(показание)

техн., физ.

- нулевое показание

техн., физ.

- нулевое показание

1) (свидетельство) свідкування, свідчення, посвідчення. Давать -ние - см. Показывать 2. Давать разноречивые -ния - суперечне свідчити; не в одно свідчити (говорити). Давать ложное -ние - фальшивим свідком свідчити, не по правді свідчити. Дача -ния - свідкування, свідчення. Снимать -ние - одбирати свідчення. Засвидетельствовать (подтвердить) свидетельскими -ниями - свідками засвідчити;

2) (определение) показ (-зу). -ние счётчика - показ лічильника.

* * *

1) ( действие) показа́ння; ( показ) по́каз, -у

2) ( свидетельство) сві́дчення

3) ( сообщение при допросе) показа́ння; ( свидетельское) сві́дчення; (подследственного, подсудимого) зізна́ння

4) (данные измерительных приборов; мед., вет.) показа́ння

I. 1) (о постели) ліжковий;

2) (о ложе ружья) прикладовий. Срв. Ложевой 1.

II. Ложный - неправдивий, неправий, фальшивий, кривий, (грубо) бреханий, (лживый) брехливий, облудний, (ошибочный) хибний, помилковий. [На твоїм олтарі неправдивим богам чужоземці вогонь запалили (Л. Укр.). Раціоналізм визнає незрозумілі явища за нереальні, за неправдиві (Крим.). Фальшива трагедія (Куліш). Щирість брехана приваблює вас (Самійл.)]. -ный взгляд на вещи - неправий (хибний, помилковий) погляд (-ду) на речі. - ный донос - неправдива (грубее брехлива) доказка, (клевета) наклеп (-ну). -ный камень - фальшивий камінь (-меня), роблений самоцвіт (-ту). -ный классицизм - псевдокласицизм (- му). -ная клятва, присяга - крива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. -ный кристалл - фальшивий кристал (-лу). -ное обвинение - неправдиве обвинувачення. -ное обещание - неправдива, неправдомовна (грубо брехлива) обіцянка. -ный ответ - неправдива відповідь (-ди). -ное положение - фальшиве, непевне становище. -ный поступок - фальшивий, облудний учинок (-нку). -ный путь - хибна дорога, хибна путь (- ті), (неверный) непевна путь. -ное самолюбие - фальшива амбіція. -ный свидетель - неправдивий (фальшивий) свідок (-дка), кривосвідок. -ное свидетельское показание - фальшиве свідоцтво, неправдиве (неправе) свідчення, кривосвідчення. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.)]. Давать -ное показание - кривосвідчити. -ный слух - неправдива, видумана (грубо брехлива) чутка. -ное солнце, -ная луна - фальшиве (несправжнє) сонце, фальшивий (несправжній) місяць (-ця). -ный способ - фальшивий спосіб (-собу). [Перстінь, фальшивим способом вироблений (Гнід.)]. -ный стыд - фальшивий сором (-му). -ное суждение о ком, о чём - неправе мірковання про кого, про що. -ная тревога - фальшива тривога. -ное учение - неправдива (неправа, облудна) наука; срвн. Лжеучение. -ный шаг - непевний (хибний) крок. [Через один непевний крок загинула вся справа. (М. Грінч.)]. Сделать -ный шаг - зробити непевний (хибний) крок.

* * *

1) ( неверный) непра́вильний; ( ошибочный) помилко́вий, хи́бний

2) ( фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; ( ненастоящий) неспра́вжній, фікти́вний

дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.

* * *

несов.; сов. - дать

свідомо, звідома, знаючи наперед. Купить -мо краденую вещь - свідомо покупити крадене. -мо ложное показание - свідомо неправдиве свідчення.

* * *

неправдомовний, неправдивий, брехливий, фальшивий, облудний, (стар.) лживий, олживий. [Моя доле неправдива! (Шевч.). Одурив суд, поставивши брехливих свідків (Грінч.). Пророчиці облудні нас бентежать (Л. Укр.). Іди, облудна лицемірко, геть! (Грінч.). Роде лживий! (Шевч.). Коли вона олжива, о! то й небо сміється з себе (Куліш)]. -вый человек - неправдомовна, брехлива людина. -вый язык (речь) - брехлива (облудна) мова. -вое обещание - неправдива (облудна, фальшива, брехлива) обіцянка. -вое показание обвиняемого - неправдиве (брехливе, криве) свідчення (визнання) обвинуваченого.

* * *

1) (прекословить) суперечити, перечити кому, чому, сперечатися проти кого, робити перекір, перекорювати, перечкувати кому, чому, накриво, насторч говорити, казати кому. [Як ти смієш мені перечити! Я цар - ти повинен мене слухати (Рудч.). Я ніколи не суперечу Опанасові (Кониськ.). Немов-би хтось проти його сперечавсь (Крим.). Не перекорюю я слову Брута (Куліш). І не говори накриво, - вона зараз на цабе (Номис)]. Он любит -чить - він любить суперечити, сперечатися. Он ни одним словом не -чит - він накриво й слова не мовить (не скаже);

2) (быть в противоречии, опровергать) суперечити, перечити, противитися чому; (расходиться с чем) розбігатися з чим. [Ви сами собі суперечите (Грінч.). Це перечить художній правді (Л. Укр.). Дикий стан людей сильно противиться райському щастю в саді Едемі (Павлик)]. Его поступки -чат его словам - його вчинки суперечать, противляться його словам. Его первое показание -чит второму - його перше свідчення розбігається з другим. Противоречащий - що суперечить, що перечить чому, суперечний чому и з чим.

* * *

1) супере́чити

2) (возражать, прекословить) пере́чити, суперечити

1) ( показание) сві́дчення

2) ( подтверждающий факт) сві́дчення, посві́дчення, свідо́цтво; ( доказательство) до́каз, -у

3) ( документ) свідо́цтво; ( удостоверение) посві́дчення, по́свідка

4) ( освидетельствование) о́гляд, -у

1) лит. ка́зка

2) ( выдумка) ви́гадка, ба́йка, ка́зка; ( болтовня) балакани́на, балачки́, -чо́к, бала́чка

3) ( список) ист. реє́стр, -у; спи́сок, -ску

4) ( показание) сві́дчення, показа́ння

перепитний, передопитний. -ное показание - перепитне свідчення.