-
1 вольный
ві[о]льний, свобідний. -ный дух (в печке) - легкий дух.* * *1) ві́льний; во́льнийво́льные движе́ния — спорт. ві́льні ру́хи (впра́ви)
2) ( частный) прива́тний3) (в знач. сущ.: не крепостной) ві́льний, -ого -
2 дверка
в печке) дверцята (р. -ток), дверки. [От поліно! в дверцятка не влазить! Діра в стіні, на зразок дверцят у грубі, прочинилася. У грубі дверки не причиняються]. Двёрки - дверки (р. дверок), дверці (р. дверець). [Порожня була й одежна шахва з вирваними дверками (Грінч.)].* * *см. дверца -
3 затворка
1) (у дверей) засувка, защіпка, завертка;2) (к печке) заслонка, затулка.* * *сту́лка -
4 лежебок
лежень (-жня), (зап.) лежух (-ха), лежебока (общ. р.), лежнюха, лежун (-на), лежака, лежняка, полежака, полежаха, полежак (-ка), полежай (-ая) и полежій (-ія), валяка, валюка), нероба, (перен.) бабак, байбак; срвн. Лентяй. [Вдягайся, лежню, та їдь у поле! (Н.- Лев.). Лежух лежить, а над ним бог кряжить (Номис). Каша мати наша, а борщ полежака (Номис). Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (Котл.)]. -бок на печке - пічкур (-ра). [Буду я дома пробувати, будуть мене люди пічкуром, полежаєм прозивати (Дума)]. Быть -ком - бути лежнем, срвн. Лежебочить.* * *(м.)лежебо́ка — м., ж. ле́жень, -жня (м.), лежебо́ка м., ж., лежебо́к (м.), валя́ка м., ж.; неро́ба м., ж.
-
5 пылать
1) (огнём) палати, палахкотіти и палахкотати, палахкати, палахтіти, жахтіти, бухтіти, яритися, горіти. [Круг неї полум'я палало (Котл.). Восковая свічка цілу ніч палала (Грінч. III). Увесь задній ріг її (клуні) вже горів, палахкаючи полум'ям та димом (Грінч.). Мов та свічка, що палахкотіла перед ним широким полум'ям (Г. Барв.). Сонце там страшне жахтить огнем, огняні сипле стріли (Грінч.). Вогні бухтіють (Харк.). На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця (Неч.-Лев.)]. Дрова в печке -лали - дрова в грубі палали (палахкотіли, палахтіли, горіли). Город -лает - місто палає (палахкотить, палахкоче);2) (переносно: пламенеть) палати, палахкотіти и -тати, паленіти, поломеніти, пашіти, горіти. [В серці рани глибокі палають (Л. Укр.). В серці я зненависть мала і помстою мої палали груди (Грінч.). Блищать очі, палахкотять щоки (Неч.-Лев.). Він палає продати воли, а тут купця нема (М. Вовч.). Відчув, що він під тим поглядом аж паленіє (Крим.). Щоки пашать, очі горять (Коцюб.). На личку в тебе літо рум'янеє пашить (Крим.). До кужеля рука болить, до горілки душа горить (Пісня). Ти гнівом дихаєш, гориш (Олесь)], Щёки у неё -лали - щоки (лиця) у неї и їй палали (палахкотіли, паленіли, пашіли).* * *1) пала́ти; ( излучая сильный свет) ярі́ти и ярі́тися, яри́тися, я́тритися и ятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, палахкоті́ти, палахті́ти; ( гореть) горі́ти2) ( от прилива крови) паші́ти, пала́ти -
6 теплина
тж. тепл`ина; диал.1) ( огонь в овинной печке) вого́нь, -гню́, ого́нь; ( печка) піч, род. пе́чі2) ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище; ва́тра -
7 Колодезь
и Колодец1) криниця, ум. криничка, криниченька, (диал.) ки[е]рниця, ум. ки[е]рничка, ки[е]рниченька, колодязь (-зи, ж. р. и -зя, м. р.), (зап.) студня (ум. студенька), студень (-дня). [Принести води із криниці (Рудан.). У дворі криничка, а вода з неї чиста, як сльоза (М. Вовч.). Сьогодні будемо кирницю чистити (Звиног.). Під вербами колодязь (Тесл.). На високій горі студня мурована (Гол.)]. -дезь мелкий, ямкой (без сруба) - копанка. - дезь артезианский - артезійський, верчений (Київщ.) колодязь. -дезь с проточной водой - криниця (колодязь) з текучою (біжучою) водою; криниця, де вода збігає (Звин.). Не плюй в - дезь, случится воды напиться - не плюй у криницю, доведеться води напитись или не погань криниці, бо схочеш водиці (Приказки);2) (техн., горн.) колодязь. -дезь буровой, вентиляционный, воздушный - колодязь свердловий, провітрювальний, повітряний. -дезь опускной, подъёмный (в печке) - колодязь додільний, догірний. -дезь пожарный, световой, смотровой - колодязь пожежний, світловий, дозірний. -дезь шахтный - колодязь шахтовий;3) -дцы молочные (у коров) - молочні кринички (-чок), молочні криниці (-ниць).
См. также в других словарях:
ПЕЧКЕ — (Petschke), Dr. Герман Теобальд, 1806–88, популярный композитор мужских хоров. Жил в Лейпциге и был членом дирекции концертов Гевандгауза … Музыкальный словарь Римана
Сидит барыня на печке в белой епанечке. — Сидит барыня (баба) на печке в белой епанечке (труба). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Знайка дорожкой бежит, незнайка на печке лежит. — Знайка дорожкой бежит, незнайка на печке лежит. См. УЧЕНЬЕ НАУКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
незнайка на печке лежит, а знайка по дорожке бежит — нареч, кол во синонимов: 1 • свидетель (22) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Окорочка в чудо-печке — Тип блюда: Категория: Продукты: Рецепт приготовления … Энциклопедия кулинарных рецептов
Нашему Ванюхе и на печке ухаб — Народн. Неодобр. О невезучем лентяе. Жиг. 1969, 221 … Большой словарь русских поговорок
На печке блудиться — Сиб. Ирон. Быть нерасторопным, бестолковым. ФСС, 13, 74 … Большой словарь русских поговорок
Сидеть на печке, молиться кирпичам — Диал. Неодобр. Бездельничать. Мокиенко 1990, 64 … Большой словарь русских поговорок
Печь хлеб в печке соседа — Разг. Устар. Сожительствовать с кем л., иметь интимную связь на стороне. БМС 1998, 602 … Большой словарь русских поговорок
Танцевать от печки — Выражение, употребляется в значении: приступая к какому либо делу, разговору, начинать всегда с одного и того же, возвращаться к исходному пункту. Происхождение его объясняет одна из сцен неоконченного романа В.А. Слепцова Хороший человек (1871) … Словарь крылатых слов и выражений
ТАНЦОВАТЬ ОТ ПЕЧКИ — ТАНЦОВАТЬ ОТ ПЕЧКИ379 Этимологическим фундаментом многих фраз является указ ание на какое нибудь бытовое явление или событие прошлого. Прямое значение словосочетания подвергается забвению или утрачивает свою реальную основу по мере того, как… … История слов
