-
1 повільний
slow; dilatory, backward; ( млявий) sluggish; slack; tardyповільний пульс — slow [infrequent] pulse, pulsus infrequens
-
2 повільний
-
3 повільний
ме́дленный; ( непроворный) медли́тельный; ( не быстрый) ти́хий; ( совершающийся исподволь) постепе́нный; (ровный, без резких переходов - о звуках, речи, движениях) пла́вный -
4 повільний
астр.; физ. ме́дленный, пла́вный ( медленный) -
5 повільний
ნელი; დინჯი, ზლაზნია -
6 повільний
марудныпаволныпавольны -
7 повільний
aqırın, ağırmaq, ağırmaqlı -
8 повільний електрон
ме́дленный электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > повільний електрон
-
9 повітророзподільний
техн.воздухораспредели́тельный -
10 повітровіддільний
техн. воздухоотдели́тельныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > повітровіддільний
-
11 повітророзподільний
техн. воздухораспредели́тельныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > повітророзподільний
-
12 повітророзподільний щит
воздухораспредели́тельный щитУкраїнсько-російський політехнічний словник > повітророзподільний щит
-
13 вільний
I прил.свобо́дный; (независимый, невынужденный) во́льный; (лёгкий, быстрый - о чтении, игре, письме) бе́глый; ( не имеющий преград) беспрепя́тственный; (не тесный - об обуви, одежде) просто́рный; (не плотный, не тугой) сла́бый; (не используемый, имеющийся в избытке) ли́шний; ( в значении сказуемого - имеющий право распоряжаться) вла́стен, во́лен; ( незапрещённый) невозбра́нный; ( привольный) вольго́тныйві́льний від чо́го — свобо́дный от чего́; (такой, кому или чему нельзя приписать чего-нибудь) чу́ждый чего́
ві́льний слуха́ч — вольнослу́шатель
ві́льне ті́ло мех. — свобо́дное те́ло
II (род. ві́льного); сущ.на ві́льному пові́трі — на во́льном во́здухе; на откры́том во́здухе
во́льный -
14 спільний повірений
Українсько-англійський юридичний словник > спільний повірений
-
15 марудны
повільний -
16 დინჯი
повільний -
17 ზლაზნია
повільний -
18 ნელი
повільний -
19 марудны
повільний -
20 тугой ход
См. также в других словарях:
повільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
повільний — а, е. 1) Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; прот. швидкий. || Який триває довгий час; довгочасний. || Який впливає протягом тривалого часу. || Який настає не зразу; поступовий. •• Пові/льні ві/руси група вірусів, які… … Український тлумачний словник
повільний — 1) (який здійснюється, відбувається тощо впродовж досить тривалого часу), нешвидкий, неспішний, непоспішливий, непоспішний, неквапливий, непоквапливий, неквапний, спокійний, поважний, тихий, розтягнутий; млявий (який відбувається, здійснюється… … Словник синонімів української мови
повільний — [поув’і/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
повільнішати — I ає, недок. Ставати повільнішим (див. повільний); уповільнюватися. II ає, док. Стати вільнішим (див. вільний 5)); звільнитися від чого небудь … Український тлумачний словник
повільність — ності, ж. Властивість за знач. повільний … Український тлумачний словник
повільно — Присл. до повільний … Український тлумачний словник
повільно — присл. поволі, звільна, нешвидко, нескоро, неспішно, непоспішливо, непоспішно, неквапливо, неквапно, спокійно, тихо, стиха, розтягнуто, мляво, помалу, спроквола[у], покволом, повагом, з проволоком, злегка, загайно, неквапом, потихеньку[о],… … Словник синонімів української мови
повітророзподільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
повітронагнітальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
повітронагрівальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
