-
21 спадать
спасть1. (с рд.) fall* down (from)2. (без доп.; о воде, жаре и т. п.) abate♢
спадать с голоса — lose* one's voiceспадать с лица — become* thin in the face
спадать с тела — lose* weight
-
22 сильный
си́льн||ыйприл δυνατός, ἰσχυρός/ ρωμαλέος (т/с. о человеке)/ ἐντονος, (πολυ)μεγάλος (о жаре, холоде, желании и т. п.) ἰσχυρός, σφοδρός (об ударе, атаке):\сильный насморк τό δυνατό συνάχι· \сильный человек ρωμαλέος (или δυνατός) ἀνθρωπος· \сильный запах а) τό δυνατό ἄρωμα (о приятном запахе), б) ἡ δυνατή μυρωδιά (о неприятном запахе)· \сильный яд τό ἰσχυρό δηλητήριο· \сильныйое влияние ἡ δυνατή ἐπιρροή· \сильныйая вражда ἡ μεγάλη ἔχθρα· \сильныйая страсть τό ἐντονο πάθος· \сильныйая боль ὁ δυνατός (или ὁ ἰσχυρός) πόνος· \сильныйые мира сего οἱ ἰσχυροί τής γής. -
23 свежеть спадать
vgener. (о погоде) refrescar (о жаре) -
24 спадать
спада́тьсм. спасть.* * *несов.1) см. спасть2) (об одежде и т.п.) colgar (непр.) vi* * *несов.1) см. спасть2) (об одежде и т.п.) colgar (непр.) vi* * *v1) gener. (îá îäå¿äå è á. ï.) colgar, aflojar, avadar (о реке), bajar, ceder (о ветре, жаре), disminuir (уменьшиться), menguar, caer, descrecer (о воде), vaciar2) eng. abajarse3) math. decrecer -
25 усиливаться
см. усилиться* * *v1) gener. acrecentarse, arreciar, recrudecer2) med. recargarse (о жаре, лихорадке) -
26 усиливаться обостряться
vgener. (о жаре, холоде и т.п.) acentuarse (о болезни)Diccionario universal ruso-español > усиливаться обостряться
-
27 жариться
мя́со жа́рится — la viande est en train de rôtir
2) разг. ( находиться на жаре) se griller au soleilжа́риться на со́лнце — se griller au soleil, rissoler vi
жа́риться у плиты́ разг. — être toujours à ses fourneaux
* * *v1) gener. cuire (тж на солнце), revenir, se griller, se rôtir, frire, griller2) prop.&figur. rôtir -
28 изнурительный
-
29 изнурять
см. изнурить* * *v1) gener. amaigrir, dessécher, harasser, macérer sa chair (ñåáà), épuiser, accabler (о жаре), exténuer, user2) colloq. esquinter3) rare. efflanquer -
30 изнуряющий
adj1) gener. consomptif, exténuant, harassant, accablant, ecrasant, énervant (о жаре)2) med. épuisant3) colloq. esquintant, crevant4) liter. desséchant -
31 сильный
1) fort, vigoureux, robuste; puissant ( могущественный); rude (об ударе, атаке)си́льные ру́ки — mains fortes
си́льный челове́к — homme fort
си́льный уда́р — coup violent
быть си́льным — être robuste; avoir du muscle, avoir du nerf [nɛr]
2) ( волевой) fortси́льный хара́ктер — caractère fort
3) ( могущественный) puissantси́льная а́рмия — armée puissante
си́льное госуда́рство — Etat puissant
4) (значительный по величине, степени) grand; fort, intense (о жаре́, холоде; желании); violent (о боли, кашле)си́льная вражда́ — grande animosité
си́льная за́суха — grande sécheresse
си́льный на́сморк — gros rhume
си́льные опасе́ния — vives craintes
си́льный страх — une peur bleue
5) ( убедительный) puissantси́льный до́вод — argument puissant ( или massue)
си́льная речь — discours m vigoureux
6) (сведущий, знающий) fortв матема́тике он силён — il est fort en mathématiques
я в э́том не силён — je ne suis pas fort en cela, ce n'est pas mon fort, je ne suis pas calé en cela
* * *adj1) gener. bien trempé, brutal (Les névralgies faciales sont souvent à l'origine de douleurs brutales.), dense, drôle de(...), dur, fort (в чём-л.), fort (о запахе и т.п.), haut, important (Les turboréacteurs sont générateurs d'une pollution sonore importante.), intense, lourd ((î âàâîñîìîñòî î ò. ï.) L'un des problèmes de structure économique de l'Afrique réside dans sa lourde dépendance vis-à-vis du secteur des produits de base.), malabar, piquant, profond (о чувстве, переживании), puissant, qui n'est pas piqué des hannetons, robuste, solide, de forte force (Je me retournai vers Aimelin, lui donnant un coup de poing de forte force.), à couper au couteau (об акценте), beau, fondamental, mâle, grand, gros, nerveux, pénétrant, raide, serré, vif, vigoureux, énergique, éperdu, fort, violent2) med. sthénique, tormineux (о боли)3) colloq. (bien) tassé, bien appliqué, carabine, increvable, rude, balèze, carabiné, fortiche4) obs. magnanime (о характере), dru5) liter. féroce (об аппетите, зависти, голоде и т.п.), musclé, d'enfer6) school.sl. trapu7) argo. mailloche -
32 жариться
1) friggersi ( на сковороде); arrostirsi (на вертеле и т.п.)2) (о кофе, семечках) tostarsi3) ( находиться на жаре) rosolarsi, arrostirsi* * *cuocersi, arrostirsi тж. перен.жариться на солнце — arrostirsi / abbrustolirsi al sole
* * *vcolloq. arrostire -
33 непривычный
1) ( новый) insolito, nuovo2) (не имеющий привычки, навыка) non abituato* * *прил.1) ( необычный) insolito, inusitatoнепривы́чная обстановка — ambiente inusitato
2) ( не имеющий привычки) non abituato / avvezzo ( a qc)* * *adjgener. desueto, disusato, inconsueto, insolito, insueto, inurbarsi -
34 проходить
I1) см. пройти2) ( происходить) svolgersi, avvenire, aver luogoII1) ( провести время в ходьбе) camminare••2) ( проносить) portare3) (пробыть в каком-то состоянии, положении) essere, fungere, fare* * *I несов.см. пройти••II сов.проходить красной нитью — passare come un filo rosso; fare spicco, aver risalto
1) aver camminato / passeggiato ( per un certo tempo); deambulare vi (a) книжн. шутл.2) ( о механизме) aver funzionato / girato ( per qualche tempo)он всё время проходил в плаще — non si è mai tolto / levato (di dosso) l'impermeabile
4) в + П прост. (в какой-л. должности) aver <lavorato (come / in qualità di) / svolto> funzioni (di qc)* * *v1) gener. attraversare (через +A), (sopra q.c.) cavalcare (над+A - о мосте, арке), decorrere, scattare, transitare, trapassare (о времени), andare, fileggiare (столько-то узлов), (fra, tra) intercedere (между-I), passare, (a, e) sfebbrare (о жаре), trascorrere, circolare, filare (на смотру, на параде, на демонстрации), intercorrere, misurare, percorrere, procedere, scorrere, spiovere (о дожде), svolgersi2) liter. svampare -
35 томительный
adjgener. drukkend, loom (о воздухе, жаре) -
36 дубль
м1. разг. ( команда) Reservemannschaft f2. ( выигрыш первенства и Кубка в том же сезоне одной командой) Double n3. жаре, ( обоюдный укол) Doppeltreffer m -
37 прожаривать
-ся, прожарить, -ся1) (известное время, об еде) пропікати, -ся, пропекти, - ся, просмажувати, -ся, просмажити, -ся, прошкварювати, -ся, прошкварити, -ся; (хорошенько) випікати, -ся, випекти, -ся, висмажувати, -ся, висмажити, -ся;2) (об одежде) пропалювати, -ся, пропалити, -ся, випалювати, -ся, випалити, -ся;3) (на солнце) пропікати, - ся, пропекти, -ся, випікати, -ся, випекти, -ся, вишкварювати, -ся, вишкварити, -ся. [Випікся (вишкварився) на сонці]. Прожаренный - пропечений, просмажений, прошкварений; пропалений, випалений.* * *несов.; сов. - прож`арить1) ( приготовляя в пищу) прожа́рювати, прожа́рити, просма́жувати, просма́жити, пропіка́ти, пропекти́2) (о жаре, солнце) прожа́рювати, прожа́рити, пропіка́ти, пропекти́ -
38 пышать
пыхнуть1) см. Пыхать 1;2) (о пламени, жаре) пашіти (3 л.ед. пашить и паше), пахнути, палахкотіти, палах(ко)нути, жахтіти, жахнути, сапати (3 л. сапле и сапає), сапнути; (вырываясь языками) шугати, шугнути и шагати, шагнути. [Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб.). Натопив піч, аж жахтить (Харк.). А серденько, немов той жар, жахтіло (Куліш). З печи полум'я так і шагає (Черніг.). Од його постаті так і пашіло величністю (Грінч.)]. От печки так и -шет - від печи так і пашить. Полымя так и -шет - полум'я так і паше, палахкотить, жахтить, шугає. Изо рта полымя -шет - з рота полум'я паше, сапле и сапає. [А полум'я з рота так і паше, так і паше (Рудч.). З рота полум'я сапле (Осн. 1861). Так і сапає полум'я (Грінч.)]. От него так и -шет (жаром) - від нього так і пашить, палахкотить. [Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї (Н. Вол.). Потім посинів геть, а пашіло від него огнем (Стефаник)]. От него так и -шет здоровьем - від нього так і пашить здоров'ям, здоров'я в нього так і світиться. Пышущий здоровьем - розкішний. [Така розкішна дитина (Звин.)];3) (чувствам) палахкотіти, горіти; срв. Пылать 2. Он -шет гневом, злобою, мщением - він палахкотить, горить гнівом, злістю, помстою.* * *см. пыхать 1), 2), 4) -
39 Морный
1) моровий. -ное зелье - отруйне зілля;2) (морящий, утомительный) утомний, (о жаре) паркий, мло[і]сний. -
40 Напышать
1) см. Напыхать 1;2) (о пламени, жаре) напашіти, напалахкотіти; нашугати; (чувством) напалахкотіти; срв. Пышать 2 и 3. -ться -1) см. Напыхаться 1;2) напашітися, попопашіти (досхочу) и т. п.
См. также в других словарях:
кюльт дю жаре — * le culte du jarret. Близко по знач. в рус. выражению: кланяться в заднее полотнище . Должно, впрочем, признаться, что акафист по старой плясунье всех порядочных людей возмутил и здесь, и в Петербурге. Я назвал всю эту дурь le culte du jarret и… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Барий — I (хим. обозн. Ва, атомный вес 137) принадлежит к группе щелочноземельных металлов и по своим свойствам в особенности близок к кальцию и стронцию. Металлическая природа его доказана Берцелиусом, получившим амальгаму бария, из которой Дэви в 1808… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Мелхиста — Маьлхиста Мелхиста Историческая область в: Чечне Национальный состав: Чеченцы Расположено на юге Чечни Мелхиста … Википедия
Крушители (Marvel Comics) — Крушители Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют Как команда: Defenders vol. 1, #17 (ноябрь 1974) Автор(ы) … Википедия
Крушители — Общая информация Издатель Marvel Comics Дебют Как команда: Defenders vol. 1, #17 (ноябрь 1974) … Википедия
Вытеснение — (хим.) В. можно вообще назвать всякую химическую реакцию, при которой из данного вещества, представляющего по меньшей мере соединение двух элементов, выделяется в свободном состоянии одна из его составных частей, а на ее место становится, в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Углеводороды ароматические — получили свое название оттого, что очень часто их производные обладают приятным запахом и встречаются в различных смолах, эфирных маслах и пр. Главным продуктом для их получения служит каменноугольная смола, образующаяся в довольно значительном… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хартум и его обитатели — Прежде чем мы перейдем к рассмотрению главного города внутреннего африканского царства, мы должны бросить взгляд на историю тех стран, центральный пункт которых я попытаюсь обрисовать. История Судана начинается только в наше время;… … Жизнь животных
СЕЛЕКЦИЯ — скрещивание и размножение растений и животных под контролем человека, обычно с целью улучшения сорта или породы. Улучшение может касаться как внешнего облика, так и различных аспектов продуктивности или возможности использования организма. Как… … Энциклопедия Кольера
КРУПНЫЙ РОГАТЫЙ СКОТ — в узком смысле сельскохозяйственные животные, парнокопытные млекопитающие, относящиеся к виду Bos taurus (лат. bos корова или вол; taurus бык) семейства полорогих (Bovidae). В более широком смысле крупным рогатым скотом считают и всех прочих… … Энциклопедия Кольера
зефир — Вид пастилы, приготавливаемый по французскому способу, то есть путем добавления к основе русской пастилы ягодно фруктовому пюре дополнительного (более высокого) процента яичных белков и сахара, а также путем введения совершенно нового… … Кулинарный словарь