-
21 налив
1) (действие) - см. Наливка 1; (фруктов, ягод, хлебов) наливання, (ягод, колоса ещё) набирання. Грузить -вом - вантажити наливом (ливом, ливцем). В зной плохой -лив хлеба - у спеку пашня (збіжжя) погано наливається. Озими в -ве - озимина наливається (наливає или набирає колос);2) (время -ва) час (пора), коли наливається пашня (збіжжя) (наливаються пашні), -ваються яблука, -ваються (набираються) ягоди, -вається (набирається) колос и т. п. После цвета -лив - по квітуванні (відквітувавши) пашня (збіжжя) наливається. Теперь самый -лив яблокам - тепер саме наливаються яблука;3) (сок) налив (-ву), налива (-ви), сік (р. соку). [Животворчі пахощі індійської осени, що звеліла рижовим стеблам похилитися під наливом спілих зерен (М. Калин.)]. Яблоко белого, винного -ва - яблуко білого, винного соку;4) (верхнее отверстие бочки) устя (-тя), лляло, наливальне дно.* * *1) нали́в, -у, налива́ння; ( вливание) улива́ння2) (приток сока в плодах, зерне) нали́ввремя \налив ва коло́сьев — час, коли налива́ється (набирається) ко́лос
3) вет. нали́вбе́лый \налив в — ( сорт яблок) бі́лий нали́в, папіро́вка
-
22 неавантажный
неавантажний, (незначительный) незначний (жалкий) мізерний, (нехороший) поганий, кепський, благенький; срв. Плохой и Плоховатый.* * *неаванта́жний; ( невзрачный) непоказни́й, пога́ний -
23 неблагоприятный
1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.* * *1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний\неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го
2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний -
24 неважный
1) (не имеющий значения) незначний, (реже) неважливий, неважний, (маловажный) малозначний, маловажний. [Поставили на порядок денний кілька незначних питань (Київ). По ділу я неважному (Виннич.)]. -ная должность - незначна посада. -ное знакомство - незначна знайомість. -ная особа - невеликої руки (незначна) людина. -ная птица (ирон.) - невелике цабе, невелика маця (моція);2) (не особенно хороший) незначний; (незамысловатый) немудрий, (плохой) плохий, аби-який, такий собі, (плоховатый) поганенький, плохенький. [З його митець незначний (Крим.). Немудрий мур (Франко). Цього року плохий хліб (Звин.). Політниця з тебе аби-яка (Л. Укр.). Поганенький крам (Київщ.)].* * *1) ( несущественный) неважли́вий, абияки́й; ( незначительный) незначни́й; ( мелкий) дрібни́й\неважныйое де́ло — неважли́ва (дрібна) спра́ва
\неважныйый вопро́с — неважли́ве (незначне́) пита́ння
2) ( не вполне хороший) пога́ний; погане́нький\неважныйое здоро́вье — погане́ньке здоро́в'я
-
25 негожий
1) негожий, негодящий, непридатний; см. Негодный 1. [На тобї, небоже, що мені (нам) негоже (Приказка). Ой, негожа в кутку вода (Чуб. V)];2) (плохой) поганий, кепський, недобрий; (непристойный) негожий.* * *него́жийна тебе́, Бо́же, что мне (нам) \негожий же — погов. на тобі́, небо́же, що мені (нам) него́же; см. негодный
-
26 некорыстный
1) (некорыстолюбивый) некорисливий, некористолюбний;2) (неприбыльный) незисковний, небаришівний, некористовний;3) (плохонький) плохенький, (негодный) негодящий.* * *1) некори́сливий2) ( плохой) диал. пога́ний -
27 неплохой
непоганий, незлий, некепський, незгірший, (диал.) несугірший, (хороший) добрий, гарний; срв. Плохой. [Робітник з його непоганий (Звин.). Наче незгірші оселедці (Борзенщ.). Чоловік він несугірший (Липовеч.)].* * *непога́ний; ( довольно хороший) -
28 непрочный
неміцний, некріпкий, нетривалий, нетривкий, (непостоянный) несталий, (плохой) лихий, ледачий, недобротний. [Наслідування «Утопії» Томаса Мора, якщо й мали часами успіх, то дуже нетривкий (Н. Громада). Нетривкі форми життя (Гр. Думка). З нетривалого сукна (Діло). А яке-ж ледаче, так і тягнеться за пальцями, так і лізе! (о ткани) (Свидн.)].* * *немі́цний; (ненадёжный, неустойчивый) нетривки́й; (неустойчивый, кратковременный) нетрива́лий -
29 неспорый
1) (о работе) неспірний, (зап.) неспорий, (медленный) забарний, загайний, (пров.) пинявий. [Робота неспірна (Сл. Гр.)];2) (о работнике) - см. Медлительный 1;3) (недобротный) недобротний, недобрий;4) см. Несытный.* * *1) (неспешный, медленный) неспо́рий, неспірни́й и неспі́рний; ( медлительный) заба́рний, зага́йний2) ( плохой) пога́ний -
30 низкий
и низок1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).* * *1) низьки́й\низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́
\низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)
-
31 омерзительный
мерзенний, огидливий, огидний, бридкий, обридливий, паскудний, відразливий, гидосвітний, мерзосвітний.* * *1) ( противный) оги́дний, гидо́тний, оги́дливий, обри́дливий2) (скверный) мерзе́нний, мерзо́тний; паску́дний; ( очень плохой) [ду́же] пога́ний, препога́ний -
32 отвратительный
гидкий, гидотний, огидний, огидливий, бридкий, відворотний, відразливий, поганенний, мерзенний, паскудний, гидосний, гидесний, нечвидний. -ная тварь - гидка (бридка, огидна, відворотна, мерзенна, паскудна) тварина. -ное впечатление - огидне (гидотне, огидливе, відразливе, відворотне) вражіння. -ный поступок, дело - гидотний, огидний вчинок, гидотне, огидне діло. -ный на вкус - гидкий, відворотний на смак. -ная погода - бридка погода. -ный человек - огидник, огидниця, паскудник, паскудниця, паскуда (общ. р.), поганець, поганка. Сделать для кого-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити кому що.* * *1) оги́дний, бридки́й, обри́длий, обри́дливий, гидки́й, оги́дливий, відворо́тний, хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий; ( отталкивающий) відра́зливий2) ( очень плохой) ду́же пога́ний; препога́ний -
33 отчаянный
1) (полный отчаяния) розпачливий, розпучливий. -ный крик, плач - розпа[у ]чливий, несамовитий, шалений, навісний (крик, плач). [Чи тільки в казці лебідь умирає не з криком навісним, а з любим співом? (Л. Укр.)]. -но - розпа[у]чливо; шалено, несамовито;2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайдушний, запеклий, навісноголовий, шалений, неприторенний, забісований. -ная голова, башка - шибай-голова, очайдуха (общ. р.), одчаюга (общ. р.);3) (крайний и опасный) о(д)чайдушний. -ный поступок, -ная храбрость - очайдушний учинок, очайдушна хоробрість. Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) - вжити останнього очайдушного засобу, способу, на одчай душі (на одчай божий) пуститися (піти). -ное (безнадёжное) дело, положение - безнадійна справа, безнадійне становище. Очутиться в -ном положении - опинитися в безнадійному становищі. Отчаянно - о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, безнадійно. Сражаться -но - битися шалено (очайдушно, несамовито). Защищаться -но - боронитися шалено (очайдушно). Она больна -но - вона хора безнадійно.* * *1) ( полный отчаяния) розпа́чливий, відчайду́шний, ( исступленный) несамови́тий, нестя́мний, шале́ний2) ( чрезвычайно тяжелый) [надзвича́йно] важки́й, найва́жчий; ( безвыходный) безви́хідний, безпора́дний3) ( крайне смелый) відчайду́шний, (неистовый, бешеный) шале́ний, нестя́мний, несамови́тий, (ярый, бесстрашный) запе́клий, завзя́тий, заповзя́тий, завзяту́щий; ( опасный) небезпе́чний; ( рискованный) риско́ваний, ризико́ваний, ( безнадежный) безнаді́йний -
34 паршивый
паршивий, пархатий, шолудивий, миршавий, замиршавий, шіпавий, (угор.) торавий.* * *1) парши́вий; шолуди́вий2) (плохой) парши́вий -
35 пиджак
піджак, (вульг.) твинчик, жакетка, (плохой) піджачина, жакетина. [Все багатирі, гарно повдягані, в синіх чумарках, тільки Рябченко по-городянському - в жакетці (Грінч.)].* * *піджа́к, -а -
36 плащ
плащ, ум. плащик (плохой) плащина; (с капюшоном) ки[е]рея (ум. ки[е]рейка), кобеняк, манта; (от пыли) пильник, пильняк. Одетый в -ащ (эпитет) - плащуватий. [Плащуватий циган].* * *плащ, -а, ( дождевик) дощови́к, -амозгово́й \плащ — анат. мозкови́й плащ
-
37 плёвый
мізерний, нікчемний, пльований. Для меня это -вое дело - це мені за іграшку.* * *1) пусти́й; пусті́сінький2) (никчёмный) нікче́мний; ( совсем плохой) нікуди́шній -
38 похуже
кого чего1) (ср. ст. от Плохой) гірший, -ша, -ше, поганіший, -ша, -ше від кого; від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що;2) (ср. ст. от Плохо) гірше, поганіше від чого, за що, ніж (як) що. Стало -же прежнего - стало гірше, ніж (як) було. Не -же - не згірш(е), не гірш(е), не поганіше. [Знаю це не згірш (не гірше) від вас, за вас]. Выбери что -же - вибери що найгірше, гіршеньке.* * *1) прил. [тро́хи] гі́рший, погані́ший, пога́нший; ( хуже всего) найгі́рший2) нареч. [тро́хи] гі́рше, погані́ше, пога́нше; ( как можно хуже) якнайгі́рше -
39 поэт
поет, поета (-ти), (ирон.: пиита) піїт, піїта (-ти); (стихотворец) віршов(н)ик; (певец) співець (-вця), співак, кобзар (-ря); (плохой подражатель) підспівач. Принадлежащий -ту - поетів (-това, -тове) співе[а]цький. [Душа поетова святая (Шевч.). Співецька слава (Л. Укр.)].* * *пое́т -
40 презлой
дуже злий (лихий, лютий), презлий, прелихий, прелютий; см. Злой. -зло - дуже люто (сердито), (злобно) дуже злісно (злосливо); см. Зло (нар.).* * *ду́же злий; злю́щий, злю́чий, презли́й; (плохой, недобрый) ду́же лихи́й, прелихи́й; ( очень жестокий) ду́же лю́тий, прелю́тий
См. также в других словарях:
ПЛОХОЙ — плохая, плохое; плох, плоха, плохо. 1. Лишенный положительных качеств или свойств, вызывающий отрицательную оценку; противоп. хороший. Плохой товар. Плохой работник. Плохой писатель. || Неудовлетворительный, не отвечающий предъявленным… … Толковый словарь Ушакова
ПЛОХОЙ — ПЛОХОЙ, дурной, дрянной, лядащий, непутный, нехороший, негожий, негодный, малогодный, неспособный. Худой, ветхий, дырявый или злотворный; дурной, некрасивый; охуждаемый; гадкий, противный; мерзкий, скверный, поганый, отвратительный по виду,… … Толковый словарь Даля
Плохой — ПЛОХОВ ПЛОХИХ ПЛОХОВО ПЛОХОВО От некрестильного имени или прозвища Плохой и его производных форм. Такие имена от прилагательных были известны на Руси давно, есть же Хороший, Добрый, а противополжный Плохой. Плохово исчезнушая сейчас форма фамилии … Русские фамилии
плохой — Дрянной, дурной, ледащий, неважный, негодный, незавидный, неприглядный, низкий, скверный, дешевый, грошовый. Прот … Словарь синонимов
плохой — ПЛОХОЙ, ая, ое. Ведущий себя странно, ненормально, непривычно. Ты что, совсем плохой, что ли? ну ты даешь, ты не прав … Словарь русского арго
ПЛОХОЙ — ПЛОХОЙ, ая, ое; плох, а, о, и и и; в знач. сравн. и превосх. употр. хуже, худший. 1. Лишённый положительных качеств, неудовлетворительный, не удовлетворяющий каким н. требованиям. П. товар. Плохая работа. П. специалист. Плохие соседи. Плохое… … Толковый словарь Ожегова
плохой — ПЛОХОЙ1, дурной, некачественный, неудовлетворительный, нехороший, устар., разг. худой, разг. дрянной, разг., шутл. неважнецкий, разг. неважный, разг. негодный, разг. нестоящий, разг., презр. поганый, разг. скверный, разг. сниж. аховый, разг.… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
плохой — плохой, кратк. ф. плох, плоха, плохо, плохи и допустимо плохи; сравн. ст. хуже и в просторечии плоше … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
плохой — недостаточный скудный неудовлетворительный — [Л.Г.Суменко. Англо русский словарь по информационным технологиям. М.: ГП ЦНИИС, 2003.] Тематики информационные технологии в целом Синонимы недостаточныйскудныйнеудовлетворительный EN poor … Справочник технического переводчика
плохой — прил., употр. очень часто Морфология: плох, плоха, плохо, плохи и плохи; хуже 1. Плохим называют то, что не имеет удовлетворительного качества или свойства. Плохой почерк. | Плохие условия. | Плохая мебель. | Плохая музыка. | У природы нет плохой … Толковый словарь Дмитриева
плохой — • поразительно плохой • страшно плохой • удивительно плохой … Словарь русской идиоматики
