Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(о+портных)

  • 1 мерка

    1) см. Меряние;
    2) мірка, міра; (у портных, сапожников ещё) змірок (-рка). [Естетична мірка була-б тільки частковою міркою (Єфр.). Я тобі без змірка чобіт пошию (Короленко)]. Снимать, снять -ку - брати, взяти міру (мірку), здіймати, зняти змірок з кого. [Соломон - із мене ростом, беріть з мене міру (Рудан.). Майстер здійме змірок (Короленко)]. По -ке - до міри. [Зачав робити корабель, сказано, щоб усе до міри було (Рудан.). Оті вікна пороблено до однієї міри (Лубенщ.)]. Всё ставить под одну -ку - прикладати до всього однакову мірку. Подойти под -ку (под меру) (о рекрутах) - підійти під мірку;
    3) см. Мера 3.
    * * *
    1) мі́рка
    2) см. мера 3)

    Русско-украинский словарь > мерка

  • 2 метание

    1) (бросание) кидання, метання чого; (банка) банкування; (взоров) зиркання, блим[к]ання, скидання очима; (жребия) кидання жереба (жеребка) жеребкування; (искр, огня) іскріння (оком), сипання іскрами, приском, огнем и т. п.; срв.
    II. Метать 1;
    2) (детёнышей) приводіння, понос (-су);
    3) (икры) викидання (ікри), нерест (-ту, м. р.) и нересть (-ти, ж. р.);
    4) (о шитье) наживляння, фастриґування. -ние петель - а) (у портных) обкидання петельок, застіжок; б) (о зайце) ключкування;
    5) (от Метаться);
    6) кидання, борсання (-ння). [Борсання таланта в лещатах тенденційности (Єфр.)].
    * * *
    I
    1) ки́дання, мета́ння; склада́ння; мета́ння; викида́ння; мета́ння
    2) кида́ння, мета́ння, бо́рсання; метуші́ння; бігани́на, бі́гання, гаса́ння
    II
    мета́ння; обкида́ння

    Русско-украинский словарь > метание

  • 3 метать

    мётывать
    I. см. Мести.
    II. Метать, мётывать, метнуть -
    1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;
    2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];
    3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;
    4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -
    1) киданий; ораний; кладений;
    2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.
    * * *
    I
    1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)
    2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти
    3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти
    4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)
    II спец.
    наживля́ти ни́ткою; ( петли) обкида́ти

    Русско-украинский словарь > метать

  • 4 наживлять

    наживить
    1) (уду) настромлювати, настромити, начі[е]плювати, начепити принаду (мелкую рыбёшку: живця) на гачок, (о мног.) понастромлювати, поначі[е]плювати; (ловушку) настромлювати, настромити, класти, покласти, накладати, накласти принаду в пастку, (о мног.) понастромлювати и т. п.;
    2) (у портных) наживляти, наживити, нафастриґовувати, нафастриґувати, (о мног. или во мн. местах) понаживляти, понафастриґовувати що; срв. Примётывать 2. Наживлённый -
    1) (об уде) з настромленою (з начепленою) на гачок принадою, з -ним живцем; (о ловушке) з настромленою (з по[на]кладеною) принадою;
    2) наживлений, нафастриґований, понафастриґовуваний.
    * * *
    рыб., охотн.; несов.; сов. - нажив`ить
    наживля́ти и наживлювати, наживи́ти; (рыб.) настромлювати нажи́вку (на́жив и нажи́в; живца: живця) на гачо́к, настроми́ти нажи́вку (на́жив; живця) на гачо́к; (охотн.) настро́млювати прина́ду в пастку, настроми́ти прина́ду в па́стку, кла́сти (кладу́, кладе́ш) и накла́дати прина́ду в па́стку, накла́сти прина́ду в па́стку

    Русско-украинский словарь > наживлять

  • 5 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 6 приклад

    1) (что приложено) додаток (-тку), додача, придача;
    2) (ружейный) приклад (-ду) (в рушниці), руля;
    3) (у портных, поваров, пекарей) доклад (-ду), (у поваров ещё) додатки (- ків). [От сукно, а твій доклад (Самійл.). Як добрий доклад до тіста, то й паляниці добрі будуть (Лебед. п.). Смачно но звариш, як докладу нема].
    * * *
    1) ( у ружья) прикла́д; диал. ко́льба
    2) спец. докла́д, -у
    3) ( добавление) диал. дода́ток, -тка, дода́ча

    Русско-украинский словарь > приклад

  • 7 Наживление

    1) (об уде) настромлювання, начі[е]плювання, оконч. настромлення, начеплення принади (живця) на гачок; (о ловушке) настромлювання, накладання, оконч. настромлення, накладення принади в пастку;
    2) (у портных) наживляння, нафастриґовування, оконч. наживлення, нафастриґування.

    Русско-украинский словарь > Наживление

См. также в других словарях:

  • Портных, Юрий Иванович — (1929 г. р.) выпускник Государственного дважды орденоносного института физической культуры им. П. Ф. Лесгафта (1951). Доктор педагогических наук (1994). Профессор (1981). Автор ряда научных работ, в том числе методических пособий "Научно… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Нет воров супротив портных мастеров. — Нет воров супротив портных мастеров. См. НЕПРАВДА ОБМАН Нет воров супротив портных мастеров (они пьют едят готовое, носят краденое). См. РЕМЕСЛО МАСТЕРОВОЙ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Производительные товарищества — или ассоциации так называются соединения трудящихся для совместного производства каких нибудь предметов за общий счет и с разделением между всеми членами риска и прибыли предприятия (см. Кооперация). Члены товарищества вносят известные паи и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Сигман, Моррис — Моррис Сигман (Сигмен, англ. Morris Sigman; 1881, Аккерман, Бессарабская губерния  19 июля 1931, Сторм Лэйк, Айова)  американский профсоюзный лидер, в 1923 1928 годах президент Международного профсоюза дамских портных (ILGWU).… …   Википедия

  • Моррис Сигман — (Сигмен, англ. Morris Sigman; 1881  19 июля 1931)  американский профсоюзный лидер, в 1923 1928 годах президент Международного профсоюза дамских портных (ILGWU). Биография Моррис Сигман родился под именем Мойше Зигман в 1881 году в Бессарабии. В… …   Википедия

  • Сигман — Сигман, Моррис Моррис Сигман (Сигмен, англ. Morris Sigman; 1881  19 июля 1931)  американский профсоюзный лидер, в 1923 1928 годах президент Международного профсоюза дамских портных (ILGWU). Биография Моррис Сигман родился под именем… …   Википедия

  • Типографское дело* — [Слово типография греческого происхождения и составлено из двух слов: τύπος буква, фигура, оттиск, и γράφω пишу. В XV столетии оно встречается редко (например, у Бернарда из Вероны в предисловии к изданию сочинений Катулла 1493 г., у Эразма в его …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Типографское дело — [Слово типография греческого происхождения и составлено из двух слов: τύπος буква, фигура, оттиск, и γράφω пишу. В XV столетии оно встречается редко (например, у Бернарда из Вероны в предисловии к изданию сочинений Катулла 1493 г., у Эразма в его …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Дуда, Элеонора — Элеонора Дуда Eleonora Dūda Имя при рождении: Элеонора Дуда Дата рождения: 17 февраля 1927(1927 02 17) …   Википедия

  • Лининьш, Арнольд — Арнольд Лининьш Arnolds Liniņš …   Википедия

  • Мельничанский, Григорий Натанович — Мельничанский Г. Н. (1886 1937; автобиография). Род. 6 го июня 1886 г. в мещанской семье в гор. Бобринце Херсонской губ., в Елисаветградском уезде (ныне Зиновьевском). Отец из мещан, не приспособившийся к торговле, временами жил мелкими доходами… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»