(о+женщинах)

1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];

2) геометр., арифм. - відношення;

3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];

4) хим. -ние весовое - вагове відношення.

* * *

1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення

2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)

3)

4) канц. лист, -а, відно́шення

водити, поводити. [Буду тебе любитоньки, за рученьку водитоньки. Очима якось страшно поводив]. Водить вокруг - обводити. -ить за нос - дурити кого, плести сухого дуба кому. -ить знакомство - знатися, водитися. -ить компанию - (фамильяр.) кумпанувати. -ить приятельство - приятелювати, товаришити. [Чорт товаришить з мірошником (Куліш)]. -ить дружбу (о женщинах) - подругувати.

* * *

1) води́ти; ( глазами) пово́дити

2) (разводить животных, птиц) розво́дити

I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.

II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.

* * *

1) приятелювати, приязнувати, дружити з ким [З москалем дружи, а камінь за пазухою держи (Ном.)], товаришувати; (о женщинах) подругувати. [Катря вже подругувала з сільськими дівчатками (М. Вовч.)];

2) -жить кому (желать, делать добро) - дружити кому. [Другу дружи, а другого не гніви (Ном.)].

* * *

1) дружи́ти, приятелюва́ти, товаришува́ти; подругува́ти

2) ( делать друзьями) здру́жувати

заискать в ком запобігати, запобігти (ласки) в кого, перед ким, чиєї ласки, підлещуватися, підлеститися до кого, підлизуватися, підлизатися до кого, увихатися, завилювати перед ким, піддобрюватися и піддобрятися, піддобритися до кого; підстилатися, підмощуватися під кого; світити в очі кому. -вать у женщин - залицятися, підсипатися, підсипатися, підлабузнюватися, підлабузнитися до жінок. Заискивающий - за(по)бігущий, влесливий, підлесливий, облесливий, підлизливий, (опис.) солоденький, медовий. [Солоденький голосок]. -щий человек - запобігач чужої ласки, забігайло, підлиза, облесник, підлесник; (о женщинах) підлизуха, підлесниця, облесниця. Заискивающе - запобігливо, влесливо, підлесливо, облесливо, (опис.) солоденько.

* * *

здружитися, заприязнитися, за[по]приятелювати, сприятелювати(ся), потоваришувати, стоваришуватися, затоваришитися, поєднатися з ким, (о женщинах ещё) заподругувати з ким.

* * *