(о+погоде)

I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.

II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].

* * *

несов.; сов. - проясн`ить

1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти

1) свіжі́ти, -жі́ю, -жі́єш; ( становиться более свежим) свіжі́шати

2) (безл.: о погоде) холода́ти, свіжі́ти; ( становиться холоднее) холодні́шати, свіжі́шати

1) ( о погоде) су́ша, суш, -і

2) (собир.: сухие ветки) сушня́к, -у; сушни́к, -у, сушня́, суш, -і

3) ( сухое место) су́ша

4) перен. су́хість, -хості

5) ( пустые соты) пчел. суш, сушни́к

1) (с созревшим, полным ядром) яде́рний и я́дерний, ядрени́й и ядре́ний, диал. ядря́ний; ( сочный) сокови́тий; ( хорошего качества) до́брий, добря́чий; ( крупный) здоро́вий

2) ( о телосложении) здоро́вий, креме́зний, міцни́й, дебе́лий; ( дородный) огря́дний и огрядни́й

3) ( свежий) сві́жий, живлю́щий; ( о погоде) я́де́рний, ядре́ний, диал. ядряни́й; ( о морозе) си́льний, лю́тий, тріску́чий; ( хмельной) п'янки́й

4) (о речи, словах - смачный) задьо́ристий, хльо́сткий; крути́й

1) нареч. я́сно; вира́зно; погі́дно

2) (в знач. сказ.: понятно) я́сно, очеви́дно, зрозумі́ло

3) (в внач. сказ.: о погоде) ясно, погі́дно

4) в знач. утверд. част. звича́йно, я́сно, зві́сно, авже́ж, адже́ ж

5) в знач. вводн. сл. звича́йно, зві́сно

(о погоде, безл.) завітрити. [Потемніло, завітрило, закурила курява (Васильч.)]. - рить что - (завонять) заповітрити що. [Сильно заповітрене збіжжя].

1) см. Гнить;

2) (о погоде) гнити, киснути, мокріти.

1) - а) (загнивать) пригнивати, загнивати, (о грушах) гниличитися; (сморщиваться: об овощах, плодах) морхнути; (дряблеть) трухлявіти, плюскнути; (тухнуть) тухнути, протухати; б) (о дереве) трухнути, тряхнути, трухлявіти, порохнявіти, трупішіти;

2) (о воздухе) гнилитися, гниліти; (о погоде) - см. Мокропогодиться;

3) (о человеке) миршавіти, марніти, кволіти, хирявіти, хиріти.

(загнить) пригнити, загнити; (сморщиться) примерхнути; (одряблеть) притрухлявіти; (протухнуть) протухнути; (о дереве) притрухнути, надтрухлявіти, спорохнявіти; (о воздухе) загнилитися, загниліти; (о погоде) засльотитися, задощитися.

намолодить

1) кого - молодити, з[під]молоджувати, з[під]молодити кого, надавати, надати молодявого вигляду кому;

2) (пиво, мёд, квас) підсолоджувати, підсолодити що;

3) (безл.: о погоде) - см. Замолаживать 2. Намоложённый -

1) з[під]молоджений;

2) підсолоджений. -тая -

1) молодитися, з[під]молоджуватися, бути з[під]молоджуваним, з[під]молодженим; надавати, надати собі молодявого вигляду;

2) підсолоджуватися, підсолодитися; бути підсолоджуваним, підсолодженим.

продержаться продержуватися, продержатися, протримуватися, протриматися, (до известного времени) додержуватися, додержатися. [Продержися до весни. Всилу додержались, поки робота знову у полі відкрилась (Манж.). Новий кабінет не довго продержиться]. -жаться с трудом - викрепити. [Всі жнива викрепили вони за сухим хлібом (Звин.)]. -жаться (о хорошей погоде) - продержатися, протриматися, згодити. [Якби- ж погода згодила ще хоч тиждень (Переясл. п.)].