Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+звуке)

  • 1 пронзительный

    Пронизывающий (о взгляде, звуке, ветре) пронизливий, пронизуватий, проникливий, гострий, (только о звуке) верескливий, різкий, проразливий, (только о ветре) шпуйний. [Пронизливий (пронизуватий, гострий) погляд. Гострі очі (Неч.-Лев.). Проникливий хижацький голос (Л. Укр.). Пронизуватий свист (Коцюб.). Проразливий свист (Франко). Гострий (пронизливий, пронизуватий) вітер. Бач, який ти пронизуватий - як ніж гострий (Гр Григор.)]. Пронзительно - пронзливо, проникливо, верескливо, гостро, різко, проразливо. [Зазойкав проразливо дзвінок (Фр.)]. Кричать -но - верещати, лящати.
    * * *
    I фото
    проявни́й
    II
    прони́зливий, прони́зуватий; ( резкий) різки́й, го́стрий; (о взгляде, звуке, ветре) прони́кливий; ( донимающий) дошку́льний; ( пронизывающий) прони́зуючий, пройма́ючий

    Русско-украинский словарь > пронзительный

  • 2 отдаваться

    отдаться кому
    1) віддаватися, віддатися кому. -даюсь на ваш суд, на вашу волю, милость - здаюся (спускаюся) на ваш суд, на вашу волю, ласку. -ться в руки кого, в неволю - віддатися (датися) в чиї руки, в неволю. -ться на произвол судьбы - здатися на волю долі (на призволяще), пуститися берега. -ться в наём - найматися, на(й)нятися;
    2) (предаваться) вдаватися, вдатися в що, вкидатися, вкинутися в що, взятися працювати коло чого, (погрузиться) поринути в що. -ться печали, пению, гульбе - вдаватися, вдатися в тугу, в співи, в гульню. -ться любимому делу - вдатися (вкинутися) в улюблену працю. Всей душой (с любовью) -ваться чему - кохатися в чому. [В хазяйстві він кохається]. -ться чарующим звукам - поринути в чарівні звуки;
    3) (о звуке) віддавати(ся), віддати(ся), битися луною, відбиватися, відбитися (луною), озиватися, озватися, відгукуватися, відгукнутися, відкликатися, відкликнутися, (о шагах) відтупуватися. Стук колёс -вался эхом от обеих стен оврага - стукотіння коліс билося луною в обидва боки яру (Неч.-Лев.);
    4) ослабати, слабнути, ослабнути, послабнути.
    * * *
    несов.; сов. - отд`аться
    1) віддава́тися, відда́тися
    2) (о звуке - раздаваться, отражаясь) відбива́тися, відби́тися, віддава́тися, відда́тися, луна́ти, залуна́ти и пролуна́ти и відлуна́ти; ( раздаваться) розляга́тися, розлягти́ся; ( отзываться) одзива́тися, одізва́тися; ( эхом) відлу́нювати, відлуну́ти
    3) строит. (несов.) віддава́тися; дава́тися; відбива́тися; віддава́тися; попуска́тися

    Русско-украинский словарь > отдаваться

  • 3 отражаться

    отразиться
    1) відбиватися, бути відбитим, відпиратися, бути відпертим. Удар -жается ударом - удар відбивається ударом;
    2) відбиватися, відбитися, відкидатися, відкинутися, віддавати(ся), віддати(ся), відсвічуватися, відсвітити(ся), (о звуке) відгукуватися, відгукнутися, [Все те відкидалося, відбивалося в тихій воді (Н.-Лев.). В прозорій воді відбиваються золоті верхи (Н.-Лев.)]. -жаться эхом от чего-л. - відбиватися луною від чого, битися луною в що, відгукуватися (віддаватися) луною від чого;
    3) (находить выражение, оставлять след) відбиватися, відбитися, відзначатися, відзначитися на чому и в чому, (изображаться) малюватися, змалюватися, відмалюватися. [Ні в чім так не відзначалась душа, як у пісні (Куліш)]. Смущение -жалось у него на лице - збентеження відбивалось йому на обличчі (Грінч.). На его бледном лице -зилась мука - на його блідому виду відбилася (відзначилася, змалювалася) мука;
    4) (иметь последствия для кого) відбиватися, відбитися, позначатися, позначитися на кому, на чому; сов. окошитися, покошитися на кому, на чому. Репрессии против украинства в России тяжело -зились на украинской литературе - репресії проти українства в Росії тяжко відбилися (позначилися) на українській літературі.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`иться
    1) (давать свое изображение на поверхности, воспроизводиться в образах, понятиях) відбива́тися, відби́тися, віддзерка́люватися, віддзерка́литися; відкида́тися, відки́нутися; несов. відсві́чуватися; ( отдаваться - о звуке) віддава́тися, відда́тися
    2) (перен. проявляться, обнаруживаться) відбива́тися, відби́тися; ( отображаться) відобража́тися и відобра́жуватися, відобрази́тися
    3) (оказывать влияние, воздействие) відбива́тися, відби́тися, ( сказываться) познача́тися, позначи́тися и позна́читися; несов. окоши́тися
    4) строит. (несов.) відбива́тися, відбива́тися, запере́чуватися, спросто́вуватися; відбива́тися, відкида́тися, відбива́тися, відобража́тися, відобра́жуватися, віддзерка́люватися

    Русско-украинский словарь > отражаться

  • 4 негармонический

    матем., физ.
    негармоні́чний; ( о звуке) негармоні́йний

    Русско-украинский политехнический словарь > негармонический

  • 5 негармоничность

    матем., физ.
    негармоні́чність, -ності; ( о звуке) негармоні́йність, -ності

    Русско-украинский политехнический словарь > негармоничность

  • 6 прерывистый

    техн.
    1) (о звуке, движении) перери́вчастий, ури́вчастий, ури́ваний
    2) ( с интервалами) перери́вистий

    Русско-украинский политехнический словарь > прерывистый

  • 7 негармонический

    матем., физ.
    негармоні́чний; ( о звуке) негармоні́йний

    Русско-украинский политехнический словарь > негармонический

  • 8 негармоничность

    матем., физ.
    негармоні́чність, -ності; ( о звуке) негармоні́йність, -ності

    Русско-украинский политехнический словарь > негармоничность

  • 9 прерывистый

    техн.
    1) (о звуке, движении) перери́вчастий, ури́вчастий, ури́ваний
    2) ( с интервалами) перери́вистий

    Русско-украинский политехнический словарь > прерывистый

  • 10 негармонійний

    матем.; физ. негармони́ческий ( о звуке)

    Українсько-російський політехнічний словник > негармонійний

  • 11 негармонійність

    матем.; физ. негармони́чность ( о звуке)

    Українсько-російський політехнічний словник > негармонійність

  • 12 переривчастий

    техн. преры́вистый (о звуке, движении), преры́вный, преры́вчатый

    Українсько-російський політехнічний словник > переривчастий

  • 13 ахать

    ахнуть
    1) ахати, ахкати, ахнути, охнути, йойкнути. [Всі ахали, дивувалися. Инші діди охнули з остраху. Йойкнули з переляку];
    2) только сов. в. Ахнуть (о сильном, громком звуке, ударе) - гакнути, цигипнути.
    * * *
    несов.; сов. - `ахнуть
    1) а́хати и а́хкати, а́хнути, о́йкати, о́йкнути, о́хати и о́хкати, о́хнути; диал. йо́йкати, йо́йкнути
    2) (издавать глухой, отрывистый звук) а́хати и а́хкати, а́хнути, тара́хкати, тара́хнути, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути
    3) ( с силой ударять) тара́хкати, тара́хнути, ге́пати, ге́пнути, чеса́ти, учеса́ти, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути

    Русско-украинский словарь > ахать

  • 14 грянуть

    (о громе) гримнути, гурконути, гуркнути, торохнути; (о громе и музыке) ударити; (о пушке) гримнути, ревнути. [Ревнули гармати].
    * * *
    1) ( о звуке) гри́мнути, гря́нути; ( о громе) уда́рити; ( прозвучать) пролуна́ти
    2) (перен.: разразиться) ви́бухнути, спалахну́ти, гря́нути, поча́тися; (с силой запеть, заиграть) гри́мнути; ( наступить) наста́ти; ( произойти) ста́тися

    Русско-украинский словарь > грянуть

  • 15 ёкать

    ёкнуть и ёкнуть
    1) (трепетать, дрогнуть, о сердце) тьохкати, тьохнути, йойкнути. [Серце так і тьохка. Серце тьохнуло і замерло. Тьохнуло в серці. Йойкнуло всередині з несподіванки (Коц.)];
    2) (безлично о звуке) кевкнути. [Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло (Свидн.)].
    * * *
    несов.; сов. - ёкнуть
    1) ке́вкати, ке́вкнути
    2) ( о сердце) тьо́хкати, тьо́хнути, те́нькати, те́нькнути

    Русско-украинский словарь > ёкать

  • 16 завопить

    завопиять заголосити, залементувати, заволати, загаласувати, заґвалтувати, зарепетувати заверещати, (иронич. и напыщ.) завопияти; см. Вопить, Вопиять.
    * * *
    завола́ти, залементува́ти, закрича́ти; зарепетува́ти, загаласува́ти; ( о коротком звуке) зіпну́ти и усилит. зіпону́ти; ( заголосить) заголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш

    Русско-украинский словарь > завопить

  • 17 загрохотать

    загуркотіти, загрюкотіти, заторох(ко)тіти, загуркати, загурчати.
    * * *
    загуркоті́ти, загуркота́ти, загрю́кати, загрюкоті́ти, загрюкота́ти; загу́ркати; ( затарахтеть) затара́хкати, затарахкоті́ти; ( об удаляющемся звуке) поторохті́ти; (о громе, выстрелах) загримкоті́ти, -коти́ть, загука́ти, однокр. гукну́ти, усилит. гукону́ти

    Русско-украинский словарь > загрохотать

  • 18 замирать

    замереть за(в)мирати и мерти, за(в)мерти, мертвіти, замертвіти, обмертвіти, мліти, зомліти, знеживлятися (мало употр.), знеживитися; (о звуке) затихати, затихнути, втихати, втихнути, вщухати, вщухнути. [Не дай спати ходячому, сердем замирати (Шевч.). Завмерла воля до життя (Франко). Серце розривалось, сльози сохли, душа мерла (Шевч.). Глянув, а вона лежить у крові, я так і замертвів (Сл. Гр.)]. Сердце, душа -ет, -рла - серце, душа завмирає, мре (мліє, в'яне, холоне, холодіє), серце завмерло, зайшлося, душа завмерла, похолола. Замерший - за(в)мерлий, обмерлий, зомлілий. [Завмерлеє в серці коханнє (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - замер`еть
    завмира́ти, завме́рти, -вмру́, -вмреш и мног. позавмира́ти, замира́ти, заме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позамира́ти, несов. ме́рти; ( от сильного переживания) замліва́ти, замлі́ти и мног. позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти; ( цепенея) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш; ( о звуках) загаса́ти, зага́снути, згаса́ти, згаснути, ги́нути, зги́нути, (несов.: удаляясь) далені́ти

    се́рдце (душа́) \замирать мира́ет — се́рце (душа́) завмира́є (замира́є, холо́не), в се́рці (в душі́, на душі́, на се́рці, в гру́дях) холо́не

    Русско-украинский словарь > замирать

  • 19 замирающий

    прич.
    яки́й (що) завмира́є; прил. напівме́ртвий, ма́йже завме́рлий; (о звуке) щора́з тихі́ший

    Русско-украинский словарь > замирающий

  • 20 затрещать

    1) (ломаясь, разрываясь) затріщати, (лопаясь) залущати, (захрустеть) захрущати; (начать издавать треск) затріскоті[а]ти, залускоті[а]ти, зацокоті[а]ти, затерчати, задеренчати; срвн. Трещать. [Дерево затріщало. Свічка затріскотала. Соловей затерчав]. Масло -щало на огне - масло зашкварчало на огні;
    2) (заговорить скороговоркой) заторохтіти, зацокоті[а]ти, задренькотіти, засвіготати.
    * * *
    1) затріща́ти, залу́скати, усилит. затріскоті́ти, затріскота́ти, залускоті́ти; ( о лязгающих звуках) заляща́ти; (о барабане, пулемёте) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, -коти́ть, затуркота́ти, -ко́че; (о пулемёте, автомате) зацокоті́ти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че; ( зашипеть на огне) зашкварча́ти; (о дребезжащем звуке, о коростеле) задерча́ти, диал. зади́ркати, задирча́ти
    2) (перен.: о речи) заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зацокоті́ти, зацокота́ти, заляща́ти и усилит. заляскоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( скороговоркой) задріботіти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш
    3) (перен.: начать разрушаться) затріща́ти

    Русско-украинский словарь > затрещать

См. также в других словарях:

  • Москва... как много в этом звуке / Для сердца русского слилось! / Как много в нем отозвалось! — Из романа в стихах «Евгений Онегин» (1823 1831) А. С. Пушкина (1799 1837), гл. 7, строфа 36. Цитируется:, чтобы выразить восхищение столицей России, историческими, национальными особенностями Москвы, ее обликом. Энциклопедический словарь крылатых …   Словарь крылатых слов и выражений

  • ТОН (о звуке) — ТОН (от греч. tonos напряжение, повышение голоса, ударение), 1) физическая характеристика звука, определяемая частотой колебания голосовых связок. 2) Тоновое (музыкальное) ударение, основанное на изменении тона (в 1 м значении) во время… …   Энциклопедический словарь

  • низкий (о звуке) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN deep …   Справочник технического переводчика

  • москва... как много в этом звуке — Для сердца русского слилось! А.С. Пушкин. Евг. Онег. 7, 86. Ср. Что матушки Москвы и краше и милее? И.И. Дмитриев. Причудница. Ср. Княжений, царств великих мать! Москва! России дочь любима! Где равную тебе сыскать! И.И. Дмитриев. Ср. Москва, град …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Москва... как много в этом звуке Для сердца Русского слилось! — Москва ... какъ много въ этомъ звукѣ Для сердца Русскаго слилось! А. С. Пушкинъ. Евг. Онѣг. 7, 36. Ср. Что матушки Москвы и краше и милѣе? И. И. Дмитріевъ. Причудница. Ср. Княженій, царствъ великихъ мать! Москва! Россіи дочь любима! Гдѣ равную… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Гдовская группа говоров — …   Википедия

  • Переходные системы от оканья к аканью — Русская литературная и диалектная …   Википедия

  • ПЕРКУССИЯ — ПЕРКУССИЯ, один из важнейших методов исследования внутренних органов. П. состоит в том, что при поколачивании исследуемой области вызывается звук, на основании свойств которого выводят заключение о свойстве органа, лежащего под перкутируемым… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Глоссолалия (поэма) — У этого термина существуют и другие значения, см. Глоссолалия. Глоссолалия Жанр: поэма Автор: Андрей Белый Язык оригинала: Русский Год написания …   Википедия

  • ЗВУК И АКУСТИКА — Звук это колебания, т.е. периодическое механическое возмущение в упругих средах газообразных, жидких и твердых. Такое возмущение, представляющее собой некоторое физическое изменение в среде (например, изменение плотности или давления, смещение… …   Энциклопедия Кольера

  • Характеристика звука — Имена существительные     ТИШИНА/, безмо/лвие, зати/шье, тишь.     Отсутствие звуков, шума. Имена прилагательные    разг. БАСИ/СТЫЙ, разг. басови/тый.     Обладающий низким голосом (о человеке).     БЛАГОЗВУ/ЧНЫЙ, гармони/чный, зву/чный,… …   Словарь синонимов русского языка


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»