Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(пахнуть)

  • 1 пахнуть

    I. війнути, повіяти, дмухнути, (по)дихнути, запашіти. [З льоху (из погреба) війнуло холодом. З печи запашіло полум'я]. Я почувствова, как на меня -ло теплом - я почув, як на мене війнуло (дихнуло) теплом.
    II. пахивать пахнути, дхнути, пахтіти (пахчу, -хтиш), душіти (душу, душиш, -шить) ним, (дурно) відгонити, дхнути, нести чим; см. Вонять. [Пахла трава запашніше (Грінч.). Пахне бузком. Дхне свіжою фарбою. Квітки пахтіли (Олесь). Душіло пахощами].
    * * *
    I пахн`уть
    війну́ти, пові́яти; пахну́ти; ( о ветре) дмухну́ти, дихну́ти, подихну́ти
    II п`ахнуть
    па́хнути; пахті́ти; ( неприятно) тхну́ти; (припахивать, нести) відго́нити

    Русско-украинский словарь > пахнуть

  • 2 попахивать

    I. орати инколи, часом. Срв. Пахать.
    II. Попахивать (о ветре) - подихати, повівати, потягати. Срв. Пахнуть. II.. Попахивать - (немного) припахати, (немного или по временам) дхнути, пахтіти, душіти (трохи або часом). [Чимсь негарним дхне (пахтить, душить)]. Мясо -вает - м'ясо припахає, м'ясо вже чути. Срв. Пахнуть.
    * * *
    1) [тро́хи] па́хнути; ( неприятно) [тро́хи] тхну́ти; ( вонять) [тро́хи] смерді́ти
    2) перен. [тро́хи] па́хнути (тхну́ти)

    Русско-украинский словарь > попахивать

  • 3 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 4 издавать

    издать
    1) (звук) видавати, видати зв[г]ук, гучати; см. Звучать; (о струне) бриніти, забриніти; (жалобные звуки) квилити, проквиляти, виквиляти, заквилити, скиглити, заскиглити. [Струна бринить. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли (Пісня). Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Шевч.)]. -ть крик - кричати, скрикнути, (редко, зап.) видати, пустити крик. [Тож душа, вилітаючи з тіла, смертний видала крик (Л. Укр.). Ой! - Наталя пустила дзвінкий тривожний крик (Васильч.)]. -вать сильный крик, вопль - криком кричати. -вать шорох - шарудіти; см. Шуршать. -вать запах, благоухание - пах(ну)ти, душіти; видихати, (редко) видавати, випускати пахощі, дихати цвітом; срвн. Благоухать, Пахнуть. -вать более сильный аромат (запах) - пахнути запашніше, міцніше. [Виноград зацвів і дише любим своїм цвітом (Св. П.). Пахла трава запашніше (Грінч.)];
    2) (книгу, газету и т. п.) видавати, видати (книгу, часопис (газету), то-що). -ть закон - видавати, видати закон. -ть на чей счёт, на чьи средства - видавати, видати чиїм коштом, чиїм накладом. Автор -дал книгу на свой счёт - автор видав книгу своїм коштом. Изданный - виданий.
    * * *
    I несов.; сов. - изд`ать
    (опубликовывать, обнародовать) видава́ти, -даю́, -дає́ш, ви́дати и мног. повидава́ти
    II несов.; сов. - изд`ать
    ( производить - о звуке) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́), видава́ти, ви́дати; ( испускать) випуска́ти, ви́пустити

    \издаватьть вопль — зо́йкати, зо́йкнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издавать вать за́пах — па́хнути, видиха́ти за́пах; пахті́ти

    \издавать вать звук — дава́ти (видава́ти) звук; ( звучать) звуча́ти; ( о струне) брині́ти, -ни́ть

    \издаватьть крик — крича́ти, кри́кнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издаватьть стон — стогна́ти, застогна́ти, о́йкати, о́йкнути, зо́йкати, зо́йкнути, видава́ти, ви́дати сто́гін

    \издавать дать храп — захропти́, захропі́ти

    Русско-украинский словарь > издавать

  • 5 испускать

    испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.
    * * *
    несов.; сов. - испуст`ить
    випуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти; (несов.: выделять из себя запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, ви́променити

    \испускать ка́ть арома́т (за́пах) — видиха́ти арома́т (па́хощі, за́пах)

    \испускатьть вздох — зітха́ти, зітхну́ти

    \испускатьть крик — скри́кувати, скри́кнути, сов. закрича́ти

    \испускать кать свет — випромі́нювати сві́тло

    \испускатьть стон — стогна́ти, -гну́, -гнеш, застогна́ти

    \испускать ти́ть дух (после́дний вздох), ирон. — ви́пустити, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) дух; пусти́тися ду́ху; ( кончиться) скона́ти

    Русско-украинский словарь > испускать

  • 6 лить

    ливать
    1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;
    2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;
    3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];
    4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].
    * * *
    1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти
    2) мет. лити, вилива́ти

    Русско-украинский словарь > лить

  • 7 отзываться

    отозваться
    1) відзиватися, відозватися, о(б)зиватися, о(бі)зватися, відкликатися, відкликнутися, відгукуватися, відгукнутися на що, зголошуватися, зголоситися на що, подавати, подати голос. [Як зовуть, так і обзиваються. На заклик працювати в гуртку зголосився тільки один];
    2) (откликаться) лунати. Рёв зверей -вается в лесу - рев (ревіння) звірів лунає по лісі - см. Отдаваться;
    3) (давать отзыв о ком, о чём) озиватися, озватися про кого, про що, висловлювати, висловити свою думку про кого, що;
    4) (пахнуть ч.-л.) відгонити чим, дхнути чим. [Молоко чимсь дхне. Така поведінка відгонить формалізмом];
    5) (о боли и т. п.) відчуватися. [Старі рани відчуваються]. Тебе это -вётся - тобі це даром не пройде.
    * * *
    I несов.; сов. - отозв`аться
    1) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися; ( откликаться) озива́тися, озва́тися, обзива́тися, обізва́тися, відклика́тися, відкли́кнутися, оклика́тися, окли́кнутися; ( раздаваться) луна́ти, пролуна́ти и залуна́ти
    2) (давать отзыв о ком-чём-л.) відзива́тися, відізва́тися
    3) (отражаться, оказывать воздействие) відбива́тися, відби́тися, одзива́тися, одізва́тися; ( влиять) вплива́ти, впли́нути
    II см. отзывать II

    Русско-украинский словарь > отзываться

  • 8 отпахивать

    I. отпахать
    1) кінчати, скінчити орати, оранку, переставати, перестати орати, оборатися. -хав, да за бороньбу - оборавшись, та й за боронування;
    2) відорювати, відорати. -нный - відораний [Відорана скиба]. -ся - відорюватися, відоратися, оборатися, (о мн.) пооборюватися. Мы совсем -лись и обсеялись - ми геть оборались і обсіялись.
    II. см. Пахнуть, Отдавать (запахом).
    III. отпахнуть (полу, занавеску) см. Распахнуть. -вать, -нуть (мух), -ся (от мух) - см. Отмахивать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - отпахн`уть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти ( открывать); ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; (отстегивая, отвязывая) відпина́ти, відіп'я́ти и відіп'ясти́ и відіпну́ти; ( полу одежды) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти

    Русско-украинский словарь > отпахивать

  • 9 потягивать

    потянуть
    1) тягти (помалу, час від часу) що; потягти (деякий час) що;
    2) (спиртные напитки) несов. попивати, пити (вульг.) цмулити, дудлити (потроху, час від часу) що. [То в карти гуляє, то в беседі горілочку цмулить (Грінч.)];
    3) (трубку) несов. пихкати, попихкувати, потягати, смоктати, цмулити. [Лежить у садку під грушею, люльку пихкає (М. Вовч.). Козак-сердега люлечку потягає (Метл.)];
    4) (сов. потянуть) потягати, потягти, подихати, подихнути, повівати, повінути; срв. Пахнуть. [З теплим леготом запах потяг з теребінт і міґдалю (Франко)]. -вает, -нул ветерок - подихає, подихнув (потягає, потяг, повіває, повінув) вітерець. -нуло холодом, дымом - потягло холодом, димом. [Вже й димом потягає (Куліш)];
    5) (ударить кнутом, хворостиной и т. п., сов. потянуть) потягати, потягти, оперізувати, оперезати, періщити, оперіщити, сов. скраяти, поцупити кого (пугою, лозиною і т. ин.). [Раз мати потягла його патиком так сильно по голові, що повалився на землю (Франко)]. См. ещё Потянуть.
    * * *
    1) потя́гувати, потяга́ти
    2) ( попивать) попива́ти
    3) ( покуривать) поку́рювати, попи́хкувати; ( посасывать трубку) посмо́ктувати

    Русско-украинский словарь > потягивать

  • 10 Бродяжество

    бродяжничество, бродяжничанье бурлакування, мандри, бродня, бродяжство, волоцюзтво, блуд, побридки. [За господарство не беруться: мандри пахнуть (Г. Барв.). На побридки пішов. Не покине він бродні, так десь і сконає в лісі, або в степу].

    Русско-украинский словарь > Бродяжество

См. также в других словарях:

  • пахнуть — Попахивать, издавать (испускать) запах, веять, нести, отдавать, отзываться, разить; благоухать, испускать благоухание, вонять, издавать вонь, смердеть. От него пахнет винищем. Слышится запах сивухи. Говядина уж тронулась. Ср. будущий …   Словарь синонимов

  • пахнуть — и пахнуть. В знач. «издавать запах» пахнуть, пахну, пахнет; прош. пахнул и пах, пахла, пахло, пахли; прич. пахнувший; дееприч. нет. Пахнет сеном. Пахло цветами. В знач. «начать дуть, повеять» пахнуть, 1 е и 2 е л. не употр., пахнёт; прош. пахнул …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ПАХНУТЬ — ПАХНУТЬ, см. пахать. II. ПАХНУТЬ пахивать чем, вонять, душить, ухать, благоухать; испускать запах, издавать вонь, воню, благовоние, поражать обонянье. * Понюхай, чем это пахнет? что выйдет, будет, чего ожидать. Это пахнет бедой, убытком. Не… …   Толковый словарь Даля

  • ПАХНУТЬ — ПАХНУТЬ, см. пахать. II. ПАХНУТЬ пахивать чем, вонять, душить, ухать, благоухать; испускать запах, издавать вонь, воню, благовоние, поражать обонянье. * Понюхай, чем это пахнет? что выйдет, будет, чего ожидать. Это пахнет бедой, убытком. Не… …   Толковый словарь Даля

  • пахнуть — весной • существование / создание, непрямой объект пахнуть сыростью • существование / создание, непрямой объект, восприятие пахнуть холодом • существование / создание, непрямой объект, начало …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ПАХНУТЬ — пахну, пахнёшь, чаще безл., сов., чем (разг.). Повеять, охватить дуновением. Ветер пахнул. «Ты пахни в лицо, ветер с полудня!» А.Кольцов. «С балкона в комнату пахнуло свежестью.» Гончаров. ПАХНУТЬ пахну, пахнешь, прош. пахнул, а, и пах, ла, несов …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАХНУТЬ — пахну, пахнёшь, чаще безл., сов., чем (разг.). Повеять, охватить дуновением. Ветер пахнул. «Ты пахни в лицо, ветер с полудня!» А.Кольцов. «С балкона в комнату пахнуло свежестью.» Гончаров. ПАХНУТЬ пахну, пахнешь, прош. пахнул, а, и пах, ла, несов …   Толковый словарь Ушакова

  • Пахнуть — I п ахнуть несов. неперех. 1. Издавать какой либо запах. 2. безл. Ощущаться (о запахе). отт. перен. разг. Чувствоваться, ощущаться где либо (о чем либо ожидаемом, предполагаемом, возможном). II пахн уть сов. неперех. 1 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Пахнуть — I п ахнуть несов. неперех. 1. Издавать какой либо запах. 2. безл. Ощущаться (о запахе). отт. перен. разг. Чувствоваться, ощущаться где либо (о чем либо ожидаемом, предполагаемом, возможном). II пахн уть сов. неперех. 1 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ПАХНУТЬ — ПАХНУТЬ, ну, нешь; пах и пахнул, пахла; несовер., чем. 1. Издавать запах. Приятно п. Пахнет (безл.) сеном. Деньги не пахнут (о неразборчивом, нещепетильном отношении к тому, каким путём получены деньги; неод.). Этот поступок дурно пахнет (перен …   Толковый словарь Ожегова

  • ПАХНУТЬ — ПАХНУТЬ, ну, нешь; пах и пахнул, пахла; несовер., чем. 1. Издавать запах. Приятно п. Пахнет (безл.) сеном. Деньги не пахнут (о неразборчивом, нещепетильном отношении к тому, каким путём получены деньги; неод.). Этот поступок дурно пахнет (перен …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»