Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+многих)

  • 1 перекалечить

    многих) покалічити, перекалічити, понівечити, перенівечити. Перекалеченный - покалічений, перекалічений, понівечений, перенівечений.
    * * *

    Русско-украинский словарь > перекалечить

  • 2 переранить

    многих) поранити (багатьох).
    * * *
    пора́нити, перера́нити

    Русско-украинский словарь > переранить

  • 3 перещипать

    многих всех) пощипати, перещипати (багатьох, усіх), (птиц от перьев) поскубти, пообскубувати. [Усіх курей поскубла].
    * * *

    Русско-украинский словарь > перещипать

  • 4 Накабалить

    многих) поневолити, повід[позав]давати в неволю (стар. в кабалу) кого. -ться - набитися в неволю (в кабалу) до кого.

    Русско-украинский словарь > Накабалить

  • 5 перебывать

    I. во многих местах или много раз) побувати. Где только он не -вал, весь свет объездил - де тільки він не побував (бував), увесь світ об'їздив.
    II. и перебыть сов. перебути (реже перебувати), перевернутися. [Здається, не було хати в селі, де-б я не перебула наймичкою. За день скільки вас перебуде (перевернеться)]. -быть беду - перебути, перетривати біду (лихо). [Не родив мак - перебудемо й так].
    * * *
    I
    (несов.: о многих или много раз, во многих местах, всюду) перебува́ти, побува́ти, поперебува́ти
    II несов.; сов. - переб`ыть
    (переживать, пережидать) перебува́ти, перебу́ти; несов. пробу́ти

    Русско-украинский словарь > перебывать

  • 6 побывать

    где у кого побувати де, у кого, (навестить) навідатися куди, до кого, відвідати кого. Вчера я -вал в трёх местах - учора я побував (аж) у трьох місцях. Я -ваю у него - я побуваю в нього, я навідаюсь до нього. Срв. Перебывать.
    * * *
    побува́ти; (о многих, у многих, во многих местах) поперебува́ти

    Русско-украинский словарь > побывать

  • 7 бежать

    1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;
    2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.
    * * *
    1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́
    2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися

    Русско-украинский словарь > бежать

  • 8 возвращаться

    возвратиться вертатися, вернутися до кого, до чого, куди [Вертатися на Україну, до свого краю. Перше кохання і перші муки не вертаються (Кониськ.)], вертати, вернути до чого [Вертав до господи. Рік за роком упливає, назад не вертає (Руд.). Поспішає вернути до міста (Куліш)], повертатися, повернутися до чого, на що, повертати, повернути до кого, чого, в (на) що [До господи поверта. Повертала в Україну (Шевч.). В рідний свій край повернув (Л. Укр.) Енергія знов повернула до мене (Крим.). Поверни ти на Вкраїну (Франко)], завертатися, завернутися, звернутися [Заверніться тату, додому, - я й сам піду (Рудч.). Він скоро звернеться і щастя своє привезе (Квітка)], завертати, завернути [Ця слабість завертає], привертатися, привернутися, навертатися, навернутися [Нехай додому не вертається; як-же вона привернеться, то-тож вона лиха набереться (Сл. Грінч.). Та навернувся додому вже більш як у півроку (Мова)]; (о многих) сов. повертатися, повертати, позавертатися. Успеть отправиться и возвратиться назад - обернутися, обернути [Тричі обернувся з снопами до обіду], (о многих) сов. пообертатися. Возвращаясь - вертаючись, вертаючи, повертаючись, повертаючи, повертом, (з) поворотом. [Поки з поворотом не надійду сюди (Фр.)].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`иться
    поверта́тися, поверну́тися, верта́тися, верну́тися, поверта́ти, поверну́ти; верта́ти, верну́ти; несов., фольк. вороча́тися; диал. заверта́тися, заверну́тися

    Русско-украинский словарь > возвращаться

  • 9 воспитывать

    воспитать виховувати (и ховати), виховати, (вскармливать) вигодовувати, вигодувати, годувати, згодувати, ростити, зростити, (лелеять) викохувати, викохати, (многих) накохати, плекати, виплекати, пестити, випестити; (в известном духе) водити, вести, провадити, сов. повести, (многих) повиводити; (поставить детей на ноги, научить уму-разуму) доводити, довести до пуття, до розуму, подоводити до розуму. [Хлопця виховав дядько. Ховав сина, голубив (Крим.). Людей - на людей-братів виховувати (Єфр.) (= в людях - людей-братьев воспитывать). Викохали мене батько-ненька. Накохав собі дітей, скоту. Наука гріла нас, плекала наші думки (Кониськ.). У сповиточку випестила мене тітка (М. Вовч.). Дочка в мене поведена по старосвітськи (Л. Укр.). Пані дітей хорошенько водить. Я- б мужів з вас повиводив (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - воспит`ать
    вихо́вувати, ви́ховати; ( лелеять) вико́хувати, ви́кохати, плека́ти, ви́плекати, пе́стити и пести́ти, ви́пестити; ( вскармливать) вигодо́вувати, ви́годувати; ( растить) рости́ти, зрости́ти

    Русско-украинский словарь > воспитывать

  • 10 докармливать

    -ся, докормить, -ся догодовувати, -ся, догодувати, -ся (о многих - подогодовувати, -ся). Докормить до весны - догодувати до весни, дозимувати, (многих) подозимовувати. [Шкапина здихає, і нічим дозимувати,- позичте хоч в'язку сіна]. Докормленный - догодований; дозимований.
    * * *
    несов.; сов. - докорм`ить
    догодо́вувати, догодува́ти

    Русско-украинский словарь > докармливать

  • 11 изрезывать

    и Изрезать изрезать
    1) (на куски) різати, порізати, розтинати, розтяти, шматувати, пошматувати, (о мн.) порізати, порозтинати що чим. [За берестом лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.)];
    2) (во многих местах) різати, порізати, порозтинати, (резьбою) карбувати, покарбувати. [Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований (Куліш)]. Изрезанный - порізаний, пошматований, порозтинаний, (изрезьблённый) покарбований. -ный берег моря - порізаний морський берег. -ный морщинами - поритий, (по)карбований зморшками. [Чого по жовтому карбованому зморшками обличчю пройшла якась темна тінь? (Мирн.)]. -ный рытвинами - поритий, попоротий. [Похитуючись по скелястій поритій дорозі, фаетон з'їхав у балку (Грінч.). Земля тут попорота (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - изр`езать
    рі́зати (рі́жу, рі́жеш), порі́зати; ( на клочки) шматува́ти, пошматува́ти; ( на части) кра́яти, покра́яти; ( делать порезы во многих местах) карбува́ти, покарбува́ти; (сов.: пересечь изломанными линиями) пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш

    Русско-украинский словарь > изрезывать

  • 12 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

  • 13 обегать

    обежать и Оббегать, оббежать
    1) вокруг чего-л. - оббігати, оббігти, пооббігати;
    2) (обогнать) випереджати, випередити, обганяти, обігнати, перебігати, перебігти;
    3) (избегать) оббігати, відбігати, уникати. Об(б)егать (сов.) - оббігати, вибігати, обганяти, обгасати. [Вибігав усе село, до кожної хати заходив].
    * * *
    I обег`ать
    несов.; сов. - обеж`ать
    1) (вокруг чего-л.) оббіга́ти, оббі́гти
    2) ( опережать) випереджа́ти, ви́передити; ( обгонять) обганя́ти, обігна́ти
    3) (избегать, сторониться кого-чего-л.) уника́ти, уни́кнути, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти; оббіга́ти, оббі́гти
    4) ( посещать многих) оббіга́ти, оббі́гати и оббі́гти и пооббіга́ти; несов. обганя́ти, обгаса́ти
    II
    (несов.: побывать во многих местах) оббі́гати, пооббіга́ти; обганя́ти, обгаса́ти; ( избегать) ви́бігати, збі́гати

    Русско-украинский словарь > обегать

  • 14 освящаться

    освятиться
    1) святитися, освячуватися, освятитися, посвячуватися, посвятитися, усвячуватися, усвятитися, (о многих) поосвячуватися;
    2) (делаться святым, угодником) присвячуватися, присвятитися. [Присвятився в угодники. Нехай уже ходить до церкви, хто присвятився (Неч.-Лев.)]. Освящённый - свячений, освячений, посвячений, (о многих) поосвячуваний. [Свячений мед. Свячена вода]. Всё -ное во время Пасхи (куличи, мясо и т. д.) - свячене.
    * * *
    церк., перен.; несов.; сов. - освят`иться
    1) освя́чуватися и освяща́тися, освяти́тися
    2) строит. (несов.) святи́тися, освя́чуватися, освяща́тися, посвяща́тися

    Русско-украинский словарь > освящаться

  • 15 осёдлывать

    оседлать сідлати, осідлати, засідлати, кульбачити, окульбачити, (о многих) посідлати, повсідлувати, покульбачити. -лать кого (свалить на кого всю работу) - звиснути на кого. [Не хотять воду носити: звисли на Гапку, щоб вона носила]. Осёдланный - (о)сідланий, окульбачений, (о многих) посідланий, повсідлуваний, покульбачений. -ться - сідлатися, кульбачитися.
    * * *
    несов.; сов. - оседл`ать
    сідла́ти, осідла́ти и засідла́ти и посідла́ти; кульба́чити, окульба́чити и покульба́чити

    \осёдлывать доро́гу — воен. осідла́ти доро́гу (шлях)

    Русско-украинский словарь > осёдлывать

  • 16 оскребать

    оскресть обс[ш]крібати, обс[ш]кребти, обскромаджувати, обскромадити, (о многих) пообс[ш]крібати, пообскромаджувати. Срв. Оскабливать. Оскребённый - обс[ш]кребений, обскромаджений, (о многих) пообс[ш]крібаний, пообскромаджуваний.
    * * *
    несов.; сов. - оскрест`и
    обскріба́ти, обскребти́ и пообскріба́ти, обшкріба́ти, обшкребти́ и пообшкріба́ти; обшкря́бувати, обшкря́бати и пообшкря́бувати

    Русско-украинский словарь > оскребать

  • 17 ослаблять

    ослабить ослабляти, ослабити, послабляти, послабити, ( о возжах, верёвке) попускати, попустити, (о многих) поослабляти. -ться - ослаблятися, ослабитися, послаблятися, послабитися, (о возжах, верёвке) попускатися, попуститися; (о многих) поослаблятися. Срв. Ослабевать, ослабеть. Лета -бляют ум и память - літа ослабляють розум і пам'ять. -бить действие яда - зменшити силу отрути. -бить удар, силу падение, звук, горечь - ослабити (полегшити) удар, силу падання, притишувати, притишити звук, зменшувати, зменшити гіркоту. Ослабленный - ослаблений, послаблений, попущений, зменшений.
    * * *
    несов.; сов. - осл`абить
    1) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити
    2) (уменьшать силу, степень, напряжённость чего-л.) ослабля́ти и осла́блювати, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; ( облегчать) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти
    3) (делать менее упругим, менее натянутым) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; (отпускать - о верёвке, вожжах, поясе) попуска́ти, попусти́ти; ( распускать) розпуска́ти, розпусти́ти; ( уменьшать) зме́ншувати, зме́ншити

    Русско-украинский словарь > ослаблять

  • 18 ослеплять

    ослепить
    1) сліпити, осліпляти, осліпити, темнити, потемнити кого, виймати (вийняти) очі кому, (о многих) висліпити кого, посліпити кого, очі повиймати кому;
    2) сліпити, засліплювати, засліпити, (о многих) позасліплювати кого и кому очі. Солнечный блеск -ляет глаза - сонячне проміння сліпить очі. Её красота -пила его - її краса засліпила йому очі. Страсти -ляют нас - пристрасті засліплюють нам очі (засліплюють нас). Ослеплённый -
    1) осліплений, отемнений;
    2) засліплений.
    * * *
    несов.; сов. - ослеп`ить
    1) ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти, сліпи́ти, посліпи́ти; ( временно притуплять зрение) заслі́плювати, засліпи́ти
    2) перен. заслі́плювати, засліпи́ти, ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти

    Русско-украинский словарь > ослеплять

  • 19 осмаливать

    -ся, осмолить, -ся о(б)смолювати, -ся, о(б)смолити, -ся, висмолювати, -ся, висмолити, -ся, (о многих) поо(б)смолювати, -ся, повисмолювати, -ся. Осмолённый - о(б)смолений, висмолений, (о многих) поо(б)смолюваний, повисмолюваний.
    * * *
    несов.; сов. - осмол`ить
    обсмо́лювати, обсмоли́ти и пообсмо́лювати, осмо́лювати, осмоли́ти и поосмо́лювати; ( слегка) присмо́лювати, присмоли́ти

    Русско-украинский словарь > осмаливать

  • 20 оставаться

    остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.
    * * *
    несов.; сов. - ост`аться
    залиша́тися, залиши́тися, лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися, полиша́тися, полиши́тися; остава́тися, оста́тися, облиша́тися, обли́шитися

    Русско-украинский словарь > оставаться

См. также в других словарях:

  • многих — избежать многих ошибок • действие, Neg …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Теория многих тел — Теория многих тел  область физики, в которой исследуются и описываются коллективные поведение многочастичных систем взаимодействующих частиц. В общих чертах, теория многих тел имеет дело с физическими эффектами и явлениями, которые… …   Википедия

  • Система многих единиц — (СМЕ)  способ управления подвижным составом, при котором в один поезд вцепляется несколько локомотивов или моторных вагонов, а управление тяговыми двигателями ведётся с одного поста управления и одной локомотивной бригадой, является частным… …   Википедия

  • Анализ функций многих переменных — Эта статья или раздел  грубый перевод статьи на другом языке (см. Проверка переводов). Он мог быть сгенерирован программой переводчиком или сделан человеком со слабыми познаниями в языке оригинала. Вы можете помочь …   Википедия

  • КВАНТОВАЯ ТЕОРИЯ МНОГИХ ЧАСТИЦ — раздел квант. теории, посвящённый изучению систем, состоящих из трёх и большего числа ч ц. В квант. механике система из N ч ц описывается при помощи волн. ф ции, зависящей как от координат всех ч ц, так и от всех др. величин, необходимых для… …   Физическая энциклопедия

  • Воюют многих руками, а не многих советом. — (умами). См. НАЧАЛЬСТВО ПРИКАЗ ПОСЛУШАНИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Взаимодействие многих тел — Комплекс задач о взаимодействии многих тел достаточно обширный, и является одним из базовых, далеко не полностью разрешённых, разделов механики. В рамках ньютоновской концепции проблема ветвится на: комплекс задач столкновения двух и более… …   Википедия

  • "ЛЕТОПИСЬ О МНОГИХ МЯТЕЖАХ" — ист. соч. с описанием событий 1584 1655. Составлено, вероятно, ок. 1658 в Москве при патриаршем дворе на основе переработки Нового летописца и использования офиц. разрядных записей, церк. и богословской лит ры. Содержит отсутствующие в др.… …   Советская историческая энциклопедия

  • Это многих славный путь — Из стихотворения «Школьник» (1856) И. А. Некрасова (1821 1877): Ноги босы, грязно тело, И едва прикрыта грудь... Не стыдися! Что за дело? Это многих славный путь. Вижу я в котомке книжку. Так, учиться ты идешь... Цитируется: как призыв, поощрение …   Словарь крылатых слов и выражений

  • ОДИН ИЗ МНОГИХ (новелла в киноальманахе "Боевой киносборник N2") — «ОДИН ИЗ МНОГИХ (новелла в киноальманахе «Боевой киносборник N2»)», СССР, ЛЕНФИЛЬМ, 1941. Агитационный фильм. Немецкий летчик, один из первых среди асов, во время бомбардировки одного из наших городов становится одним из многих, сбитых нашими… …   Энциклопедия кино

  • Не стыдися! Что за дело?/ Это многих славный путь — Из стихотворения «Школьник» (1856) Н. А. Некрасова (1821 1877) о идущем в школу мальчике: Ноги босы, грязно тело И едва прикрыта грудь... Не стыдися! Что за дело? Это многих славных путь. Вижу я в котомке книжку. Так, учиться ты идешь...… …   Словарь крылатых слов и выражений


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»