(о+скоте)

білолобий, (о скоте) - лисий.

* * *

1) значити, (о скоте) клейнити, (реже) клеймити, таврувати, (о товарах) шта[е]мпувати; срвн. Метить 1. [Клейнити вівці. Таврувати коні. Штампувати мило];

2) (пятнать) плямити, плямувати, шельмувати, (порицать) картати кого. [Плямили цих людей за те, що вони насмілювались озиватися за право своєї нації (Грінч.). Соціялістичні партії плямували війну (Азб. Комун.). Книжники гостро картають поганський (языческий) світогляд (Єфр.)]. Клеймённый -

1) значений, позначений, (о деньгах) тамний, (о скоте) клейнений, таврований, (о товарах) штампований. [Тамний карбованець (Крим.)];

2) (запятнанный, опозоренный) шельмований, плямований, заплямований. -ный преступник - шта[е]мпований злодій.

* * *

1) таврува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти

2) перен. таврува́ти, плямува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

отощать худнути, схуднути, хлянути (хляну, -неш), охлявати, охлясти, охлянути, захлянути, отощати; (о многих) позахлявати, поохлявати; (о скоте ещё) перепастися. Отощавший, -лый - охлялий, захлялий, отощалий; (о скоте) перепалий. -ший от плохого питания - захарчований. -ший за зиму - зазимований.

1) (о женщ.) - неплідна, неплідниця, нерода; (о самке животн.) - неплідна, неплодюча, безплеменна; (о земле, растениях) - неродючий (ж. -ча), яловий. Оставаться - ой (о самке животн.) - яловіти;

2) даремний, марний. Бесплодно - даремне, марно.

* * *

1) (не дающий потомства, плодов) безплі́дний, неплі́дний; ( о скоте) я́ловий; (о почве, растениях) неродю́чий

2) (бесполезный, тщетный) ма́рний, даре́мний, безплі́дний

1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;

2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.

* * *

-дка голандець, -ндка, нідерландянин, -дянка; (преимущ. о скоте) голендер, -рка. Голландцы (штаны в обтяжку) - галанці (р. -ців).

* * *

голандський, нідерландський, (вульг.) галанський, (о скоте) голендерський. Голландская печь - груба.

* * *

гулящий (напр. день); (о скоте) гульовий, яловий; соб. ялівник. [Ялівнику без ліку].

* * *

1) гульови́й; ( нерабочий) неробо́чий

2) с.-х. гульови́й

дохлий, здохлий; (о чистом скоте) пропащий. [Вивезли на поле пропащу корову].

* * *

1) до́хлий, здо́хлий

2) перен. до́хлий

I. дихнути, дхнути, тхнути, сапнути. [Д(и)хнути мені не дає: роби та й роби (М. Вовч.). Мов смертю на нього сапнуло, за шкуру снігом мов сипнуло (Греб.)]. Дохнуть ртом на кого, на что - хук[х]нути, (несов. хухати). [Хухнула на скло, щоб крига розтала].

II. издохнуть дохнути, здохнути; (о мног.) поздихати, виздихати. [Бодай тії собаки ваші виздихали!]; (о домашнем скоте) гинути, згинути, пропадати (падати), пропасти. [Зозуляста курка вночі пропала].

* * *

1) дихну́ти; ( согревая) ху́кнути, ху́хнути

2) ( повеять) подихну́ти, дихну́ти

одно животное) тварина, животина; (о домашн. скоте) товарина, товаряка, худобина, скотина, скотиняка, скотинюка; (шутл.) хвіст, хвостина. [Вона теребила з жадобою, наче животина (Неч.-Лев.). Землю, славою покриту, топче товарина (Щог.). Купим волів або корову, або так яку скотиняку. І хвоста нема у дворі (Ном.). Я останню хвостину збуду, аби й ти була як людські діти (Свидн.)].

* * *

1) худо́бина, тварю́ка, твар, -і, скотиня́ка, скотиню́ка, хвости́на, хвостя́га, хвостя́ка

2) собир. худо́ба, това́р, -у, скоти́на

забрать

1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];

2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];

3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.

* * *

несов.; сов. - забр`ать

1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш

2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш

I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].

II. истощить

1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];

2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;

3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;

4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -

1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];

2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;

3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -

1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;

2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.

* * *

1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити

2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажити

(сов.: похудеть) сху́днути; ( ослабеть) охля́ти (охля́ну, охля́неш), охля́нути, мног. похля́нути; перепа́стися, -паду́ся, -паде́шся; ( осунуться) змарні́ти, ви́снажитися

значіння, (о скоте) клейніння, таврування, (о товарах) штампування.

* * *

1) таврува́ння, клеймува́ння, клейнува́ння

2) таврува́ння, плямува́ння

тавро, клейно, клеймо, шта[е]мп (-пу), знамено. [На твоїм чолі випалюю ганьби клеймо я (Франко). Його геній наштемповує ганебним клейном тих, хто був «грязею Москви» (Грінч.). І на вас покладуть чорне тавро (О. Пчілка)]. -мо позора - ганебне тавро. Положить на кого-либо -мо - покласти тавро на кого, затаврувати кого. Выжженное -мо на животных - тавро. -ма на рогатом скоте - тавра, (гал.) знаменята (Шухев.). -мо на ногах у птиц - поротина.

* * *

1) (раскалываться) колотися, (о камне) лупатися, (о лучине) скі[и]патися;

2) (покалывать) колотися, колоти, штрикатися, штрикати;

3) (задевать за живое) колотися, шпигатися;

4) (друг с другом) колотися, різатися, рубатися;

5) (вонзать в себя оружие) заколюватися; колотися;

6) (о скоте) битися, (о свинье) колотися, різатися.

* * *

1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;

2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;

3) см. Подкупать;

4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.

* * *

1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);

2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;

3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);

4) см. Мелкота 3;

5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);

6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].

* * *

1) дрі́б'язок, -зку

2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)

3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць

догляд, нагляд (-ду) за (над) ким, за (над) чим и (реже) кого, чого, дозір (-зору) за ким, за чим и (реже) кого, чого; доглядання кого, чого и за ким, за чим, наглядання, назирання за (над) ким, за (над) чим и кого, чого, пильнування кого и за ким, чого. [Догляд за виконанням законів (Наш). Поза межами цензурного догляду (Рада)]. Без -ра - без догляду (нагляду), (о скоте и перен.) самопас. [Щоб діти самі без догляду не пустували (Крим.). Коні ходять самопас (Поділля). Такої циганської голоти не можна пускати самопас (Франко)]. Под -ром - під доглядом (під наглядом, під дозором, під оком). [Чи не той, часом, се Гавриленко, що був під доглядом? (Коцюб.). Щоб усі урядовці були під наглядом рад (Доман.). Під суворим дозором свекрухи (Ор. Лев.). Худоба під пильним (тщательным) дозором (Мова). Купа дітей під оком няньок (Франко)]. Быть под -ром полиции - бути під поліційним доглядом (наглядом). Под -зор - під догляд (нагляд, дозір), на догляд. [Кидаю Настусю на твій догляд (Н.-Лев.)]. Отдать под -зор - віддати під догляд (нагляд, дозір). [Антоновича віддано під догляд поліції (Доман.). Оддавати під поліційний нагляд (Крим.). Віддаю юстицію під дозір в поліцію (Франко)]. Иметь -зор над (за) кем, чем - мати догляд (нагляд) за (над) ким, за (над) чим, доглядати кого, чого (що) и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого. [Мати нагляд над бібліотекою (Київ)]. Прокурорский -зор - прокурорський догляд (нагляд). Технический -зор - технічний нагляд.

* * *