи́н, -у; ( мероприятие) за́хід, -ходу -
62 нашествие
нашестя (-тя), (обычно) нахід (-ходу), навал (-ду), навала (-ли), напад (-ду), (редко) натовп (-пу). [Перед татарським находом Київська держава зовсім ослабла (Крим.). Люди в городах од находу ворогів сиділи (Куліш). Двісті років пройшло од першого находу Русі до Несторового писання (Куліш). Постраждав од монгольського навалу (Крим.). Найгірша річ - це ворожа навала (Азб. Комун.). Се плем'я жило своїм державним життям до татарського нападу (Грінч.). Впала князька сила під татарським натовпом (Куліш)].* * *нава́ла, наше́стя; (перен.: неожиданное появление) нахі́д, -ходу\нашествие вие Батыя на дре́внюю Русь — нава́ла (нашестя) Бати́я на старода́вню Русь
-
63 невыход
1) невихід (-ходу); [З трудовою дисципліною негаразд: кількість невиходів протягом декади становила 7,6% (Комуніст)];2) хим. - недобуток (-тку).* * *неви́хід, -ходу -
64 нога
1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).* * *нога́быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким
взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу
в \нога га́х — в нога́х
встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю
дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі
еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)
идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу
идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим
кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́
к \нога ге — воен. до ноги́
ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що
на \нога га́х — на нога́х
на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́
не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]
ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)
\нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)
одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́
\нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)
стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб
отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)
поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу
поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́
слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)
со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]
стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги
стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким
стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х
хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́
чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че
что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)
-
65 открытие
1) відкриття; розчинення, відхилення (напр., вікна, дверей); розплющення (очей); відслонення (статуї);2) відкриття, виявлення (напр., правди, тайни, намірів); викриття, виява [змови (заговора), злочинства]. См. Обнаружение;3) відкриття (Америки, незнаних островів). [Нові відкриття. Одкриття написів на руїнах];4) (изобретение) винайдення, винахід (-ходу), знайдення [Технічні знайдення], знахід (-ходу). См. Изобретение;5) відкриття, заведення, запровадження (напр. шкіл, лікарень), закладення. -тие памятника, заседания, театра - відкриття пам'ятника (напр. Котляревському, Шевченкові), засідання, театру. -тие партийной конференции, съезда незаможных - відкриття партійної конференції, з'їзду незаможників. -тие контрреволюционного заговора, общества - викриття контр-революційної змови, товариства.* * *1) ( действие) відкриття́; розкриття́; викриття2) ( открытое в результате исследований) відкриття́ -
66 полумера
1) півміра, півмірка;2) півзахід (-ходу). -ры тут не помогут - півзаходами тут нічого не вдієш.* * *півза́хід, -ходу; паліати́в, -у -
67 приём
1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].* * *1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходув один \приём м проче́сть кни́гу — за одни́м ра́зом (за́ходом; присест: при́сідом) прочита́ти (одни́м за́ходом прочита́ти) кни́жку (кни́гу)
переписа́ть статью́ за два \приём ма — переписа́ти статтю́ за два за́ходи (на́пади, двома́ на́падами)
3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собуоказа́ть хоро́ший \приём кому́ — до́бре прийня́ти кого́, до́бре поста́витися до ко́го, ви́явити до́бре ста́влення до ко́го
оказа́ть блестя́щий \приём — влаштува́ти урочи́сту зу́стріч
\приём м у врача́ — прийма́ння у лі́каря
ра́зные приёмы лече́ния — рі́зні спо́соби лікува́ння
часы́ приёма — прийма́льні годи́ни
-
68 приостанавливать
-ся, приостановить, -ся припиняти, -ся, припинити, -ся, перепиняти, -ся, перепинити, -ся, запиняти, -ся, запинити, -ся. [Величезний процент українських органів припинила адміністрація (Єфр.). Заспівав, і юрба величенна мов життя на той час запинила (Л. Укр.). Прийшло літо, і рух не тільки не припинився, а ще дужчий став (Доман.). Всюди горіли огні, - ознака, що життя не припинялося (Черкас.)]. -вить (замедлить) ход - притишити, затишити, задляти ходу, затишитися. [Обережний Юда задляв свою ходу (Конис.). На мості поїзд затишивсь (Звин.)]. Приостановленный - припинений, перепинений, запинений.* * *несов.; сов. - приостанов`итьприпиня́ти, припини́ти; ( останавливать) зупиня́ти, зупини́ти, спиня́ти, спини́ти -
69 приход
I. 1) прихід, надхід (-ходу), прибуття [Ти все не йдеш, і заклик наш даремний, хоть час давно настав твого приходу (Самійл.)]. -ход поезда - прихід поїзду;2) (прибыль, поступление) прибуток (-тку). Записать на -ход - записати на прибуток.II. Приход - парафії, (гал.) парохія, прихі[о]д, (-ходу). Каков поп, таков и -ход - який піп, така його й парафія (такі й парафіяни). Занять -ход - сісти, стати на парафію. [Сів на парафію миль за дванадцять від Кам'янця (Свидн.)]. Заведывать -дом - держати парафію, парафити.* * *1) прихі́д, -хо́ду; ( прибытие) прибуття́2) ( прибыль) прибу́ток, -ткузаписа́ть на \приход — бухг. записа́ти на прибу́ток
3) церк. пара́фія -
70 проход
1) (действие) прохід, перехід (-ходу); срв. Прохождение. [Колись переходом стояв у нашому селі москаль (Осн. 1862)]. -ход войска - перехід війська. Зайти -ходом - зайти проходом, переходом;2) (место для прохода) прохід, перехід (-ходу), (узкий между постройками) сутки, суточки, сутичі; срв. Ход. [Між сими домами вузенький прохід, що тільки проїхати (Свидн.). За-для того прийшлось би, правда, більші піраміди ще вищі будувати, переходи робити довші в них (Л. Укр.). Вижени вівці через сутичі на вулицю (Поділля)]. Нет -хода - нема проходу, (сквозь толпу) нема проступу, проступку, протовпу, пробою (крізь натовп). Дать -ход кому (в толпе) проступитися перед ким. [Проступіться, люди! зараз виносять домовину (Звин.)]. Он мне -хода не даёт, от него мне -хода нет - він мені проходу, проступку, просвітку не дає, від нього (через нього) мені проходу, проступку, просвітку нема(є). [Не дає мені проходу, скрізь лізе в очі осою (Кониськ.). Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь від його (Г. Барв.). А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.). Люди очі висміють, просвітку мені не буде (Кониськ.)]. -ход горный - прохід міжгірний, тіснина. Лесной -ход зверей - лаз, (ум.) лазок (-зка). Слуховой -ход - слуховий провід (-воду). Задний -ход - відхідник, калюх (-ха), гузно, (опис.) дупельце, вікно, кагла.* * *1) ( действие) прохо́дження2) ( место) прохі́д, -хо́ду, хід, род. п. хо́ду, хідни́к, -аза́дний \проход — анат. за́дній прохі́д, відхі́дник, гузи́ця, гу́зник, а́нус
-
71 Находу
нрч. серед ходу, серед руху, на-всьому ході, (только о человеке) походя, (мимоходом) мимохідь, за одним ходом, (бегло, вскользь) побіжно. [Хіба-ж можна посмарувати вагон серед ходу? (Київ). «Ти-ж і торбу не зав'язав!» - «Та це я походя зроблю» (Кониськ.). Біжу мерщій на роботу, хліб походя їм (Н.-Лев.). «Увечері буду», - шепнув він мені мимохідь (Крим.). Побіг і, за одним ходом, сіпнув мене за рукав: «примічай!» мовляв (Крим.)]. -
72 Продвиг
(вперед) поступ, посув (-ву), хід (р. ходу). -гу нету - ходу нема. -
73 western
['westən] 1. adjза́хідний; що нале́жить до за́ходу2. n1) уро́дженець за́ходу2) прихи́льник за́хідної (ри́мо-католи́цької) це́ркви3) амер. ковбо́йський фільм, ве́стерн -
74 westerner
['westənə]n1) уро́дженець (ме́шканець) за́ходу (особл. у США)2) представни́к за́ходу (про культуру, країну тощо) -
75 traverse line
n напрям полігонального ходу; напрям ходу -
76 мощность холостого хода печи
потужність порожнього ходу печі, потужність холостого ходу печіСловарь металлургической терминов > мощность холостого хода печи
-
77 выход
техн., физ.ви́хід, -ходу- волноводный выход
- выход плавки
- выход элементов
- выход электронов
- квантовый выход
- непосредственный выход
- фазочувствительный выход
- энергетический выход -
78 выхождение
техн.ви́хід, -ходу -
79 запад
астр.за́хід, -ходу -
80 изобретение
техн.ви́нахід, -ходу
См. также в других словарях:
ходу́ли — ходули, ходулей и ходуль … Русское словесное ударение
ходу́льный — ходульный; ходульные корни; ходульное выражение … Русское словесное ударение
ходу — быстрее, быстро, одна нога тут, а другая там, пошевеливайтесь, поворачивайся, пошевеливай, живей, поторапливайся, пошевеливайся, веселей, поворачивайтесь, живо, скорее, одна нога здесь, а другая там, поддай жару, шевелись, торопись, поддай,… … Словарь синонимов
Ходу дать (или прибавить, наддать) — ХОД, а ( у), о ходе, в (на) ходе и ходу, мн. ходы, ов, ходШы, ов и хода, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ходу! — ХОД, а ( у), о ходе, в (на) ходе и ходу, мн. ходы, ов, ходШы, ов и хода, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ходу́н — ходун; ходуном ходить(сильно трястись, сотрясаться; о большой суете, беспорядке) … Русское словесное ударение
ходу́ли — ей, мн. (ед. ходуля, и, ж.). 1. Два шеста с набитыми приступками, встав на которые, ходят, переставляя шесты и делая большие шаги. Внимание толпы занял какой то смельчак, шагавший на ходулях. Гоголь, Рим. 2. перен. То, что содержит в себе или… … Малый академический словарь
ходу — прибавить ходу • изменение, много … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ходу́льность — и, ж. Свойство по знач. прил. ходульный. Ходульность образа. □ Актер как живое сложное существо может дать неверную интонацию, может не соблюсти художественной меры в жестикуляции или же, поддаваясь соблазну дешевого эффекта, впасть в манерность … Малый академический словарь
ходу́льный — ая, ое; лен, льна, льно. Лишенный естественности, напыщенный и в то же время пошлый, банальный. Ходульное выражение. □ Абогин был искренен, но замечательно, какие бы фразы он ни говорил, все они выходили у него ходульными, бездушными, неуместно… … Малый академический словарь
ходу́н — а, м. разг. То же, что ходок (в 1 знач.). Люди с такими ногами должны быть неутомимыми ходунами и бегунами. Савельев, Следы на камне. ◊ ходуном ходить (идти, пойти) 1) сильно трястись, сотрясаться. Через минуту вся палуба ходила ходуном под… … Малый академический словарь